Убивство Щербаня. Чи платили Лазаренко з Тимошенко кіллерам?

Понеділок, 12 грудня 2011, 16:11

Продовження. Початок читайте тут: Убивство Євгена Щербаня. Офіційна версія

Один із найгучніших злочинів незалежної України було скоєно 3 листопада 1996 року в аеропорту Донецька, де було вбито депутата Євгена Щербаня, його дружину і ще двох осіб.

Кіллер-росіянин Вадим Болотських з "банди Кушніра", який визнав свою провину, отримав пожиттєве ув'язнення. У матеріалах слідства замовником вбивства названо Павла Лазаренка, який за посередництва кримінального авторитета Олександра Мільченка на прізвисько "Матрос" найняв банду Кушніра.

Але у серпні 2011 року перший заступник генпрокурора Ренат Кузьмін зробив сенсаційну заяву: "Допитаний прокуратурою США свідок у справі Лазаренка прямо сказав, що кіллер за вбивство Щербаня отримав гроші з рахунків Лазаренка і Тимошенко. Свідок посилається на розмову з замовником, який сказав: "Юля заплатить", маючи на увазі, "заплатить за вбивство".

Під час ефіру на каналі "Інтер" в листопаді 2011-го Кузьмін повторив приблизно те ж саме: "Відома фірма "Сомоллі Ентерпрайзес", яка перерахувала гроші за вбивство Щербаня, ця ж фірма перераховувала гроші Тимошенко на придбання шуб, коштовностей, автомобілів, оплату готелів, ресторанів та іншого".

"Це все доведено документально. І немає жодних сумнівів", - безапеляційно додав Кузьмін.

Прямо під час ефіру прокурорський керівник передав присутнім у студії журналістам схему, роздруковану на кольоровому принтері. Згідно з малюнком, поширеним Кузьміним, слідство закидає Тимошенко такий ланцюг:

За убивство Щербаня кримінальний авторитет Мільченко отримав 20 травня 1997 року 500 тисяч доларів, а 10 вересня 1997 року - 979 тисяч доларів. Після смерті Мільченка гроші надходили на рахунок його дружини Наталії Снітко - 26 лютого 1998 року їй було перераховано 700 тисяч доларів і 150 тисяч доларів.

Ось ця схема з папки Рената Кузьміна:

 

Згідно зі схемою, гроші "Матросу" та його дружині надійшли з рахунку багамської компанії Петра Кириченка Orphin S.A. Сам рахунок Orphin S.A. було відкрито у EuroFed Bank на острові Антигуа.

За офіційною версією Генпрокуратури, перед цим гроші на рахунок Orphin S.A. надходили від кіпрської фіктивної фірми Тимошенко "Сомоллі Ентерпрайзес" та ще однієї компанії Тимошенко United Energy International.

"Українська правда" спробувала розібратися в цих платежах за допомогою документів, отриманих у суді Північного округу Каліфорнії, де автор протягом трьох тижнів досліджував матеріали американського процесу проти Павла Лазаренка.

Здобуті документи дають право стверджувати, що озвучена Кузьміним версія виглядає надто сміливо і не завжди стикується з реальними документами.

Каліфорнійські файли

У американському суді в загальному доступі є документальні докази по справі Лазаренка. Їх може отримати будь-хто, не пояснюючи причин. Зокрема, автор цих рядків отримав банківські роздруківки грошових переказів. Усі вони зберігаються в суді у п'яти великих коробках з-під ксерокса. Значна частина цих документів - з острова Антигуа.

Острівна держава і за сумісництвом офшорна зона Антигуа і Барбуда стала другою домівкою для Петра Кириченка і Павла Лазаренка.

Протягом багатьох років Кириченко був правою рукою Лазаренка і майже одночасно з ним був заарештований у США. Деякий час партнери сиділи навіть в одній камері, аж поки 19 травня 2000 року Кириченко не підписав угоду з американською прокуратурою і повністю не здав Лазаренка.

Заплативши реституцію в розмірі 3 мільйонів доларів та надавши свідчення проти Лазаренка, Кириченко отримав не лише свободу, але і право натуралізуватися в США.

В обмін на звільнення, Кириченко надав інформацію про спільний бізнес, який він крутив із Лазаренком протягом багатьох років.

З метою оптимізації грошей, які зберігалися в Європі, вони спочатку в травні 1997 відкрили рахунок на Антигуа в EuroFed Bank, а згодом в серпні 1997 року купили 67% цього самого банку за 1,1 мільйона доларів.

 

Банк був потрібен Лазаренку і Кириченку, щоб відмивати кошти. Окрім Лазаренка і Кириченка, третім партнером в EuroFed Bank став американський одесит Алекс Ліверант з друзями, які роком раніше заснували цей банк.

Фактично, EuroFed Bank став казначейством для мільйонів Лазаренка, перевалочним пунктом для його грошей. Враховуючи, що Лазаренко в цей час продовжував працювати прем'єр-міністром, основну роботу здійснював Кириченко.

У травні 1997-го в EuroFed Bank ним було відкрито рахунок щойно створеної багамської фірми Кириченка Orphin S.A. - запам'ятайте цю назву на майбутнє, вона ще неодноразово спливатиме. Пізніше, в липні 1997 в EuroFed Bank було відкрито персональний рахунок Лазаренка.

Гроші лилися рікою. Це були як кошти Лазаренка, переведені з Європи, так і розрахунки від Тимошенко, які обвинувачення в США трактувало як хабарі.

Менше ніж за півроку на рахунку Лазаренка в EuroFed Bank назбиралося 80-90 мільйонів доларів, розповів під присягою в США в рамках справи Лазаренка Алекс Ліверант.

А коли проти Лазаренка і Кириченка почалося розслідування у Швейцарії, на рахунках в EuroFed Bank були заморожені 81 мільйон грошей Лазаренка і Кириченка, сказано в листі директора банку Джоні Джонсона фінансовій інспекції Антигуа від 22 листопада 1999 року.

Що насправді сказав Кириченко?

Головний ланцюг, за допомогою якого українська прокуратура прив'язує Тимошенко до убивства Щербаня - це слова Петра Кириченка на допиті в США, про які згадує Ренат Кузьмін у своїх інтерв'ю.

Твердження Кириченка ми можемо відтворити з обвинувального висновку по банді Кушніра. Про історію надходження цих коштів він сказав так: "Согласно показаниям свидетеля Кириченко П.Н., который на допросе в США пояснил, что приблизительно в 1995 году Лазаренко сообщил ему, что хочет встретиться с криминальным авторитетом Мильченко, поскольку существовала смертельная угроза Юлии Тимошенко. При встрече с последним тот подтвердил, что угроза для Тимошеко существует".

"Затем с Мильченко встретился Лазаренко. После этого Лазаренко предложил заплатить Мильченко 3 миллиона долларов. В результате этого на счет Мильченко и его жены в ЕвроФед Банке была выплачена часть этой суммы - 2,2 миллиона долларов из средств Лазаренко и Тимошенко. Со слов Лазаренко, который сообщил ему - Кириченко, что Тимошенко Юлия заплатит, часть этих денег была средствами Тимошенко".

 

Насправді, зі слів Кириченка не зрозуміло, в обмін на які послуги Лазаренко запропонував перерахувати Мільченку 3 мільйони доларів.

Але, як вдалося з'ясувати "Українській правді" в каліфорнійському суді, "Матрос" справді підтримував дуже тісні контакти з Кириченком. Так, з 17 по 24 травня 1997 року Мільченко разом з людиною на прізвище Володимир Доценко навіть провідував Кириченка на Антигуа і проживав за його рахунок протягом тижня у фешенебельному готелі St. James Club. Ось цей звіт про витрату коштів:

 

Перебуваючи на Антигуа, 20 травня 1997-го "Матрос" відкрив і собі рахунок в EuroFed Bank - майбутньому банку Лазаренка і Кириченка.

Наступний документ з файлів каліфорнійського суду - це доручення Кириченка як розпорядника рахунку Orphin S.A. перевести "Матросу" 500 тисяч доларів. Воно також підписане 20 травня 1997 року - тобто це час, коли Мільченко перебував на Антигуа.

 

За версією прокуратури, це був перший платіж за вбивство Щербаня, скоєне за півроку до того. Як видно, в цьому платіжному дорученні немає жодної вказівки, з якою метою перераховано кошти. В принципі, у платіжках не прийнято вказувати - "за замовне вбивство".

Але найцікавіше не це. Кошти від Тимошенко на рахунок Orphin S.A. почали надходити тільки через сім днів - першу суму 2 мільйони 998 тисяч доларів вона перевела 27 травня. Тоді як платіж Мільченку було здійснено тижнем раніше - 20 травня. Станом на цю дату грошей Тимошенко на Антигуа ще в принципі не було.

Це - перший факт, який суперечить словам Кузьміна, сказаним в ефірі каналу "Інтер": "Відома фірма "Сомоллі Ентерпрайзес", яка перерахувала гроші за вбивство Щербаня...".

У тому, що грошей "Сомоллі Ентерпрайзес" не було на Антигуа в момент виплати "Матросу" 500 тисяч доларів, легко переконатися завдяки роздруківці про рух коштів на рахунку Orphin S.A.:

 

Коли Мільченку було перераховано перший транш, в банку зберігалося лише 1,1 мільйона. Це - приватні кошти Лазаренка і Кириченка, за які вони купили антигуанську фінансову установу.

Убивство в кредит?

Окрім того, само по собі дивно, що з посередником, який начебто наймав кіллерів, розраховуються через півроку після вбивства.

По-перше, сама операція з підготовки та безпосередньо ліквідації Щербаня вимагала значних коштів.

По-друге, півроку - надто довгий термін, щоб кіллери чекали розрахунку. Замовне вбивство - це найтяжчий злочин, і його організатори мають бути переконані, що їх не кинуть.

По-третє, разом з перерахуванням півмільйона "Матросу", Кириченко перевів 60 тисяч доларів згаданому Доценку, який супроводжував Мільченка. Однак про цю трансакцію в матеріалах слідства згадок знайти не вдалося.

Щоб встановити, за що саме Мільченку були перераховані гроші, треба встановити особу його супутника - Володимира Доценка. У вироку вбивцям Щербаня це прізвище не згадується серед членів банди Кушніра.

Більше того, нами було знайдено листа, який директор EuroFed Bank Джоні Джонсон написав Петру Кириченку за підсумком поїздки Мільченка і Доценка на Антигуа.

Так, банкір повідомляє, що був радий познайомитися з Мільченком і Доценком і згадує про якусь страхову компанію, яку, судячи з усього, Мільченко і Доценко хотіли відкрити на Антигуа.

 

І, по-четверте, чому гроші Мільченку перераховували саме з рахунку Orphin S.A.?

Справді, на момент убивства Щербаня, тобто 3 листопада 1996 року, грошей Лазаренка не було на Антигуа. Але, якщо у версії Генпрокуратури саме Тимошенко була фінансовим спонсором усунення Щербаня, то Лазаренко міг доручити Тимошенко розрахуватися до або одразу після вбивства через кіпрський офшор "Сомоллі Ентерпрайзес".

Однак Лазаренко чомусь обирає набагато складніший сценарій - він чекає півроку після вбивства, створює рахунок на Антигуа, потім отримує кошти від тієї ж таки Тимошенко і лише тоді начебто платить кіллерам.

Але ідемо далі.

Другий платіж Мільченку здійснено 9 вересня 1997 року - 979 тисяч доларів на його рахунок в цьому ж EuroFed Bank.

 

Цікаво, що на той момент Лазаренко вже мав персональний рахунок, відкритий 31 липня 1997-го. І гроші на антигуанському рахунку в Лазаренка теж були - 31 липня Кириченко перерахував йому перші 26 мільйонів.

Тобто виникає нове запитання - чому другий платіж він знову здійснив за посередництва Кириченка з рахунку Orphin S.A.? Адже Лазаренко міг безболісно платити вже напряму зі свого рахунку - благо, вони на той момент контролювали банк.

 

Крім того, дивно виглядає впевненість прокуратури, що гроші "Матросу" були заплачені Кириченком саме з грошей Тимошенко.

На початку статті ми наводили схему Кузьміна, яку він передав журналістам.

А тепер подивимося на ще один з доказів по американській справі Лазаренка - схему заповнення грошима рахунку Orphin S.A., з якого, як впевнені в прокуратурі, платили кіллерам.

 

Отже, першій платіж 500 тисяч доларів начебто за вбивство Щербаня був 20 травня 1997 року, а другий в розмірі 979 тисяч доларів - 9 вересня 1997 року.

На цей момент рахунок Orphin S.A. почав заповнюватися не лише грошима Тимошенко. Її кіпрська офшорка "Сомоллі" справді перерахувала 14 мільйонів доларів на Orphin S.A.

Але так само на рахунок Orphin S.A. протягом травня-липня було переведено 12 мільйонів 651 тисячу з рахунку Кириченка Orphin S.A. в польському банку American Bank of Poland.

Так само 16 червня на Антигуа було перераховано мільйон доларів від M.Invest Agency.

Із серпня 1997 почалися транзакції на Антигуа з рахунку Кириченка GHP Corporation в Швейцарії, які сягнули 31,5 мільйонів.

Або наприклад, 1 серпня 1997 на рахунок Orphin S.A. надійшло 518 тисяч доларів, походження яких американська прокуратура не встановила.

Отже, рахунок Orphin S.A. на Антигуа, з якого отримував кошти "Матрос", в цей період поповнювався не однією Тимошенко.

Тимошенко Лазаренку - транзитом через Антигуа

Водночас не можна приховати й іншого - загалом Тимошенко в одинадцяти транзакціях перерахувала 14 мільйонів доларів на рахунок антигуанської Orphin S.A. Зробила це через фірму "Сомоллі" за допомогою банку "Слов'янський".

Ці гроші американська прокуратура в обвинувальному висновку трактувала як хабарі Лазаренку.

Кириченка під час допиту перед судом присяжних в квітні 2004 року запитали: "Чи казав Лазаренко, чому Тимошенко надсилала йому гроші". Він відповів: "В моєму розумінні, вона мала сплачувати йому половину доходів - так, як це робив я".

Слід врахувати, що Кириченко давав покази в рамках угоди з американським слідствам. Тобто, якби викрилося, що він брехав під присягою, угода могла бути анульована, а він отримав би квиток в тюрму.

- Хто мав право підпису для рахунку Orphin в ЄвроФед Банку? - допитувала Кириченка американський прокурор Марта Берш.

- Я, - відповів Кириченко.

- Чи правильно ми розуміємо, що після відкриття рахунку Orphin ви почали отримувати кошти на цей рахунок як прибуток Лазаренка?

- Переважно, так.

- Чи спілкувалися ви з Лазаренком щодо грошей, які надходили на рахунок Orphin?

- Ну, так, тому що гроші, які приходили, були переважно від Тимошенко. З банку "Слов'янський".

- Чи попереджав вас Лазаренко заздалегідь, що надійдуть гроші?

- Так.

- Що він вам казав?

- Що гроші надійдуть від Тимошенко.(...)

- Чи використовували ви рахунок Orphin в ЄвроФед Банку для власних бізнес-цілей?

- Так, але незначну кількість разів.

Таким чином, на допиті перед журі присяжних у квітні 2004-го Кириченко повторив ту саму фразу "гроші надійдуть від Тимошенко", що і в свідченнях українській прокуратурі трьома роками раніше, на які посилається Кузьмін.

Але з загального контексту зрозуміло, що ці слова означають лише, що Тимошенко мала перерахувати Лазаренку на Orphin S.A. його частку хабара.

З усього цього що можна стверджувати переконливо? Перше - Тимошенко розраховувалася з Лазаренком, направляючи кошти на транзитний рахунок Кириченка. Друге - Кириченко платив з цього транзитного рахунку кошти "Матросу". Але за що він їх платив - невідомо. Чи платив він їх саме з тих грошей, які прийшли від Тимошенко - також невідомо.

Під час інтерв'ю "Українській правді" в березні 2004 року Лазаренко обіцяв довести свою непричетність до вбивства Щербаня після усунення президента Кучми та свого повернення до України.

Влада в Україні помінялася, але Лазаренко так і не приїхав, оскільки отримав вісім років та один місяць тюремного ув'язнення. Його звільнення очікується 1 листопада 2012 року.

Два роки тому, в листопаді 2009, коли суд у Сан-Франциско визначив Лазаренку кінцеве покарання, він востаннє виступив публічно. "За десять років я дійшов до повного усвідомлення - я шкодую. Я пройшов через багато різного. І там, де я мав би сам себе покарати, я себе покарав. У мене шестеро дітей. І після мого звільнення я поїду в Україну та буду працювати - працювати наполегливо і чесно, щоб очистити своє чесне ім'я".

Наскільки "чесне ім'я" в Лазаренка, судити можна з вироку суду присяжних Сан-Франциско. Але після звільнення, якщо він справді хоче поставити крапки над "і" навколо вбивства Щербаня, Лазаренко має пояснити, чому Мільченку за його вказівкою було перераховано майже 2,5 мільйони доларів.

P.S. У процесі підготовки матеріалу "Українська правда" передала помічникам Юлії Тимошенко запитання щодо транзакцій коштів на Антигуа, але відповіді не отримала. Павло Лазаренко в даний час відбуває покарання у в'язниці в Лос-Анджелесі та не має права давати інтерв'ю.

Матеріал підготовлено за сприяння данського проекту журналістських розслідувань I-SCOOP

Реклама:
Шановні читачі, просимо дотримуватись Правил коментування
Реклама:
Головне на Українській правді