Свідчення силовиків: Росія готувалася до захоплення Криму з 2010 року

10668 переглядів
Четвер, 8 лютого 2018, 10:06

У середу, 7 лютого, в Оболонському суді Києва продовжили заслуховувати свідків у справі про державну зраду екс-президента Віктора Януковича – викликали колишнього голову СБУ Валентина Наливайченка та екс-міністра оборони Ігоря Тенюха.

Наливайченко давав свідчення про події на Майдані, розповів, як разом з міністром внутрішніх справ Арсеном Аваковим шукали Януковича в Криму, і чому не відбувся штурм будівлі парламенту Автономії у 2014 році.

Тенюх свідчив про готовність армії до відсічі збройної агресії Росії у 2014 році, чому не було введено воєнний стан, і чому військовослужбовці в Криму не відповідали зі зброєю на захоплення українських військових частин.

"Українська правда" зібрала найцікавіше з допиту свідків 7 лютого.

Валентин Наливайченко

 

112.ua

Під час Революції Гідності був депутатом Верховної Ради. 22 лютого 2014 року призначений уповноваженим парламенту з діяльності СБУ, а 24 лютого – головою Служби безпеки України.

Про початок підготовки агресії Росії проти України

З приходом до влади Януковича і його силовиків, на моє переконання, розпочали підготовку бази агресії ще на початку 2010 року.

Перше – за Януковича відновили угоду про співпрацю з ФСБ в Криму, друге – на керівні посади і в апарат СБУ призначали на посади виключно осіб, які або були під прямим впливом ФСБ Росії, або співпрацювали з ними.

Про вплив Росії на СБУ за Януковича

У січні 2014 року, в грудні 2013 року російські генерали ФСБ приїжджали в Україну. Вони не просто були з візитом, вони перебували на антитерористичному полігоні. Матеріали свідчать, що вони перебували в Києві, у центральному апараті СБУ.

І найголовніше – приїжджали ті генерали, які відповідають за захист конституційного ладу. Тобто вони вже готували агресію.

Більше того, їх приймають на найвищому рівні, вони користувались урядовим зв’язком "Роса". На моє переконання, за прямого втручання тодішнього президента Януковича.

Один з генералів, керівників СБУ часів Януковича возив по Києву Суркова (Владислава – УП) – це російський громадянин, помічник президента Росії.

Про присутність російських спецпризначенців на Майдані

Серед них (українських правоохоронців на Майдані – УП) були переодягнені спецпризначенці з Російської Федерації.

Вони збиралися біля Жовтневого палацу. Шеврони російські накривали зверху українським спецодягом, який видавався за розпорядженням Януковича керівником внутрішніх справ на той час – Захарченком.

Про фактичний початок окупації Криму

Здійснювалася окупація, агресія з 20 лютого Збройними силами РФ, насамперед, Чорноморського флоту РФ, у кількості 24 тисячі осіб. Друге – контрактники, диверсійні групи. Третє – ФСБ Росії.

Їхня роль – взяття під контроль СБУ та інших правоохоронних органів: або напряму через керуючих, або через осіб, що зрадили українській присязі і перейшли на бік агресії.

Ще одна складова – це сепаратистські, антиукраїнські організації, так звані "казаки" та інші, які за часів Януковича були не просто відновлені, а повернулися на територію республіки Крим.

Введення воєнного стану треба було запровадити з початку окупації Криму – з 20 лютого 2014 року. Але агресор отримав у свої руки не тільки розвалену країну внаслідок діяльності режиму Януковича, але ще й у вигляді колаборантів і безпосередньо в особі Януковича та інших силовиків.

Про поїздку з Аваковим до Криму

Читайте також
Свідчення Парубія на суді: Ми усвідомлювали, що збройна агресія може розпочатися з усіх напрямків
Як ми втрачали Крим. Свідчення перших осіб України
Свідчення Чубарова: Матвієнко сказала, що ллється кров, отже, вони мали пролити кров
Як народний депутат 23 лютого 2014 року я діяв і за власними переконаннями, і за наданими мені на той час повноваженнями як народного депутата.

Під час перебування разом з міністром внутрішніх справ Арсеном Аваковим в Автономній республіці Крим під ранок до нас з групи, яка виїжджала разом з Януковичем, звернулися два офіцери УДО.

І тоді нам стало вперше відомо, що відсторонений на той час президент Янукович зупинив кортеж і сказав, що виїжджає з російськими військовими на територію Росії.

Я їздив у Крим у статусі народного депутата.

Я як народний депутат сприяв, у тому числі порадами, неозброєний, без охорони, з тим, щоб у разі, якщо буде виявлено, знайдено або іншим чином з’ясовано місцезнаходження Януковича, щоб зробити все можливе, щоб він відповів за злочини.

Про захоплення будівлі парламенту Криму

Будівля парламенту Автономної республіки Крим була за тими матеріалами, які було здобуто контррозвідкою, видно, як зброю передає міліція, яка охороняє будівлю, російському спецназу переодягненому.

Тобто відбулося входження окупаційного авангардного загону диверсантів російський офіцерів Збройних сил. Їм було передано зброю місцевою міліцією кримською, і вони вже взяли під контроль саму будівлю.

Про неможливість розблокувати будівлю

Зрада і перехід на бік ФСБ Росії на рівні керівництва СБУ в Криму розпочалася 20 лютого. На жаль, ми не могли відповісти 24 лютого такому колаборантству і розвалу системи нацбезпеки, у тому числі в СБУ.

Наказ було віддано підлеглим, як я вважав, хоч якимсь, які його можуть виконати. Вони його не виконали.

Ігор Тенюх

 

censor.net.ua

Міністр оборони України з 27 лютого по 25 березня 2014 року.

Про підготовку захоплення Росією Криму

З приходом до влади Януковича у 2010 році пішла кадрова зачистка. Проукраїнські офіцери мінялися на більш лояльних проросійських офіцерів. Колишні міністри оборони Лєбєдєв і Соломатін безпідставно почали скорочувати чисельність Збройних сил.

Безпідставно було розформовано всі військові комісаріати. Тому на початку лютого (2014 року) всі прекрасно пам’ятають, коли добровольці хотіли піти і віддати життя і честь за Україну – не було кому їх просто прийняти.

Усі прекрасно знають, як протягувалося питання створення Митного союзу. І коли вони побачили, що воно не пройшло – тоді і настав силовий варіант.

Про неготовність Військово-морських сил у Криму

27 лютого о 21:30 я зайшов у кабінет міністра оборони, де були заступники і в.о. начальника Генерального штабу Воробйов.

Я в нього запитав: "Чому ВМС не привели в бойову готовність №1?". На що отримав відповідь: "ВМС зранку приводилися в бойову готовність, а пізніше наказ скасував чинний на той момент начальник Генштабу (Юрій Ільїн – УП), який перебував у Криму".

Читайте також
Свідчення Парубія на суді: Ми усвідомлювали, що збройна агресія може розпочатися з усіх напрямків
Як ми втрачали Крим. Свідчення перших осіб України
Свідчення Чубарова: Матвієнко сказала, що ллється кров, отже, вони мали пролити кров
Свідчення Парубія на суді: Ми усвідомлювали, що збройна агресія може розпочатися з усіх напрямків

Отримавши таку відповідь, я вийшов по телефону на зв’язок з Ільїним і говорю: "Ви тимчасово усунуті від посади, негайно прибути в Київ". Відповідь: "Я в Київ не прибуду".

Потім доповіли, що Ільїн нібито під гіпертонічним кризом перебуває в шпиталі, у який приїжджає все командування Чорноморського флоту РФ. І він там проводить консультації по тих чи інших офіцерах.

Ільїн тоді тричі схиляв до зради начальника Військово-морської академії Гончаренка, щоб той перейшов на бік Росії. А той не погодився.

Про приведення Збройних сил у бойову готовність

Я дав команду в ніч привести всі Збройні сили в бойову готовність, а вже на ранок доповідав про навчання на полігонах під назвою "Весняна злива".

З 20 тисяч військових, які повинні були бути готові, реально були готові 6 тисяч.

Також я перегрупував Збройні сили у відповідності з тим переміщенням і з тими угрупованнями, які Росія розташовувала на кордонах з Україною, починаючи від Чернігова і закінчуючи Мелітополем, плюс Крим.

Якби ми цього не зробили, якби не підняли за два тижні всі наявні в нас військові сили та не перегрупували їх на пункти від Чернігова до Мелітополя, то та операція, яку задумувала РФ з бліцкригу, була б успішною, і лінія так званих "ОРДЛО" була б до 8 березня вже по лінії Дніпра.

Про засідання РНБО 28 лютого 2014 року

Я наполягав на негайному ухваленні рішення щодо приведення Збройних сил України в повну бойову готовність з розгортанням у зазначені райони. Найголовніше – південний напрямок і Крим.

Тимошенко тоді виступила різко проти. Вона сказала: "Розгортання ЗСУ призведе до широкомасштабного наступу Російської Федерації в Україну, і треба думати не лише про Крим, а й про всю Україну". На що я відповів: "Для чого нам Збройні сили? Уже йде захоплення української території".

Я наполягав на наданні дозволу на використання бойової авіації, а саме – штурмової і бомбардувальної. Але такого дозволу я не отримав.

Як такого голосування (про введення воєнного стану – УП) не було.

Про телефонні розмови з Шойгу

На доручення Турчинова на початку березня я особисто (телефоном – УП) спілкувався з міністром оборони Росії Шойгу і чітко йому сказав, щоб вони негайно відвели свої сили в місця своєї дислокації і чинили блокування тих чи інших частин. Відповідь була: "Наших там нет, это все самооборона".

Друга розмова була після захоплення штабу ВМС. Відповідь від нього була та сама. І я йому сказав: "Подивіться телебачення і подивіться, де перебуває ваше командування".

Про відмову кримських військовослужбовців стріляти

Статут внутрішньої служби Збройних сил України, затверджений Верховною Радою, передбачає, що командир особисто відповідає перед державою за бойову готовність довіреної йому військової частини.

Командир відповідно до посади повинен діяти особисто і вимагати від підлеглих дотримуватися законодавства.

Статути написано для виконання, а не обговорення.

Я одному з командирів кораблів дзвонив по телефону і запитував: "Скажи, чому ви не відкриваєте вогонь?". І відповідь: "Ну как я могу, я же в центре города".

З 12 тисяч (військовослужбовців) ВМС України 10 тисяч перейшло на сторону ворога.

Про введення воєнного стану

Введення воєнного стану я вимагав з самого початку.

Мій план полягав у тому, щоб іти на прорив (у Криму – УП). Так, це війна, але іншого шляху не було.

Мій план не підтримали – тому я подав у відставку.

Читайте також: Як ми втрачали Крим. Свідчення перших осіб України

powered by lun.ua
Смартфон шпигує за вами. Як цьому завадити?
Перцевий газ і підозра учнів: що нам відомо про масові отруєння в українських школах
Санкції з відтінком бізнесу: як Україна покарала WebMoney, Курченка та "друзів Путіна"
Герой іншого часу
Усі публікації