Політичне дежавю: НУНС об’єднується з БЮТ

19 переглядів
Мустафа Найєм, УП
Вівторок, 27 вересня 2011, 09:06

З моменту утворення Комітету опору диктатурі пройшло трохи менше двох місяців. За цей час члени комітету не спромоглися регламентувати свою роботу і привести свою діяльність до єдиної політичної бази. Так сталося, що влада навіть не надала комітету можливість продемонструвати здатність відстоювати свою головну мету – "узгодження спільних опозиційних дій і недопущення політичних репресій".

Сьогоднішня атмосфера у КОДі концептуально нагадує проблеми, з якими стикався блок "Наша Україна" зразка 2005-2006 року. В комітет входять більше дванадцяти політичних об’єднань різного калібру, очолювані лідерами з однаково необмеженими амбіціями. Важко уявити собі, щоб хтось з них погодився хоча б на роль другого плану, не кажучи вже про розподіл функцій та координацію дій.

Тим не менш КОД вже став однією з точок зборки опозиційних сил. І логічно, що в комітеті вже почалося змагання ініціатив. З першого ж дня утворення комітету одним з найактивніших ініціаторів структурування роботи КОДу був Арсеній Яценюк. Лідер "Фронту змін" висловлював бажання і закликав до вироблення спільного регламенту, визначення єдиної мети і руху в напрямку єдиного списку. Але всі ці заклики так і не втілились у конкретні дії.

Цілком можливо, що нерішучість Арсенія Яценюка продиктована розстановкою сил у комітеті. Будь-які намагання представників "Фронту змін" взяти під контроль КОД наразилися б на дев’ять з дванадцяти голосів комітету, які б стали сторону віртуального супротивника – Юлії Тимошенко. Ще менше бажання підтримати Яценюка висловили б інші двоє учасників КОДу – ВО "Свобода" та "Наша Україна".

На папері слова лідеру "Фронту змін" "несподівано" втілив В’ячеслав Кириленко.

ХІД КОНЕМ В’ЯЧЕСЛАВА КИРИЛЕНКА

В розпорядженні "Української правди" опинився проект угоди про спільну діяльність опозиції. Угода була запропонована Кириленком під час засідання КОДу в понеділок.

Повна назва документу – Угода про спільну опозиційну діяльність фракцій "Блок Юлії Тимошенко" - "Батьківщина" та "Наша Україна – Народна Самооборона" у Верховній Раді України.

 

В Преамбулі до документу між сторонами фіксується домовленість про участь всіх політичних сил, що входять до БЮТ-Батьківщини та НУНС на основі спільних виборчих списків, а також погодження кандидатів по мажоритарних округах. В разі перемоги на парламентських виборах БЮТ-Батьківщина та НУНС мають взяти на себе зобов’язання створити у Верховній Раді «демократичну більшість».

Керівними органами об’єднаної парламентської опозиції мають стати Загальні збори та Координаційна Рада опозиції. Загальні збори опозиції складаються з усіх членів опозиційних фракцій. А до складу Координаційної Ради опозиції мають увійти по три представники від кожної фракції.

Передбачається, що Загальні збори опозиції можуть ухвалювати рішення лише за наявності не менше половини народних депутатів від кожної фракції. А рішення Координаційної Ради опозиції приймаються консенсусом. При цьому кожна з фракцій матиме по одному голосу.

Ключовим інструментом спільної діяльності об’єднаної опозиції має стати узгоджена публічна політична позиція. І, саме головне, документ передбачає спільне консолідоване голосування членів обох фракцій.

За словами учасників засідання КОДу, документ не викликав ані категоричних застережень, ані особливого захоплення. Очевидно, представники БЮТу привітали пропозицію щодо спільного голосування. Втім з огляду на невизначеність долі Юлії Тимошенко, БЮТівці поки що явно не готові говорити про єдиний список.

Найбільшу настороженість висловили представники «Фронту змін». У стосунках між Арсенієм Яценюком і В’ячеславом Кириленком запропонована Угода – це черговий випад у тліючому протистоянні за керування фракцією НУНС.

Намагання Арсенія Яценюка взяти контроль фракцію НУНС продиктовано лише одним – можливістю впливати на формування виборчих комісій під час майбутніх парламентських виборів. Якщо норма щодо формування комісій не зміниться, у Яценюк матиме вдвічі більше можливостей бути представленим у комісіях: через висування кандидатів від контрольованої ним фракції та з боку «Фронту змін» як позапарламентської партії.

Крім того, контроль фракції надає більше можливостей для пришвидшення подачі законопроектів. І крім того – це банально більший доступ до трибуни. Очевидно, кадровим втіленням всіх цих можливостей є посада керівника фракції, яку зараз займає Микола Мартиненко.

Втім укріплення позиції пана Мартиненка і його парламентська активність викликає все більше обурення серед опонентів Арсенія Яценюка. Справа в тому, що пан Мартиненко був обраний керівником фракції, перебуваючи у лавах “Нашої України”, а зараз офіційно є членом партії “Фронт змін”, яка очевидно не має найбільшого представництва у фракції.

Є дві обставини, які теоретично можуть захитати крісло під паном Мартиненком.

По-перше, це суто юридичні порушення норм регламенту роботи Верховної ради. Микола Мартиненко очолює парламентський комітет з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки. Але згідно з регламентом, голови парламентських комітетів не можуть одночасно бути головами депутатських фракцій.

По-друге, status quo Миколи Мартиненка передусім обумовлений голосами депутатів-перебіжчиків, що формально й досі є членами фракції НУНС.

Угода про спільну опозиційну діяльність, яку запропонував В’ячеслав Кириленко, переслідує ще й вузько-фракційну мету – вибити голоси перебіжчиків з під Мартиненка. Адже, згідно з документом, Арсеній Яценюк і пан Мартиненко мають усіма доступними їм засобами забезпечити консолідоване голосування фракції у парламенті, що неможливо в разі існування перебіжчиків.

До речі, в публічній площині це взагалі виглядає абсурдно. Адже у виступах в ЗМІ і Арсеній Яценюк, і Микола Мартиненко виступають за очищення лав опозиції. Але під час розгляду питання про виключення перебіжчиків Мартиненко від голосування утримався, а Арсеній Яценюк засідання взагалі проігнорував.

Наразі усі виключені депутати формально продовжують перебувати у лавах фракції НУНС. Згідно з інформацією джерел, перебіжчики керуються вказівками Давида Жванії.

 

ДІТИ ВІЙНИ ВІКТОРА ЮЩЕНКА

Війна за вплив над фракцією НУНС почалась не сьогодні і має свої далекі корені. Протистояння Арсенія Яценюка і В’ячеслава Кириленка – це поколінський відгук боротьби Віктора Ющенка із своїми соратниками за контроль над “Нашою Україною”.

У жовтні далекого 2006 року Віктор Ющенко з трибуни третього з’їзду “Нашої України” дав початок витіснення з лав партії її одіозних лідерів – Петра Порошенка, Миколи Мартиненка, Давида Жванії, Олександра Третьякова та Романа Зварича. 

Свого часу саме вони створили каркас для президентства Ющенка, і згодом були обвинувачені у створенні “закритого акціонерного товариства для вирішення власних інтересів”.

Зараз вже мало хто пригадує, що на той момент Віктор Ющенко активно просував на голову партії… Арсенія Яценюка. Але молодого політика не сприйняв політичний актив на чолі тих же Порошенка, Мартиненка та Жванії. Правда, відчуваючи дихання тяжкої політичної конкуренції, Яценюк і сам відмовився від цієї ролі.

Тоді найближчим конкурентом Яценюка на голову партії називали В’ячеслава Кириленка. Через рік, заручившись підтримкою Віктора Балоги, Яценюк «випередив» Кириленка, посів місце спікера парламенту, але отримати контроль над фракцією так і не зміг.

Минуло п’ять років. “Наша Україна” розбита вщент. Втім боротьба за контроль над єдиним політичним активом партії – парламентською фракцією – продовжують ті самі Арсеній Яценюк та В’ячеслав Кириленко.

Правда тепер лідер “Фронту змін” воює на одній стороні із своїми колишніми опонентами. Арсенію Яценюку вдалося майже неможливе – об’єднати і відродити бренд “любих друзів”. Керівником його штабу є Микола Мартиненко, який вже багато років і в бізнесі, і в політиці крокує разом із своїм товаришем Давидом Жванією. Паралельно в оточенні Яценюка зростає роль і вплив Петра Порошенка, про що свідчить і активна підтримка “Фронту змін” п’ятим каналом, і участь Порошенка у деяких кадрових питаннях в оточенні Арсенія Яценюка.

Але за іронією долі вже найближчим часом у боротьбу за фракцію можуть вступити позапарламентські сили Віктора Ющенка. Звісно – на боці В’ячеслава Кириленка.

“НАША УКРАЇНА” ПОГОВОРИТЬ З ВІКТОРОМ ЮЩЕНКОМ

У вівторок має відбутися чергове засідання президії політради “Нашої України”. “Українській правді” вдалося поспілкуватися з п’ятьма учасниками зустрічі. Зібрана інформація свідчить про назрівання в лавах “Нашої України” конфлікту поколінь, який теоретично може вилитися у протистояння з Віктором Ющенком.

Самі ініціатори цих процесів стримано називають це засідання “відвертою розмовою”. “Ми розуміємо, що Віктору Ющенку, відверто кажучи, вже не цікаво копошитись в опозиційних процесах. В кінці-кінців, це й неправильно, якщо він вступатиме у нинішню політичну дискусію. Це не його рівень. В той же час Ющенко – це більше ніж просто “Наша Україна”. І тому всі розмови щодо його виключення з лав партії – це нісенітниця. Але з іншого боку ми не розуміємо його кінцевої мети” - розповів один з співрозмовників редакції.

В будь-якому разі, за попередньою інформацією, Віктор Ющенко вже повідомив, що братиме участь у політраді. Отже, “розмова” неминуча.

Згідно з планом ініціаторів, зустріч має завершитись ухваленням рішення про план створення нової політичної сили для початку об’єднавчого процесу. В майбутньому це новоутворення має стати центром злиття інших політичних сил та проектів, які не мають можливості самостійно пройти до парламенту і водночас не прагнуть об’єднання з Арсенієм Яценюком або БЮТ. При цьому зараз вже є розуміння, що новоутворена сила не може бути блоком політсил, а має стати єдиною консолідованою партією. Лідером новоутвореної партії має стати Валентин Наливайченко.

Понеділкова “новина” за підписом вигаданого автора про нібито приєднання до "Нашої України" партій В’ячеслава Кириленка та Анатолія Гриценка виявилась не зовсім точною. "Ніяких переговорів щодо об’єднання з "Нашою Україною" не було і немає", - заявив Анатолій Гриценко

Таку ж категоричну відповідь дав В’ячеслав Кириленко. На понеділок єдиною партією, яка висловила готовність підтримати такий проект, була Українська народна партія Юрія Костенка.

З наявної інформації випливає, що В’ячеслав Кириленко братиме участь в цьому процесі лише в разі успішного створення такої політичної сили поза парламентом. В цьому випадку Кириленко має взяти на себе роль керівника об’єднавчого руху в рамках фракції НУНС. Наразі прихильники такого сценарію декларують існування як мінімум 17 народних депутатів, готових створити фракцію нової політичної партії.

Але все це – гіпотетичні плани. І поки що вони не враховують єдиного фактору – Юлії Тимошенко. Точніше, Юлії Тимошенко на волі. Чи залишаться намагання створити нові політичні сили настільки ж наполегливими в разі заклику про об’єднання з боку лідера “Батьківщини”, невідомо.

В той же час, очевидно, що з першого ж дня після можливого звільнення, Тимошенко вступить у боротьбу з Арсенієм Яценюком за вплив над опозицією.

В цій боротьбі НУНС стане однією з арен цього опозиційного протистояння. Рано чи пізно перебіжчики будуть виключені з лав фракції, і у опонентів Яценюка з’явиться можливість зняти Миколу Мартиненка з посади керівника фракції. І тоді сміливо можна припустити, що у Тимошенко виникне непоборне бажання допомогти В’ячеславу Кириленку.



powered by lun.ua
Реклама:
Катування і зґвалтування у поліцейському відділку Кагарлика. Все, що відомо
Шмигаль і "його" команда. Як працює другий уряд Зеленського
"Зараз наші шанси на виживання 50/50": фінальна частина фотопроєкту про бізнес на карантині
Подкаст "Україна після карантину": Павло Клімкін про дипломатію та геополітичні зміни
Усі публікації