Конфлікт уповільненої дії. Чи піде у відставку глава АП Ігор Райнін

П'ятниця, 1 лютого 2019, 05:00
Конфлікт уповільненої дії. Чи піде у відставку глава АП Ігор Райнін
фото: kharkivoda.gov.ua

У Петра Порошенка є одна риса, яка часом доводить його оточення ледь не до нервового зриву.

Соратники президента скаржаться, що він не приймає однозначних рішень, а відкладає розв'язання проблем настільки довго, наскільки це можливо.

Навіть коли Порошенку доводиться розбиратися з якимись приземленими речами, він знаходить тимчасове рішення, відкладаючи проблему "на потім".

Аж поки у його "довгій шухлядці" не лишається місця, і відкладені проблемки не починають вибухати всі разом, переростаючи у велику проблему.

Саме у цей момент на Банковій відбувається щось подібне.

Впродовж останніх тижнів на різних сумнівних сайтах з'явилися "інсайти з адміністрації президента", суть яких зводилася до того, що глава АП Ігор Райнін чи то "уже пішов", чи то "планує піти" у відставку.

На подібного роду "сенсації" можна було б не зважати, якби не подиву гідна регулярність їхньої появи. Та ще й акурат перед повторним висуванням Петра Порошенка у президенти.

Після Ложкіна: половинчасте рішення Порошенка

На орбіті чинного президента обертається багато політичних тіл: і давні супутники, і нові потужні "зірки", є і свої "чорні діри".

А є Ігор Райнін. Рівний, спокійний, непримітний чиновник, який не був помічений у темних історіях, але й зірок з неба не хапав. Класичний апаратник, гвинтик системи, який планомірно і без метушні дістався вершини чиновницького світу.

Коли навесні 2016-го тодішній глава АП, бізнес-партнер Порошенка Борис Ложкін обдумував свою відставку, у списку його намісників було багато прізвищ. Та до останнього моменту прізвища Райніна там не значилося.

 
Глава адміністрації президента 2014-2016 років та бізнес-партнер Порошенка – Борис Ложкін
фото: Capital.ua

Його призначення главою АП було досить несподіваним кроком Порошенка. Дивувало не так призначення Райніна, як його призначення саме на таку посаду.

Реклама:

Місце глави АП завжди було одним із найбільш демонізованих в українській політиці. Ця посада породила свого часу всемогутніх Литвина-Медведчука-Балогу-Льовочкіна та й майже всюдисущого Ложкіна. Глава АП був фактично другим президентом. І тут – Райнін.

У Порошенка тоді непублічно пояснювали, що після "казусу Гройсмана" Петра Олексійовича дістали всі ці "амбітні" і "креативні". Він захотів того, хто може "делать, а не выделываться".

Зрозуміле пояснення, але неповне. Бо була у працевлаштування Райніна й інша, не менш цікава складова – призначити Райніна означало не призначити Віталія Ковальчука.

 
Віталій Ковальчук – перший заступник глави адміністрації президента

Останній був головним кандидатом на місце глави АП. У нього були відповідні зв'язки, вміння, досвід величезних кампаній і головне – амбіції. Крім того, він був таким собі "губернатором губернаторів" в АП і фактично керував президентською вертикаллю по країні.

Але його переваги зіграли проти нього. В очах найближчого оточення Порошенка Ковальчук був потенційною загрозою: мав забагато зв'язків, забагато вмів і був занадто амбітним. Тому майже вся президентська частина так званої "стратегічної дев'ятки" запротестувала.

З одного боку, президенту треба було не втратити Ковальчука, з іншого – не пересваритись із Кононенком, Березенком та рештою, які боялись надмірного посилення нового глави АП.

І Порошенко вчинив так, як чинив завжди – прийняв половинчасте рішення.  

Президент призначив Райніна, залишивши Ковальчука його першим заступником. Замість того, щоб зняти напругу, Порошенко навпаки сконцентрував її. На Ігореві Львовичу.

Рано чи пізно цей коктейль з підозр, інтриг і міжусобиць мусив таки вибухнути.

 
Реальна влада у поки неофіційному штабі поділена між Ковальчуком, головним орговиком та нардепом Сергієм Березенком (на фото)
фото: ГЛАВКОМ

Кожному по Порошенку

Від самого початку роботи між новим главою АП і його заступниками спалахували невеликі конфлікти, але їх вдавалося гасити, не виходячи з адміністрації. Як жартував один із членів керівництва АП через рік після призначення Райніна, "новий глава всіх задовольняє, бо нікому не заважає".

Реклама:

Хиткий баланс тримався, поки до виборів президента залишався час.

"Ковальчук спершу спробував Райніна з'їсти, але передумав. Віталік відійшов і віддав Ігорю стільки повноважень, щоб той просто перестав тягнути. Спочатку Порошенко на це не зважав. Але тоді почалися вибори, і Ковальчук поступово все у Райніна забрав назад", – розповідає УП один з підлеглих обох керівників АП.

"Тепер на традиційну ранкову нараду у президента, де раніше були тільки Турчинов і Райнін, почали кликати і Ковальчука. І йому не треба тепер Райніна навіть чіпати. Львовича "заганяють" ті ж, хто просував у 2016-му. Вибори близько, робота горить, і треба, щоб її хтось робив. Не тягнеш, то давай щось думати", – додає інший співрозмовник на Банковій.

Читайте також:

Один-єдиний. Як Порошенко пішов на другий термін

Вибори у шапіто. Звідки беруться преZEденти-коміки

#УрядГройсмана

Як писала УП, на Банковій нині кипить виборча робота, але чинний глава президентської канцелярії до неї майже не залучений.

Реальна влада у поки неофіційному штабі поділена між Ковальчуком, головним орговиком та нардепом Сергієм Березенком, який відповідає за роботу "в полі", мережі, агітаторів тощо.

У цій ситуації Райніну не залишилось нічого, як взяти на себе забезпечення поточної роботи президента.

"Фактично, зараз є два Порошенки: президент і кандидат у президенти. Райнін і Турчинов забезпечують ту частину, яка стосується чинного президента. Ковальчук і решта займаються "кандидатом", – пояснює УП один із співрозмовників в оточенні Райніна.

Але і в цій частині усе, що може потенційно стосуватися виборів (заходи в Києві чи поїздки по регіонах), так само більше не є клопотом Ігоря Львовича.

"Це часом викликає сум. У приймальні Райніна майже нікого немає. Сходіть, гляньте – там порожньо. Він проводить якісь наради, але про що – ніхто не знає", – разводить руками один із найближчих підлеглих глави АП.

Чи вірить Райнін у Порошенка і навпаки

На такому тлі в різних сумнівних виданнях почали з'являтися "зливи" з Банкової, начебто Ігор Львович то "написав заяву", то "планує іти у відставку", а то "сумнівається у перемозі Порошенка".

З огляду на напругу в АП, могла б з'явитись спокуса повірити цим чуткам. Якби не кілька деталей.

По-перше, той, хто хоч трохи знає Райніна, не може уявити, щоб той скликав нараду, бив кулаком по столі та кричав, що не вірить у Порошенка. Це занадто навіть для фантастів від журналістики.

По-друге, Райнін нікуди не піде, бо куди, власне, йому йти? Він класичний чиновник, для якого державна служба – все життя. Та і як би він пояснив суспільству свою відставку в розпал президентської кампанії?

Ну, і, по-третє, чому саме Райніну слід іти? За даними УП, сам глава АП не вірить у те, що більше не потрібен Порошенку.

"У Райніна пряма і робоча комунікація з президентом. Райнін слухає президента і тільки його. Так, Райнін не залучений в організацію виборів, це правда. Але це не заважає йому доносити президенту свою позицію, що кампанія ведеться не зовсім правильно", – розповідає співрозмовник в оточенні глави АП.

"Де побудована партія Порошенка? Де нормальна кадрова політика на місцях? Де Південь і Схід у нашій кампанії, що ми їм пропонуємо? І це все питання до людей, які тепер так активно займаються виборами. Якби вони на ці питання раніше відповіли, то рейтинги Порошенка були б зараз набагато більші", – додає він.

***

Якщо довго спостерігати за роботою президента і його команди, то інколи починає здаватись, що там усе організовано за принципом "якщо маєш багато проблем – створи собі ще".

На вході у велику виборчу битву, коли треба зібрати всі сили і ресурси, команда Порошенка гиркається між собою і ніяк не може поділити повноваження.

Ніби футбольна команда, гравці якої в ході вирішального матчу не можуть вирішити, кому бути форвардом, починають сваритися, а тоді й бити один одного по ногах.

Фактично, відклавши у 2016 році вирішення питання щодо балансу сил у своїй адміністрації, Порошенко опинився перед ним у 2019-му.

Але якщо раніше це була історія про амбіції і страхи оточення, то тепер від неї може залежати доля переобрання.

Роман Романюк, УП

Реклама:
Шановні читачі, просимо дотримуватись Правил коментування
Реклама:
Головне на Українській правді