Усі матеріали автора
Феномен українського "противсіхства"
Не кожен з тих, хто голосує проти всіх, настільки гордиться цим своїм вибором, щоб кричати про нього на кожному куті, як це було ще донедавна.
Навіщо Києву столиця?
Той чи інший політик, потрапивши в Київ, намагається облаштуватися тут всерйоз і надовго. І небідно.
Нестримний натиск ординців
Так не робив навіть Кучма – пройшовши в свій час партійну школу, він знав, що народу хоч щось треба дати. Хоча б для виду. У теперішнього Межигірського розпорядника цього уявлення немає
Ця зґвалтована, зраджена, знищена нами свобода!
Політики, одержимі жадобою влади, не на себе посилаються, на нас. "Ми – кажуть, – лише даємо народу те, що він хоче!". І по-своєму праві. Хтось же їх обирав, правда? А хтось і далі готовий за них голосувати.
Глобальний вибір України: міфи і реалії
Дивно, що на 21-му році незалежності ми вирішуємо все ті ж завдання, що й на самих початках. Знову коливаємося між Сходом і Заходом, все так же розриваємося між дорогим, але конче нам необхідним, російським газом і такими ж привабливими, але все так же недоступними, ілюзіями Європейського Союзу.
На захист Бога і Свободи
Важко припустити, що наш уряд дбає про якісь там благочинні цілі. Але те, що саме ними прикривається – це точно! І якщо подібне писалося про уряди, що й справді прагнули кращого, то що вже казати про ті, які дбають лише за себе?
Рагулізм як основа української політики
Байдикувати й зневажати своє походження – стало модним. А особливо модним стало принижувати інших. Той, хто з повагою ставиться до своїх громадян і намагається чесно працювати, став викликати або подив, або відверте презирство.
Зраджена революція
Коли люди натхненно кричали "Ющенко!" чи "Юля!", в самих цих лідерів емоційне піднесення від такої підтримки лише зміцнювало їхнє прагнення до влади і уявлення про те, що вони все роблять належним чином; що тільки так і треба діяти надалі.
Зоряний час прокуратури
Люди, наділені правом приймати й трактувати закони, завжди зацікавлені в тому, щоб усі ці закони просто неможливо було виконувати. Таким чином усі стають залежними від них, підкоряються їм.
Політичний лікнеп
Державні устрої характеризуються ще й тим чи іншим ступенем свободи, можуть бути ліберальними або деспотичними. Ступінь цієї свободи регулюється різними методами – від негласної "домовленості" між різними суспільними класами до цілком конкретних законів чи конституції.
Особливості демократичного правління та маніпулювання думкою народу
Демократія, за визначенням, – це влада всього народу. Але народ складається з великої кількості громадян, не всі з яких в повній мірі володіють інформацією про стан справ в державі і не всі цікавляться політикою.
Шляхи України
Дивіться на нове, влаштоване владою шоу – і вже не питайте, за скільки губернатори нові дороги будують і скільки нафтові платформи коштують. От би де прокуратурі попрацювати – якби вона в нас була і якби хоч щось знала і вміла.
Практичні методи й завдання українського розвитку
Що слід буде зробити, як тільки в Україні виникне справжня народна українська влада? Перш за все – обмежити вплив олігархів. Для цього не треба відбирати в них власність, треба лише створити нормальні конкурентні умови для усіх інших.
Вихід є! Тільки він трохи збоку
Що ще можемо отримати від можливої приватизації землі – невідомо. Навіть Ахметов з його мільярдами, й близько не зрівняється з бюджетом тих транснаціональних корпорацій, які можуть включитися в боротьбу за українські землі.
Історія Голоду: "Голова колгоспу порадив, щоб діти крали колоски"
Добре було й тим, хто все життя нічого не робив. Їх радянська влада поважала - "малоімущі"! Бабуся в своєму селі їх всіх поіменно знала. Одні і ті ж люди: в 30-х вони приходили розкуркулювати, в 40-х - німцям доносили, а в 70-х - просили помочі вже в радянської держави.
Про Сонце і Свастику, Бога й Україну
Перманентно триваючі проблеми розвитку України цілком закономірно породжують бажання знайти якусь просту й легку причину того, що з нами відбувається. Живемо так погано тому, що не тією мовою розмовляємо, не ту віру сповідуємо, не під тим прапором ходимо, не таким гербом користуємося.
Про принципи і зраду. Що ми втратили і що здобули?
Що з того, що Фірташ галичанин? Кому від того легше – галичанам чи донеччанам? Ні, нікому? Чергова світова криза, скажімо, цілком може змести теперішній уряд так само, як вона змела уряд Тимошенко.
Україна: соціальний організм, еволюційне утворення чи частина надсистеми?
Навіть переслідуючи власні цілі, ми повинні робити це таким чином, щоб не суперечити умовам існування всієї нашої цивілізації – інакше або загинемо разом з нею або будемо знищені нею як чужорідний організм.
Україна як система: втрачені перспективи
Тривалість життя закритих, тоталітарних устроїв зазвичай не перевищує тривалості життя однієї людини, а відкриті й регульовані – існують століттями, успішно притому розвиваючись.
Архетипи і характери: доля народу
Найкращі періоди розвитку СРСР, зокрема, були пов'язані саме з поєднанням цих двох підходів - особистої свободи і державної волі.
Адепти ненависті
Тільки ті політики, які навчаться створювати хоч якісь позитивні програми розвитку і пояснювати людям свою позицію, заслужать, врешті, більш прихильного до себе ставлення.
Місія України. Сучасність
Нездатність України збудувати сильну державу здебільшого пояснюється тим, що в уявленнях українського народу практично немає чоловічого архетипу і відповідного йому чоловічого характеру. Українські правителі або сильні, але не дуже розумні, або навпаки - інтелігентні і слабкі.
Архетип нації
Всім нам з дитинства відома казка про Котигорошка. Деякі психоаналітики схильні вважати, що її написано для наймолодшої дитини в родині. Інші - вишукують в ній натяк на його незаконне народження і повторення в його поведінці знаменитого Едипового комплексу, пов'язаного з вбивством власного батька.
Що робити? Стратегія досягнення
Необхідно розподілити функції держави, переспрямувати їх на підтримку, в першу чергу, самостійних і активних верств населення, на створення повноцінного конкурентного середовища. Саме цим цілям й повинні відповідати наступні реформи.
Серединний шлях України
Вибираючи між Росією і Євросоюзом, теж можна прийняти й такий варіант розвитку, який би враховував інтереси обох сторін, але можна й такий, який виключаючи обидва варіанти розвитку натомість пропонуватиме ціле їхнє різноманіття.
Перемога 08.45 і Повстанська армія
До 9-го травня воїни УПА вже точно не мають аж ніякого відношення, бо громадянами тієї держави себе не вважали. Тому й спроба примирити їх з воїнами Червоної армії і посадити за один стіл саме в цей день виглядає дещо дивною.