Вікно в Європу, пастки, хамам і таємні кімнати. Чим унікальний замок Паланок у Мукачеві

П'ятниця, 11 вересня 2020, 05:30
Фото: Ельдар Сарахман

Застиглий на горі вулканічного походження замок Паланок, немов маяк, проглядається з різних точок Мукачева.

Паланок – особлива гордість місцевих. І один з головних аргументів у суперництві з обласним центром Ужгородом за право називатися найцікавішим і найсамобутнішим містом Закарпаття.

– Наш замок кращий за ужгородський, – не сумніваються патріоти Мукачева.

З 1989 року в Паланку розташувався Мукачівський історичний музей, який перебуває в комунальній власності міста.

Як і століття тому, Паланок часто потрапляє в центр боротьби за вплив у Закарпатті.

У 2017-му тодішній губернатор Геннадій Москаль спробував вивести музей-замок з-під контролю міськради Мукачева.

Москаль заявляв, що Паланок – "національне надбання, а не родова садиба клану Балог".

У відповідь ініціативу губернатора мер Мукачева Андрій Балога назвав "рейдерським захопленням". Скандал з часом зійшов нанівець.

Щорічно Мукачівський замок відвідують понад 200 тисяч людей.

На утримання об'єкта, в штаті якого 34 співробітника, щорічно витрачають від 4 до 6 мільйонів.

У 2019 році музей зміг заробити на туристах 10 мільйонів гривень.

Як проходять нічні шоу в цитаделі, чому угорцям болить Паланок, скільки тривала найзатяжніша облога фортеці, як виглядає тунель-пастка і що таке "живий музей" – в репортажі УП з Мукачівського замку.

Анонімус, угри і кати Шансони

– Кого там чорти принесли?! Хто ви? Хто ви такі? Люди чи бісовські створіння?

Громіздкі ворота замку, брязкаючи засувом і ключами, відкриває кульгавий чоловік.

Він одягнений в темно-коричневу рясу й білий чепець. У його руках факел, що дає надію мандрівнику, який опинився вночі у Закарпатській низовині.

– Ми – гості, лунають голоси у відповідь. – Лучник Женя. Шинкар Ельдар. Чоботар Назар.

 
Максим Адаменко перетворює історію Мукачева і Закарпаття на захоплюючий атракціон
Всі фото: Ельдар Сарахман

– Які ще гості? Люди чи нечисть? Чим докажете, що люди? Чи віруєте в Господа нашого Ісуса Христа? Га?  – грізно запитує чоловік, і десь у складках його одягу зрадницьки дзвонить смартфон.

– Кхм-кхм, Богдан, піди, будь ласка, візьми ключі від питочної. А то я забув.

Чари середньовічної ночі вмить розвіюються. Лунає сміх.

Людина в рясі – житель Мукачева Максим Адаменко. Кілька років поспіль він проводить нічні екскурсії замком Паланок, схожі на театралізовані шоу.

Реклама:

Секрет свого артистизму Максим посміхаючись пояснює просто: "Закарпатське вино".

Він пропонує журналістам УП зняти на камеру, як все відбувається.

Для більшої переконливості важко дихає, іноді гарчить як поранений звір. 

Адаменко обрав роль Анонімуса – невідомого хроніста і нотаріуса, який написав вісім століть тому історичний твір Gesta Hungarorum, "Діяння угрів".

Показуючи темні закутки замку, Максим Адаменко розповідає, як стародавні угри почали свою подорож через уральські гори, поки не закріпилися в Європі, на місці сучасної Угорщини.

 
Вночі в замку Паланок більше шансів, ніж вдень, відчути себе в Середньовіччі

– В моєму замку діють мої закони і мої правила! – підвищує голос Максим, вмить перемикаючись на роль Анонімуса. – Покляніться! Покляніться, що ви будете дотримуватися їх!

– Клянемось! – відповідають репортери УП.

– Потрібно йти тихо, – переходить на таємничий шепіт Максим. – Готові? Ходімо за мною.  

– Там світло, – веде в мороці тунелю гід. – Але я бачив, як він їхав до міста! Г-р-р-р (гарчить). Г-р-р-р. Абир. Абирвалг (всі сміються).

– Анрі! – кашляє Максим-Анонімус. – Анрі, це ти? Ти тут? 

–  Анрі – це замковий кат, – пояснює середньовічний нотаріус глядачам.

 
У Мукачівському історичному музеї кажуть, що в замку Паланок є ще незвідані тунелі та кімнати, які доведеться знайти

– Хто прийшов? Хто тут? – вибігає з темряви вгодований чоловік у червоній масці ката.

– Це я, це я, Анрі. А це – наші гості.

– Точно? – сумнівається ряджений кат.

– Заспокойся!

 
Підвал для тортур – одне з найбільш популярних приміщень серед туристів
 
Під час нічного шоу туристи можуть отримати індульгенцію – грамоту з відпущення гріхів

– А-а-а… Тоді перепрошую. Вибачте, вельмишановне панство! Я є придворний кат! Я – Шарль. Наша славна династія  походить з паризьких катів Шансонів…

– "Шансонів" – это по Михаилу Кругу, – перебиває свого напарника Максим. 

– Ти мені скажи що говорити, – сміється кат разом з іншими.

Сансонів. Сансонів! Давай заново…

Реклама:

"Ми ще не все розкопали"

Наступного дня в підвалі для тортур, де напередодні розігрували веселу сценку з минулого, директор Мукачівського історичного музею Михайло Белеканич розповідає, які жахи творилися в Середньовіччі.

 
Мукачівський замок займає площу 13 930 кв. м.

За словами Михайла, через в'язницю замка, яка була тут з 1782 року протягом більше 100 років, пройшло близько 20 тисяч ув'язнених. Але скільки було закатовано в Середньовічній Європі, не скаже ніхто.

– У таких клітках, наприклад, тримали людей, – показує Белеканич на стіну, на якій висить бутафорський манекен в обрамленні заліза. – Він просто чекав наказу, коли його вже будуть вбивати.

 
Так виглядала середньовічна клітка, в якій людина не могла навіть поворухнутися

– Якщо порівняти середньовічних катів і мінський ОМОН, хто жорстокіший? – цікавиться журналіст УП.

– Я промовчу, – відповідає директор.

 
Михайло Белеканич: Знаряддя для тортур зробили кілька років тому за історичними документами

– Були такі прилади, що давили руки, голови, – продовжує він. – На цьому столі людину застібали, і за рахунок цього механізму вони її просто розтягували. 

Катів вважали важливими людьми. Жертви або їхні близькі доплачували, щоб смерть була якомога безболісною.

 
Тортури в Середньовіччі перетворили на цілу "індустрію" зі своїми приладами

Директор музею розповідає: коли кілька років тому готували експозицію для катівні замку, один із тунелів був закритий, засипаний сміттям.

– Цеглиною, яку знайшли там, ми вистелили доріжку. Але найцікавіше нас чекає попереду, – інтригує він. 

Розчищаючи в 2018 році рови і деякі закутки, наткнулися на куполоподібне приміщення, майстерно викладене цеглою. Про нього не знали навіть ті, хто працював тут 40 років.

 
Деякі приміщення в замку поки не доступні для туристів. Тут ще треба зробити ремонт

За однією із версій, тут була мечеть, яка могла з'явитися в 16 столітті, за часів хана Сулеймана.

 
Михайло Белеканич показує репортерам УП найзатишніші місця замку

Усередині працівників музею чекала порожнеча. Тільки голі стіни.

– Фахівці продовжують вивчати, що це може бути. На сьогоднішній день більша ймовірність, що це був хамам або якісь купальні, скажімо так. Можливо, це був додатковий склад, де зберігали чи продукти, чи зброю, чи порох, – ділиться Михайло Белеканич.

 
Історики поки не з'ясували, в якому столітті з'явилося куполоподібне приміщення
 
Сферична стеля викладена цеглою майже ідеально

За його словами, замок Паланок таїть в собі багато сюрпризів.

– Ми ще не все розкопали, говорить він. 

Реклама:

Ілона Зріні. 27 місяців оборони

– Тут було вісім ліній оборони, п’ять з них ви вже пройшли, – розповідає Михайло Белеканич всім, хто перетинає ворота цитаделі.

Внизу під замком були дерев'яні укріплення з дуба, частокіл, який називали "паланок".

 
Кілька століть тому замок Паланок вважався одним з найбільш неприступних в Європі

Точна дата заснування фортеці на горі висотою 68 метрів не відома. Перші згадки датовані IX століттям. Перше її зображення – 1241-м роком.

 
У стародавньому замку могли жити у стані облоги близько трьох тисяч осіб

Протягом століть Паланок багато разів міняв свій зовнішній вигляд, ставав більшим і міцнішим. Переходив з рук у руки.

 
В 70-х минулого століття тут було училище та житлові кімнати для вчителів і учнів

У замку в 1805 році, під час австрійської кампанії Наполеона, зберігали корону Святого Іштвана – один із головних символів державності Угорщини.

– Тому що це було найміцніше і найнадійніше місце Європи, – стверджує Белеканич. – Міцнішого по фортифікації, по захисту тоді не було.

 
У найвищій точці знаходиться верхній двір, де жили князі і куди ворогові дістатися було найважче
 
У цій кімнаті стояли чани з розпеченої смолою, яку могли вилити на голову непроханим гостям

Коли йдеш невеликим тунелем у верхній двір, де в палаці жили князі, Михайло просить звернути увагу на отвір угорі.

– Це тунель-пастка, – пояснює він. – Якщо сюди заходив ворог, закривалися верхня та нижні решітки. З цього отвору зверху виливали смолу з різними травами, дурманом.

Люди кричали, згорали. 

Таке видовище сильно било по психіці тих, хто перебував за межами пастки, і відбивало бажання штурмувати далі.

 
У 1649 році в замку зустрічали посланців Богдана Хмельницького, щоб обговорити, як спільно діяти проти Польщі

За словами директора музею, в чесному бою Мукачівський замок взяти не могли.

В 17 столітті війська австрійського імператора намагалися увійти в цитадель протягом 27 місяців.

 
Навколо замку були рови і болото, які захищали його від ворогів

Обороною разом з гарнізоном з 2 500 бійців керувала Ілона Зріні, вдова князя Ференца I Ракоці. Її змусили капітулювати обманом, написавши фейковий лист від імені другого чоловіка Ілони Імре Текелі.

 
Замок Паланок можна розгледіти в Google Street View

У 20 столітті в замку Паланок були військові частини: Австро-Угорщини, Чехословаччини та СРСР.

У 70-х тут відкрили профтехучилище, а потім і музей.

Князь і чорт

Замок Паланок – як живий організм. На стінах то тут, то там проростають квіти, трави й чагарники.

Періодично їх намагаються очистити, щоб не руйнували цитадель. Але паростки пробиваються крізь камінь знову і знову.

 
Незважаючи на давню історію, замок Паланок продовжує жити і в 21 столітті
 
У середньовічній фортеці багато місць для інстаграмних фото

В одному з приміщень замку, поки закритих від туристів, директор музею Михайло Белеканич показує дивовижний струмок, який тече прямо зі стіни.

– Ми не можемо зрозуміти звідки, але тут постійно є вода. 365 днів на рік тече. Взимку не замерзає, – говорить він.

 
Директор музею показує місце в стіні, звідки тече вода
 
В'язницю в замку Паланок ліквідували в 1896 році

Але головне джерело води в фортеці – унікальний колодязь, один з найцікавіших об'єктів, про який дізнаються відвідувачі.

За словами Белеканича, колодязь з’явився понад 600 років тому за подільського князя Федора Коріатовича. До 2008 року він був забитий сміттям. Після його очищення замок вже 12 років, як і в давнину, користується водою з підземних джерел. Тут немає центрального водопостачання.

 
Колодязь закритий. Є тільки маленьке вікно, в яке можуть заглянути туристи

З криниці вивезли 60 кубометрів сміття, яке набилося в щільну масу на глибині приблизно 40 метрів. В безодню спускалися археологи і спелеологи. Головна цінність, яку вони там знайшли, – вода.

– Найвища точка гори тут, у верхньому дворі фортеці, – 68 метрів. Глибина колодязя – 76 метрів (висота приблизно 20-поверхового будинку – УП), – ділиться директор музею.

Тобто шурф вертикально пронизує гору наскрізь і ще на вісім метрів йде вниз.

– Вода питна, ми робили аналізи. Немає ніяких хімічних або недобрих елементів, – відзначає Михайло.

Масштаб колодязя вражає. Складно уявити, як його могли вирити кілька століть тому.

– Є легенда, – розповідає Белеканич. – Люди тут копали-копали, але вода так і не з'являлася.

До князя Коріатовича звернувся чорт: якщо йому дадуть два мішки золота, то він дасть воду у цьому колодязі. Але в князя на той час була велика розбудова і грошей не було. 

 
Пам'ятник Федору Коріатовичу, князю Подільському, який володів Мукачевим в кінці 14 – початку 15 століть
 
Оригінальний напис на стіні говорить: в 1629 році за наказом капітана (коменданта) замку Яноша Балінта в середньому дворі побудували комендантський будиночок

– І прийшов до князя підлеглий, – продовжує Михайло. – І сказав, що не потрібно робити великі два мішки: "Давайте пошиємо два маленькі, покладемо дві монетки і так надуримо чорта". 

Коли була передача, чорт був незадоволений, стрибнув у колодязь. Вода з'явилася, але по сьогоднішній день є там якісь звуки.

Реклама:

Wow-ефект і фантомні болі угорців

Сьогодні замок Паланок – великий музей, який займає територію майже в два гектари. Всередині фортеці багато виставкових площ.

 
Паланок називають одним із найкрасивіших замків України

Тут є автентична тюремна vip-кімната, в якій в кінці 18 століття відбував ув'язнення письменник та ідеолог угорського Просвітництва Ференц Казінці. Фігура настільки важлива для угорців, що на відкриття експозиції в Паланок приїжджав мер Будапешта.

 
Такими були тюремні кімнати для важливих персон

Окремий зал присвячений князю Федору Коріатовичу.

У галереї цитаделі вмістили унікальну колекцію з 120 картин Володимира Микити.

Є зали, що розповідають про історію Мукачева та Закарпаття.

 
У музеї багато експозицій, присвячених історії Мукачева. Тут є зали зі старовинними поштовими листівками з фото міста
 
У 2018 році в замку відкрили кімнату, присвячену князю Федору Коріатовичу
 
Такі печі вбудовані в стіни в різних місцях замку. Вони опалювали просторі приміщення всередині

В одному з підвальних приміщень – дегустаційний зал. Тут можна спробувати вино і знамениті палинки. Так званий "угорський фруктовий бренді" від 40° до 70° роблять в селі Дерцен, яке знаходиться в декількох кілометрах від фортеці.

 
У дегустаційному залі пропонують страви і напої Закарпаття, про які в інших регіонах країни мало хто чув

Як каже директор музею Михайло Белеканич, в Мукачеві намагаються створити замок, "який живе" і викликає у відвідувачів wow-ефект.

 
На території замку діє екуменістична церква, головна мета якої – зблизити християн усіх конфесій
 
Відвідувачів замку зустрічає фігура кельта. За даними істориків, в околицях Мукачева було поселення кельтів

Туристів приваблюють фестивалями, концертами, шоу, літературними вечорами і майстер-класами, на яких навчають різних середньовічних ремесел.

– Ми хочемо зробити експозиції максимально цікавими, – ділиться планами Белеканич. – Поставити тачскріни, зробити 3D-візуалізацію експонатів та міні-кінотеатр.

 
У підземеллях замку Паланок завжди прохолодно –  ідеальні умови для зберігання вина і продуктів

– Ми готові до співпраці з інвесторами, які мають можливість або бажання відкрити тут ресторан, готельний комплекс, – продовжує він. – Під ресторан у нас є понад 350 квадратних метрів площі, а під готель – понад 700.

Якщо є в когось якісь ідеї, бажання створити тут щось додаткове, ми тільки "за". Бачачи, як працює світ, як це є в Європі, ми б хотіли це зробити і в нас, в Україні.

 
У цій частині замку керівництво музею пропонує інвесторам відкрити готель
 
Це приміщення, як і багато тут, було завалено сміттям за часів СРСР
 
У замку Паланок знімали кілька художніх фільмів. Зокрема, один з епізодів стрічки "Табір іде в небо"

У 2019-му Паланок відвідали 245 тисяч людей. Переважно це жителі Центральної та Західної України – Києва, Трускавця, Львова та Івано-Франківська.

 
З бастіону замку Паланок відкривається панорамний вид на Мукачево та прилеглі села

Близько 10% туристів – з Європи. Більшість із них – угорці. Для них Мукачево і Паланок –  місце сили, де даються взнаки фантомні болі за втраченою імперією.

– Довгий період часу наше місто було у складі Австро-Угорщини, – говорить Михайло Белеканич. – Це також їхня частина історії. Дуже багато людей тут, як Ілона Зріні, як Ференц Ракоці, вели визвольну війну.

Реклама:

Орел-турул замість тризуба

Близькість Мукачева до ЄС найбільше зрозуміла в одній з кімнат замку Паланок. Тут є вікно, яке екскурсоводи називають "вікном в Європу". Через нього видно горизонт, за яким – Угорщина і Словаччина.

 
Михайло Белеканич показує те саме "вікно в Європу"

На бастіоні Мукачівської фортеці, на високому обеліску, розкинув чотириметрові крила міфічний орел-турул, що символізує військову міць і набуття угорцями батьківщини.

Бронзового птаха вагою 850 кілограмів встановили в 2008-му з ініціативи вихідця з Мукачева, американського бізнесмена Імре Пака. Тоді українські патріоти звернулися до Верховної Ради із закликом "припинити спроби сепаратизму на Закарпатті".

 
Угорський орел над фортецею викликає багато суперечок
 
Мукачівський замок нагадує про європейське минуле України. Але яким буде її майбутнє?

Символ Угорщини височіє над українським Мукачевом досі. У 2018-му його запропонували замінити на український тризуб. Але цього поки не відбулося.

Коли вночі гід Максим Адаменко проводить тематичне шоу-екскурсію, стіни цитаделі наповнюються історією.

 
Колись тут писали латиницею. Сьогодні в побуті в Мукачеві кілька мов

Туристи чують про пригоди древніх угрів. Про те, як в 1000-му році Папа Римський хрестив угорського вождя Іштвана. Він увійшов в історію як Іштван I Святий, засновник Угорського Королівства.

– Коли угри перетнули засніжені Карпати і спустилися сюди, в долину, вони зупинилися на тривалий відпочинок. Саме тому вони назвали цю місцевість "Мунко". 

Вони подолали великий шлях і зробили велику роботу. Потім тут з'явилося поселення, воно називалося "Мункач", – розповідає Адаменко одну з версій походження назви "Мукачево", за якою munkás означає "працівник".

 
Під час нічних шоу Максим Адаменко з колегами реконструює середньовічне минуле Мукачева

У реальність з минулого повертають нічні вогні сучасного міста.

Десь там, біля підніжжя гори – штаб 128-ї штурмової Закарпатської бригади, яка, за даними на весну 2020 року, втратила в боротьбі за українську державність 198 бійців на сході країни.

 
Нічні вогні Мукачева повертають туристів з Середньовіччя в 21 століття

При всій повазі до минулого, важливіше те, що відбувається тут і зараз. Тому крапку в екскурсії по слідах угрів Максим Адаменко ставить все ж українську.

Тихо і проникливо він наспівує:

Коли ясна звізда 

З неба засвітила,

Тоді пречистая Діва 

Сина породила.

Сина по-ро-ди-и-и-ла.

Євген Руденко, Назарій Мазилюк, Ельдар Сарахман, УП

Чому вам варто приєднатися до Клубу УП?
Увесь контент Української правди – безоплатний і завжди таким буде. Наша журналістська команда працює для того, щоб ви знали – "Яка вона, справжня Україна?". Щоб знайти правду, треба вміти чути не лише себе, а й інших. Нам важливо спілкуватись з вами у Клубі УП – а ваша підтримка вільних медіа у важкі часи важлива, як ніколи.
Євген Руденко – журналіст УП
Реклама:
Шановні читачі, просимо дотримуватись Правил коментування
Головне на Українській правді