Ще в далекому 2023-му році в редакції "Української правди" на одному з публічних заходів виникла жвава дискусія з бізнесменами, яка зводилася до одного простого питання: як кол-центри продовжують існувати, якщо всі правоохоронні органи з ними борються? Тоді банкіри не перший місяць жалілись на шалені втрати клієнтів через шахрайську діяльність, а жертвами так званих "офісів" дедалі частіше ставали громадяни європейських країн.
Водночас на українських вулицях ставало дедалі більше дорогих автомобілів, за кермом яких можна було побачити офіційно безробітних молодиків – очевидно, дотичних до цього так званого "бізнесу".
Після цього "Українська правда" пішла на пресконференцію до президента Володимира Зеленського й підняла питання кол-центрів до найвищого рівня. "У той же час ми бачимо, що ми як держава, схоже, не можемо перемогти якісь кол-центри, які щодня і просто зараз грабують мільйони наших громадян", – сказав автор цього матеріалу серед іншого.
Попри публічну увагу до проблеми та запитання президенту, справжній розквіт шахрайських кол-центрів припав саме на наступні роки.
Дедалі частіше на таку діяльність українських шахраїв почали жалітись громадяни країн партнерів, зокрема, ЄС. Авжеж, весь цей час в інформаційному просторі з'являлися поодинокі випадки, коли проводились обшуки та навіть закривали такі кол-центри. Але й під цей акомпанемент медійної активності кількість "офісів" та постраждалих від них лише зростала.
Протягом останніх двох років ніхто з опитаних джерел "Української правди" в політичних, бізнесових і правоохоронних колах вже не ставив під сумнів, що така діяльність існує лише завдяки правоохоронним органам. "Всі розуміють де працюють кол-центри, скільки їх і кому вони належать", – жалівся один із правоохоронців.
Утім, після призначення Руслана Кравченка на посаду генерального прокурора в червні минулого року "тема" заграла новими барвами.
Передусім через те, що офіс генерального вирішив отримати свою частину "пирога" в цій "темі", як розповідали не під запис конкуренти в правоохоронних органах.
"Вони діють агресивно, прибиваючи по дорозі всіх незгодних", – за 4 місяці після призначення Кравченка жалівся на проактивну позицію ОГП один із впливових представників правоохоронного органу.
На початку 2026 року кулуарні розмови про можливу причетність прокурорів до діяльності кол-центрів лише посилилися. Тож викриття цієї системи та ймовірного "даху" з боку окремих представників ОГП, схоже, було лише питанням часу та майстерності детективів НАБУ.
Тоді ж, судячи з матеріалів слідства, для "імперії шефа" і міг розпочатися зворотній відлік.
"Шеф" Андрійович
4 вересня приблизно о 7-ій вечора співробітники НАБУ і САП у супроводі понятих під'їхали до центрального входу Офісу генерального прокурора.
В приміщення прокуратури, попри наявність ухвали суду на слідчі дії, антикорупціонерів ніхто не збирався пропускати. Через це правоохоронцям і довелося використати драбини, а під час вимушеного "штурму" будівлі один зі співробітників навіть отримав ушкодження.
Співрозмовники УП в антикорупційних органах переконують, що планували операцію "Карфаген" на кілька днів пізніше, але в п'ятницю зрозуміли, що "фігуранти чомусь починають розбігатися", тому ухвалили рішення стартувати раніше.
Так, наприклад, "Канцлер" – він же, принаймні станом на зараз, головний підозрюваний в межах операції – був арештований антикорупціонерами аж у Львові. Маючи трьох неповнолітніх дітей, Сергій Кропива міг залишити країну будь-якої миті.
Наступний сюрприз на співробітників НАБУ і САП чекав, коли вони підійшли до кабінету генпрокурора. Приміщення було зачинене. І лише коли детективи були готові вибивати двері, "прокурорські", за інформацією джерел УП у правоохоронних органах, погодилися відкрити кабінет. Очевидно, що це була спроба тягнути час. Так само очевидно, що генерального прокурора Руслана Кравченка вже не було на робочому місці. За свідченнями співрозмовників УП в політичних колах, за збігом обставин у момент обшуків генпрокурор якраз заїхав в урядовий квартал, а саме – до Офісу президента.
Не виявилось Кравченка і вдома, коли туди ближче до ночі також з обшуком завітали співробітники НАБУ і САП. Варто також зазначити, що інформацію УП про обшуки в генерального прокурора в ОГП спочатку спростували і підтвердили лише наступного дня.
Тоді ж джерела "Української правди" в оточенні генпрокурора переконували, що Кравченко "загубився" чи то взяв оперативну паузу для того, щоб зрозуміти, чи буде і йому підозра.
Друге вкрай важливе питання – гаджети Кравченка, які потенційно могли містити важливу для слідства інформацію і відтак аж ніяк не могли потрапити до рук його процесуальних опонентів. Саме тому особливо цинічною виглядала офіційна заява ОГП про "сприяння слідству".
Не знайшовся Кравченко і на ранок наступного дня. Лише після новини УП про його зникнення Офіс генпрокурора вийшов із другою заявою, вже визнаючи обшуки, але заперечуючи "хованки" керівництва.
Очевидно, що, якби не новина про обшуки у генерального прокурора і його синхронне зникнення, Кравченко і далі міг вдавати, що нічого серйозного не відбувається.
Тим паче цим питанням, як стверджують співрозмовники УП в офісі президента, одразу почав перейматись і голова держави. Втім, "група підтримки" генпрокурора запевнила, що ступінь загрози для Кравченка мінімальний і тому рішення про відставку передчасне.
Як стверджують джерела "Української правди", президент, який ще вранці в суботу був налаштований на відставку генерального прокурора, вже ввечері погодився на пропозицію керівника президентської фракції Давида Арахамії – зачекати.
Чекати довелося недовго. Адже в неділю 6 вересня під час судового засідання щодо обрання запобіжного заходу Сергію Кропиві, заступнику начальника Департаменту міжнародно-правового співробітництва ОГП, і президент, і всі охочі могли почути свідчення про його особливу наближеність до генерального прокурора. А також записи розмов, у яких Кропива, обговорюючи справи, що, за версією слідства, були незаконними, неодноразово згадував "шефа" та "Андрійовича".
За дві години до того був вимушений "знайтись" і сам Кравченко, який повідомив що перебуває на робочому місці та не має ніякого стосунку до "дахування" (кришування) шахрайських кол-центрів.
Ще одну гучну заяву Кравченко зробить того ж дня – вже після того, як суспільство почує записи НАБУ під час судового засідання.
Генпрокурор вдруге заперечить свою причетність до діяльності організованої злочинної групи. Однак після оприлюднення записів, з яких випливало, що Кропива паралельно збирав данину з шахрайських кол-центрів і опікувався ремонтом у будинку генпрокурора, ці заперечення звучали вже значно менш переконливо.
Карфаген-прокурор
"Ситуація погана, з якого боку не подивись, – коментує один із важковаговиків влади можливу участь генерального прокурора в "дахуванні" кол-центрів. – Просто уявіть, підлеглий генпрокурора займається ремонтом його будинку. Облаштуванням його життя. Як це? А хто платить за це – кол-центри?".
У понеділок 7 вересня по обіді Руслан Кравченко зібрав журналістів на неформальну зустріч, на якій вкотре повідомив що не причетний, і взагалі піддав сумніву докази слідства.
У складну політичну ситуацію потрапив і сам президент Володимир Зеленський. Адже під час спілкування з журналістами генпрокурор заявив, що піде з посади якщо так вирішить президент або парламент.
І якщо з парламентом усе більш-менш зрозуміло, то лідер монобільшості Давид Арахамія вже давно оберігає Кравченка чи не більше, ніж самого себе. Адже саме генпрокурор погоджує процесуальні дії щодо народних депутатів, а це той козир, який "директор парламенту" може розігрувати навіть ефективніше, ніж зарплати в конвертах. А от позиція президента в цій історії залишається великим питанням.
По-перше, сам президент за кілька днів до реалізації НАБУ і САП подав до парламенту законопроєкт, який має посилити покарання за шахрайську діяльність. Це може свідчити про те, що Зеленський в останній момент, маючи якусь інформацію про репутаційний удар по владі, намагався продемонструвати волю до боротьби із кол-центрами, які його представники могли "дахувати".
По-друге, Кравченко переклав відповідальність за свою відставку із себе на людей, які і так мало не щомісяця відбиваються від звинувачень у корупції.
Співрозмовники "Української правди" в політичних колах скептично ставляться до невинуватості генерального прокурора.
Адже навіть якщо слідству не вдасться довести ланцюжок руху коштів від шахраїв безпосередньо до генпрокурора, питання може виникнути вже до самого походження його статків.
За інформацією джерел УП у правоохоронних органах, наразі вивчають походження майнових здобутків наймолодшого в історії країни генерального прокурора, який після переходу з посади очільника податкової, ймовірно, міг зберегти там певний вплив. При цьому серед об'єктів, які можуть становити інтерес для антикорупційних органів, далеко не сам будинок у Козині.
Окремої уваги заслуговує не лише публічна поведінка генпрокурора від початку операції "Карфаген", а й непублічна, яка навряд служить на користь очільника одного з найважливіших інститутів у країні. Тут окрім вже озвучених:
- блокування доступу НАБУ і САП до приміщення ОГП;
- блокування доступу до кабінету генпрокурора;
- уникнення участі в обшуках шляхом втечі з робочого кабінету і неповернення додому.
Є й інші важливі обставини, які можуть свідчити про те, що тиск на антикорупційні органи за участі Кравченка не припинився і після липня минулого року, коли за ґратами опинилися детективи НАБУ.
Так, як стверджують джерела УП у правоохоронних органах, під час обшуків у першої заступниці Кравченка Марії Вдовиченко, яка поки залишається на своїй посаді, знайшли матеріали, які свідчать про стеження за керівниками антикорупційних органів, їхніми родинами та підлеглими.
За словами співрозмовників УП в органах прокуратури, вже вранці в понеділок 7 вересня там отримали розпорядження систематизувати всі наявні матеріали щодо НАБУ і САП. Це може свідчити про те, що, попри останні події, генпрокурор мав намір контратакувати антикорупційні органи.
При цьому результати минулорічної спроби нав'язати російський вплив антикорупційним органам можуть свідчити про те, що у своїх діях ОГП на перше місце ставить саму атаку, а не її законність.
За інформацією джерел УП в політичних колах, ввечері понеділка президент зустрівся із генеральним прокурором у присутності Давида Арахамії для того, щоб вирішити долю ОГП перед тим, як вирушити у відрядження.
Того вечора "директор парламенту" перебував у ОП приблизно 5 годин. І хоча, як стверджують ті ж джерела, сам Арахамія категорично виступав проти відставки Кравченка, Зеленський уже має достатньо негативного досвіду політичних порад від найближчого оточення. Тому фінальне рішення щодо генпрокурора цілком може виявитися не на користь позиції "Єрмака 2.0" – саме таке прізвисько, за інформацією УП, останнім часом отримав Давид Арахамія.
"Відповідальність все одно буде нести президент, а не Давид. І чим довше він не знімає Кравченка, тим більше це питання токсичить його самого. А якщо Кравченко отримає ще й підозру – що далі? Тим паче, що у президента впевненості в оточенні стає все менше з кожною новою підозрою", – резюмує один із впливових політичних діячів поточного періоду.
За інформацією джерел УП у правоохоронних органах, з кожного кол-центру щомісяця могли передавати представникам ОГП приблизно 7 тисяч доларів. Якщо під таким "дахом" працювали бодай 100 кол-центрів, це вже 700 тисяч доларів "фінансового результату" щомісяця.
На піку активності в 2026 році, за даними тих самих співрозмовників, "гаранти справедливості" могли контролювати до 500 шахрайських кол-центрів. А це потенційно до 3,5 мільйона доларів на місяць.
За пів години до публікації цього тексту генеральний прокурор Руслан Кравченко заявив про відставку. Чи означає вона, що наступним кроком може стати підозра самому Кравченку, говорити поки зарано.
Операція "Карфаген", схоже, ще далека від завершення, а НАБУ і САП наразі зберігають мовчання щодо її подальшого перебігу.
Єдине, що вже можна стверджувати напевно: принаймні найближчим часом в Офісі генерального прокурора навряд чи хтось ризикне "дахувати" кол-центри.
Михайло Ткач