Не вірте Гуглу, або Як приховати порно з нареченою депутата

Наталія СудаковаНаталія Судакова
колаж: Андрій Калістратенко
75849 переглядів
Середа, 5 червня 2019, 09:00

Зайдіть у Google і введіть у пошуку "Юлія Тимошенко" чи "Петро Порошенко".

У першій 10-тці пошукової видачі ви побачите посилання на Вікіпедію, Фейсбук та інші соцмережі політика, а також кілька безневинних досьє на маловідомих сайтах.

Усе це – не випадково. Щодня професіонали працюють над тим, що саме інтернет розповість вам про конкретного високопосадовця.

Ця послуга називається Search Engine Reputation Management, або SERM – управління онлайн-репутацією. За цими словами ховаються часом доволі брутальні і незаконні методи – коли хакери ламають чи "кладуть" сайти.

Подібні послуги українським політикам, бізнесменам і усім зацікавленим надають десятки людей – це і цілі агентства з власними офісами, і окремі особистості, до яких звертаються переважно через знайомих.

На сайтах таких агентств суть послуг передається словами "моніторинг", "глибокий аналіз" чи "розкрутка". Що ж насправді роблять ці спеціалісти, та скільки це коштує українським політикам?

"Білих" методів SERM не існує, оскільки так чи інакше йдеться про вплив на алгоритм пошукової системи.

Умовно способи чистки репутації в Гуглі можна поділити на "сірі" та "чорні". Втім, межа дозволеного у кожного різна.

"Традиційно починають із законних сірих методів, але якщо є великі обмеження у бюджеті і відсутність часу – одразу переходять до жесті", – розповідає Ольга Одарченко, SЕО і SERM-спеціаліст.

Усе починається з аналізу пошуковика за певними запитами, наприклад, "Тимошенко компромат" чи "Порошенко передвиборча кампанія". Спеціалісти дивляться, що саме людина знайде у Гуглі, й складає перелік посилань, які треба "вибити" з ТОП-10 результатів, котрі пошуковик покаже читачу.

Чим більше грошей і бажання у замовника, тим далі можна "вибивати" негатив і очистити, скажімо, не лише перші 10, а й перші 50 посилань, які покаже Гугл.

Заробіток SERM-спеціаліста залежить від того, працює він на себе чи на агентство, лише в Україні чи на закордон також, яку саме послугу продає, і який відтінок її "чорноти". Загалом розцінки професіоналів стартують від тисячі доларів на місяць.

Сірі методи

Метод 1. Створити новий сайт

Зробити власний сайт і "прокачати" його під конкретні запити – відносно простий і безпечний метод потрапити в ТОП Гугла. Наприклад, якщо загуглити "Юлія Тимошенко" у першій десятці обов'язково знайдуться її сторінки.

 
Юлія Тимошенко у Гуглі

Це гра в довгу і замовнику потрібно набратися терпіння. Такі сторінки потраплять у ТОП-10 не одразу, в середньому спеціалісту знадобиться від 3 до 6 місяців роботи, щоб досягти відчутного результату. Тому вони підходять у випадку, якщо у замовника є час.

Але якщо ти вже "забив" пошукову видачу потрібними посиланнями, які можеш контролювати, залишається лише підтримувати високі позиції.

Натомість, коли стався гучний скандал і прибрати інформацію потрібно швидко – цей спосіб не підійде.

Метод 2. SEO-оптимізація, тобто підняти вже наявний сайт вище в Гуглі

Не завжди потрібен новий сайт, деколи достатньо "прокачати" наявні – способів це зробити безліч, але обійдемося без технічних деталей.

Найкраще з таким завданням впораються сторінки політика у соцмережах та на Ютубі, його біографія на державному сайті чи посилання на декларацію, головний сайт політика і його сторінка на Вікіпедії. Останню спеціалісти підтягують одразу двома мовами – українською і російською, щоб зайняти відразу 2 посилання з 10 у Гуглі.

 
Володимир Гройсман у Гуглі

"Уже всі давно зрозуміли, що Вікіпедія найбільш придатна для підтягування у десятку. Вона найкраще сидить у видачі і її можна редагувати. Тому вірити їй не треба", – пояснює Одарченко.

Паралельно із сайтами "оптимізуються" усі зображення. Тобто фото, які ви бачите першими в пошуковику, – не випадкові. Для цього в текстах на цих сторінках правильно прописуються ключові слова, які гуглять люди.

Скажімо, які зображення нам покаже гугл, якщо запитати у нього фото "Арсеній Яценюк"? Чи будуть там меми або фотокомпромат? Ніт.

 
Арсеній Яценюк у розділі Зображення Гугла

Метод 3. Суди і закони

Наступний спосіб прибрати небажану інформацію – чи то статтю, чи то відео – це натравити на сайт юристів.

У Росії, наприклад, можна пожалітися у Роскомнадзор і з високою вірогідністю це спрацює. Наприклад, у невеликому медіа вийшла стаття, яка шкодить замовнику. У ній немає і натяку на насилля, але купляються боти, які заспамлять коментарі темою насилля, і вуаля – скарга до Роскомнадзору готова. Той або блокує сайт, або змушує прибрати статтю.

Loading...

В Україні, на щастя, подібної інституції немає, але є закони, які залишають шпаринки для маніпуляцій профі. І бажання влади контролювати український інтернет росте.

"Буває, медіа опублікувало новину і відео. Тобі якби новина ще плюс-мінус, а відео жесть як не в тему. Треба прибрати. Ти знаходиш людей на відео і домовляєшся: рєбята, давайте ви зараз за оцю-то суму пожалієтеся, що вас зняли без згоди. У нас же ЄС. І відео прибирають", – розповідає на умовах анонімності SERM-спеціаліст із 5-річним досвідом.

Інший спосіб – найняти юриста і йти в суд, посилаючись чи то на Конституцію, чи то на окремий закон. "УП" регулярно стикається з вимогою прибрати компрометуючі фотографії. Один з останніх прикладів – лист від адвоката моделі, яка у 2008-му добровільно брала участь у конкурсі і її фото залишилися на наших сторінках. Тепер це "шкодить її репутації".

Як стверджує Одарченко, зазвичай до суду доходить меншість – бояться розголосу.

 
Спосіб прибрати небажану інформацію з гугла

Деколи достатньо просто пожалітися Гуглу, як сталося з нашою новиною "У БПП закликали депутатів не ходити на NewsOne". В один прекрасний день ми отримали лист, що контент начебто порушує чиїсь "авторські права у цифрову епоху".

Втім, усе це не завжди допомагає.

"У мене була історія, коли дівчина мала одружитися з депутатом. До того вона знімалася в порно. Ти шукаєш по обличчю і бачиш весь цей жах. Порносайти –  окремий світ, там не з усіма зв'яжешся, не усіх песимізуєш (знизиш позицію у Гуглі – УП). Закінчилося тим, що усе видалити не змогли. Тоді вона перефарбувалася – була блондинкою, а стала брюнеткою", – згадує один із SERM-спеціалістів у розмові з УП.

Метод 4: Чистка підказок Гугла

Зізнавайтеся, гуглили "Ляшко відео"? Якщо так – ви серед тисяч інших:

 

Але на ці підказки теж можна впливати! Наприклад, використовуючи сервіси з накрутки потрібних підказок. Так чи інакше, якщо вам потрібно прибрати чи додати туди певне слово – SERM-спеціаліст це організує.

Не дивуйтеся, коли ви не побачите у підказках "Порошенко Мальдіви" чи "Порошенко компромат". Це не тому, що це не шукають, а тому, що хтось не хоче, щоб це знайшли.

 

Метод 5: Замовлення статей на "зливних бачках" і у ЗМІ

В інтернеті існує тисячі "зливних бачків" – це мережі сайтів, які копіюють тексти та новини інших ЗМІ, часто спотворюючи їхні заголовки. Поміж тим за гроші вони публікують будь-який потрібний вам текст, а за додаткову оплату – розганяють його у своїх групах у соцмережах.

Потім знову за гроші можуть його зняти чи опублікувати "відповідь" іншої сторони – виходить безкінечний колообіг заказухи в інтернеті.

Ціни за один текст на "зливних бачках" коливаються у межах 100-150 доларів.

 
Приклад "зливного бачка"
 
 Приклад зливного бачка

Складніше, дорожче, але можливо – розмістити статтю чи новину у відомому ЗМІ або інформагентстві без позначки "реклама". У журналістському світі це називається "джинса". Тут вартість новини коливається, за словами SERM-спеціалістів і піарників, від 50 і до 500 доларів – у залежності від авторитетності сайту.

На тексти ж розцінки вищі у рази й опублікувати їх – ще складніше. Адже не завжди медіа свідомо заробляють таким чином, деколи це "ініціатива" окремого співробітника, про діяльність якого ЗМІ може не підозрювати.

Зв'язуються зі ЗМІ через перевірені агентства чи особисті контакти SERM-спеціаліста. Контор на ринку вистачає. Прийти з вулиці – не вийде, новину візьмуть тільки у перевірених і то не завжди. Адже більшість залежних медіа не публікуватимуть замовлені матеріали проти своїх же власників і людей з їхнього кола.

 
Замовлення та розміщення політичної джинси

Ціль такої публікації може бути різна. Скажімо, з шефом трапився скандал і треба швидко опублікувати кілька відбілюючих текстів – окрема категорія SERM-спеціалістів попіклується про те, щоб вони вийшли в потрібних ЗМІ. Або ж відбувається атака від конкурента і потрібно запустити контратаку.

Подібні тексти на авторитетних сайтах потрібні і з іншої причини. Туди додають достатньо ключових слів, щоб текст високо піднявся в Гуглі і "вибив" з ТОПу інші невигідні статті на менш відомих сайтах.

"У тебе є авторитетний сайт, у якого багато хороших статей. Вірогідність того, що стаття вилізе в ТОП по твоєму запиту набагато вища, ніж у сайту, який ти щойно створив", – розповідає один із досвідчених SERM-спеціалістів.

Метод 6: Закупівля посилань

Як пояснили "УП" SEО-спеціалісти, щоб допомогти тексту потрапити у ТОП швидше, вони закуповують посилання на нього на спеціальних онлайн-біржах.

Навіщо? Щоб на сторінках багатьох сайтів з'явилося посилання на потрібний тобі текст. Гугл сприймає це як факт, що він цікавий і релевантний, тож підіймає його у видачі. Те саме правило працює із сайтами загалом.

"Зазвичай стається так, що до тебе приходить клієнт, у нього вже щось сталося, істерика, немає часу чекати, він готовий платити будь-які гроші. Ти просто йдеш на біржу і купляєш посилання. Наприклад, там 100% є "Обозреватель". Там можливо від 100 грн купити якесь посилання чи статтю з потрібним посиланням", – розповідає Ольга Одарченко.

Читайте також:

Фейкове майбутнє

Чорні методи

Знайти тих, хто готовий взятися за "чорну" роботу, не так просто. Адже, на відміну від сірих методів, це як мінімум погано для карми, як максимум – незаконно.

"Мінус" для замовника в тому, що це найдорожчі з усіх SERM-методів, вони обійдуться у тисячі доларів, але дадуть лише тимчасовий результат. Адже якщо зламаєш один сайт – швидко з'явиться інший.

Метод 7: Песимізація

Песимізувати сторінку – це зманіпулювати Гуглом так, щоб він її опустив. Роблять це за допомогою поганої, неправильної SEO-оптимізації.

По-перше, спеціаліст закуповує тимчасові посилання на біржі. Але робить це "неправильно", тобто різко і масово, частина посилань може бути на порносайтах, отже, низької якості.

Усе для того, щоб показати гуглу – власник сторінки начебто хоче підняти її у видачі. Натомість Гугл карає сторінку за таку неякісну оптимізацію і опускає її. Отака маніпуляція.

"Причому посилання стоїть десь на 10 сторінці, в глибині. І ти купляєш їх на дешевих сайтах про журавлів чи проституток – пофіг, я все бачив. Уявіть, сайт про журавлів, який посилається на політичну статтю", – розповідає SERM-спеціаліст на умовах анонімності.

По-друге, існують біржі, на яких можна давати завдання користувачам.

"Це люди, які в середньому за 1 цент роблять якусь тобою описану дію. Наприклад, вони повинні загуглити "Юлія Тимошенко політична кампанія", зайти на сайт, який треба прибрати з видачі, і відразу ж із нього піти. Потім прокрутити нижче і зайти на сайт, який треба у видачі підняти. Наприклад, Тимошенко.юа. Просидіти там довше і тільки тоді піти", – розповідає Одарченко.

Таким чином Гугл бачить: дуже багато людей заходить за першим посиланням і швидко йдуть з нього. "Отже, юзери не знаходять там відповіді на свої запитання", – думає пошуковик. Тому сторінка опускається вниз. Коли ж люди заходять за другим посиланням і читають текст до кінця, для Гугла це сигнал, що цей матеріал краще відповідає на запитання людей, і він піднімається вгору.

Метод 8: DDoS-атаки

Цей спосіб повинні знати усі власники сайтів.

"Ти одночасно відправляєш стільки запитів, що сервер не здатен їх обробити, і сайт просто лягає. Якщо сайт великий, підкований – він швидко побачить, що його "дедосять", і піде на більший хостинг. Це дороге задоволення, але того варте", – розповідає один із SERM-спеціалістів.

Якщо сайт таки "поклали", намагаються його протримати лежачим хоча б добу.

"Зазвичай це роблять по чіткому графіку. Відбувається все в п'ятницю пізно ввечері, коли редакція чи власник сайту гуляють-відпочивають. Коли їм прилітає атака – вони цього не знають. Сайт приліг. Поки вони починають щось вирішувати, ти швиденько закупляєш посилання на біржі, багато людей починають заходити через ті посилання на цей сайт, а він не працює. Гугл це бачить і опускає сайт. Чи можна потім повернути сайт? Деколи можна, деколи вже ні", – розповідає спеціаліст.

Вартість такої атаки залежить від того, як довго треба тримати сайт лежачим. Чим довше – тим дорожче послуга.

 

Опис послуг агентства "Мережа-Промоушен"

Метод 9: Злом сайтів із підміною контенту

Якщо це класичний сайт на WordPress із простими плагінами, зламати його набагато легше. Якщо ж сайт має свою систему і багато ступенів захисту – завдання ускладнюється.

"Ціна залежить від часу, який витратив спеціаліст, і від крутості останнього. У мене був досвід, коли людині замовляли лом сайту. Коштувало це 2 000 доларів. І не факт, що у спеца вийде – ти платиш без гарантій. А все тому, що людині було важливо вибити саме цей сайт за будь-яку ціну. Врешті, вибили його іншим методом", – згадує SERM-спеціаліст.

Як стверджують експерти, за потреби можна зробити так, що власник сайту ніколи не побачить злому.

"Власник сайту, його редактори і т.д. сидять плюс-мінус з одних IP-адрес на роботі і вдома. Ти зламав сайт, підмінив контент на новий, позитивний, а для них залишаєш старий, негативний. Так, усі інші юзери і Гугл бачить позитивну статтю про замовника, а працівники сайту – далі негативну", – розповідає один із SERM-спеціалістів.

***

Описані методи – лише вершина айсбергу. Ми живемо в епоху, коли кількість інформації росте так само швидко, як і можливості нею маніпулювати.

"Головне, пам'ятайте – якщо пошукова видача за іменем якогось політика виглядає саме так – чистенько, акуратненько, красиво, значить, це комусь потрібно", – каже мені на прощання один із SERM-спеціалістів.

Наталія Судакова, УП



powered by lun.ua
Слід Зеленського
Як побудувати персональний бренд: план дій від Ярослави Гресь
"Український Єрусалим". Перевернутий Ісус, "Вій" і підземелля в Седневі
Гурт KAZKA: Ми замахнулися на те, чого у нас в Україні ще не робили
Усі публікації