€420 мільйонів на кону: чому Антикорупційна стратегія зникає з графіка голосувань Ради і як це пов'язано з майбутнім відновлення України
Два варіанти порядку денного пленарних засідань Верховної Ради. В одному є Антикорупційна стратегія на 2026–2030 роки. У другому – вже немає. Саме так описав вже друге зникнення законопроєкту із графіка парламентських голосувань народний депутат Ярослав Железняк. Причина – брак голосів.
Ідеться про законопроєкт № 15230-д, зареєстрований ще 27 липня 2026 року. Документ, над яким майже 2 роки працювало Національне агентство з питань запобігання корупції, державні органи, українські та міжнародні експерти, досі не пройшов навіть першого читання.
НАЗК на своєму сайті опублікувало заклик до парламентарів підтримати проєкт закону, адже Україна вже пропустила погоджений із Євросоюзом термін ухвалення Стратегії – 30 вересня 2026 року.
На кону – 420 мільйонів євро європейської підтримки. Але значно більша ставка – правила, за якими Україна управлятиме сотнями мільярдів доларів майбутньої відбудови.
€420 мільйонів: чому голосування має значення
Ухвалення Антикорупційної стратегії – не просто питання внутрішньої політики. Це одне з міжнародних зобов'язань України на шляху до членства в ЄС.
Воно передбачене Дорожньою картою з питань верховенства права, проміжними критеріями євроінтеграції та Планом України в межах Ukraine Facility – механізму фінансової підтримки, за яким ЄС надає кошти за виконання погоджених реформ.
З виконанням відповідного індикатора пов'язана виплата 420 мільйонів євро.
Йдеться не про автоматичну винагороду за парламентське голосування. Для отримання фінансування Україна повинна виконати погоджені умови, а Європейська Комісія – підтвердити їх виконання.
За оновленим графіком, Стратегію парламент мав ухвалити до кінця третього кварталу 2026 року, а Кабмін – затвердити Державну антикорупційну програму до кінця року.
Перший строк уже зірвано. А без ухваленої Стратегії неможливо належно завершити наступний етап – затвердження програми її виконання. І проблема не в тому, що парламенту бракує готового документа.
Після опрацювання трьох альтернативних законопроєктів Комітет Верховної Ради з питань антикорупційної політики спільно з НАЗК підготував доопрацьовану редакцію. Профільний комітет рекомендував ухвалити її в першому читанні.
Отже, після тривалих консультацій, експертиз і погоджень рішення знову впирається в політичну волю.
$588 мільярдів відбудови. Хто відповідатиме за їх використання?
За останньою оцінкою RDNA5 (Fifth Rapid Damage and Needs Assessment – П'ята швидка оцінка завданої шкоди та потреб на відновлення), підготовленою урядом України, Світовим банком, Єврокомісією та ООН, потреби відновлення країни становлять майже $588 мільярдів протягом наступного десятиліття.
Це майже три річні ВВП України. Зрозуміло, що далеко не всі ці ресурси проходитимуть через державний бюджет. Частину фінансування мають забезпечити приватні інвестори, міжнародні фінансові інституції та донори.
Але незалежно від джерела коштів Україна повинна відповісти на принципові питання: хто визначає пріоритети відбудови, за якими правилами розподіляється фінансування і як перевірити, що ці гроші використані ефективно?
Саме тому відновлення України від наслідків російської агресії вперше виділено в окрему пріоритетну сферу проєкту Антикорупційної стратегії.
Для підготовки цього розділу НАЗК спільно з експертами Risk Scoring Center аналізували нормативне регулювання, результати державних аудитів, судову практику, відкриті дані та механізми реалізації проєктів відновлення. Результат – ідентифіковані 5 системних проблем, які долучені до проєкту Антикорупційної стратегії. Їх вирішення визначатиме, наскільки прозоро Україна зможе управляти майбутніми інвестиціями.
Перша – відновлення без єдиної стратегічної рамки.
Україна відбудовує житло, дороги, лікарні та енергетичні об'єкти, але досі потребує єдиного затвердженого стратегічного документа, який би визначав довгострокові цілі й узгоджував пріоритети відновлення.
Без цього навіть необхідні проєкти можуть конкурувати за обмежені ресурси без достатньо зрозумілої логіки їх розподілу. Наслідок – ризики розпорошення коштів, дисбалансу між секторами та накопичення незавершених об'єктів.
Проблема з відсутністю стратегічних документів зафіксована в рішенні Рахункової палати від 10.12.2024 № 55-2, де зафіксована відсутність затверджених документів, зокрема єдиного загальнонаціонального плану відновлення України, а також плану відновлення та розвитку її регіонів.
Проєкт Плану відновлення України, розроблений Національною радою з відновлення України, досі не затверджений.
Друга – рішення на основі неповних або недостовірних даних.
Як визначити, яку дорогу ремонтувати першою, якщо немає повних даних про стан дорожньої мережі та, зокрема, інтенсивність руху? Як планувати житлові програми без достовірної оцінки потреб внутрішньо переміщених осіб? Як перевірити вартість будівництва без перевіреної інформації про ціни будівельних матеріалів та вартість трудових ресурсів?
Це не технічні недоліки баз даних. Це передумови управлінських помилок, які в масштабах відбудови можуть коштувати мільярди.
Ця ситуація зберігається й сьогодні: розподіл коштів на дорожні проєкти часто здійснюється, не враховуючи реального стану доріг. Проблема підтверджується, зокрема, звітом ДАСУ (26.10.2023 № 000600-22/33), в якому зафіксована відсутність електронних паспортів доріг у більшості Служб відновлення.
Рішенням Рахункової палати від 27.08.2024 № 39-2 зафіксовано завищення цін у кошторисах (водогони) та помилки в оцінці кількості постраждалого населення (зокрема, неефективне управління 449,2 мільйона гривень у Херсонській області).
В аналітичному дослідженні щодо соцжитла (Ukraine Facility) зафіксовано розрив між запланованою витратою на будівництво житла в 56 000 грн/м² і офіційно затвердженою тим же Міністерством опосередкованою вартістю будівництва житла в 23 841 грн/м².
Третя – експериментальні процедури, що послаблюють контроль.
Під час війни швидкі рішення потрібні. Але швидкість відновлення не може бути виправданням непрозорого розподілу коштів або послаблення контролю за підрядниками.
Рахункова палата вже фіксувала проблеми використання коштів Фонду ліквідації наслідків збройної агресії, зокрема під час реалізації експериментальних проєктів.
Рішенням Рахункової палати від 03.07.2024 № 32-3 визначено, що рішення про запровадження низки експериментальних проєктів на суму 30,7 мільярда гривень (49,6% загального обсягу коштів Фонду) прийняте з недотриманням закону за недостатньо прозорими та необґрунтованими процедурами.
Ключове питання не в тому, чи дозволяти спрощені процедури. А в тому, які вимоги до обґрунтування потреби, процедур закупівель, фінансування та звітування не можна скасовувати навіть під час війни.
Четверта – непрозора пріоритезація публічних інвестицій.
Україна вже запровадила нову систему управління публічними інвестиціями: галузеві портфелі, оцінювання проєктів, процедури пріоритезації та внесення до Єдиного проєктного портфеля. Проте наявні процедури потребують доопрацювання.
Наприклад, під час відбору проєктів до програм публічних інвестицій ініціатор програми визначає критерії відбору й одночасно формує комісію, яка застосовує ці критерії.
Водночас загальне регулювання недостатньо деталізує строки затвердження та оприлюднення критеріїв, правила їх зміни протягом відбору, а також гарантії незалежності оцінювання. Це створює ризик підлаштування критеріїв під окремі проєкти.
П'ята – неможливість повністю простежити шлях грошей.
У Бюджетному кодексі – одна система. На практиці – інша. А уряд уже планує третю цифрову конструкцію.
Стаття 33-1 Бюджетного кодексу передбачає, що Єдиний проєктний портфель публічних інвестицій держави формується з використанням Єдиної інформаційної системи управління публічними інвестиційними проєктами (ЄІСУПІП). Поки її не створено, відповідні цифрові процеси забезпечує DREAM.
У липні 2026 року уряд постановою № 945 врегулював функціонування DREAM, але визначив її лише компонентом Єдиної цифрової екосистеми управління публічними інвестиціями. Водночас Концепція, затверджена розпорядженням № 547-р, передбачає створення Мінфіном ЄІСУПІП до кінця 2028 року.
Отже, маємо три взаємопов'язані поняття: DREAM, ЄІСУПІП та Єдину цифрову екосистему. Але чи зрозуміло, де саме можна буде побачити повну історію кожного проєкту і хто відповідатиме за достовірність цих даних?
Сьогодні DREAM містить інформацію про проєкти, Prozorro – про закупівлі, бюджетні та казначейські системи – про фінансування і платежі. Проте ці дані не завжди можна автоматично пов'язати між собою. Де громадянин, журналіст чи аудитор зможе відкрити один проєкт і побачити все: хто його ініціював, за якими критеріями відібрав, скільки коштів виділили, хто отримав підряд, скільки фактично сплачено, що побудовано і які порушення виявив аудит?
Україні потрібна не ще одна цифрова платформа з новою назвою, а єдиний, прозорий і перевірюваний шлях кожної публічної інвестиції – від першого рішення до останнього платежу й аудиту.
І саме Антикорупційна стратегія має перетворити опис цих проблем на офіційні пріоритети державної політики. Наступним кроком має стати затвердження Державної антикорупційної програми, в якій будуть визначені конкретні заходи, відповідальні за вирішення проблем виконавці, строки та показники результативності.
Інакше кажучи, Антикорупційна стратегія встановлює пріоритети, що держава зобов'язується змінити, а програма – хто, як і коли має це зробити.
Таким чином, протягом наступних 5 років держава зобов'язується вирішити проблеми, визначені у 16 сферах: від відновлення, оборони, правосуддя й енергетики до публічних закупівель, будівництва, охорони здоров'я та освіти.
Тому затримка ухвалення Антикорупційної стратегії – це не просто черговий збій у парламентському графіку. Це ризик для зриву подальшого європейського фінансування, виконання євроінтеграційних зобов'язань і запровадження правил, за якими Україна повинна управляти ресурсами відновлення.
Європейський Союз очікує від України виконання погоджених реформ. Українське суспільство – зрозумілих і чесних правил використання коштів.
А Верховна Рада досі не може забезпечити навіть перше читання документа, який має стати основою цих змін і від ухвалення якого залежить отримання €420 мільйонів від ЄС.
І це в умовах, коли уряд призупиняє видатки на будівництво, реконструкцію та капітальні ремонти, закликає громади обмежувати ненагальні витрати, а прем'єр-міністр визнає, що відновлення фінансування залежить від міжнародної допомоги й ухвалення необхідних законів.
Надія Бурдєй, Олександр Курілець