Викраденого палестинця Моссаду передавали СБУ. Свідчення очевидця

Понеділок, 11 квітня 2011, 17:55

Скандал щодо викрадення Моссадом з території України палестинського заступника гендиректора єдиної в Секторі Газа електростанції  Дірара Абусісі прийняв цікавий оборот.

Поки СБУ відхрещується від будь-якої допомоги Моссаду, з'являється все більше і більше доказів у протилежному, а дружина зниклого палестинця готує позови проти України до Страсбурзького суду з прав людини.

Про причетність Києва до свого викрадення заявив журналістам сам Абусісі минулого понеділка після судового засідання у Беер Шеві. А німецьке видання "Der Spigel", з посиланням на інформацію західної розвідки, написало про причетність до викрадення українських спецслужб.

Схожі припущення зробив голова парламентського комітету з питань національної безпеки і оборони Анатолій Гриценко: "З того, що я знаю неофіційно, але це потребує підтвердження, в передачі ізраїльській стороні цього громадянина були задіяні структури контррозвідки СБУ", – заявив він в інтерв'ю українській службі Бі-Бі-Сі.

 

Є ще одна людина, яка стверджує про причетність СБУ. Він був останнім, хто бачив Абусісі в Україні та став свідком того, як троє чоловіків знімали палестинського інженера з потяга. Це сусід Абусісі по купе 6 вагону потяга, який їхав з Харкова у Київ 18 лютого.

Ним виявився представник Фонду Бьолля Андрій Макаренко. На доказ того, що він дійсно їхав у цьому купе, показав УП свій квиток. За його словами, він тільки зараз прочитав про зникнення Абусісі, побачив його фото і вирішив розповісти УП про все, що бачив.

"Якщо СБУ каже, що такого не було, мій обов'язок сказати, що там був співробітник СБУ" – заявив Андрій. До речі, його свідчення співпадають з тим, що зміг розповісти своєму адвокату сам Абусісі, який вказав, що з потягу його зняли три чоловіка, які машиною відвезли його в Київ і передали Моссаду.

Свідчення очевидця викрадення

"Коли я зайшов у купе, Абусісі вже лежав на полиці і розмовляв з кимось телефоном арабською мовою. Потяг вирушив о 22:55. Він тільки почав набирати швидкість, до купе зайшли двоє кремезних чоловіків. Я був на нижній полиці, тому не розгледів детально їхні обличчя.

У них була типова зовнішність міліціонерів, або правоохоронців – "шафи". Вони були, здається, в цивільному – одягнені в темний одяг. Зброї помітно не було".

Він додав, що двері до купе не були зачинені повністю, тому "гості" не стукали, а просто зайшли. За ними у коридорі стояв провідник вагону і був присутній під час затримання.

Як відомо, він був першим, хто пролив світло на затримання Абусісі, але за кілька днів відмовився від усіх своїх слів і навіть наголошував, що взагалі жодних іноземців у його вагоні не було. До речі, за інформацією УП, наразі він взяв місячну відпустку і поїхав з міста.

"Чоловіки попросили у Абусісі паспорт, не показуючи жодних посвідчень. Подивились його документ і сказали йому: "Пройдемте с нами", – продовжив Андрій. – Палестинець нічого не відповів, не чинив жодного спротиву, однак було видно, що він схвильований.

Він навіть збирався йти за ними босоніж – в тому вигляді, в якому спустився з полиці. Ті сказали, що він може надіти туфлі. Так його і вивели – без речей і у туфлях на босу ногу.

Секунд через 30 до купе зайшов третій чоловік. Він був у шкіряній короткій куртці, такій як у пілотів. Був худорлявіший, з впалими щоками. Колір волосся світло-русявий, можливо, трохи рудий – було погане освітлення, не можу точніше сказати. Йому було років 40. Якось докладно описати я навряд його зможу, але якщо б мені показали фотографію, то я б, можливо, зміг його упізнати.

Чоловік розмовляв російською. Йому кілька разів дзвонили на мобільний, він мало говорив і обмежувався лише фразами: "Я в купе, я з речами". Він спитав, де майно палестинця. Чоловікові показали валізу на колесах, ноутбук та куртку, які лежали у ніші над входом до купе.

Коли той почав обшукувати куртку, я подумав, що це може бути злодій, який скористався моментом. Тому я спитав, хто він і що відбувається. Чоловік відповів: "Хлопці, нічого, все нормально".

Я зазначив, що, якщо проводяться якісь дії, то принаймні потрібні поняті. Однак у відповідь почув: "Ні, хлопці, не переживайте, все нормально. Все під контролем".

Я попросив, щоб він показав документи. Він дістав посвідчення і продемонстрував його мені протягом п'яти-семи секунд. Єдине, що я запам'ятав, це те, що це була "корочка" СБУ. У мене навіть промайнула думка, що якщо СБУ, тоді краще їх не чіпати.

Там, якщо не помиляюся, було написано, що це співробітник СБУ, можливо позаштатний. Звання я не пам'ятаю, прізвище також не записував і не запам'ятав. Мені вистачило й того, що я побачив, що це СБУ".

За словами Андрія, "есбеушник" забрав всі речі Абусісі і пішов.

Очевидець не зміг точно пригадати, співробітником якого управління СБУ був чоловік. За інформацією джерел "Української правди", це міг бути представник харківського управління.

Більше, за словами Андрія, він нічого не бачив. Він також не зміг пригадати, чи була наступна зупинка за розкладом.

"Українська правда" звернулась до прес-секретаря СБУ Марини Остапенко з проханням прокоментувати інформацію про причетність українських спецслужб до викрадення.

"Поки ніяких відомостей немає. Справу розслідує міліція. Ви знаєте, слово спецслужба всі трактують по своєму. Європейці називають спецслужбою і поліцію і всіх-всіх-всіх, наприклад, людина в формі – це спецслужба", – сказала вона.

"Фактом зникнення Абусісі звідси, як він перетнув кордон, як він зник з України, займається міліція. Служба безпеки розбирається в цій справі в межах своєї компетенції. Але нам поки немає що повідомити пресі", – заявила Остапенко.

До справи причетні високі чини?

А от родина Абусісі упевнена, що до викрадення причетні високопоставлені чини СБУ. Так, один з братів Дірара, який попросив не називати його імені заради безпеки його родини, заявив УП, що до справи про викрадення причетний один з заступників голови СБУ.

"Прем'єр-міністр однієї арабської країни допомагає нам у розслідуванні викрадення мого брата. Нам з посиланням на російську розвідку розповіли, що головною людиною, яка несе відповідальність за викрадення, є заступник голови СБУ, – повідомив він і уточнив, що це саме той заступник, який коментував справу.

Водночас колишній співробітник СБУ, який побажав залишитись неназваним, припустив, що Моссад міг налагодити зв'язок з "нижчими чинами". "Їм було вигідніше найняти когось знизу і заплатити гроші. Може когось на рівні обласного управління. Це мав бути той, хто не прорахував, в яку ситуацію може потрапити Україна".

Йорданський слід

Виявилось, що Україна – не перша країна, до якої Ізраїль звертався по допомогу у затриманні палестинського інженера. Брат Абусісі розповів, що перша спроба мала місце в Йорданії по дорозі Дірара та його української дружини в Україну.

Дірар з Веронікою їхали в Київ транзитом через Єгипет та Йорданію. Однак в йорданському аеропорту, де мала відбутися пересадка, у нього вилучили паспорт, виданий Палестиною. А пізніше затримали, – повідомив брат викраденого.

Його допитували протягом 14 годин і не випускали в Україну. У Йорданії мешкають батьки Дірара, тож він з дружиною ночував у них, але протягом тижня кожного дня являвся до Служби внутрішньої безпеки, де його допитували по 7-8 годин. Інженера завжди супроводжували по дорозі до дому і на допити.

"Йому задавали такі ж самі питання, які вже він отримував на допитах в Ізраїлі", – зазначив брат Абусісі.

"Через сім днів йому дозволили летіти в Україну. Паспорт віддали в самому аеропорту. А в Україну його супроводжували чотири співробітника йорданських спецслужб. Двоє з них як раз і допитували Дірара протягом того тижня. Після приїзду в Україну, Дірар їх більше не бачив", – розповів брат Абусісі.

Йорданські спецслужби так само як і українські нічого про це не кажуть.

Прес-секретар уряду Йорданії Тахер Аль-Адуан на прохання газети "Альяум Ассебіа" прокоментувати інформацію про затримання спецслужбами Йорданії Абусісі, попросив не поспішати з публікацією матеріалу до офіційних заяв з цього приводу. Однак жодних офіційних заяв досі немає.

Якщо Абусісі справді є злочинцем, Ізраїль міг попросити про його екстрадицію. Тим більше, що досвід видачі злочинців з української території до Ізраїлю є.

Адже суд в понеділок оголосив величезне обвинувачення, яке складається з 9 пунктів, і в якому немає жодного слова про справу зниклого ізраїльського солдата Гілада Шаліта, про яку Абусісі питали спочатку.

Його звинуватили у сприянні терористичній організації Хамас, розробці ракетних систем для цієї організації, а також у створенні військовій академії для підвищення кваліфікації воєнних Сектору Газа.

Абусісі відкидає всі ці звинувачення. Його адвокат Смадар Бен Натан заявила, що такої великої кількості пунктів обвинувачення ніколи за свою практику не бачила.

Інший адвокат Абусісі – Таль Ліной в коментарі виданню NEWSru.co.il припустив, що співробітники спецслужб помилились і заарештували не ту людину. За його словами, Абусісі – кваліфікований інженер-електрик і не має знань в області балістики, необхідних для будівництва ракет.

 

Темою ж дисертації палестинця, яку він захищав в Україні, є "Применение вольтодобавочных трансформаторов с электронным управлением для улучшения качества электроэнергии в городских электрических сетях", в чому можна пересвідчитися на сайті бібліотеки України імені Вернадського.

 

Але якщо Абусісі все ж таки є злочинцем і це була екстрадиція, хоча МВС та СБУ це заперечили, то відповідна перевірка мала тривати протягом 30 днів. Натомість Абусісі опинився в тюрмі Ізраїлю вже наступного дня після викрадення.

І насамкінець. Щодо вітчизняної Служби безпеки.

Серед завдань СБУ, які зазначені на офіційному сайті цього "спеціально уповноваженого органу державної влади у сфері контррозвідувальної діяльності" є й таке – "протидія розвідувальній, терористичній та іншій діяльності спеціальних служб іноземних держав"…

То чи була протидія?

Реклама:
Шановні читачі, просимо дотримуватись Правил коментування
Реклама:
Головне на Українській правді