223-й ОВК. За склом

58 переглядів
Сергій Щербина, УП
П'ятниця, 2 листопада 2012, 18:29

До виборів номери окружних комісій знали лише люди, які безпосередньо організовували волевиявлення. Але вже після виборів номери деяких округів вже у всіх на слуху. Напевне, ці номери залишаться символами одних з найскандальніших виборів в Україні.

Так стало з округом №223, що у Шевченківському районі Києва, де вже п'ятий день встановлюють результати виборів. Українці дивляться пряму трансляцію засідання окружкому, як колись серіал "Бандитський Петербург". І це шоу не розчаровує глядачів – щодня скандали, крик і бійки.

Хоча ніхто навіть і уявити не міг, що з цим округом виникнуть такі проблеми. У Шевченківському районі опозиція виставила єдиного кандидата. Ним став 28-річний представник націоналістичної партії "Свобода" Юрій Левченко, до цього невідомий широкому загалу.

Левченко є одним з депутатів Вишгородської райради та керівником аналітичної служби "Свободи". За фахом Левченко - економіст. Він закінчив Лондонську школу економіки та магістратуру в Маґдебурзькoму університеті. Власне, це все, що відомо про нього.

І всі були майже впевнені, що Левченка з'їсть на обід його головний конкурент – самовисуванець Віктор Пилипишин. Підстави так вважати були. Перша з них – біографія Пилипишина.

У радянські часи ця людина встигла попрацювати слідчим у міліції. Потім він став адвокатом і почав будувати власний бізнес. Зокрема, Пилипишин займався вирощуванням квітів та виробництвом чаю.

У 2004 році він почав робити кар'єру у київській міській владі, і через два роки вже очолює Шевченківський район. У 2007 році Пилипишин обирається до Верховної Ради за списком блоку Володимира Литвина. Щоправда в Раді він пробув недовго. Вже наступного року він склав повноваження і знову повернувся керувати райадміністрацією.

У 2008 році Пилипишин намагався скласти конкуренцію Леоніду Черновецьому на виборах мера. Однак цей план успіху не мав – він набрав лише 6,7%.

А от при владі Віктора Януковича Пилипишин не прижився. Після того, як у 2010 році у Києві відбувся тихий переворот, і намісником столиці став Олександр Попов, президент звільнив Пилипишина. І у житті останнього почалася чорна смуга.

У квітні 2011 року прокуратура Києва порушила проти Пилипишина кримінальну справу за перевищенні влади, що заподіяли збитки на суму понад 15 мільйонів гривень. Зокрема, його звинуватили у незаконному відчуженні низки приміщень, зокрема, будівлі вечірньої школи, і передачі їх приватним фірмам за копійки.

Суд навіть постановляв затримати Пилипишина. Колишнього голову району допитали, після чого він опинився в реанімації з гіпертонічним кризом. Згодом він дав підписку про невиїзд, слідство завершилося і справу передали до суду. Де вона й "зависла".

Погодьтеся, звинувачення на 15 мільйонів – суттєва мотивація для того, щоб рятуватися за депутатською недоторканістю. І під час цієї передвиборчої кампанії екс-глава району пішов шляхом свого колишнього начальника – Леоніда Черновецького.

"Улюблені бабусі" з 223 округу отримували від Пилипишина чай, мед, чашки, святкові концерти... Вся сукупність факторів залишала опозиційному кандидату небагато шансів. Враховуючи фінансові ресурси, кількість зв'язків колишнього голови одного з центральних районів столиці, та мотивацію – Пилипишин однозначно маг перемогти.

Можливо, саме тому цей округ опозиція без особливих вагань віддала "Свободі", яка виставила потренуватися та засвітитися молодого Левченка. Але в рамках тотального провалу партії влади у Києві сталася сенсація.

"Молоді журналісти"

Вперше про можливу перемогу Левченка у "Свободі" заговорили ще у ніч виборів, після публікації екзит-полів. Однак, коли у штабі "Свободи" пили шампанське, ніхто не міг собі уявити, що наступні дні і ночі доведеться проводити у тісних та задушливих приміщеннях окружкомів буквально воюючи за кожне депутатське крісло.

Скандал почав розгоратися у понеділок, коли окружком №223 на столичних Нивках почав приймати перші протоколи з дільниць. Виявилося, що на засіданні члени комісії зачитували правильні цифри, а от у комп’ютер вносили інші.

Левченко розповідав, що його результат залишався правдивим, а от результат Пилипишина збільшували за рахунок голосів, поданих за інших маловідомих кандидатів. Таким чином на сайті нібито створювалась "правильна" тенденція. В окружком були запрошені представники ЦВК, і вони пообіцяли розібратися з ситуацією. Але цим не обійшлося.

На наступний день почалася історія, яка напередодні вже мала місце в окружкомі у Дніпровському районі Києва. Як відомо, там УДАРівець Віктор Чумак переміг самовисуванця Олеся Довгого.

За твердженням "Свободи", окружком радо приймав протоколи, де була зафіксована перемога Пилипишина. Водночас, протоколи "за" Левченка почали відправляти на уточнення або на перерахунок.

І дійсно, комісія ухвалювала рішення про перерахунок голосів з найменшого приводу. Наприклад, такими були розірвані сейф-пакети з протоколами, або відсутність акту про винос бюлетеня.

На той час дільничні виборчі комісії вже дорахували всі голоси. Левченко заявив, що за результатами паралельного підрахунку голосів за допомогою протоколів з "мокрими" печатками, він переміг Пилипишина на 930 голосів.

Водночас представник Пилипишина Андрій Лісовський заявив, що нічого не знає про альтернативний підрахунок їхньої сторони. Пізніше він уточнив, що такий підрахунок мав місце, і Пилипишин перемагає. Однак Лісовський не зміг повідомити конкретні цифри.

У вівторок ввечері робота комісії майже зайшла у тупик. У залі засідань комісії сиділи дві фракції – "пилипишинці" та "свободівці". Сторона Пилипишина була представлена кількома молодими людьми та літніми жінками, які працювали професійними скандалістками.

Втім тягатися зі свободівцями їм було важкувато. Галас, який з найменшого приводу здіймала група молодих націоналістів і сам кандидат Левченко, був просто неймовірним.

Комісія час від часу приймала протоколи, відправляючи деякі з них на перерахунок. Остання дія супроводжувалася прокльонами та погрозами кримінальною відповідальністю зі сторони "Свободи". Робота потроху заходила в тупик.

Було явно видно, що націоналісти більш ніж пишаються своїм результатом на виборах. Вони не втомлювалися повторювати щось на кшталт: "В нас завтра буде 40 депутатів. Ми вас всіх пересаджаємо". Члени комісії нервово бігали курити та пити чай, голова та його заступниця час від часу закривалися у кабінетах. Якщо комісія й працювала, то дуже повільно.

Іноді до окружкому під'їжджав лідер "Свободи" Олег Тягнибок, його соратники та інші офіційні особи. Наприклад, Арсеній Яценюк, Микола Мартиненко, Володимир Ар'єв, Богдан Бенюк. Кожен вважав своїм обов'язком виступити з промовою у душному залі засідань.

Найбільш загрозливо виглядав Тягнибок. Приїхавши до окружкому увечері вівторка лідер "Свободи" пригрозив, що націоналісти прийдуть пікетувати квартири членів окружкому. "Вам ще жити в цьому місті", - попередив він.

Після цього в залі окружкому сталася перша серйозна бійка, після якої й народилося нове визначення – "молоді журналісти кримінальної зовнішності".

Треба зазначити, що на засідання окружкому можна було потрапити достатньо легко. Міліція, яка охороняла окружком, не заважала журналістам заходити у приміщення. Їх реєстрував хтось з членів ОВК, і журналіст спокійно міг працювати.

Саме цим і скористалися. При чому, як і сторона Левченка, так і сторона Пилипишина. Багато "свободівців" ще раніше зайшли до зали з посвідченнями якихось глибоко регіональних видань. А у той вечір за цією схемою прийшли їхні опоненти.

Хоч і зі сторони "Свободи" були далеко не "кульбабки", новоприбулі журналісти виглядали більш ніж грізно.

Фото Мустафа Найем

Звісно, хтось щось комусь сказав, і у маленькій залі засідань почалася велика бійка. У справу втрутилася міліція, яка почала виводити всіх присутніх для наступної перереєстрації. Саме у той момент один з людей, яких "свободівці" величають "братками Пилипишина", кинув фразу – "Там ще автобус журналістів під'їхав".

І от після цього "молоді журналісти" стали частиною життя окружкому №223. У ніч першої бійки більше нічого не відбулося, комісія під ранок пішла спати, хоча роботи ще лишалося більш ніж достатньо.

Середа подарувала вдячним глядачам шоу "Округ 223" достойне продовження. День почався з того, що представник Пилипишина побачив у залі людину зі зброєю. Міліція вивела молодика, у якого дійсно був "травматик". Щоправда, з дозволом на носіння.

Далі все йшло за однією ж і тією схемою. Комісія відверто тягнула гуму, кволо приймаючи протоколи, і намагаючись продавлювати рішення про перерахунок. "Свобода" виступала з заявами про фальсифікації. Раз на 15 хвилин спалахували скандали, які ще більше затягували процес.

Тоді ж джерела "Української правди" повідомили, що підозри "Свободи" можуть бути обґрунтованими. За словами співрозмовника, докладно знайомого з ситуацією в окрузі, Левченко дійсно переміг з різницею майже у тисячу голосів.

"Один з керівників ОВК дав команду своїм головам дільничних комісій зіпсувати бюлетені "за" Левченка. Потім вони створювали формальні підстави влаштувати перерахунок на цих дільницях", - зазначило джерело. І комісія продовжувала ухвалювати саме такі рішення.

Але ближче до вечора вже звичну картину доповнив приїзд чергових "молодих журналістів". Погулявши окружкомом, вони чомусь вирішили заблокувати вихід з будівлі, вишикувавшись у дверях. Міліціонери намагалися їх вивести, а "Свобода" вирішила допомогти.

З зали засідань почали вибігати націоналісти і виштовхувати невідомих молодиків з будівлі. В цей момент у невеличкому приміщенні окружкому хтось розпилив сльозогінний газ. Бійка, звісно, припинилася, але в окружкомі знаходитися було майже неможливо. Люди не могли прокашлятися і закривали одягом обличчя. Ззовні вхід до будівлі очепив "Беркут".

Зразу після того, як вивітрився газ, до окружкому приїхав сам Віктор Пилипишин. До цього часу він зберігав мовчання. Щоправда, жодного позитивного ефекту від його появи не було. Посварившись зі "свободівцями" і неохоче розмовляючи з журналістами, кандидат пішов.

Але його візит залишив неприємний осад. Пилипишин прийшов відразу після явної провокації молодиків, яких пов'язували з ним самим. Ситуація явно виглядала як демонстрація сили.

Ніч з середи на четвер була, напевне, найстрашнішою. Скандали у залі засідань тривали, і окружком ухвалив рішення перенести виборчу документацію у окрему кімнату нібито для більшої безпеки. Перед цим з'явилися чутки, що так звані "братки" намагатимуться знищити бюлетені, щоб вибори були визнані недійсними.

За цією версією, перерахунок – не найкраще рішення при такій увазі до ситуації. Адже, якщо бюлетені дійсно систематично псувалися на користь одного з кандидатів, це неминуче буде викрито. Тому простіше влаштувати нові вибори, і вберегти ймовірних фальсифікаторів від тюрми.

"Свободівці" категорично заявили, що вони не дадуть виносити коробки з зали засідань. Вони підозрювали, що людям Пилипишина так буде простіше знищити бюлетені. У розпал суперечки знову приїхав екс-керівник району. Розмови, як завжди, не вийшло. Перед там як піти, Пилипишин лише сказав окружкому: "Якщо ви прийняли якесь рішення, то доводьте його до кінця".

Слідом за Пилипишином до дільниці знову приїхали кілька десятків специфічних молодиків. Вони стали біля пікету "свободівців". На око, останні навряд чи змогли б скласти достойну конкуренцію новоприбулим товаришам. Останні почали картинно розминатися, як зазвичай роблять перед бійкою. Члени комісії позакривалися у кабінеті, а присутні чекали штурму. Однак цього так і не сталося. Можливо, через те, що до будівлі приїхав Олег Тягнибок.

Наступного разу комісія почала щось робити лише близько 19:00 четверга. Цілий день в залі просиділи самі "свободівці", співаючи "Червону калину" та "Лента за лентою". Зрозумілого пояснення майже добової перерви ніхто дати так і не зміг. Як і назвати точні цифри, скільки залишилося прийняти протоколів, а скільки дільниць перерахувати.

Однак вечір четверга позначився черговими бійками. Окружком почав відправляти на перерахунок протоколи, які вже були уточнені. "Свободівці" цього витримати не змогли. Спочатку дісталося заступниці главі комісії Анастасії Примак.

Потім націоналісти викинули з зали представників Пилипишина. Серед них, зокрема, був колишній керівник фракції блоку Черновецького Денис Комарницький.

Окружком до 4 ранку п'ятниці намагався приймати уточнені протоколи дільниць. Коли вони закінчилися, була оголошена перерва до 10:00.

І вночі атмосфера була не найздоровішою. У вікна залу засідань було видно, як за будівлею окружкому "свободівські" хлопці, прямо на очах у міліції, готуються до вуличних боїв. "Інструктор" вчив їх збиратися в лави, правильно хапати супротивника...

І під окружком таки приїхав цілий автобус "молодих журналістів", які зчепилися зі "Свободою". Щоправда бійці "Беркуту" достатньо швидко розділили сторони і зупинили назріваючи бійню.

Всі ці дні у окружкомі просиділо керівництво Шевченківського райуправління міліції, а у четвер ввечері приїхали навіть керівники міського СБУ. Силовики, очевидно, зрозуміли, що ситуація може дійти до крові...

***

Якщо просумувати всі описані вище події, передивитися всі фото- та відеоматеріали, стає зрозуміло, що в Україні не просто проблеми з демократією. В Україні – майже трагедія.

Результати народного волевиявлення встановлюються в атмосфері сльозогінного газу, за кордоном "Беркуту", який час від часу намагаються прорвати команди відвертих бойовиків зі шрамами через все обличчя.

При цьому, за перемогу змагаються екс-чиновник, що ходить під кримінальною справою на багато років тюрми, і молодий націоналіст, якого підтримав протестний електорат.

Перемога Віктора Чумака над одіозним Олесем Довгим вселяла оптимізм. Здавалося, що в Україні ще не все втрачено, і не все продається. Але те, що відбувається у 223 окрузі свідчить лише про одне – 90-ті роки в Україні так і не завершилися.

P.S. Станом на 17:00 окружком №223 готувався до перерахунку голосів. "Свободівець" Олександр Аронець повідомив "Українській правді", що секретар окружкому Ганна Вербицька заявила про погрози з боку іншого члену окружкому та про відмову підписувати протоколи перерахунку.

На цей момент ЦВК достроково припинила повноваження голови окружної виборчої комісії № 223 Юрія Литвишка.



powered by lun.ua
Таємниці мормонів. Що відбувається в одному з найбільш закритих храмів України
Як українські медичні технології продовжують життя іноземцям
Голова Держкіно Пилип Іллєнко: Український глядач перестав сприймати російське кіно як ментально близьке
Всі свої
Усі публікації