Технології протесту. Як через месенджери та соцмережі борються з диктаторами та запускають світові революції

Четвер, 27 серпня 2020, 05:30

З початком масових протестів у Білорусі в багатьох людей виникло питання: як можливо, що координатором всіх цих виступів стали декілька телеграм-каналів, адміністратори яких ще й перебувають за кордоном? 

Білоруський телеграм-канал Nexta оперативно інформує громадян про головні події, призначає мітинги та закликає до страйків. Люди вірять їм, і жодна цензура не здатна це зупинити.

Насправді, технології вже давно стали чи не головною зброєю проти диктаторських режимів. Цензура та контроль в цьому випадку – рушій прогресу, адже тиск мотивує людей бути ще більш винахідливими та оригінальними. 

Ми проаналізували, які технології для протестів використовують по всьому світу, і як саме IT витискає авторитарний контроль та протидіє маніпуляціям влади.

Інновації Євромайдану

"Зустрічаємося о 22:30 під монументом Незалежності. Одягайтеся тепло, беріть парасольки, чай, каву, гарний настрій і друзів. Перепост всіляко вітається!".  

Вважається, що саме з цього посту Мустафи Найєма на Facebook розпочався Євромайдан. Надалі соцмережа зіграє провідну роль у подіях революції.

Спільнота Євромайдану на Facebook усього за півроку стала найбільшою в українському сегменті. Саме там оперативно публікувались новини, координувались дії протестувальників та збиралась допомога для активістів. 

Потреба в оперативній інформації з місця подій популяризувала в Україні ще одне  явище – стрімінгову журналістику. Це коли видання чи канал оперативно інформує про новини з місця або веде прямий ефір, щоб людина відчула себе частиною подій та мала змогу самотужки побачити та оцінити те, що відбувається. 

 
Майдан. 20-ті числа лютого - тоді здавалося, що зло перемагає

"Стрімінгова журналістика зародилася під час Майдану, зокрема, через грантові програми для незалежних ЗМІ. Мова про такі видання як "Громадське", "Еспресо" та інші. Стріми могли дивитись не лише ті, хто в Україні, а й ті, хто перебуває за кордоном. Протестувальникам це було вигідно, адже висвітлення реальних подій дозволяло легітимізувати протест та згодом отримати підтримку ззовні", – сказав "Українській правді" експерт з центру політичних студій "Доктрина" Гліб Парфьонов. 

Активісти Майдану часто використовували додаток Zello, за допомогою якого самооборона могла координувати свої дії з громадськими організаціями та іншими протестувальниками. Завдяки ньому люди точно знали, де перебувають загони тітушок та "Беркуту". 

Zello – сервіс для обміну голосовими повідомленнями. Хтось його називає онлайн-рацією. 

 
Пам'ятаєте той день, коли Леніна не стало?

На Майдані комунікація через цей додаток була схожа на закриті радіоканали – особисті та групові. Варто зазначити, що в той час ще не набули популярності голосові повідомлення, тому Zello виявився доволі зручним варіантом для зв’язку.

Зараз соцмережі є одними з головних інструментів українського протесту. 

Координатор "Руху опору капітуляції" Іван Кішка розповів УП як збираються масові мітинги за допомогою соцмереж. З його слів, мобілізація на протест проходить у три  етапи:

    1. Підготовчий. Формування текстів з поясненнями суті протесту, фото- та відео-анонсів. Інформацію коригують відповідно до аудиторії каналів, на яких з’явиться повідомлення.
    2. Інформаційний.  Створення "події" на Facebook та розповсюдження її на особистих сторінках організаторів. Запрошення на подію знайомих активістів та волонтерів. Розповсюдження на сторінках Instagram та WhatsApp.
    3. Комунікаційний. Через спеціальний інструмент, який працює з Фейсбук месенджером та поштами, створюється розсилка з повідомленням для прихильників організації. За допомогою бота вибудовується алгоритм пошуку волонтерів та комунікації з ними, щоб швидко і якісно доставити їм листівки для поширення. Охочі волонтерити пишуть на сторінку або в коментарі. Бот за ключовими словами починає з ними комунікацію, де в переписці люди залишають контакти. Дані потрапляють до таблиці й починається робота.

Білорусь та феномен Nexta

Протести в Білорусі не випадково називають Telegram-революцією, адже інформує та координує опозиційно налаштованих людей мережа телеграм-каналів. Найбільшої популярності серед них набув Nexta.Live

У перший тиждень виступів проти Лукашенка на канал підписалося 1,7 мільйона людей, зробивши його найбільшою спільнотою в Telegram.

Зараз Nexta та інші телеграм-канали створили мережу міських чатів для координації дій. Деякі з них модеруються, щоб прибирати провокаторів. 

Це зробило управління протестами більш розгалуженим та мобільним. Люди мають змогу об’єднуватись у регіонах та швидше реагувати на події. 

 
Мітинг у Мінську 16 серпня 2020
Фото: вікіпедія

Особливістю каналу Nexta є те, що люди самі анонімно надсилають відео, де фіксують головні події з протестів. Усе, що лишається адміністраторам – вибірково опублікувати ті матеріали, які надихнуть людей на подальші виступи та спонукають до активних дій. 

Відео на цих каналах подають зі спеціальними лозунгами та гучними виразами, щоб мобілізувати людей. Можливо, десь ці повідомлення є маніпулятивними, однак, будь-який масовий виступ проти влади, навіть найблагородніший, не обійдеться без викривлень та перебільшень. 

Питання в тому, що в аудіовізуальному вигляді інформація виглядає набагато більш переконливо та працює на швидке зростання опозиційного руху.

У книзі Джареда Коена та Еріка Шмідта "Новий цифровий світ" ще 2013 року було описане таке явище. Автори пишуть, що тактично цифровізація може і сприяє швидкому розгортанню протестного руху, однак у перспективі від цього можуть виникнути проблеми. 

"Недолік такого прискореного зростання опозиційних рухів полягає в тому, що в організацій, їхніх ідей, стратегій та лідерів дуже мало часу на "дозрівання". Історія показує нам, що опозиційним рухам потрібен час на повноцінний розвиток. В результаті такого розвитку вони набирають силу, а їхні лідери краще розуміють потреби населення, яке збираються повести за собою", – пишуть автори. 

Чи з’являться якісні лідери у Білорусі – покаже тільки час. Гальмує розвиток лідерства та ідеології те, що потенційно сильні політики зараз сидять у тюрмі і банально не можуть долучитись до спільної справи. 

 
Марш Нової Білорусі. Мінськ, 23 серпня 2020 року

Водночас протестний рух не збавляє обертів.

Для контролю за фальсифікаціями на виборах білоруси розробили платформу "Голос". Люди надсилали фотографії із заповненими бюлетенями (законом не заборонено) та фіксували свій голос за певного кандидата, прив'язуючи його до дільниці. 

У день виборів платформою скористувались півмільйона людей. Це всього лише 7% від загальної кількості виборців, однак завдяки "Голосу" вдалося зафіксувати масові фальсифікації на багатьох дільницях.

Окремої уваги заслуговує платформа для збору пожертв через Facebook для постраждалих під час протестів. Безліч людей зазнавали насилля та відвертих тортур від силовиків, а тому такий фонд був просто необхідним. За тиждень білоруський активіст Олексій Леончик зібрав близько 2,5 мільйона доларів. Facebook дозволяє отримувати гроші з різних країн, а тому гроші відправляли небайдужі люди з усього світу. 

Зараз опозиція відкрила фонд для допомоги незаконно затриманим під час загальнонаціонального страйку. За даними Nexta, за декілька днів вдалося зібрати понад 750 тисяч доларів. 

Гонконг проти Китаю

В особливо складному становищі опинились протестувальники Гонконгу. І хоча до 2020 року країна була відносно вільною від цензури, протистояти доводилось дуже сильному опоненту – високотехнологічному авторитарному Китаю. 

Приводів для виходу на вулицю завжди безліч, адже протести в цій країні з різною інтенсивністю тривають з 2014 року. 

 
Десятки тисяч протестувальників на Натан-роуд, 7 липня
Фото: Вікіпедія

На думку активістів, Китай занадто сильно намагається впливати на внутрішню політику Гонконгу, хоча не має права цього робити за принципом "одна країна – дві системи". Саме цей принцип став основою договору про включення Гонконгу до складу Китаю. 

Раніше Гонконг був територією Великої Британії, а тому його вважають частиною західного світу. Гонконг має потужну демократичну систему та розвинену ринкову економіку, а тому громадянське суспільство виступає проти впливу соціалістичного Китаю. 

Оскільки китайські спецслужби також не гребують IT-технологіями і можуть використовувати їх для відстеження та переслідування окремих активістів, протестувальники Гонконгу вимушені забезпечувати собі максимальну анонімність.

"Довгий час чи не головною платформою був Telegram: через нього координували дії, оновлювали інформацію та тримали контакти зі зовнішнім світом. 

При цьому, існує велика недовіра до інших платформ, не кажучи вже про китайські (WeChat, TikTok тощо), які просто небезпечно встановлювати. Непублічні аспекти, як-то тактика та плани у деталях, публікувалися у закритих телеграм-чатах", – сказав УП голова "Free Hong Kong Center" Артур Харитонов. 

Зі слів Харитонова, гонконгці пішли далі й почали розробляти локальні додатки спеціально під протести. 

 
Сотні тисяч протестувальників Гонконгу в білому одязі, 9 червня
Фото: Вікіпедія

Наприклад, існує додаток з мапою "пропекінських" та "прогонконгських" закладів. Коли наступають силовики, активісти біжать до закладів з жовтим вогником – там їх можуть сховати. А от у закладах з синім – нібито можуть здати владі.

З 2014 року гонконгці активно використовують додаток FireChat, коли з’являються масові проблеми з інтернетом. Додаток розробляли для користування на природі або стадіонах, де немає зв’язку, однак найбільшої популярності він набув на акціях протесту.

Принцип дії простий. Дві людини у радіусі 70 метрів можуть утворити мережу через Bluetooth або WiFi та обмінюватись повідомленнями в чаті, координуючі дії. До цієї мережі можуть приєднуватись інші люди. 

Таким чином загальний радіус розповсюдження повідомлень може бути який завгодно. Головне – щоб відстань між людьми – ланками мережі – не перевищувала 70 метрів. Повідомлення доходитимуть до всіх.

Зі слів одного з розробників додатку Станіслава Шалунова, в один з гарячих днів додатком користувались одночасно 33 тисячі людей з Гонконгу. 

У 2020 році, коли Китай посилив контроль законом про Національну безпеку, активісти втратили довіру до Telegram та комунікують здебільшого за допомогою платформи Signal. Це – месенджер з системою шифрування, який робить технічно неможливим перегляд повідомлень ким завгодно, крім власника телефону. 

Арабська весна та Twitter-революція

Якщо в подіях у Білорусі в центрі уваги знаходиться Telegram, то під час Арабської весни у 2010 році в центрі уваги були інші соціальні мережі – Twitter та Facebook.

Арабська весна – це хвиля повстань проти авторитарних режимів на Близькому Сході, яка зачепила понад 15 країн. Характерною рисою повстань було активне використання соцмереж, за що їх також називають Twitter- або Facebook-революцією. 

Цікаво, що під час Арабської весни доступ до мережі мало зовсім небагато людей. Наприклад, у Тунісі та Єгипті вихід в інтернет мали лише 34.1% та 24.3% населення. А Facebook взагалі користувались 16% та 7% громадян відповідно. 

Проте це не стало великою проблемою, адже більшість користувачів інтернету жили у великих містах, де відбувались головні події повстань, до яких була прикута увага світової преси. 

 
Фото: espreso.tv

Революція в Тунісі розпочалась після самоспалення торговця фруктами Мухамеда Буазізі. Чоловік пішов на це після конфлікту з місцевою адміністрацією. 

Буазізі торгував без ліцензії, йому виписали штраф, конфіскували товар і дали ляпаса. Принижений чоловік звертався до мерії, однак там йому не допомогли. Після цього він облився бензином та спалив себе просто перед мерією. 

Інцидент дуже обурив мешканців міста Сіді-Бузід, де все це відбувалося, і вони вийшли на протест. Широкий розголос самоспалення Буазізі став приводом до розгортання масового руху за зміни, який згодом призвів до відставки президента Бена Алі. 

Резонансу ця історія набула завдяки соціальним мережам, хоча влада і намагалась цього уникнути. В арабських ЗМІ інформація про протести та самоспалення Буазізі подавалась неточно та викривлено, щоб хвиля не перекинулася на інші країни. Деякий контент блокував туніський інтернет-фільтр, однак це все одно не допомогло. 

Провідну роль у висвітленні подій протестів всередині країни зіграв Facebook, а менш популярний Twitter надавав картину західним журналістам. Завдяки цьому більше людей змогли мобілізуватись на повалення режиму та отримати підтримку. 

З тих пір авторитарні країни зрозуміли небезпеку соціальних мереж і намагаються усіляко регулювати їхню діяльність. 

"Режими намагаються законодавчо зобов'язати провайдерів надавати інформацію про трафік, навіть зашифрований. І йдеться не стільки про текст, скільки про метадані, за якими можна буде потім ідентифікувати користувача. Операторів на ринку країни зобов'язують допомагати спецслужбам. 

Навіщо їм блокувати або закривати компанію, якщо вони можуть її просто використовувати?", – сказав УП голова Міжнародного центру проблем безпеки Олександр Кореньков. 

 
Фото: espreso.tv

З його слів, для збору даних про опонентів режими використовують хакерів. Наприклад, хакерська група Rocket Kitten, яку пов’язують з владою Ірану. 

У 2016 році хакери змогли зламати Telegram та зібрати дані про 15 мільйонів користувачів. Після цього декілька опозиціонерів опинились за ґратами. 

Шифровані платформи використовують не тільки звичайні протестувальники. У 2016 році група військових, яка планувала переворот в Туреччині, використовувала WhatsApp як інструмент комунікації. Це забезпечило їм секретність.

У Туреччині взагалі дуже пильно слідкують за соцмережами і під час великих потрясінь вимикають Twitter, Facebook та YouTube. Востаннє це сталося в лютому після загибелі турецьких військових у Сирії. 

Зараз президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган просуває законопроект про регуляцію іноземних соцмереж, який зобов’яже видаляти записи впродовж 48 годин за запитом влади. 

 
Фото: espreso.tv

Ризики соцмереж і тероризм

Деякі авторитарні країни обґрунтовують надмірний контроль соцмереж потребою запобігання тероризму. І в цьому випадку важко щось заперечити, адже така проблема дійсно існує. Передовими технологіями комунікації користуються не лише активісти та опозиціонери, але й терористи. 

Зокрема, ісламське терористичне угруповання "Ісламська держава" (ІДІЛ) розгорнуло цілий медійний комплекс на Близькому Сході. 

ІДІЛ належать інформаційні агентства, радіостанції, студії тощо. Медійники знімають пропагандистські фільми, видають книги та розповсюджують їх через анонімні месенджери. 

Особливо терористи полюбляли використовувати Telegram, користуючись перевагами анонімності месенджера. 

"Через Telegram поширюють інструкції з підготовки вибухових речовин, використання зброї та здійснення терактів. Так в 2017 році в Австралії були заарештовані двоє прихильників ІД, яким з Сирії надсилали інструкції як готувати вибухівку і навіть як своїми руками зібрати отруйні речовини. 

З пропагандою ІДІЛ в Telegram вдається боротися. З початку цього року в месенджері було видалено понад 200 000 каналів і ботів, пов'язаних з терористами. У відповідь бойовики перейшли на новий сервіс – Hoop", – розповів Олександр Кореньков

Hoop – це анонімний мессенджер з системою шифрування. Усі повідомлення зберігаються лише на телефонах користувачів та є повністю зашифрованими, тому доступ до них мають лише співрозмовники.

Кореньков зазначає, що у відкритих соцмережах є ще одна суттєва проблема – непристосованість алгоритмів до протидії правим терористам. Дійшло до того, що терористи використовують соцмережі для онлайн трансляції своїх нападів, як це було у Новій Зеландії в березні 2019 року з трансляцією теракту на Facebook.

Не оминула ця тенденція і Україну. В часи Майдану з одного боку соціальні мережі гуртували людей на протидію антинародному режиму, а з іншого – були інструментом для бійців терористичних угруповань, – вважає заступник директора Українського інституту дослідження екстремізму Богдан Петренко. 

З його слів, соцмережі активно використовувались для збору так званих добровольців на Донбас з боку бойовиків. Окремі групи "ВКонтакте" почали сепаратистську агітацію ще в перших числах березня 2014 року, тобто навіть до захоплення Слов’янську і до початку АТО

Анонімізація соцмереж призводить до того, що людей залучають як до протестів, так, на жаль, і до терористичних актів на основі підтримки ідей, а не на чийомусь персональному авторитеті. 

"Анонімізація означає, що дуже важко буде виявити всю мережу і людей, які стоять за масовими рухами. Усунення однієї людини, яка може бути лідером, не призводить до деескалації протесту. Старі методи протидії, засновані виключно на силових переслідуваннях, стають неефективними", – зазначив Петренко.

Богдан Мірошниченко, для УП



powered by lun.ua
Головне на Українській правді
Підпишіться на наші повідомлення!