Повернення до 11-річки – подалі від Європи, поближче до СРСР

Понеділок, 19 липня 2010, 14:01

6 липня Верховна Рада ухвалила новий закон про шкільну освіту, яким повернула 11-річну систему навчання у школах. Окрім цього нова система освіти передбачає, що діти віком у п'ять років мають обов`язково здобути дошкільну освіту у дитсадках.

Закон ухвалено з порушенням Регламенту - жодної зареєстрованої поправки не було розглянуто на засіданні парламентського комітету з питань науки та освіти.

Чи віддаляє перехід української середньої школи на 11-річний термін навчання від світових стандартів освіти в рамках Болонського процесу? Чи це на сьогодні оптимальний вибір, певний компроміс між десяти- та дванадцятирічкою?

Аргументи "за"

Запровадження 12-річної системи середньої освіти було заплановано на 1999 рік і передбачало наближення української системи освіти до європейських стандартів.

За Декларацією Ради Європи (1992 рік), 12-річна середня освіта реалізується в 136 країнах, зокрема в США, Японії, Німеччині, Франції тощо.

З-поміж країн пострадянського простору на 12-річний термін навчання свого часу перейшли Білорусь, Україна, Узбекистан та країни Балтії. П'ять років тому Україна підписала Болонську конвенцію про стандартизацію вищої освіти і почала фактично реалізовувати освітню реформу.

Вводячи 12-річку у вітчизняну освіту планувалося, що подовжене шкільне навчання дасть змогу здобути спеціалізовану підготовку з різних предметів, профільну освіту, опанувати ще одну іноземну мову.

Школярі мали б поступово переходити від традиційного пасивного сприйняття низки знань до конструктивної моделі освіти, яка забезпечувала б їх пізнавальну активність і самостійність.

А головне - така система освіти відкрила б українським школярам дорогу до європейської освіти.

Аргументи "проти"

Але попри початкове позитивне ставлення до 12-річки як освітян, так і батьків з дітьми, влада так і не забезпечила всіх необхідних умов для такого переходу - не подбала ані про додаткове фінансування, ані про розробку нових шкільних програми, ані про відповідне адміністрування, ані про кадри.

Міністерство освіти не визначило чим заповнити 12-тий рік освітньої програми. Так і не вдалося підготувати навчальну програму, щоб 12-тий клас був класом спеціалізації. Не було вирішено й проблеми відсутності випуску 2012 року.

Якість освіти за новою системою мала перевірятися за допомогою моніторингових досліджень, які також були скасовані.

Сьогодні для втілення всіх цих планів бракує достатньої кількості ресурсів. Таку заяву зробив новий міністр освіти та науки Дмитро Табачник. Власне, нестача бюджетних коштів і стала найголовнішим аргументом відміни 12-річного навчання. А відтак - усі реформи в сторону.

Компроміс чи крок назад?

За ситуації, що склалася, прийняття рішення про 11-річне навчання, стане певним компромісом. Так вважає більшість парламентарів.

Викреслити історію шкільної реформи останніх років і повернутися до 10-річного навчання вони вважають зайвим, однак і проект 12-річної освіти в українському виконанні, на їхню думку, виявився далеким від європейського підходу. Залишається проміжний варіант - 11 років.

Тепер головним завданням втілення нового закону стане переписування навчальних планів. Робитиметься це нібито з метою економії бюджетних коштів.

Але школярі й надалі навчатимуться за планами 12-річної освіти. Міністерство освіти стоїть перед дилемою: утискати частину програми, що залишилася, чи залишати цих учнів (принаймні, останній клас) ще на рік?

Незрозуміло, що робити і з новими підручниками, на які вже витрачено 1,5 мільярдів гривень. Якось сам собою відпадає аргумент про економію бюджетних коштів, адже доведеться видавати нові підручники для 11-річної школи або навчатися за підручниками ще 90-тих років, які можуть не відповідати новим навчальним програмам.

Основним негативним наслідком прийняття цього закону може бути невідповідність вітчизняної системи освіти європейським стандартам. Такої думки дотримується більшість освітян.

Зокрема виникнуть розбіжності щодо обсягів учбових програм, кількості навчальних годин тощо. І тоді можуть постати проблеми із визнанням українських сертифікаційних документів про повну середню освіту за кордоном.

Адже загалом у європейських країнах вона триває 12 років (в деяких країнах навіть 13-14 років) - тобто це може бути першим кроком до зриву запровадження Болонського процесу в Україні.

А це ускладнюватиме вступ українських випускників до європейських університетів на бакалаврські програми.

Сумна арифметика: рік туди, рік сюди

Ще однією особливістю нового закону є введення обов'язкової дошкільної освіти, починаючи з 5 років. Така постанова порушує конституційне право громадян на вільний вибір, адже Основний Закон не передбачає обов'язковості дошкільної освіти, а лише загальної повної середньої освіти.

Фактично введення такої норми нічим не підкріплене - дитячих садків не вистачає (багато з них ліквідовані та перепрофільовані), зарплати вихователів мізерні, тому не вистачає кваліфікованих кадрів.

Введення навчальних округів та укрупнення сільських шкіл і дитсадків, заплановане нинішнім міністром освіти Табачником, проблему не вирішить - з перерахованих вище причин.

Втрачається й сенс у переході на 11-річне навчання. Адже насправді той самий рік додали з початку навчального циклу, забравши його з кінця.

Існує ще й третя - політична - оцінка нововведень

Критики нового закону вважають, що насправді зміна шкільної освіти з 12-річної на 11-річну була зумовлена тим, що українська владна команда домовилася з Росією про видання спільних підручників з історії для країн СНД. І тому скопіювала навчальну програму з російського взірця.

А про інтереси школярів чи економію бюджетних коштів, про що було заявлено, насправді ніхто не піклувався.

Запровадивши обов'язкове дошкільне виховання і фактично повертаючи 10-річну шкільну освіту, влада в такий спосіб намагається повернути радянську систему освіти.

Висновки і рекомендації

Незважаючи на незавершеність освітньої реформи та відсутність необхідних умов для її реалізації, перехід від 12-річної до 11-річної шкільної освіти є кроком назад.

Скасування 12-річки завдає шкоди іміджу України, виставляючи її як вкрай непослідовну державу, яка через 5 років після приєднання до Болонського процесу вчиняє дії, які йому суперечать.

Міжнародна спільнота не визнаватиме атестатів про середню та дипломів про вищу освіту, оскільки це є порушенням рекомендацій ЮНЕСКО про мінімальний 12-річний термін здобуття середньої освіти.

Вже витрачено 1,5 мільярди гривень на нові підручники. Але в разі підписання цього закону, на Україну чекають чергові витрати коштів на друк нових підручників та формування нових дитсадків, що зводить нанівець аргументи про економію фінансів.

Враховуючи порушення Регламенту та фактичне неврахування результатів громадського обговорення під час прийняття цього закону, влада в особі президента Віктора Януковича має вжити відповідні заходи, а саме заветувати цей закон, відправивши його на повторне перше читання.

В зауваженнях до даного закону потрібно врахувати результати громадського обговорення, а також думки експертів та профільного комітету ВР (в тому числі, і невраховані під час ухвалення закону).

За умови, коли не вистачає коштів на введення 12-річної системи навчання, доцільно скласти план і відтермінувати реформу, а не скасовувати її. А відтак зобов'язати уряд створити умови до 2015 року для переходу на європейську систему середньої освіти.

Щодо обов'язкової дошкільної освіти, на яку немає ні грошей, ні можливостей, то її слід скасувати як таку, що суперечить конституційному праву громадян на вільний вибір.

Миксим Побокін, молодший аналітик Фонду "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва, для УП

Реклама:
Шановні читачі, просимо дотримуватись Правил коментування
Реклама:
Головне на Українській правді