"У нас немає права на поразку, бо ми її не побачимо – росіяни просто всіх вб'ють". Репортаж із позицій "Свободи"

Вівторок, 16 серпня 2022, 16:00
фото: Дмитро Ларін

З початку великої війни добровольчий батальйон "Свобода" у складі 4-ої бригади оперативного призначення Нацгвардії пройшов чи не всі найгарячіші точки цієї війни: Київщину, Рубіжне, Сєвєродонецьк, Лисичанськ.

"Свобода" останньою виходила зі стертого під нуль росіянами Рубіжного на Луганщині, де тривалий час тримала оборону на хімічному заводі "Зоря". 

Однією з останніх – із Сєвєродонецька, де півтора місяця, без паритету озброєння, захищала місто під пекельними авіа- та артобстрілами.

Та однією з останніх – із Лисичанська, останнього великого міста на Луганщині, яке утримувала українська армія. 

Наразі батальйон воює на Донеччині, неподалік від окупованої з 2014-го року Горлівки. Обстановка тут, як розповідають бійці, суттєво спокійніша, порівняно з Сєвєродонецьком чи Лисичанськом. 

Та й бої зовсім інші: уже не міські, а серед полів, териконів і окопів.

Втім дехто такого затишшя побоюється чи не більше за регулярні обстріли.

Темп війни тут задаємо ми, – розповідає боєць "Свободи" Максим Луцик, з яким журналісти УП провели найбільше часу під час роботи на позиціях.

До 24 лютого Максим був студентом третього курсу Київського національного університету імені Шевченка, потім – стрільцем, аеророзвідником і врешті зв'язківцем. У 2014-му, коли Росія вперше вторглася в Україну, йому було лише 12 років.

Попри те, що добробат "Свободи" заснований партійцями ВО "Свобода", у ньому воюють дуже різні люди. Часто далекі від партії, але з великим бажанням захистити свою землю й не допустити війну до своїх підростаючих дітей та онуків. 

Я вважаю, що ми маємо покінчити з цим, ця війна має стати останньою. Вона має закінчитися нашою перемогою, – каже боєць із позивним "Дід", що в дощ проводить УП "екскурсію" окопами батальйону. 

– Це війна за право існування української нації. У нас немає права на поразку, тому що ми її просто не побачимо – вони просто нас усіх вб'ють, – додає заступник голови ВО "Свобода" і віднедавна мобілізований боєць батальйону Андрій Іллєнко. 

Від місця запису наших інтерв'ю до позицій росіян – менше кілометра. Звуки "виходів" і, рідше, звуки "приходів" звучать регулярно. Єдині, хто їх бояться – місцеві собаки.

Історії війни та життя бійців батальйону "Свобода" – у репортажі "Української правди".

Ольга Кириленко, Назарій Мазилюк, УП

Реклама:
Шановні читачі, просимо дотримуватись Правил коментування
Реклама:
Головне на Українській правді