"Є такий принцип: дробити опозицію..."
Намагання президентського оточення переформатувати на свою користь політичний ландшафт і його опозиційну частину очевидні.
Приміром, на роль "головного" опонента влади пробуються, по черзі, ті чи інші політики та партії, і одним з індикаторів цього захоплюючого процесу є технологія ведення політичних ток-шоу, зокрема "Великої політики" Євгенія Кисельова на талеканалі "Інтер".
Одразу після виборів було помітно, що цей телеканал, а, відповідно, і його власник, голова СБУ Хорошковський, від якого прямий ланцюжок веде до Януковича, основний акцент робили на постаті Арсеня Яценюка.
Йому надавалася можливість коментувати ключові події в державі, в той же час як Тимошенко, яка лише трохи недобрала на виборах до результату Януковича, відсувалася у тінь.
Напевне, зараз плани Банкової помінялись. "Фронт змін" Яценюка фактично "злили", ввівши у закон про вибори до місцевих рад норму про обов`язкову реєстрацію партійних осередків за рік до голосування, оскільки більшість організацій "фронтовиків" на місцях зареєстровані пізніше цього терміну. А самого "конструктивного", за висловами речників ПР, Арсенія Петровича вирішили замінити на значно більш радикального та агресивного Олега Тягнибока.
Показовим в цьому відношенні був п`ятничний ефір "Великої політики". Цілі шматки програми нагадували скоріше не дискусійний майданчик, а добре зрежисовану виставу. Або, більш актуальний приклад, футбольний матч, який, щоправда, проходив за дивними правилами - у ньому гравці, які належать до різних, здавалося б, команд, залюбки обмінювалися "пасами".
Чого варте "щире" зізнання регіонала Михайла Чечетова у тому, що Партія регіонів не конкуруватиме під час місцевих виборів із "Свободою" на Західній Україні.
В повітрі повисло одне питання.А саме - чому партія влади не планує боротися за голоси виборців з опозиційною партією яка набирає силу. Про останнє, до речі, не забував нагадувати ведучий.
З іншого боку, маємо свіжий приклад - під час виборів президента штаб Януковича так само "не конкурував" з Ющенком, дозволяючи тому в "спокійній атмосфері" їздити Галичиною та займатися відвертим чорним PR проти тодішнього прем`єра.
Характерним був і сценарій "Великої політики" в цілому (йдеться про ту її частину, яка розпочалася після виступу міністра внутрішніх справ Могильова).
Євгеній Кисельов оголосив п`ятьох успішних діячів та п`ятьох невдах політичного сезону, що завершується. Тягнибок, якому одразу надали слово, потрапив до числа перших, хоч, попри окремі результати в регіонах, успіхами на загальнонаціональному рівні "Свобода" похвалитися не може.
Те ж, що довелося побачити у п`ятницю, можна вважати "гуманітарною медійною допомогою" "Свободі" з метою покращення її політичних позицій.
Януковичу значно краще сперечатися, нехай і заочно, зТягнибоком, ніж з Тимошенко або Гриценком. В нинішній ситуації, коли економічного прориву не сталося, а владна команда почала валитися, Банковій просто необхідний націоналістичний жупел, завдяки якому можна тримати в тонусі свій електорат.
Також необхідно вирішити і тактичне завдання на місцевих виборах 31 жовтня, а саме - допомогти "Свободі" відібрати голоси у колишніх "помаранчевих".
Євгеній Кисельов не приховує, що абсолютно свідомий того, що відбувається. У своєму червневому інтерв`ю "Дзеркалу тижня" він заявив: "Гадаю, існують люди, які сьогодні просто "грають" з тим же Тягнибоком. І навіть підозрюю, що ці люди - при владі. Але ж велика політика - річ жорстока. Там мало романтичного. Є такий принцип: дробити опозицію. Отож влада і гратиме то з Тягнибоком, то з Яценюком. Буде надавати підтримку й Ющенку". Очевидно, він знає про що говорить.
От і маємо в результаті сплав інтересів Партії регіонів та "Свободи", яка стала цікавим об`єктом для олігархів, та й сама не проти скористатися їхніми можливостями.
Євген Булавка