На великому пласкому моніторі, який колись і кимось був задуманий для перегляду вечірніх новин і серіалів, чітко видно величезне, вже злегка пожовкле поле.
Періодично його "розрізають" посадки, невеликі асфальтовані дороги та віддалені обриси сіл. Але загалом картинка монотонна і навряд викличе інтерес у людини, яка не знає, що це. До того ж на цьому телевізорі зовсім немає звуку.
Замість новин на ньому дивляться трансляцію з камери українського ударного дрона класу мідлстрайк "Дартс".
Просто зараз він летить над окупованою частиною Запорізької області в бік дороги Токмак – Мелітополь. Однієї з трьох ключових для противника на цьому напрямку.
Це перше свідчення того, як змінилася війна в 2026 році: штурмовий полк, тобто не спеціалізований дроновий підрозділ, має БПЛА, який летить на 50–100–150 кілометрів за лінію фронту (раніше це було 10–35 кілометрів). І для нього це ще не гранична дальність.
Дрон рухається проти сильного вітру, дрібними рваними рухами, його хитає то ліворуч, то праворуч.
– Цей "Дартс" – як корова, – коментує УП маневреність дрона військовослужбовець на ім'я Сергій, який вдивляється в екран.
– І його зручно збивати противнику. У нас була ситуація, коли вони (росіяни – УП) побачили наш дрон, зупинилися і не розбіглися в різні сторони, як зазвичай, а поїхали за дроном – і ми вже нічого не могли зробити. Ми полетіли на іншу ціль, – додає його побратим, начальник оперативного відділення штабу Віталій.
Попри недоліки, "Дартс" є одним із найпопулярніших нині українських мідлстрайків. Оптимальним за співвідношенням вартості та ефективності.
Сергій сидить за монітором на глибоко вкопаному командному пункті 1-го окремого штурмового полку (ОШП) на півдні країни. Він служить цифровим офіцером – стежить за тим, щоб його підрозділ сповна використовував усі цифрові продукти, зокрема систему ситуаційної обізнаності "Дельта". У 1-му ОШП таких спеціалістів четверо.
До посади цифрового офіцера Сергій чотири роки служив у протитанковій роті. Зараз танків на полі бою практично немає, тож його початкові знання та вміння втратили сенс.
Це друге свідчення того, як змінилася війна в 2026, і як до цих змін адаптується українська армія.
– Зараз от наш дрон збили, я заповню картку (польоту в "Дельті" – УП), і ця інформація одразу потрапить на відповідний шар. Далі аналітик побачить, що в цьому районі було втрачено кілька дронів – і перебудує маршрут, – пояснює нам одну зі своїх функцій Сергій.
Тим часом на сусідніх від нього моніторах продовжують відстежувати мідлстрайки, яким вдалося прорватися крізь російське ППО. Одночасно в небі може бути 5–7 бортів.
За годину, коли на командний пункт приїде командир 1-го ОШП з позивним "Перун", ми дізнаємося, що всі ці дрони летять не навмання.
Вони – частина операції Сил оборони в Запорізькій області, яку проводить нещодавно створений центр мультидоменних операцій 1-го ОШП та 475 полку "Code 9.2" під назвою "Фаланга".
Як штурмові підрозділи почали застосовувати мідлстрайки в поєднанні з наступальними діями? Чому вони вирішили об'єднатися у "Фалангу"? Та які результати показують їхні операції? Про все це читайте в матеріалі "Української правди".
Початок застосування мідлстрайків
Ідея написати про "Фалангу" зародилася в УП радше випадково, ніж планово. Адже про існування цього центру ще кілька тижнів тому ми навіть не знали.
Працюючи на Запорізькому напрямку, ми поїхали до 1-го ОШП, який віднедавна працює з мідлстрайками, щоб побачити, як виглядає їхня робота та головне – чи має вона реальний, вимірюваний вплив на фронт.
Адже частина наших співрозмовників, ще зо місяць тому були переконані – ефекту нуль. Мовляв, після сотень ударів по машинах і бензовозах натиск росіян на передній край не зменшився.
Командир 1-го ОШП Перун, який прибув на командний пункт приблизно об 11-ійі годині з кавою із заправки в руках, почав зустріч з УП зі вступного слова. З візії, з якої після відставки Федорова все частіше глузують у фейсбуці. Мовляв, де красиві презентації, а де фронт.
Перун говорив, що ще кілька місяців тому його підрозділ мав "короткі руки" – і міг дістати противника максимум на глибині 30 кілометрів за лінією фронту. Цього було недостатньо.
Далі – пряма мова Перуна:
– На якомусь етапі ми прийшли до того, що домінація в малому небі є ключовою в сучасній війні.
От є лінія бойового зіткнення, ширина якої залежить від пори року. Влітку вона ширша, бо є посадка, зеленка, солдати можуть битися на відстані 10–15 метрів. Взимку вона вужча, у стрілецькі бої переважно ніхто не входить, людина, яка сидить на передньому краї, стає на полі бою більше жертвою.
А є небо – ця лінія зовсім інша.
Зараз ми бачимо, що по нашу сторону фронту зона до ЛБЗ у 20 кілометрів – уже перебуває під ризиками. Від 0 до 5 – зона інтенсивного ураження. Від 5 до 15 – зона ізоляції логістики. Від 15 до 20 – зона, яка не перебуває під постійним ураженням, але під постійним контролем. Але будучи навіть за 20 кілометрів від фронту, ти їдеш в машині уже із затриманим подихом.
У противника ситуація приблизно така ж сама.
І ми прийшли до висновку, що нам треба збільшити зону, в якій противник боїться вдихати і видихати, до 150 кілометрів.
З 2025 року ми почали штовхати цю ідею в маси. Перший, від кого ми отримали по цьому фідбек, став Михайло Альбертович (Федоров – УП), який якраз став міністром. Він поміг нам спробувати реалізувати цю ідею.
Спочатку ми почали нарощувати важкі бомбери, а потім – формувати візію стосовно ізоляції транспортної логістики. Зараз вона, на жаль, починає стухати. Оце лягало в основу нашого з Флінтом (командир 475-го штурмового полку "CODE 9.2", про якого ми розповідаємо нижче – УП) мультидоменного центру.
До створення мультидоменного центру влітку 2026-го кожен підрозділ працював на своїй ділянці фронту та у своєму темпі.
Першим, можливо, навіть одним із перших в Україні серед неспеціалізованих підрозділів, мідлстрайки почав застосовувати штурмовий полк "CODE 9.2".
Для зустрічі з його командиром Флінтом УП поїхала на Харківщину, де його полк якраз завершував одну з мультидоменних операцій (про неї буде нижче).
Він пригадує, що перші мідлстрайки його полк запустив ще в кінці 2025-го року – під час Куп'янської операції.
Це дало нам більше розуміння, чому ця операція – особливо в районі лісу над Куп'янськом, де працював "CODE 9.2" і 92 штурмова бригада – стала успішною.
Далі – пряма мова Флінта.
– На Куп'янській операції ми вперше застосували мідлстрайк на тактичному рівні для підтримки штурмових дій.
Ми забрали ключовий ліс, крайній під річкою, без "200" і без "300". 24 наші людини зачистили ліс, у якому було десь 50 людей противника. Противник був настільки дезорієнтованим від ударів "FirePoint"… вони взагалі не зрозуміли, що це. Це дало нам перевагу.
Де ми взяли "FirePoint" у 2025 році? Нам їх дав Денис Штілерман – я йому подзвонив, попросив. Сказав, що мені треба дещо зробити… Нас познайомив Антон Геращенко. Штілерман – про війну, про перемогу. Якщо я йому зараз подзвоню і попрошу 50 "FirePoint", він мені їх дасть.
Зараз наші основні дрони – це "Дартс" і "FirePoint".
Як ми дійшли до того, що операції треба проводити в такий спосіб, із застосуванням мідлстрайків? Це чиста емпірика, спрацювало відчуття самозбереження. Ми хотіли контролювати поле бою не на 20 кілометрів, а на 100.
На початку 2026 року 1-ий та 475-ий ОШП потрапили у список з 20 підрозділів, які отримали додаткове фінансування на розвиток мідлстрайків.
З ініціативою виділити ці кошти, хоч і в ризикований спосіб – за рахунок бюджету, який був закладений на зарплати військовим на кінець року, виступила команда тогочасного міністра оборони Михайла Федорова. Ідеться про сотні мільйонів гривень.
"От усі кажуть, що Михайло Альбертович – тільки про дрони, так от це неправда. Ми на ці гроші купили і FPV, і розвідувальні крила, і навіть рації, яких не вистачало піхоті, ретрики, пікапи. Це були кошти на розвиток підрозділу", – розповідає Перун.
З отриманням додаткового фінансування 1-ий ОШП Перуна, шляхом тестування величезної вибірки, закупив такі мідлстрайки, як "Дартс", "FirePoint", "Котигорошко", "Шпатель", "Батони" та трохи "Хорнетів" (на них, як розповідають нам військові, великі черги).
Усі вони полетіли по російській логістиці та об'єктах критичної інфраструктури.
Створення "Фаланги" та її перші операції
Історія центру мультидоменних операцій "Фаланга" починається з особистого знайомства Перуна та Флінта.
Уперше вони перетнулися 2022 року, під час Харківської наступальної операції. Тоді Перун воював у 67-ій бригаді, Флінт – у 92-ій. Обидва були командирами невеликих підрозділів.
Пригадуючи ці часи, Перун показує журналістам УП на своєму телефоні архівне відео. На ньому, в повній "снарязі" та з автоматом у руках, він із побратимом пробирається крізь потрощену осінню посадку, щоб зачистити її від противника.
По рації він тримає зв'язок з Флінтом.
– Там було так, що ми виконали свою частину місії, дальше пішли вони (підрозділ Флінта – УП) – і їх крепко розбили. Вони понесли втрати. Я йому предложив, сказав: "Саня, давай ми зайдемо за вас зробимо". Ми зайшли, зачистили, після цього в нас дуже теплі дружні стосунки, – розповідає Перун.
Цієї весни два штурмових полки зустрілися на Запоріжжі. У травні вони провели першу спільну операцію, дотягнувшись аж до кримських мостів, а за пару місяців остаточно вирішили, що працюватимуть разом у форматі мультидоменного центру під назвою "Фаланга".
Далі – пряма мова Перуна:
– Ми багато дискутували з приводу того, як треба вести війну так, аби це було максимально ефективно для нашої держави. Прийшли до висновку, що воювати тільки в одному елементі, домені немає сенсу. Ми просто програємо за рахунок того, що противник залучає інший домен.
Наприклад, є піхота – це один елемент, є мале небо, дрони – другий, є артилерія – третій, кіберпростір – четвертий.
Ми спробували підійти до цього філософськи. Розглянули сильні та слабкі сторони кожного з доменів, накидали для себе план, що ми, з наявним нині ресурсом, а не якимось вигаданим, можемо робити.
Пішли по порядку, почали з першого домена – людей, тобто солдата та його забезпечення. Ми зробили фундаментальні зміни всередині наших підрозділів по застосуванню піхоти.
Наприклад, за рахунок НРК, скидів ми довели спорядження нашого солдата до 10 кг. У нас зараз солдат може отримати те, що він хоче на позиції – включно з червоним "Malboro", протягом 10 хвилин (йому скинуть з бомбера – УП). Ми не просто закладаємо ці витрати, ми вписуємо це в інфраструктуру, логіку бою.
Або от приклад з доменом "кіберпростір". Ми можемо собі дозволити коригувати артилерію по їхньому месенджеру (ідеться про зламування соцмереж противника – УП). Командир роти кричить: "Бл*ть, поряд". Ми далі під нього працюємо.
Тобто слово "мультидоменний" у назві спільного центру двох ОШП означає, що їхня штурмова операція супроводжуватиметься масованим запуском мідлстрайків, артилерії (у Флінта, наприклад, попри кілзону, активно працюють РСЗВ "Гради"), втручанням у кіберпростір противника тощо. І в підсумку – має привести до звільнення визначеної частини території.
Усе планування побудоване на перехресті кількох доменів одразу двох підрозділів.
Втім, у "Фалангу" увійшли не всі підрозділи полків "CODE 9.2" та 1-го ОШП. Деякі військові, з якими УП спілкувалися поза офіційними зустрічами, згадували, що з невідомих їм причин не отримали можливість працювати в новому мультидоменному центрі. І певною мірою це породило конфлікти всередині полку.
Назва центру "Фаланга" походить від македонської фаланги – щільного бойового строю з довжелезними списами, сарисами, у руках. Довжина сариси становила 4–5 метрів і головне – вона вражала противника, не підпускаючи його. Згрубше кажучи – ручний мідлстрайк на мінімалках.
Першою мультидоменною операцією, яку провела "Фаланга" і про яку ми вже згадували вище, були мости на Крим.
Цю операцію в полках називають експериментом. Мовляв, не все вийшло з першого разу: десь щось пошкодили, а не одразу розбили, десь дрони позбивали росіяни.
На цей експеримент їх наштовхнула перехоплена розмова одного з російських командирів. Той розповідав, що через атаки українських дронів по дорогах окупованої Запорізької області він змушений доставляти пальне аж через Крим.
– Ми це узнали, тому звернули увагу на той сектор. За що нам кучу розслідувань призначили (тодішній головком Сирський – УП), що я винен в одноосібному прийнятті рішень. Але це все мало дуже хороший ефект: за три тижні всіма підрозділами, які працювали по перешийку та дорогах у бік Бердянська, Мелітополя, було знищено десь 700 одиниць техніки, – розповідає Перун.
Час ударів по кримських мостах і, відповідно, тогочасне послаблення забезпечення росіян на передньому краї, веде далі Перун, 1-й ОШП використав для просування північніше від Гуляйполя. У напрямах таких населених пунктів, як Рибне та Успенівка.
Це і є приклад того, який ефект дає застосування мідлстрайків.
Другу операцію "Фаланга" провела на Харківщині.
На момент нашого приїзду до Харкова, щоб зустрітися з Флінтом, "CODE 9.2" якраз зачистив Козачу Лопань – чергове село біля кордону, через яке інфільтровувався противник.
Для ефективної зачистки цієї ділянки "CODE 9.2", разом з іншими підрозділами, заблокував логістичні маршрути противника на Бєлгородщині, перебив дамбу та мости. Таким чином противник, реагуючи на атаки Сил оборони, не міг перекинути на цей напрямок резерви.
– Ми зробили велику операцію по блокуванню поля бою, логістики. Ви чули, там повністю спустили водосховище? – каже до нас Флінт.
Основними технічними засобами української армії на цій операції були "Хаймарси" та мідлстрайки, які в ОШП часто називають "фронтстрайками".
Третя операція "Фаланги" припала на Запорізьку область. Частину саме цієї операції – полювання "Дартсів" на ворожі автівки – ми бачили на екранах на командному пункті.
Її головним завданням було вибити російську логістику по трьох ключових дорогах Запорізької області: Токмак – Мелітополь, Токмак – Бердянськ і Мелітополь – Бердянськ.
Саме по них іде логістика тих підрозділів, що воюють проти 1-го ОШП та його суміжників. І це ще одна відповідь на запитання, чи мають мідлстрайки вплив на фронт.
За 10 днів операції "Фаланга" знищила на трьох дорогах 116 легкових авто та 103 важких. Найжирніші цілі, що очікувано, були на найбільш віддаленій від ЛБЗ дорозі Мелітополь – Бердянськ.
Мідлстрайки запускали буквально роями. Долітає, наскільки відомо УП, приблизно третина – половина від запущених. Багато дронів, за рахунок щільності мобільних вогневих груп і екіпажів перехоплювачів, збиває противник.
До речі, цікавий момент: частина пілотів, що служить у "CODE 9.2", завдяки старлінкам літала віддалено – з Харківщини. Це суттєво економить час і сили на перекиданні підрозділу.
Паралельно з дронами, Запорізькою областю рухалася піхота. За кілька місяців поступового просування 1-ий ОШП звільнив орієнтовно 70 квадратних кілометрів території в районі населеного пункту Солодке.
Загалом, за кількістю є-балів, станом на кінець серпня 2026-го, "Фаланга" перебуває приблизно на 50-му місці з понад 400 підрозділів.
***
Наскільки відомо УП, наразі Перун і Флінт намагаються переконати нового головнокомандувача Михайла Драпатого надати їм більше вольності, ніж іншим полкам – і не вносити їх до складу новостворених Об'єднаних військ швидкого реагування.
Причин на це кілька.
По-перше, обидва командири хочуть зберегти свою "культуру штурмовиків" – де, за їхніми словами, авторитет командира здобувається в бою, пліч-о-пліч із солдатами. Мовляв, їхні хлопці не поважатимуть призначеного зверху командира виключно за його звання.
По-друге, вони не палають бажанням воювати під командуванням десантника.
По-третє, як і практично всі сильні командири, вони переконані у своїй унікальності та ефективності.
Чи буде існувати "Фаланга" надалі та в якому форматі вона працюватиме – питання поки що відкрите.
Ольга Кириленко, УП