Конкурс пустих обіцянок

Вівторок, 26 січня 2010, 14:28

В гонитві за крісло президента Юлія Тимошенко і Віктор Янукович змагаються в тому, хто більше наобіцяє. Вони навіть готові об'єднати програми всіх кандидатів, аби тільки перемогти. Тим часом до їхніх власних програм є багато питань, на які навряд чи можна отримати відповідь у прямому ефірі.

Тимошенко обіцяє пенсію на рівні 60% від зарплати, студентам - стипендію на рівні прожиткового мінімуму, інвалідам - по 2000 гривень щомісяця, вкладникам Ощадбанку СРСР - по тисячі кожному. Армії - "достатні фінансові ресурси" при переведенні її на контрактну основу. Аграріям - довгострокове кредитування.

Всім громадянам - безкоштовне звернення до суду, а малозабезпеченим - ще й безкоштовне обслуговування у адвокатів. При цьому своїм пріоритетом вона називає не побудову "раю соціальних виплат", а "розвиток наукомістких галузей - нанотехнологій, мікроелектроніки, ракетно-космічної, авіа-, судно-і машинобудівної галузей та інформаційних технологій".

Маю надію, що кандидатка розуміє, що на всі ці високі технології потрібні чималі гроші...

Натомість одним рядком прем'єрка обіцяє скасувати одні податки і знизити інші. Місцевій владі вона обіцяєте залишати податки, сплачені на місцях, банкам - податкові пільги, підприємцям з "депресивних" регіонів - десятирічні (!) податкові канікули.

Увага, запитання: а звідки тоді брати гроші?

А грошей, судячи з усього, буде потрібно ой як багато: і лікарні за пару років повністю переоснастити, і нові нафтопроводи побудувати, і транспортну інфраструктуру на землі і на небі розвивати. Ну, і про наукомісткі галузі ми теж пам'ятаємо.

Тимошенко обіцяє зменшити залежність від зовнішніх постачань енергоносіїв - а хто підписував з Росією контракти, згідно з якими Україна зобов'язана викуповувати обсяги газу, навіть якщо вона їх не потребує?

А якщо не викупить - штраф, пеня та інші "приємності".

Цікаво, російський колега Тимошенко Володимир Путін передвиборчі обіцянки її читав?

Вона загрожує ввести податок на розкіш - а що, цікаво, буде вважатися розкішшю? Наприклад, Віктор Янукович, що одягається так само дорого як і його опонентка, отримав від Верховної Ради матеріальну допомогу! То він "розкошествує", чи злидарює?

Чи для різних верств населення будуть і різні критерії розкоші? Може, розкішшю буде вважатися "Запорожець", якщо у його власника буде в гаражі ще і "Лада"?

Вона обіцяє створити "високоякісне суспільне телебачення та радіомовлення". Наскільки я пам'ятаю, Андрій Шевченко заради цього і залишив журналістику, щоб у Верховній Раді, у складі фракції БЮТ (!), боротися за його створення. Результат є?

Янукович в обіцянках так само не пасе задніх. Він теж за інвестиційно-інноваційну модель розвитку держави з одночасним забезпеченням кожного голодного і незаможного! Тільки якщо Юлія Володимирівна обіцяє надавати пільги, то Віктор Федорович віддає перевагу "давати натурою". Точніше, фіксувати ціни на державні "антикризові" кошики - продовольчу і медичну.

Правильно! Треба ж щоб люди дожили до тих ваших інвестицій та інновацій. Тільки чому кошики ті "антикризові"? У нас криза передбачається ще надовго?

Ще Янукович обіцяє зробити 75% місць у навчальних закладах безплатними.

Медицині обіцяє виділити 10% ВВП. Інвесторам у сільське господарство - виплату відсотків по кредитам. Самим сільгоспвиробникам - дотації від держави. Армії - переозброєння, безквартирним офіцерам - житло.

Виробництву - модернізацію. Місцевим радам - розширення повноважень. Великому бізнесу - зниження податків, малому та середньому - податкові канікули на 5 років (тобто на весь термін президентства).

У мене знов виникає запитання: де брати гроші на всі ті дотації, компенсації та "антикризові" кошики?

У "антикризовому" продовольчому кошику від Януковича майже всі сільгосппродукти, окрім м'яса і риби (мабуть, про них громадянам в кризу потрібно забути). Тобто цінами на зернові, олійні культури та молокопродукти буде "рулити" держава (як лідер регіоналів обіцяє у своїй програмі).

Тепер зрозуміло, чому він обіцяє сільгоспвиробникам "своєчасну виплату державних дотацій": там, де ціни утримує держава, прибутку не чекай.

Янукович в один голос з Тимошенко обіцяє зміцнювати позиції нашого виробника на зовнішніх товарних ринках. У мене питання: якщо на зовнішньому ринку продавати пшеницю буде вигідніше, ніж на внутрішньому, то як змусити фермера думати про "антикризовий" кошик і чекати ту дотацію?

Ми поки що бачили тільки один варіант вирішення проблеми, який наші обидва кандидати вже практикували: заборонити експорт зерна. Кращого "просування", внаслідок якого українська пшениця гнила на елеваторах і в портах, важко і придумати.

Панове двічі прем'єри, ви думаєте, фермери про це забули?

В частині допомоги на дітей Тимошенко програє: вона обіцяє тільки зберегти існуючу систему виплат, тоді як Віктор Федорович обіцяє подвоїти розміри виплат на першу, другу і третю дитину. А от в обіцянках кредитів на житло програє вже Віктор Федорович: його обіцяна кредитна ставка - не більше 7% річних. А Юлія Володимирівна обіцяє 2-4%.

Тільки це вже ніякого значення не має, тому що кожному виборцю зрозуміло: такі великі видатки і малі відсотки для нашої економіки просто неможливі.

Основні претенденти на головне крісло країни теж розуміють, що виборці це розуміють. Але їм байдуже. Як байдуже їм і те, що там написано у них в програмах: в гонитві за голосами Тігіпка та Яценюка, обоє пообіцяли об'єднати свої програми з програмами цих кандидатів.

І обоє запропонували крісло прем'єра тому ж таки Тігіпку. А в його програмі все дуже прагматично, ніяких дотацій. Цікаво, як вони досягнуть консенсусу в цих питаннях? Але це їх теж не хвилює: зараз треба наобіцяти побільше, другий тур не за горами.

Ніна Кур`ята-Стасів, головний редактор Інтернет-газети "СЕЙЧАС" (Інформаційне агентство ЛIГАБiзнесIнформ), для УП

powered by lun.ua

Завод "Більшовик". Що чекає на зруйнований оборонний гігант?

Примарні заповідники

Які маніпуляції використовують правоохоронці, щоб не розслідувати кримінальні справи

Як почати дайвити: досвід

Газовий шантаж Путіна: серйозно, проте Україна має шанси на перемогу

Як українським лідерам дійти порозуміння у переосмисленні національної ідентичності