Партія регіонів скасовує передвиборчий "стриптиз"

36 переглядів
Сергій Лещенко, УП
Понеділок, 20 лютого 2012, 11:39

Таємно від всіх, депутати вирішили захистити себе та інших чиновників від необхідності звітувати про придбання машин, маєтків та діамантових гарнітурів.

Одним з найбільш захоплюючих занять у період перед виборами могло стати читання декларацій про доходи та видатки нинішніх депутатів.

Така декларація вперше мала заповнюватися ними у зв'язку зі вступом у дію пакету антикорупційних законів.

Закон "Про засади запобігання і протидії корупції" - це прокляття депутатів. Він мав прийти на заміну відверто застарілому закону про боротьбу з корупцією, ухваленому в середині 1990-х. Це також була одна з вимог Ради Європи та їхнього антикорупційного відгалудження GRECO.

Зрештою, новий закон Верховна Рада ухвалила в червні 2009-го, але потім почала займатися футболом - набуття чинності відкладалося декілька разів.

Так, антикорупційний пакет мав почати діяти з 1 січня 2010, але спочатку його відклали на три місяці, потім - на рік, потім - взагалі скасували, потім - довго ухвалювали новий закон.

Іншими словами, депутати відтягували як могли. Публічно сказати, що не вважають за потрібне звітувати перед громадянами, політики не наважувалися, тому постійно знаходили якісь виправдання для своїх дій.

Але, зрештою, закон почав діяти - зокрема, з 1 січня 2012 року в частині декларування доходів та видатків.

Про новий акт можна багато сперечатися, сильний він чи слабий, але закон містить одну важливу норму - це нова форма декларації про доходи і видатки чиновника.

Зокрема, нова декларація вимагає від чиновників того, що вони раніше ніколи не робили - звітувати про придбання нерухомості та транспортних засобів, а також будь-яких предметів вартістю понад 150 тисяч гривень. Така декларація вперше мала бути подана до 1 квітня 2012 року.

Крім того, закон містить пряму вимогу про оприлюднення таких декларацій найвищим керівництвом держави.

"Відомості, зазначені у декларації Президента, Голови Верховної Ради, народних депутатів, Прем'єр-міністра, членів Кабінету Міністрів, Голови та суддів Конституційного Суду, Голови та суддів Верховного Суду, Генерального прокурора та його заступників, Голови Національного банку (...) керівників інших органів державної влади підлягають оприлюдненню протягом 30 днів з дня їх подання шляхом опублікування в офіційних друкованих виданнях...".

Звісно, було би наївно очікувати на приступи щирості чиновників при заповненні звіту - адже закон не містить відповідальності за неповноту при декларуванні.

Але, розкриття такої інформації мало стати таким-сяким, не дуже ефективним, але іспитом на прозорість для чиновників.

Однак, схоже, влада злякалась навіть такого формального екзамену на чесність. Зараз, непомітно для громадськості, на повну розгортається сценарій, який убезпечить депутатів від оприлюднення нових декларацій за 2011 рік.

При чому для цього обрано спосіб, коли депутати начебто самоусуваються від ревізії антикорупційних правил.

Застосовано той самий сценарій, що і з законом "Про вибори", коли норми мають бути змінені руками Конституційного суду. Ну а здійснити це буде не складно, коли цей орган, на рівні зі страусами, перетворився на домашню худобу президента Януковича.

Отже, до Конституційного суду надійшло подання 53 депутатів від Партії регіонів, і справа розглядається судом з 8 лютого 2012 року.

Це - єдина інформація, доступна на сайті Конституційного суду. На запит "Української правди" цей орган відмовився ознайомити з текстом депутатського протесту. "Згадана інформація є службовою, а тому не може бути надана", - ідеться у відповіді КС.

Зрештою, завдяки джерелам у Партії регіонів нам вдалося отримати цей текст.

Отже, депутати просять невідкладно скасувати два положення закону "Про засади запобігання і протидії корупції" - пункт 2 прикінцевих положень і пункт 2 статті 7 закону.

 

Цей перелік статей, які не сподобалися регіоналам, мало що скаже громадянам. Але за ними ховається суть.

Перше - регіонали просять скасувати положення, за яким до цьогорічних декларацій мали заноситися видатки чиновників та їхніх родин, здійснені ними після 1 липня 2011 року.

Регіонали - автори подання посилаються на те, що весь закон набув чинності 1 липня 2011, а статті щодо декларації - 1 січня 2012 року, і таким чином закон начебто отримує зворотну силу.

"Положенням закону встановлюється обов'язок надання нових достовірних відомостей щодо доходів, витрат за минулий час за умови відсутності на той час юридичного обов'язку фіксувати окремі обставини для надання в подальшому інформації про них", - сказано в обґрунтуванні депутатів.

Тобто депутати тиснуть на те, що стаття про декларації вступила в дію з 1 січня 2012, а від чиновників вимагають звітувати про витрати, здійснені з 1 липня 2011.

Воно справді так. Але весь закон набув чинності з 1 липня. І в тілі закону на той момент вже було зафіксовано, що при заповненні в 2012 році декларацій від чиновників вимагатимуть звіту про видатки, здійснені з 1 липня 2011 року.

Таким чином, навіть якщо чиновники не мали "юридичного обов'язку фіксувати окремі обставини", але вони були свідомі, що з них спитають за ці видатки.

Якщо Конституційний суд задовольнить вимоги регіоналів, то нова форма декларації, яка вимагає звітувати про розтрати, буде подаватися чиновниками аж в 2013 році.

Загалом з аргументацією регіоналів про необхідність скасування норм закону можна ознайомитися в поданні, текст якого доступний за цим посиланням.

Ахметов має продати СКМ, а Колесніков - "Конті"

Окрім небажання показувати свої видатки перед виборами, регіонали намагаються руками Конституційного суду скасувати другу норму.

Так, новий антикорупційний закон забороняє чиновникам "входити до складу органу управління чи наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку".

Ця норма поширюється на всю верхівку держави - президента, прем'єр-міністра, членів уряду, депутатів, керівника СБУ, генпрокурора, голову Нацбанку, суддів, начальницький склад міліції, податкової, СБУ, митниці.

Коли депутати голосували за цю норму, вони не врахували, що одним з органів управління підприємства є загальні збори акціонерів. Таким чином, закон заборонив усім чиновникам мати акції підприємств.

Іншими словами, новий закон "Про засади запобігання і протидії корупції" створив наджорсткий критерій відбору на державну службу - жодних акцій жодних компаній.

Таким чином, закон зруйнував схему, за якою нинішні чиновники і депутати пояснюють свої надприбутки пресі - мовляв, "коли пішов на державну службу, став отримувати дивіденди від бізнесу - з цього і живу".

За новим законом, це стало неможливим. Іншими словами, віце-прем'єр Борис Колесніков має продати акції "Конті", депутат Рінат Ахметов - СКМ, а глава адміністрації президента Сергій Льовочкін - свою кіпрську офшорку "Оскаро Інвестмент".

І починаючи з 1 липня минулого року всі державні службовці, які володіють корпоративними правами, є автоматично порушниками закону і мають бути звільненими.

Можливо, в цій частині закон видається надто жорстким - в інших країнах передбачають обов'язок чиновника віддати свої корпоративні права в довірче управління і забороняють конфлікт інтересів.

Але тоді інше питання - чи були свідомі самі депутати, за що вони голосують за помахом руки Михайла Чечетова? Адже саме за закон в цій редакції натиснули кнопки за 277 депутатів, серед яких Партія регіонів у повному складі - та сама Партія регіонів, яка зараз хоче "невідкладно" зачистити закон.

Щоб позбутися цієї норми, автори подання до Конституційного суду не шкодували епітетів.

"Обмеження права власності має бути обґрунтованим та виправданим (...) Власність зобов'язує і не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству, правам, свободам і гідності громадян. Будь-яке обмеження права людини і громадянина повинне бути не тільки юридично обґрунтованим, а й соціально виправданим і адекватним", - сказано в поданні.

Але найсмішніше, що тут регіонали сперечаються самі з собою, бо саме вони прийняли такий закон.

І чесно в цій ситуації було би не скасовувати всю норму закону, а просто переголосувати її в парламенті. А ухвалення Конституційним судом рішення на користь регіоналів (тобто визнання неконституційною всієї норми закону) призведе до того, що частина чиновників, відносно яких не виписана норма про несуміщення в інших законах, можуть суміщати державну службу з керівництвом бізнес-корпораціями.

Таємничий документ

Окремої розповіді заслуговує на те, як ми шукали текст самого подання. Отримавши інформацію про розгляд цього питання в Конституційному суді, "Українська правда" почала опитувати депутатів.

Виявилося, що і самі регіонали нічого не знають (!) про це подання, які вони здійснили до Конституційного суду. "Українська правда" звернулася до керівника фракції Олександра Єфремова. "Вперше про це чую", - відповів він.

Один зі спікерів партії Володимир Олійник також сказав, що нічого про це не знає. Єдиними поінформованими про це подання виявилися два депутати-юристи - Владислав Забарський і Дмитро Шпенов, які визначені доповідачами по справі.

Схоже, ці двоє регіоналів спеціалізуються на поданнях до КС в інтересах влади - саме вони були доповідачами у іншій справі, яка завершилася перемогою Януковича - про повернення йому руками Конституційного суду повноважень Леоніда Кучми.

Секретом, чому ніхто з депутатів-підписантів не знає про зроблене ними подання, пояснив один з депутатів на умовах анонімності.

Так, свого часу члени фракції Партії регіонів підписали велику кількість... порожніх підписних листів, які зберігаються в сейфі, а в потрібний момент за вказівкою згори підшиваються до подання в Конституційний суд.

Таким чином, депутати і гадки не мають, що їх використовують втемну.

Це виглядає ще гірше, ніж практика кнопкодавів. Тому що в разі маніпуляцій з кнопками "за" чи "проти" на табло принаймні повідомляють результат голосування.

У випадку ж поданням до Конституційного суду виборці навіть не здогадується, які дії від їхнього імені вчиняють їхні ж обранці.

Симптоматично, що ще півроку тому президент Януковича, виступаючи у Страсбурзі на сесії ПАРЄ, не міг нахвалитися з антикорупційного закону. "Після років стагнації потрібен якісний прорив. Верховною Радою ухвалено закон "Про засади запобігання і протидії корупції в Україні". Політика на викорінення цього ганебного явища є моєю непохитною позицією. У той же час наші зусилля наштовхуються на опір людей, які звикли збагачуватися за державний кошт".

Чи не своїх однопартійців він мав на увазі в цей момент?



powered by lun.ua
Реклама:
Кому дзвонити, коли вбиває поліція? Хроніка катувань, вбивств та кришувань правоохоронців
Олексій Вискуб, Мінцифри: Ми маємо абсолютно неконтрольований доступ до реєстрів. Це жахливо
Леонід Остальцев: Які зум-вечірки?! Які музеї?! Я щасливий власник середнього бізнесу в Україні
Від Бергамо до Вірменії: як послаблення карантину змінило епідемію в Європі
Усі публікації