Що не так з повітрям у Києві. Пояснює екоактивістка

Вівторок, 22 жовтня 2019, 18:50
Що не так з повітрям у Києві. Пояснює екоактивістка
фото: Радіо Свобода

Більше тижня Saveecobot.com публікує інформацію про великий вміст шкідливих речовин у повітрі українських міст.

У Києві чимало районів забарвлені жовтим та оранжевим, а деякі навіть червоним кольором, що сигналізує про високий рівень забруднення повітря.

У соцмережах не вщухає паніка, користувачі публікують знімки NASA з космосу і пишуть, що над Україною нависла найвища концентрація CO в Європі або й у світі.

Щоб відчути густий смог та неприємний запах, достатньо відкрити вікно у своїй квартирі чи просто вийти надвір. 

Через це великої популярності набирають громадські моніторинги, боти у месенджерах, які заміряють рівень забруднення повітря. 

За останні 10 днів чимало киян встановили собі такого бота, щоб контролювати, наскільки небезпечно у їхньому районі.  

Що відбувається з повітрям українських міст, наскільки шкідливе забруднення і як від нього вберегтися – пояснює співзасновниця Saveecobot.com Ірина Черниш.

 
Співзасновниця Saveecobot.com Ірина Черниш

Фото з фб Ірини Черниш

Чому повітря забруднене

Восени та навесні традиційно підвищується забруднення повітря, зокрема дрібнодисперсним пилом (найдрібніші частки в повітрі, які не відразу осідають, а залишаються деякий час в атмосфері УП), а також монооксидом вуглецю (чадним газом).

 
Показники забруднення повітря у Києві станом на 18:30 22 жовтня 
Клікніть, щоб відкрити у ведикому форматі

Спалюють листя, стерню на полях. Процес спалення листя гірший від наслідків роботи промислових підприємств

Коли спалюють листя, температура горіння низька. Воно відбувається на землі, на рівні дихання людини, і жодним чином не фільтрується. 

У цей час виділяється шалена кількість забруднюючих речовин, зокрема дрібнодисперсного пилу, на що активно реагують засоби громадського моніторингу. У тонні таких спалених відходів приблизно 30 кг шкідливих речовин.  

Разом з туманом це перетворюється на смог. 

Волога змішується з газами, з дрібнодисперсним пилом, і все це разом – з нічною інверсією, коли тепле повітря притискає холодне до землі, не може вивітритися декілька днів. 

У приземних шарах атмосфери концентрація забруднюючих речовин збільшується.

Все це акумулюється у велике забруднення, додається забруднення автівками, промисловістю. 

 
Знято в центрі Києва з вікна 33 поверху на світанку. Будинок на Кловському узвозі, 7

Чому офіційні дані та дані активістів відрізняються

Треба звернути увагу, що представники влади не кажуть, що все у нормі. Вони наголошують, що є відхилення. Важливо, що зазначаються разові концентрації, а не системні спостереження. 

Розгорнутий аналіз був озвучений лише щодо монооксиду вуглецю, але відкритих даних про інші забруднювачі немає

Ми аналізуємо дані протягом півроку та бачимо, що традиційно восени та навесні суттєво збільшуються показники забруднення майже у всіх містах. 

Але офіційного розгорнутого моніторингу немає. Ну, і додається застаріле обладнання та нерегулярна частота вимірів. 

Обсерваторія (Центральна геофізична обсерваторія УП) взагалі не вимірює мікрочастинки, які є найшкідливішими для здоров'я людини. Вони проникають у всі системи організму, несуть важкі метали та багато іншого. 

Реклама:
Україна хоч і має зобов'язання у частині асоціації з ЄС, але так і не провела переоснащення моніторингових станцій тим обладнанням, яке б фіксувало дрібнодисперсний пил. 

Всесвітня організація охорони здоров'я саме на кількості забруднення цими маленькими частками будує всю свою аналітику і дані щодо захворювань і передчасної смерті.  

Але даних, з якими могли б працювати журналісти та активісти, ми так і не знайшли.

Які будуть наслідки

Дрібнодисперсний пил формується внаслідок згоряння буквально всього – вугілля, викидів з автомобілів, часток шин, спалення рослин.

При підвищених забрудненнях люди відчувають погіршення стану здоров'я, першіння у горлі, головний біль, загострення хронічних захворювань, зокрема серцево-судинних, захворювань дихальних шляхів. 

На жаль, в Україні немає статистики, яка б розповіла про наслідки. 

Щодо довкілля. Коли у нас настільки забруднене повітря, це впливає не тільки на людей, а й на рослини. 

Якщо є забруднення сіркою, то в період туману ця сірчаста кислота потрапляє на дерева і відбуваються опіки рослин. 

Таке забруднення завжди впливає як на здоров'я людей, так і на екологію.  

 
Процес спалення листя гірший від наслідків роботи промислових підприємств
фото: радіо свобода

Чи потрібно носити маску

Марлеві маски не захищають від дрібнодисперсного пилу та газу. Бо пил – це мікрочастинки, а газ – це наночастинки, які ще менші.   

Є маски з гепафільтрами, вони затримують невеличкі частинки, дрібнодисперсний пил і зменшують навантаження на організм. 

Як захиститися від забруднення

Не обов'язково купувати маску, є простіші способи захисту:

  • моніторити повітря; 
  • провітрювати приміщення, коли рівень забруднення нижчий;
  • зменшити активності та заняття спортом на вулиці, адже активне дихання пришвидшує інгаляцію;
  • проводити вдома вологе прибирання;
  • більше пити воду, встановити зволожувачі повітря.

Синоптики обіцяють, що у найближчі дні тепла та суха погода збережеться практично по всій країні. А значить, туман і смог огортатиме українські міста і надалі. 

Але вже менше, ніж за тиждень в Україну прийде похолодання, дощі та вітер, разом з якими має розсіятися забруднене повітря.  

Катерина Рещук

Реклама:
Шановні читачі, просимо дотримуватись Правил коментування
Реклама:
Головне на Українській правді