"Туйовий Хрещатик". Чому кияни сумують за каштанами та як вони стали символом столиці

П'ятниця, 29 травня 2020, 10:00
фото: Ельдар Сарахман

За два тижні до 1538-ої річниці Києва навпроти КМДА висадили ялівець. Переплутавши його з туями, користувачі соцмереж накинулися на міську владу.

"Якого туя?!". "Поклали туї на киян". "Туйовий Хрещатик". І навіть "Туєв мер". Громадськість грала словами, змагалася в дотепності, намагаючись висловити одну й ту саму думку: Хрещатику потрібно повернути його каштани.

Віталій Кличко через кілька днів відповів на онлайн-брифінгу: висадили не туї, а ялівець, і він на Хрещатику тимчасово. А нові каштани, за його словами, з'являться після реконструкції головної вулиці столиці, яка намічена на 2021 рік.

Зі знаменитим символом Києва в останні роки справи кепські. Каштанів стає все менше, вони сохнуть, гинуть, а чиновники намагаються нагріти руки на ностальгії киян.

У 2013-му КМДА на чолі з Олександром Поповим потрапила в корупційний каштановий скандал. Тоді міська влада витратила мільйони і рапортувала про закупівлю в Італії 289 каштанів сорту Бріоті, якиий має рожеві суцвіття.

Як виявилося пізніше, серед дерев було всього кілька каштанів заявленого сорту. Після втручання прокуратури суд зобов'язав висадити Бріоті. Через три роки частина нових дерев на Хрещатику посохла.

В реальності сучасна столиця України все більше віддаляється від неофіційного звання "місто каштанів". Але ці дерева настільки міцно увійшли в його образ через літературу, поезію й геральдику, що ще довго будуть асоціюватися з Києвом.

Як каштани стали одним із головних символів столиці і чи є в них майбутнє на берегах Дніпра, розбиралася "Українська правда".

Імператорська примха

У 1842 році Київ відвідав 46-річний Микола I. Цей візит імператора, який був частим гостем на дніпровських кручах, зарубав першу в історії спробу киян масово озеленити своє місто каштанами.

3_Bibikovskiy_bulvar_
Сьогодні на бульварі Шевченка ростуть кілька самотніх каштанів. З часів Миколи I тепер тут панують тополі

Правдива ця розповідь чи ні, але вона так часто переказується любителями старовини, що давно перейшла в розряд історичного факту. Щоразу обростаючи новими подробицями.

– Імператорський посланець прибув до Києва раніше за Миколу, каже Роман Палачега, завідувач відділом інтродукції рослин ботсаду імені Фоміна. Зібравши інформацію, гонець повернувся.

"Государ, – сказав він. – На вашу честь висадили каштани вздовж бульвару Бібикова (Дмитро Бібиков, у 1837-1852 роках Київський військовий губернатор; бульвар, названий на його честь, нині бульвар Шевченка УП)".

"Прибрати! – наказав імператор. – І висадити пірамідальні тополі!".

 
За губернатора Бібикова в Києві побудували Імператорський університет Святого Володимира, нині – Шевченка. Та з'явився ботсад, який відіграв велику роль в озелененні Києва

За одну ніч, поки імператор під'їжджав до Києва, каштани викорчували, замінивши їх на "правильні" дерева.

– Ідея з каштанами Миколі не сподобалася, продовжує Палачега. Він був упевнений, що краще виглядати будуть тополі. Він бачив, як їх висаджували в Європі: колонами, вздовж довгих бульварів.

Микола I був військовим інженером, розбирався в містобудуванні, плануванні, озелененні. Тому часто брав пряму участь в різних проєктах.

Загалом в ту ніч 1842-го каштани на київському бульварі прибрали, але роздали мешканцям, щоб це дерево пішло в маси.

"Дерево-букет" і перша алея

Каштани в Києві поодиноко зустрічалися задовго до приїзду Миколи I.

За словами краєзнавця Владислави Осьмак, в різних джерелах йдеться про те, що їх, наприклад, висаджували на території Лаври у 18 столітті.

5_Kievo-Pecherskaya-lavra_gravyura
Кажуть, що на території Лаври залишилися трьохсотлітні каштани. Але це не точно

Є інформація й про каштан митрополита Петра Могили. Дерево начебто росло в Голосієво приблизно з 1625 року. Але достовірного підтвердження цьому немає.

– Те, що ми називаємо "каштаном", це Aesculus hippocastanum, "кінський каштан", "гіркокаштан", показує Роман Палачега кілька старих дерев в ботсаду біля метро "Університет". – Він родом з Балкан. У Європі його ще називали "деревом-букетом" – через цікаве цвітіння навесні.

– Ми зараз знаходимося на залишках першої в Києві каштанової алеї, продовжує ботанік екскурсію. Її в 1862 році заклав Афанасій Рогович, тодішній директор ботсаду.

Думаю, тут зараз до 10 дерев, яким вже 158 років.

6_Roman_Palachega
Роман Палачега: "В минулому на території ботсаду збирали до 20 тонн плодів каштану щороку та здавали для медичних цілей"
всі Фото: Української правди

Як стверджує Палачега, "дерево-букет" точно можна було зустріти в Києві ще до появи цієї алеї в ботсаду у 1862-му.

– Ті, хто їздив в Європу і бачив його там, привозив насіння, висаджував в себе у дворі. Масова мода на кінський каштан, коли його стали застосовувати в озелененні європейських міст, почалася з кінця 18-го століття.

У 1799 вперше висадили алею з 17 каштанів у парку Буші, який перебував тоді на околицях Лондона, ділиться Роман Палачега.

Коли саме гіркокаштан став завойовувати вулиці Києва? На документ, який може хоч якось прояснити це питання, посилається Владислава Осьмак.

5_2_kashtani_Florivskiy_monastyr_Podil
Свято-Вознесенський Флорівський жіночий монастир на Подолі. Тут ростуть одні з найстаріших каштанів у столиці 

Мова про "Очерк истории древесных насаждений города Киева и деятельности городской Садовой комиссии. 1887-1897", який написав Олександр Осипов.

– Осипов очолював міську Садову комісію, виніс на розгляд Міської думи план озеленення Києва, який було схвалено, – ділиться Осьмак. – Згідно з планом, на вулицях мали висаджувати дерева одного виду. 

Каштан зустрічається чи не найчастіше на всіх вулицях Старокиївської дільниці, крім Хрещатика. На Бульварній дільниці, в тому числі на Безаківській вулиці (зараз – Симона Петлюри – УП).

6_2_kashtani_bulvar_Shevchenka
Минулої осені в Києві діяли декілька пунктів прийому каштанів. За один кілограм можна було отримати дві гривні

Тобто це дерево було цілеспрямовано і централізовано поширено у Верхньому місті й частині Нової Будови (сьогодні – район "Олімпійської", "Палацу Україна" і "Либідської" – УП).

– Я знайшла видання, де є статті 1960-70-х років про київську дендрологію. Там є дані, що 1966 року гіркокаштан становив 7,3% рослинності у київських парках. Він належав до групи дерев, які найкраще акліматизувалися у наших умовах, – додає Осьмак.

"Київський вальс" і Хрещатик-Бродвей

Молодий, але вже з сивиною і фірмовими вусами у 1994-му, під час зйомок кліпу на пісню "Хрещатик", 37-річний Павло Зібров проїхався в ретро-кабріолеті головною вулицею столиці. 

На відео видно, що ще чверть століття тому Хрещатик був набагато зеленішим.

7_Zibrov_soviet_Khreschatyk
Про Хрещатик написали та співають багато пісень. Багато з них зберегли образ вулиці, яка сьогодні виглядає інакше 

На початку 90-х значущість київських каштанів як символу закріпило керівництво підземки.

З 92-го по 94-й рік в метро їздили по металевим жетонам з мідним покриттям і зображенням листа каштана. Потім їх стали випускати з пластика. Сьогодні раритетні металеві жетони можна купити в інтернеті, заплативши за один до ста гривень.

У міському просторі зображення каштанів почали з'являтися ще в кінці 19-го – на початку 20-го століть, коли архітектори та скульптори переносили його на фасади будинків.

У 1956-му кулінари продемонстрували світові легендарний "Київський торт", на якому досі красується соковитий п’ятилистник.

8_tort_Kaschtan_morozyvo
Київські каштани стали частиною брендів у кулінарії та харчовій промисловості

Пізніше з'явилося одне з найбільш популярних і дорогих видів морозива у СРСР – "Каштан" за 28 копійок. Емблема хокейного клубу "Сокіл" теж відобразила цей символ Києва.

– Моя пісня "Хрещатик" починається з трьох слів "Каштани, каштани, каштани"... Звичайно ж, це символ міста! – каже автор "Хрещатика" Юрій Рибчинський.

Коли майбутній народний артист був маленьким хлопчиком, з усіх радіоприймачів лунав "Київський вальс": "Знову цвітуть каштани, хвиля Дніпровська б'є. Молодість мила ти щастя моє".

8_2_Magazin_Kaschtanka
Легендарний "валютний" магазин на розі Хрещатика і бульвару Шевченка називався "Каштан"

Наше покоління називало Хрещатик "Бродвеєм", – згадує Юрій Рибчинський. – Це було місце, куди кияни, де б вони не жили, приїжджали знайомитися. 

Щовечора по одній стороні йшли дівчата, по іншій – хлопці. Потім це все змішувалося. Тоді це ми називали "клеїти".

Каштани росли скрізь, не тільки на Хрещатику. І нічим не хворіли, як зараз. 

Ну, знайдіть каштани, які не хворіють! Або врешті-решт знайдіть протиотруту. Вони там туї посадили! Завтра ще пальми придумають.

8_3_tui
Новий ялівець, який висадили біля КМДА, багатьом киянам не сподобався

Розмірковуючи про зелений символ міста, в розмові з УП Рибчинський дивиться в корінь, переходить на глобальні столичні проблеми.

– Я був у Голландії, Норвегії, Данії. Скрізь на велосипедах їздять і ректори університетів, і директори банків, і політики. Це називається – любов до міста, любов до себе.

Влада Києва має обмежити рух такої кількості транспорту в центрі, – впевнений поет і драматург.

– Сьогодні стан Києва жахливий, – вважає Рибчинський. – І справа не тільки в каштанах. Подивіться на забудову центра хмарочосами!

Ця засліпленість, що прийшла з жагою наживи, вбила Київ. Центр Києва це вже не Київ. Тільки окремі острівці старого міста залишилися.

Я корінний киянин. Як мій батько, як мій дід. Ті, хто перетворив Київ на те, чим він зараз є, це місто точно не люблять.

Читайте також: Київ бандитський. Як зароджувалися ОЗУ і хто їх очолював у буремні 90-ті

Герб Києва з елементами Нарбута

Офіційне визнання каштана як символа столиці сталося 27 травня 1969 року. В цей день партійні боси затвердили герб Києва, на якому "дерево-букет" зайняло центральне місце.

Авторами герба стали Флоріан Юр'єв і Борис Довгань. Це був цікавий тандем, в якому перший був вихідцем з Сибіру, ​​а другий – українським патріотом.

Скульптор Довгань помер навесні 2019-го у віці 90 років. Через місяць після відкриття його останньої роботи пам'ятника Вертинському на Андріївському.

9_Florian_Yuryev
Флоріан Юр’єв (другий зліва, в темній сорочці) народився у Сибиру, його мати – тунгуска (фото з архіву Юр’єва)

Флоріан Юр'єв живе в Києві. У свої 90 він справжня легенда.

Архітектор, колорист, майстер-художник скрипкових музичних інструментів, композитор, музикант, поет це все про Юр'єва. Знаменита "тарілка", будівля біля Ocean Plaza на Либідській його рук справа.

– Ми зробили каштан офіційним символом Києва, каже сьогодні Юр'єв в бесіді з УП. – А як інакше? Я дружив з Платоном Майбородою (автор музики "Київського вальсу" –  УП). Там були такі слова: "Знову цвітуть каштани".

Каштани були всюди. Рожеві, білі. Величні, пишні. Це зараз вони хворіють.

9_2_kashtan_Kyiv
Каштани стали таким же важливим символом Києва, як акація для Одеси, троянди для Донецька та магнолії для Ялти

Дорога до появи герба Києва часів СРСР була непростою. У конкурсі брали участь художники з усієї України.

Відбір проходив в три етапи. За словами Юр'єва, він підключив до роботи Довганя, який вніс деякі правки.

– Спочатку у мене на гербі були квітки каштана, – згадує Юр'єв. Але в геральдиці не надто прийнято натуралистичне відтворення, і довелося їх стилізувати на останньому етапі конкурсу.

Тоді Довгань – а він був, як то кажуть, українським націоналістом – сказав: "Замість квіточок потрібно помістити трикутник Нарбута (мається на увазі "трикутник Серпінського ", який використовував у своїй графіці Георгій Нарбут УП)".

Розквіт України

– Він красень був – високий, стрункий! Українською мовою володів. З дружиною вони були такі щирі українці, що треба ще пошукати, – таким пам'ятає Бориса Довганя відомий каліграф, член-кореспондент Національної академії мистецтв Василь Чебаник.

За його словами, герб Юр'єва-Довганя "узаконив" київський каштан як символ столиці.

– Я переїхав в Київ з рідної Чернівецької області в 50-х, і каштани в місті були скрізь, – згадує Чебаник. – Ми по Хрещатику як по саду ходили. 

Коли з'явився герб міста, то була для нас ціла подія. До того каштана на офіційній символіці не зустрічалось. Але Київ завжди був містом-садом. Такого зеленого більше не було в Союзі. Москва – вона вся кам'яна. Білокам'яна.

10_herb_Yuryev_obkladinka_Narbut
Зображення цвіту каштана на гербі Юр’єва-Довганя дуже схоже на трикутники, які використовував Нарбут в своїй графіці

Як розповідає Флоріан Юр'єв, його макет герба, який переміг у конкурсі, не сподобався Володимиру Гусєву, тодішньому голові Київського виконкому міськради.

– Він сказав, що зображення каштана на гербі столиці УРСР – це дрібно. Пропонував замінити його на силует пам'ятника Леніну, того самого (який знесли в 2013-му на Бесарабці – УП).

Ми йому пояснювали, що герб зроблений за правилами геральдики. І зображення рослин є по всьому світу, наприклад, на прапорі Канади, – розповідає Юр'єв.

На бюро обкому Гусєв все ж висловив свої сумніви.

– Там сиділи генерали, директори заводів, і кивали: "Так, так, так", – продовжує Флоріан Юр'єв. – Але Гусєв зробив політичну помилку. Він виступив, коли в залі не було Ботвіна (Олександр Ботвін, перший секретар Київського міськкомітета КП України УП).

І ось Гусєв каже: "Ми розглянули проєкт, ми – "проти". Ми вимагаємо, щоб на гербі був Ленін".

Ботвін постояв мовчки, подивився на всіх: "Ах, ви "проти"? А ми тоді – "за"!".

Розумієте? Ботвін був головніший за Гусєва. А Гусєв уявив себе головним.

11_herb_Kyiv
Флоріан Юр’єв: "З моїм гербом Києва випускали багато продукції та сувенірів. В мене досі є вдома ювелірні столові прибори з ним"

Каштановий герб Києва протримався понад 30 років. У 1995-му настав час архангела Михаїла.

– Я пропонував модернізувати свій герб, але мене не послухали, – шкодує Флоріан Юр'єв. – Серп і молот можна було замінити на тризуб. Не думаю, що архангел підходить сучасному гербу Києва, де багато релігій, не тільки православ'я.

Ми стилізували каштан на гербі під золоту п'ятикутну зірку. Вона символізувала розквіт всієї України. Вона була провідною республікою СРСР.

Зараз кажуть, що радянська влада керувала Україною. Але в ті часи було все навпаки – це вихідці з України керували СРСР.

І наш герб Києва був символом всієї квітучої України. Саме такий зміст ми в нього вкладали.

Читайте також: Легенди Андріївського. Хто живе на одній з найвідоміших вулиць Києва

Від каштанів до амброзії

За даними, якими з УП поділилися в "Київзеленбуді", в кінці 2019 року на балансі підприємства було 25 400 каштанів.

У 2018-му влада проводила онлайн-опитування серед киян: які дерева вони хочуть бачити на Хрещатику. Каштан залишався в топі переваг.

12_kashtan_cvite
Квітучі каштани ще часто зустрічаються в Києві. Чи радуватимуть вони киян та туристів у майбутньому?

У КМДА тоді заявили, що в Києві це дерево останнім часом "відчуває себе не дуже добре". Винні екологія та моль.

– Це правда, але ситуація не безнадійна, – впевнений Роман Палачега, завідувач відділом інтродукції рослин ботсаду імені Фоміна. – Можна садити, наприклад, каштан сорту Бріоті, він не підпадає під вплив молі.

Можна врятувати й кінський каштан. Для цього потрібні ін'єкції, які роблять в невеликі отвори за допомогою тонких свердел. Однієї такої процедури вистачить до п'яти років. Таким способом можна подовжувати життя деревам на десятиліття.

12_1_sculpturi_kashtanam
Пам’ятник каштанам в Маріїнському парку встановили 1 червня 2009 року, у Всесвітній день захисту дітей
12_2_sculpturi_kashtanam
Міні-скульптура на честь київського каштана красується біля входу до КМДА, але влада поки висаджує ялівці

Відповідальність за стан київських каштанів лягає не тільки на моль та владу, але й на киян.Так вважає Олексій Коваленко, кандидат біологічних наук, співробітник Національного науково-природничого музею НАН України.

Часто містяни під старими фото Хрещатика обурюються: "Ось, погляньте, якою ж ця вулиця була зеленою у ті добрі старі часи!". Потім вони дописують коментар та їдуть на роботу на своїй автівці. 

Значна загазованість, запиленість створює для гіркокаштанів мертві зони. 

Знижений рельєф Хрещатика та сучасна кількість автівок перетворюють цю чудову вулицю на гіркокаштанову домовину. 

Останнім цвяхом стають неправильна посадка, мала кількість відкритого грунту, зміни клімату, – зауважує Коваленко.

13_kashtan_psuetsja
Багато каштанів у Києві засихають вже на початку або всередині літа

За його словами, якщо кияни й далі хочуть бачити каштан символом Києва, треба змінювати інфраструктуру та ставлення до екології.

– Треба не "освоювати" бюджети на озеленення, а вкладати їх в майбутнє насаджень, – додає він наостанок. – Інакше єдиною рослиною, яку можна буде причепити на герб столиці, стане алергічний та стійкий до всього бур'ян – амброзія полинолиста.

Євген Руденко, Ельдар Сарахман



powered by lun.ua