Кожен 5-ий хворий на COVID-19 в Україні – медик. Що не так із захистом лікарів

Четвер, 11 червня 2020, 17:00
Колаж: Андрій Калістратенко

Станом на 10 червня державні структури закупили товарів та послуг для запобігання поширення COVID-19 на 3,9 млрд грн, а це бюджет півмільйонного Миколаєва на 2020 рік. Однак на засоби індивідуального захисту витратили лише 9% цієї суми, хоча за даними МОЗ, кожен 5-й хворий COVID-19 в Україні – медичний працівник. 

Утім відкриті дані свідчать про те, що і на четвертий місяць пандемії українські лікарні мають гострий дефіцит засобів індивідуального захисту (ЗІЗ). Відсутність ЗІЗ значно підвищує ризик медичних працівників інфікуватися COVID-19. 

Лікарні, куди госпіталізують інфікованих на COVID-19, забезпечені респіраторами, однак більшості з них не вистачає захисних щитків, екранів та окулярів. 

У деяких медзакладах захисту для очей не вистачить і на один день, хоча він не менш важливий ніж той самий респіратор. Ситуація виглядає катастрофічною, але, як не дивно, у реальності може бути трохи кращою. 

"Українська правда" розбиралася, як лікарні отримують захист для медпрацівників та чого їм насправді бракує. 

 Критична ситуація з халатами та окулярами

Карта медичного забезпечення YouControl дозволяє перевірити забезпеченість лікарень необхідними засобами. Вона використовує офіційні дані, які збирає Кабмін. Наразі це єдине джерело відкритої інформації про забезпеченість лікарень. За даними карти, станом на 10 червня, засобів індивідуального захисту лікарням вистачить лише на 10 днів. 

Медичними рукавичками лікарні забезпечені на 38 днів, респіраторами — на 31 день. Однак ситуація із захисними костюмами, халатами і окулярами критична. У деяких лікарнях їх просто немає. Комусь запасів вистачить лише на тиждень. 

Найменш забезпечені засобами індивідуального захисту опорні лікарні Києва (5 днів), Житомирської, Рівненської, Львівської, Тернопільської областей (6 днів). 

Найгірша ситуація наразі із захистом для очей. Запаси багаторазових щитків і окулярів можуть вичерпатися вже за 4 дні. В середньому у більшості опорних лікарень країни одноразових окулярів не вистачить навіть на день.

5 опорних лікарень, які найменш забезпечені засобами індивідуального захисту за даними карти медичного забезпечення YouControl

*дані станом на 10.06.2020
*дані станом на 10.06.2020

Згідно з даними карти медичного забезпечення YouControl, найменш забезпечені засобами індивідуального захисту дві опорні лікарні Тернопільської області (Гусятинська та Кременецька), Кагарлицька ЦРЛ (Київська обл.), Кіцманська ЦРЛ (Чернівецька обл.) та Волинська обласна клінічна лікарня. Найбільший дефіцит ці лікарні відчувають в одноразових медичних масках, захисних халатах та засобах захисту очей. 

Проте, за словами директора Волинської обласної клінічної лікарні Олександра Дударя, насправді заклад не має ніякого дефіциту. На його думку, відкриті дані показують не зовсім достовірну ситуацію, адже не беруть до уваги завантаженість лікарні. Наприклад, їхній шпиталь розрахований на 180 пацієнтів, але наразі в установі лікуються лише 30 хворих на COVID-19.

Інформація, яку збирає Кабмін, і якою користується для карти YouControl, розраховує забезпеченість за умови повної завантаженості шпиталю. Тобто ситуація може бути не настільки критичною, як показують цифри в таблиці.

"Зараз вже зменшили закупівлі — вже акумульовано запас. Ніхто не міг вгадати, як вибухне епідемія, ми все це закупили на випередження, а тепер працюємо. Докуповуємо лише ті позиції, які закінчуються", — прокоментував ситуацію у Волинській клінічній лікарні її директор.

Однак, за даними карти, лікарня має лише 86 одиниць одноразового захисту очей. Запаси багаторазових — взагалі відсутні. 

Як лікарні закуповують захист для медпрацівників  

В Україні визначено 240 опорних лікарень, які приймають пацієнтів з COVID-19. Вони отримують необхідне з резервів і гуманітарної допомоги. Деякі потреби забезпечує бізнес

Однак не варто забувати, що лікарні закуповують необхідне і самі. З березня медичні заклади купують товари, послуги і роботи для боротьби з COVID-19 за особливою процедурою — значно швидше і без аукціону.

25 травня ДП "Медичні закупівлі України" повідомило, що підприємство розпочинає закупівлю засобів індивідуального захисту та апаратів ШВЛ на суму близько 3 млрд грн. На ці гроші планують, зокрема, купити 30 тис захисних щитків та окулярів, 1,2 млн респіраторів із ступінню захисту не нижче FFP2, і 6,6 млн медичних масок. 

Цими масками і респіраторами можна буде забезпечити усі опорні лікарні на понад місяць. На жаль, закупівля щитків і окулярів таких об’ємів мало вплине на дефіцит. 

За даними модуля аналітики BI Prozorro, за час епідемії опорні лікарні уклали 5,3 тис. договорів на товари та послуги для запобігання поширення COVID-19 на загальну суму 872 млн грн.

Менше 2% від цієї суми, тобто 15,1 млн грн, витратили на закупівлю респіраторів та засобів захисту обличчя та очей — захисних окулярів, екранів, щитків. 

Респіратори

Опорні лікарні купили через Prozorro 170,3 тис. респіраторів на 13,7 млн грн. На відміну від медичних масок, вони забезпечують саме захист від вірусу, а не лише затримують поширення вірусу у носіїв. Всі закуплені респіратори мають рівень захисту FFP2 і FFP3, що відповідає стандартам ВООЗ. 

Кількість засобів індивідуального захисту, куплених опорними лікарнями через Prozorro 

 

Найбільше респіраторів купили опорні лікарні Дніпропетровської (44,1 тис.) Волинської (22,6 тис.), Запорізької областей (15 тис.). Опорні лікарні цих областей забезпечені респіраторами на 42-60 днів.

Найменше респіраторів купили опорні лікарні Миколаївської (100), Кіровоградської (700) та Сумської (700) областей. Однак, згідно з картою YouControl, респіраторів у цих трьох областях вистачить на 20-40 днів, тому купувати багато немає сенсу.

ВООЗ рекомендує обов’язково носити респіратори медичним працівникам, які здійснюють процедури, що збільшують ризик зараження. Наприклад, ручну вентиляцію легень або серцево-легеневу реанімацію. Для менш тісного контакту з хворими достатньо медичної маски. 

Екрани і щитки

На засоби захисту обличчя та очей опорні лікарні витратили лише 1,4 млн грн, на які купили 1,4 тис. захисних екранів, 3,9 тис. захисних окулярів, 4,5 тис. захисних щитків. Це неймовірно мало. 

Адже ВООЗ рекомендує носити захист очей усім, хто контактує з інфікованими. Ризик зараження дуже високий, якщо вірус потрапляє на незахищені слизові оболонки, зокрема в очі. 

Згідно з даними карти медичного забезпечення, критична ситуація в Львівській області та місті Києві, де станом на 10 червня медичні працівники забезпечені засобами захисту обличчя та очей лише на 1 день. 

Опорні лікарні Львівської області та Києва купили за весь час епідемії лише 600 захисних щитків, 125 захисних окулярів.

Навіть попри ймовірну похибку даних Кабміну, які використовує карта медичного забезпечення, брак захисних окулярів і щитків — це проблема. Їхніх запасів мало б бути приблизно стільки ж, скільки масок і респіраторів, адже це засоби першої необхідності. Фактично захисних окулярів і щитків менше приблизно в 10 разів. 

Ярослав Пилипенко, фахівець з публічних закупівель проєкту DOZORRO TI Ukraine



powered by lun.ua
Головне на Українській правді