Назустріч Євро-2012. Втрачений шанс

Євро-2012 замість шансу на оновлення країни перетворилося на історію втрачених можливостей - як інфраструктурних, так і фінансових.

Літні Олімпійські ігри 1992 року, які відбулися в Барселоні, залишили після себе практично нове місто. Замість промзони в каталонському мегаполісі виникли багатокілометрові пляжі, що дали поштовх для розвитку всього узбережжя, а "олімпійське селище" стало новим житловим районом.

Це - вдалий приклад проведення одного з найбільших спортивних форумів у великому мегаполісі.

Водночас вже зараз можна прогнозувати, що Київ, де відбудеться фінал чемпіонату Європи з футболу, втратив свій шанс на оновлення та розвиток, поштовхом до якого могло стати Євро-2012.

Навпаки, Київ став прикладом того, що не потрібно робити, і тягар провини за це несуть як помаранчеві попередники, так і нинішні біло-блакитні господарі життя.

Замість будівництва нового стадіону в одному з депресивних районів Києва, що дало би йому друге життя, влада Ющенка вирішила реконструювати старий Республіканський стадіон в самому центрі столиці.

Гігантська арена після проведення Євро-2012 просто не потрібна в тому місці, де її розташовано. Вона експлуатуватиметься від сили декілька разів на квартал, але при цьому займатиме 17 гектарів найдорожчої в Україні землі. Скрізь в Європі спортивні майданчики такого масштабу, як, власне, і виставкові комплекси, намагаються винести подалі від центра.

У тій же Барселоні і легендарний стадіон "Камп Ноу", і експо-центр Fira Gran Via розташовані далеко за межами центральних кварталів. Таким чином, натовпи вболівальників або гостей конгресів та виставок не створюють додаткової тисняви у даун-тауні. У свою чергу, міські околиці, де розташовані ці об'єкти, обростають готелями, зупинками метро та іншою супутньої інфраструктурою.

Місто розвивається гармонійно, уникаючи концентрації офісів та штаб-квартир в кількох кварталах центральної частини. Що, відповідно, покращує ситуацію з автомобільними заторами та шкідливими викидами.

Але це все - не про Київ. Окрім неграмотного підходу до будівництва центральної арени, Євро-2012 стане святом під час чуми для українського бюджету.

Наприкінці травня 2011 року уряд Миколи Азарова затвердив нову загальну кошторисну вартість реконструкції НСК "Олімпійський". Ця цифра склала захмарні 4 мільярди 590 мільйонів 32 тисячі гривень. Усі кошти, якими профінансовано стадіон, взято з хронічно недофінансованого державного бюджету. І це - також приклад того, як не повинно робитися.

Allianz Arena vs НСК "Олімпійський"

Перебуваючи в Мюнхені, автор "Української правди" ознайомився з досвідом створення та експлуатації стадіону Allianz Arena - одного з найсучасніших в світі.

Тягар фінансування цього будівництва було покладено не на державний бюджет Німеччини, а на утворене у 2001 році ТОВ "Allianz Arena Muenchen Stadion GmbH", у яке з рівними долями увійшли два футбольні клуби: легендарна "Баварія" та "Мюнхен 1860".

Мюнхенська Allianz Arena. Фото Allianz Arena

У 2006 році через фінансові проблеми клуб "Мюнхен 1860" продав свою частку в 11 мільйонів євро партнеру, і відтоді єдиним власником Арени є "Баварія".

Тобто заможна німецька держава не має жодного стосунку до будівництва та утримання стадіону. Натомість в Україні весь тягар НСК "Олімпійський" несе бюджет.

Що у підсумку ми маємо?

Встановлені факти показали, що в найдорожчій федеральній землі Німеччині, з її цінами та зарплатами, вийшло дешевше побудувати з нуля красень-стадіон, ніж реконструювати в Україні НСК "Олімпійський".

Можлива розгадка цієї аномалії лежить на поверхні - Німеччина посідає 15 місце в рейтингу сприйняття корупції Transparency International, тоді як Україна - 134.

Вбивчі цифри

Будівництво Allianz Arena також відбувалося напередодні Чемпіонату світу з футболу 2006 року. Стадіон було розпочато восени 2002 року і завершено наприкінці квітня 2005-го. Офіційне відкриття Арени відбулось 30 травня 2005 року.

Повна вартість зведення "Арени" з нуля становила 340 мільйонів євро - при чому цю цифру взято з урахуванням коштів на фінансування проекту, повідомив "Українській правді" представник відділу маркетингу та зв’язків з громадськістю "Арени" Вернер Гьотц.

Безпосередньо на будівництво було використано близько 286 мільйонів євро. У період здійснення монтажних робіт його вартість суттєво не підвищилась, і замовники, як і підрядники, практично залишились в межах запланованої суми.

Уже сьогодні кошторис реконструкції НСК "Олімпійський" в Києві склав 400 мільйонів євро - 4 мільярди 590 мільйонів 32 тисячі гривень.

Як таке може бути?

Відповідальні за підготовку до Євро-2012 вітчизняні чиновники вважають некоректним порівнювати Allianz Arena (340 мільйонів євро) та НСК "Олімпійський" (400 мільйонів євро) лише тому, що німецький стадіон був зданий до експлуатації шість років тому, в 2005-му.

"З врахуванням щорічної інфляції в 2-4%, їх вартість (збудованих в Європі стадіонів) сьогодні значно перевищила б ціну "Олімпійського", - писав у статті на Українській правді головний чиновник, відповідальний за підготовку до Євро-2012, Володимир Ковалевський.

Аналогічно коментував ситуацію в інтерв'ю Українській правді профільний віце-прем'єр Борис Колесніков. "Коли ви порівнювали вартість НСК "Олімпійський" з європейськими стадіонами, у мене була до вас претензія, тому що ви обрали стадіони, побудовані в Європі 6-8 років тому, не враховуючи індекс інфляції...".

Українська правда зацікавилася його аргументацією. І от що ми встановили.

Сумарний рівень інфляції в Німеччині протягом 2005-2010 років, згідно з офіційними статистичними даними, становив 8,2%.

Тобто, якщо кошторис будівництва Allianz Arena в 2005 році склав 340 мільйонів євро, то в 2010 році вартість стадіону становила би 367,8 мільйонів євро.

Виходить все одно дешевше, ніж НСК "Олімпійський"!

Майбутній НСК "Олімпійський"

Витратні матеріали для Allianz Arena та НСК "Олімпійський" приблизно однакові.

Так, для зведення Allianz Arena було використано приблизно 120 000 кубічних метрів бетону, на НСК "Олімпійський" - 118 тисяч. На німецький стадіон пішло близько 22 000 тон сталі, на київський - 37 тисяч тон металопрокату.

А тепер порівняймо видатки на таку статтю бюджету, як робоча сила.

За даними Німецької будівельної спілки www.bauindustrie.de, мінімальна оплата праці будівельника у 2001-2006 роках становила приблизно 10,20 євро/година для некваліфікованого і 12,30 євро/година для кваліфікованого робітника.

Робочий тиждень в Німеччині у будівельній галузі становить 38 годин взимку та 41 годину - в інші місяці, згідно з тарифними угодам на підставі законодавства про працю.

Отже, в середньому місяць складається зі 160 робочих годин для німецького будівельника. Відповідно, його місячна оплата праці складає від 1632 євро до 1968 євро.

Тепер порівняємо це з оплатою праці на будівельних майданчиках до Євро-2012 в Україні. Згідно з офіційним буклетом Нацагентства Євро-2012, середня місячна зарплата на основних об'єктах Євро-2012 становить 3 200 гривень, тобто 278 євро.

Таким чином, зарплата українського будівельника в шість (!) разів нижча за оплату праці німецького колеги.

Порівняльна таблиця

Як за цих умов реконструкція НСК Олімпійським може бути дорожча за будівництво Allianz Arena в Мюнхені, навіть помножене на п'ятирічну інфляцію в Німеччині?

Відповідь на це питання мають шукати правоохоронні органи.

Мюнхенське диво

За параметрами, Allianz Arena майже ідентична до НСК "Олімпійський". Мюнхенський стадіон може прийняти 69 тисяч 901 глядача, тоді як київський вміщатиме 68 тисяч 55 глядачів.

Але історія Allianz Arena - повна протилежність до НСК "Олімпійський". Стадіон розташований далеко за межами центру міста - на півночі від баварської столиці Мюнхена в районі Фрьоттманінг. До Арени можна дістатися або автобаном, або метро.

На підходах до стадіону відчувається безмежність простору, де неможливо навіть уявити загрозливе скупчення людей чи тисняву. Порівняйте це з НСК "Олімпійським", затиснутим між бетонними коробками.

"Арена" класифікується в Європі як елітний стадіон. Причина цьому – не тільки архітектурні та технічні інновації, а й максимальний комфорт для відвідувачів.

Фасад стадіону має незвичний вигляд і складається з 2760 ромбовидних самоочищуваних під дощем, жаро-, тепло- і холодостійких "подушок" з фольги, які перебувають під постійним тиском у 350 Паскалів.

При снігопадах тиск у "подушках" автоматично коригується з тим, щоб вони витримали товщину снігового покрову до 1,6 м. Кожна з 1056 "подушок" може окремо освітлюватись білим, синім та червоним кольором, що особливо вражає під час вечірніх матчів.

Після відкриття "Арени" місцева поліція відзначила, що через мигтіння стадіону аварійність на навколишніх дорогах підвищилась на 10%. Зважаючи на це, "Арені" дозволили світитись однотонно, змінюючи колір не частіше одного разу на півтори години.

Трьохярусні трибуни "Арени" є унікальними для Бундесліги. З найвищого ряду, що має нахил у 34 градуси, забезпечується ідеальний перегляд гри.

Allianz Arena. Фото Press1.de

Окрема ілюстрація гуманного підходу власників Allianz Arena - створення дитячої кімнати, де можна залишити дитину протягом перегляду її батьками футбольного матчу. Ця послуга є безкоштовною, а сама дитяча кімната, як і стадіон, працюють щоденно для екскурсійного відвідування.

Будівництво Allianz Arena в Мюнхені відбувалося за всіма правилами демократії. У жовтні 2001 року, за п'ять років до проведення ЧС-2006, пройшов місцевий референдум, який мав вирішити два питання: чи можна будувати новий стадіон саме на обраному місці та чи повинно місто забезпечити інфраструктуру для цього об’єкта? Дві третини тих, хто прийшов на референдум, відповіли на ці питання "так".

Тепер згадаймо, як це відбувалося в Україні.

Про проведення Євро-2012 в Києві було відомо ще в квітні 2007 року, тобто в запасі було понад п'ять років до початку першості. Однак ні столична влада, ні центральна не цікавилася думкою платників податків про те, що саме планують будувати за кошти, які недоотримають вчителі та лікарі. Будівництво стадіону в самому центрі столиці - це спадок, який залишив після себе Ющенко.

Для зведення Арени в Мюнхені було оголошено конкурс проектів, на який виставили вісім моделей. Кошти на архітектурну розробку стадіону отримала швейцарська фірма Herzog & de Meuron, генеральний підряд на будівництво відійшов "Alpine Bau Deutschland AG", а генеральне планування – "НVB Immobilien AG".

До речі, як повідомила "Українській правді" уповноважений менеджер з питань якості будівництва "Alpine Bau Deutschland AG" Зігфрід Суханек, вони не змогли отримати жодного підряду на будівництво в Україні стадіонів, хоча зводять до Євро-2012 три арени у Польщі.

Німецький досвід покарання

А тепер ще один вражаючий факт.

Хоча ми вже встановили, що побудувати Allianz Arena виходить дешевше, ніж реконструювати НСК "Олімпійський", навіть з урахуванням цього виявилося, що спорудження мюнхенського стадіону супроводжувалося... махінаціями.

У березні 2004 року щодо тодішнього президента футбольного клубу "Мюнхен 1860" та його сина, який обіймав посаду комерційного директора команди, виникла підозра у хабарництві при проектуванні стадіону.

Жіночий вхід на Allianz Arena

Це стало причиною видачі дозволів на їхній арешт. 15 березня 2004 року президент клубу Карл Хайнц Вільдмозер-старший оголосив про відставку, а 18 травня того ж року за браком доказів у корупційному діянні справа щодо нього була закрита.

Син же залишився під вартою, і у серпні 2004 року йому було пред’явлено обвинувачення в ухиленні від сплати податків та хабарництві у господарській діяльності.

Фактично йому інкримінувалось те, що замовлення будівництва Allianz Arena у "Альпіне-Бау" супроводжувалось отриманням хабара у 2,8 мільйонів євро за розголошення даних тендера, а саме замовлення було здійснено на суму із завищеними показниками.

Вина Вільдмозера-молодшого була доведена у суді. На думку преси, він взяв на себе і тягар батька. У підсумку, за вчинені злочини йому було призначено покарання у виді 4,5 років позбавлення волі.

У підсумку цього порівняльного аналізу ми отримуємо парадокс: побудувати "корумпований" стадіон в Німеччині вийшло дешевше, ніж чесний - в Україні!

Але чи дізнаємося ми колись, скільки реально коштував НСК "Олімпійський"? 

І чи понесе покарання хоч хтось із тих, з чиєї вини вчителі та лікарі недоотримають грошей, бо їх було розпорошено на головному будівельному майданчику Євро-2012?