Новий КПК народився у парламентській вакханалії

П'ятниця, 13 квітня 2012, 13:44

Парламентський тиждень, що минає, напевно, стане історичним. За двадцять років незалежності Верховній Раді нарешті вдалося ухвалити нову редакцію Кримінально-процесуального кодексу. Цей документ має стати епохальним і на роки визначатиме субординацію правоохоронних органів у процедурах встановлення злочину та застосування закону.

Останній раз країна отримувала такий документ у 1960 році, ще у радянські часи. Пройдуть десятиріччя, і багато з тих, хто в ці дні знаходився в залі засідань Верховної Ради, згадуватимуть, що були причетні до прийняття КПК 2012 року.

Втім для тих, хто споглядав за процесом голосування з балкону Верховної Ради або з екранів телевізорів, нова редакція КПК стане також символом парламентської вакханалії та зухвалої зневаги основ парламентаризму.

Були години, коли статті історичного документу приймали пальцями рук двадцяти-тридцяти депутатів більшості. І хоча сам документ за якістю може стати справжнім проривом юридичної думки, обставини, за яких він ухвалювався, символізуватимуть всю архаїчність та совковість головного законодавчого органу країни.

За ухваленням КПК особисто спостерігав його головний ідеолог – Андрій Портнов разом із своєю групою – Володимиром Пилипенком та Валерієм Писаренком. Правда, тепер в команді Портнова сталося невелике поповнення. Радника президента майже весь час супроводжувала людина за ім’ям Андрій Пойда. За інформацією джерел, Пойда – молодий юрист, колишній помічник депутата Святослава Олійника, який наразі став одним з авторів нового КПК. 

 

Які і багато засідань до того, в ці дні робота Верховної ради починалася з ритуалу оптового розсовування карток для голосування у гнізда лічильної системи. У депутатів нинішнього скликання ця процедура доведена до автоматизму. Найбільш системною в цьому виявилась фракція Партії регіонів, яка ще з 2007 року розробила систему десятників, які щоранку розносять пластикові символи депутатських мандатів.

Відповідальні особи розставляють картки з портретами, ретельно зберігаючи порядок розсадки депутатів. У стопках миготять прізвища та фотографії як відомих, так і пересічних депутатів. "Українській правді" вдалося зафіксувати, як в гнізда для голосування потрапляють картки Сергія Ківалова, Юлії Льовочкіної, Святослава Піскуна та навіть гордого Яна Табачника - відомого тим, що вважає журналістів "холуями".

 

Одразу після розфасовки карток починається наступний етап контролю. Чергові депутати проходять рядами і, як в школі, встановлюють, хто з колег фізично присутній на робочому місці. Так, наприклад, вдалося сфотографувати таблицю депутатів, що входять в групу Сергія Клюєва.

 

Напроти деяких депутатів стоїть час, коли вони зобов’язались прийти на засідання парламенту. А поки вони спатимуть або займатимуться своїми справами, їхні картки дисципліновано будуть ухвалювати правильні рішення.

Олександр Єфремов і хворі регіонали

Особливо красномовною система контролю виявилась під час голосування бюлетенями. У четвер, в перерві між тисячами поправок до КПК, Верховна Рада із запізненням на дев'ять місяців призначила нового голову Рахункової палати. Вважалося, що це місце трималося вакантним для того, щоб його посів Микола Азаров після відставки з посади прем'єра.

Але уже вирішено, що до парламентських виборів Азаров працюватиме на чолі уряду. Тож на Рахункову палату призначили близького до нього Романа Магуту. Досі це прізвище мало кому щось казало. Сиділа собі людина п'ять років першим заступником "Ощадбанку", отримувала зарплату 240 тисяч гривень на місяць. Його прихід до "Ощадбанку" збігся з моментом, коли донецькі взяли цю фінустанову під свій контроль, а лобіював його безпосередньо тодішній перший віце-прем'єр Азаров.

Не виключено, що в Рахунковій палаті Магута - тимчасовий керівник, який має тримати крісло від зазіхань інших груп впливу, аби в потрібний момент звільнити його під Азарова.

Коли Тимошенко та Янукович писали спільну Конституцію, передбачалося, що Рахункова палата буде закріплена за опозицією як інструмент контролю за владою. Але зараз Партія регіонів про цю обіцянку забула, а блок Тимошенко про неї не нагадав. Так опоненти Януковича втратили хоча би мінімальну можливість контролювати бюджетні видатки...

Призначення Магути відбувалося голосуванням бюлетенями, що вимагало персональної явки депутатів. У цей день можна було побачити тих, хто роками не приходив під купол. Наприклад, вперше за два з половиною роки до парламенту завітав колись всесильний Антон Пригодський, який весь цей час відходив від переламу ніг, отриманого на лижах.

Зрештою, кандидатуру Магути підтримали 243-ма бюлетенями - силами провладних фракцій. Після оголошення результатів керівнику фракції регіоналів Олександру Єфремову принесли звіт про депутатів, які фізично не прийшли на це засідання.

 

Наприклад, Ахметов, який не ходить до парламенту вже чотири з половиною роки, вважає за потрібне нікого не ставити до відома. Як сказано в доповідній на ім'я Єфремова, помічнику Ахметова було повідомлено про необхідність прийти на персональне голосування за керівника Рахункової палати, але жодною відповіддю депутат себе не обтяжив. Так само вчинив і другий впливовий регіонал Юрій Іванющенко.

Цікаво також, що частина депутатів перебувають на лікарняному - при цьому вони рятують здоров'я не в рідній державі, яку вони вже так багато років розбудовують, а за кордоном.

Так, на лікуванні за межами України опинилися екс-генпрокурор Святослав Піскун (минулого тижня один із користувачів Facebook виставляв його фото при проходження контролю на авіабезпеку в аеропорту міста Ніцца). Також хворіє за кордоном екс-міністр оборони Олександр Кузьмук. У московській клініці зараз перебуває ще один регіонал - Валерій Коновалюк.

А тепер - найцікавіше. Усі згадані депутати - і Ахметов, і Юра Єнакіївський, і Піскун, і Кузьмук, і Коновалюк - як ні в чому не бувало пройшли електронну реєстрацію та голосували у четвер в сесійній залі парламенту. Їхній голос було враховано при схваленні десятків питань порядку денного. Кожен цей випадок - це задокументоване порушення Конституції, за яке депутат не понесе жодного покарання.

Брюссельська місія Богословської

Ще більш цікава історія з Інною Богословською. У вівторок вона примудрялася голосувати з... бельгійської столиці. У Брюсселі вона провела черговий сеанс викриття злочинів Юлії Тимошенко. При цьому сама скоювала, можливо, менше за масштабами, але так само правопорушення - адже картка Богословської також багаторазово голосувала у сесійній залі, поки її фізичне тіло знаходилося в двох тисячах кілометрів від Києва.

Намагаючись переконати європейську публіку, Богословська вчиняла дії, які є політичним дикунством в цій самій Європі.

Але на цьому непорозуміння Богословської не завершилися. На запитання журналістів у Брюсселі вона заявила, що перебуває там зі спеціальною місією. Ось аудіофайл, де Богословська стверджує: "Я тут за офіційним відрядженням українського парламенту на виконання постанови Верховної Ради..."

Українська правда зробила запит на підставі закону "Про доступ до публічної інформації" до апарату Верховної Ради щодо поїздки Богословської.

Відповідь за підписом керівника Управління міжпарламентських зв'язків Андрія Корнійчука нас здивувала. "Інформуємо,  що у Верховній Раді не оформлювалося  Розпорядження голови Верховної Ради про відрядження  10 квітня 2012 року І.Г. Богословської до Королівства Бельгія (м. Брюссель)".

Тобто виступ Богословської у Брюсселі був її приватною справою, і вона не представляла Верховну Раду в цей момент. Більше того, Богословська фактично здійснила прогул сесійного засідання парламенту - і ще й фальсифікувала своє голосування за питання порядку денного.

Втім, хто був більше ефективним у своїх діях – Богословська чи більшість депутатів, які в ці дні знаходились у сесійній залі - сказати важко. Адже традиційним заняттям народних обранців під час парламентських тижнів все ще залишається вирішення особистих проблем. Починаючи з питань власного побуту, організації адмінресурсу у мажоритарних округах та закінчуючи перепискою з коханими.

Валерій Писаренко і фонтани Кернеса

Цей депутат з "групи Портнова" збирається балотуватися до нового парламенту за мажоритарним округом у Харкові. Від літа минулого року, він веде там агітаційну кампанію, не цураючись підтримки мера міста Геннадія Кернеса. Публічно це виражалося у присутності Кернеса на зустрічах Писаренка з виборцями, приурочених відкриттю чергової лавочки.

Але, як виявилося, адмінресурс більш глибоко проникнув до виборчої кампанії Писаренка. Доказ цього - у електронному листі, який молодий депутат читав на сесійному засіданні парламенту. Написано його було одним із координаторів його штабу в Харкові.

 

У листі згадується одна зі складових виборчої кампанії Писаренка - відкриття фонтанів. Але, як виявилося, цей процес координується з кабінету Кернеса - зокрема, координатор пише Писаренку, що стосовно фонтанів "встреча прошла в кабинете Г.А."

 

Абревіатура Г.А. в даному випадку - це ім'я по-батькові мера Харкова - Геннадія Адольфовича. Ось зміст листа, адресованого Писаренку, який він читав протягом розгляду Верховною Радою Кримінально-процесуального кодексу.

"Доброе утро.

Пересылаю список по исполнителям, который я вчера взяла у Алексея. По ответам, которые пришли по Масленице, ситуация следующая. Большинство проблем, связанных с ремонтами и т. д., пока не решены. Так как эти вопросы не были ранее включены в бюджет. Так что пока информповода для новостей нет. По фонтанам встреча прошла в кабинете Г.А. Результат встречи: будут дальше общаться.

Проблема: нет новых утвержденных нормативов по показателям воды, при которых можно было бы использовать их установку по очистке. Ш*** был на встрече - я попала в небольшую пробку и опоздала на 5 минут".

Гарячі сауни та пікантні СМС

Передвиборчими справами займався й Петро Симоненко. Під час обговорення порядку денного лідер КПУ узгоджував вітальну листівку з нагоди Дня Перемоги.

 

Тим часом регіонал Володимир Ярощук на пару з своїм колегою ретельно обшукували інтернет на предмет придбання… банних печей. Зрештою колеги зупинились і довго розглядали піч на дровах від компанії Intercom.

 

Побачивши, що журналісти помітили їх не зовсім робочу активність, депутати одразу ж переключились на інші пошукові сервери. Втім вже за декілька хвилин пан Ярощук з цікавістю читав статтю за заголовком "Охлобыстин рассказал о гнилых уголках своей души".

Ще більш пікантними речами був зайнятий колега Ярощука – Олексій Кунченко. Коли відбувався розгляд КПК, Кунченко проявляв турботу до своєї пасії у смс-переписці.

 
 

- Что делает котенок ;) ? Выспалась с Лизкой? Я на занятиях. Нудное и скучное это…, - скаржився народний обранець.

Що цікаво, телефон адресата, якому писав народний обранець, не був занесений у телефону книжку і був позначений лише номером мобільного телефону.

 
 

- Привет, мой хороший! Выспалась с кошкой, но соскучилась за котиком :)) – ужас!! Сегодня тоже до упора планируете??? – стурбовано й з ніжністю цікавилась невідома.

- Да я смоюсь ;) До вечера. Цем, – пообіцяв депутат.

І дійсно – того дня Кунченко не досидів до кінця вечірнього засідання парламенту.

Протягом цього тижня робота Верховної Ради тривала до глибокої ночі. Вже наприкінці пленарних засідань у залі залишалось не більше 20-30 регіоналів та декілька членів Компартії та Народної партії Володимира Литвина.  Завдання з Банкової було поставлене чітко: новий КПК має бути прийнятим до кінця засідання в четвер.

Засідання в ніч на страсну п’ятницю тривало майже до світанку. В цей час в залі не залишилось жодного опозиціонера. Поправки приймались одна за одною майже без обговорень. Лише іноді в процес втручався Володимир Пилипенко і, після невеличкої паузи, купка регіоналів продовжувала працювати як годинники.

Вже під ранок, приблизно о четвертій годині в залі несподівано з’явився БЮТівець Андрій Шевченко.

Поява опозиціонера в залі була сприйнята регіоналами як втручання ворожого мікробу – з легким галасом та подивом. Зрештою, БЮТівцю надали слово, але, мовчки вислухавши його застереження щодо прийняття поправки про право журналістів зберігати джерела інформації, продовжили голосувати.

Остаточно нова редакція КПК була ухвалена о 4 годині ранку 271 голосами більшості.

 

Кінець радянського КПК зустріли оваціями, які, з огляду на кількість депутатів в залі, виглядали як оплески поганому артистові.

Останніми залу засідань залишали Андрій Шевченко та колишні БЮТівці – Андрій Портнов, Володимир Пилипенко, Валерій Писаренко та Святослав Олійник з партії "Україна майбутнього", який знову живе душа в душу зі своїми старими товаришами.

Реклама:
Шановні читачі, просимо дотримуватись Правил коментування
Реклама:
Головне на Українській правді