Вічна опозиціонерка в законі

Схоже, Юлії Тимошенко визначена доля вічної опозиціонерки. Не виключено, що до 2009 року їй доведеться залишатися в цьому статусі. Відтак лідер БЮТ взялася всіляко укріпляти свою "фортецю".

У вівторок вона заявила, що її політична сила веде переговори з представниками Соцпартії і "Нашої України" щодо переходу в опозицію. БЮТ розраховує на приблизно 150 штиків.

Окрім того, Тимошенко збирається закріпити свій статус законодавчо. Час відпустки лідер БЮТ використала для плідних роздумів і написала свій варіант закону про опозицію, який цього зареєструвала цього тижня в Раді разом з ще 11 законопроектами на інші теми.

Опозиція в розумінні Тимошенко має працювати "систематично і послідовно" і не зводити свою діяльність лише до критики більшості та уряду. Вона має запропонувати "альтернативну" програму розвитку суспільства.

Для цього Тимошенко пропонує надати їй більш ніж широкі права, означені в 17 пунктах.

Серед них передбачено право

- на участь у парламентському контролі;
- на заяву у Верховній Раді; на доповідь, зокрема, в присутності президента;
- на формування порядку денного парламенту один раз на сесію;
- на формування бюджетної та податкової політики;
- на подання альтернативного закону про бюджет.

Опозиція повинна безоплатно отримувати інформацію про діяльність президента, Кабінету міністрів та органів виконавчої влади; брати пряму участь в роботі уряду та його робочих групах.

Крім цього, Тимошенко необхідна трибуна для оприлюднення своєї програми, ЗМІ для тих же цілей та право на масові заходи на підтримку своєї політичної позиції, а також право на "інші форми і методи" діяльності, не заборонені декларацією прав людини.

Щоб опозиція могла реалізувати контрольні функції, Тимошенко пропонує віддати їй посади:
- заступника голови Верховної Ради;
- голів контрольних комітетів та 4-х комітетів (з питань бюджету, свободи слова, прав людини, правоохоронної діяльності та з питань регламенту);
- перших заступників всіх парламентських комітетів, крім тих, які очолюють представники опозиції;
- посаду голови Рахункової палати;
- чотирьох членів Ради Національного Банку;
- двох членів Нацради з питань телебачення і радіомовлення;
- двох членів Вищої ради юстиції;
- керівників та членів Держкомісії з цінних паперів та фондового ринку, Держкомітету фінансового моніторингу, Держкомісії з регулювання ринків фінансових послуг;
- голову Антимонопольного комітету.

І це ще не все. Згідно з проектом Тимошенко, парламентська опозиція має рекомендувати президенту включити до складу РНБО лідера парламентської опозиції.

Чималий список, чи не так? Нагадує жіночу логіку: хочеш нову сукню – попроси в чоловіка нове авто і будинок.

А між іншим, ще кілька місяців тому Тимошенко готова була пожертвувати опозиції лише голів якихось неіснуючих контрольних комітетів та керівництво Рахунковою палатою.

Але це ще не всі бажання лідера БЮТ. Як і в часи Кучми, вона збирається створити "тіньовий" Кабмін.

Тільки тепер це має бути не просто платформа для критики, а дуже дієвий механізм, який триматиме звичайний уряд на короткому повідку.

Альтернативний Кабмін складатиметься з 15 осіб – враховуючи прем'єра, першого і віце-прем'єрів, – а також він матиме свій секретаріат, який не перевищуватиме 10% від складу секретаріату номінального уряду.

"Тіньовим" прем'єром зможе бути обраний лише депутат парламентської опозиції, тоді як альтернативним міністром може стати і не народний обранець, а просто член партії-учасниці парламентської опозиції.

Оплата діяльності тіньового уряду прописуватиметься окремим рядком у бюджеті. Міністри-"тіньовики" просто отримуватимуть свою депутатську зарплату, а міністри-недепутати - "в розмірі передбаченому чинним законодавством для відповідних категорій державних службовців".

Кабмін також буде зобов'язаний надати приміщення для опозиційного уряду і його секретаріату та забезпечити свою "тінь" автотранспортними засобами на рівні центральних органів виконавчої влади. Кошти Кабмін на це, напевно, візьме з тієї "заначки", яку отримає внаслідок ліквідації депутатських пільг тим же БЮТом.

Ставши "тіньовим" прем'єром, Тимошенко хоче отримати контроль: за діяльністю Кабміну та органів виконавчої влади, в тому числі у сфері управління загальнодержавною власністю; за розробкою проекту та виконанням держбюджету.

А ще "альтернативні" міністри отримають доступ до державної таємниці.

Члени опозиційного уряду зможуть ходити на засідання Кабміну та органів державної влади. А сам Кабмін буде зобов'язаний не рідше одного разу на тиждень подавати голові опозиційного уряду інформацію про свою діяльність.

Також Тимошенко вимагає права виступати на засіданні Кабміну та вносити одне питання від себе на його розгляд. І це буде не найбільшим горем для Кабміну.

Парламентська опозиція матиме право накласти вето на будь-яке рішення Кабінету міністрів, якщо за вето проголосувало ¾ народних депутатів-опозиціонерів.

А в разі вчинення прем'єром чи його міністрами правопорушень - в сфері державного управління, антимонопольного регулювання, обігу цінних паперів, легалізації доходів отриманих незаконним шляхом тощо - їх неодмінно чекатиме усунення з посади, якого опозиція домагатиметься через адміністративний суд.

При цьому прокурор повинен не пізніше десяти днів після отримання окремої ухвали суду та матеріалів справи порушити кримінальну справу проти такого посадовця.

А от заведення справи проти опозиції може бути плачевним, оскільки розцінюватиметься нею як переслідування.

А щоб народ знав все про свою опозицію, вона має право заснувати за рахунок державних коштів щотижневе опозиційне друковане ЗМІ з об'ємом та тиражем, не меншим від офіційного видання "Голос України".

Тоді як загальнодержавні телеканали зобов'язані безкоштовно надавати парламентській опозиції ефірний час не менше ніж один раз на тиждень, тривалістю від 10 до 30 хвилин, радіоканали - не менше ніж 180 хвилин на місяць, для офіційних повідомлень про її діяльність на всю територію України за рахунок коштів держбюджету.

І ще один штрих, який підкреслює авторство Юлії Володимирівни в законопроекті: "Закон не може бути змінений в умовах надзвичайного стану. Дія цього закону може бути зупинена тільки в умовах воєнного стану".

***

В Україні досі немає закону про опозицію, хоча на розгляд Верховних Рад останніх двох скликань виносився 21 відповідний законопроект. Жоден з них не пройшов навіть перше читання.

Причина одна – закон завжди вносився опозицією, а вона, як відомо, завжди є меншістю. Схоже, що на законопроект Тимошенко чекатиме та ж доля.

Замість депутатських дискусій він радше стане окрасою парламентського архіву, подібно до проекту закону "про гарантії екс-президенту" Сергія Терьохіна, яким обіцявся салют на батьківщині екс-гаранта.

Якщо вже нинішня опозиція і вирішить узаконити права опозиції, то, скоріше, візьме за основу дещо скромніший проект Раїси Богатирьової, зареєстрований ще навесні.

Ним теж передбачається "тіньовий" уряд і участь його керівника у роботі Кабміну, тільки без права "вето".

Щодо посад, то "регіони" пропонували скромніший перелік: керівництво в трьох парламентських комітетах - бюджетному, свободи слова та правоохоронної діяльності - та місця заступників у решті комітетів, представництво у складі ради Нацбанку; Нацради з теле- і радіомовлення; Конституційному Суді; Вищій Раді юстиції та у складі парламенських делегацій.

Хоча слід пам'ятати, що тоді проект Богатирьової писався під Партію регіонів і для забезпечення її прав. Тож не виключено, що для Тимошенко ці права трохи підчистять. На згадку про темпераментну поведінку влітку...