Держава-Бандит
Добро должно быть с кулаками.
Добро суровым быть должно,
чтобы летела шерсть клоками
со всех, кто лезет на добро
Станислав Куняєв
Коли вас грабують, ви можете звернутись по допомогу до держави в особі міліції, але коли вас грабує держава, то розраховувати можна лише на власні сили та поміч таких як ви – пограбованих.
Навряд чи ще рік назад хтось уявляв собі, що таке очікуване і бажане слово "реформи" стане страшним сигналом біди. Реформи так часто стали падати на голову українським громадянам, що вони не встигають ані ознайомитись з ними, ані підготуватись до них, ані протидіяти їм.
Реформаторські ініціативи уряду та президента все частіше стають схожими на наліт "гастролерів", після якого залишаються тільки пусті кишені і необхідність починати жити з початку.
Українська держава поступово із інституту захисту своїх громадян та їх інтересів перетворюється на бандита, який вирішує свої проблеми коштом населення. Не встигли ще оновити плитку на Майдані після протестів проти Податкового кодексу, як прем’єр-міністр Азаров браво звітує про зростання надходжень до бюджету на 17 мільярдів гривень.
Фактично, ці надходження – це витрушені прибутки з малих підприємців, які сьогодні змушені поповнювати лави безробітних.
Наповнення бюджету, звісно, особливо важлива функція влади на тлі "скорупціонованого" закону про тендерні закупівлі, і корупційної "манни небесної" під назвою Євро 2012.
Симптоматично, що звичайне грабіжництво населення влада стала зараховувати собі до економічних успіхів.
Як відомо, на вкрадене довго не погуляєш, тому спустошивши громадянам кишені Податковим кодексом та інфляцією, влада, за наводкою професійних лобістів, вирішила взятись за житло. Тож, як вже стало традицією, модернізацію житлової сфери влада вирішила розпочати із прийняття кодексу, на цей раз Житлового.
Житловий вишибала
Силами громадськості основні витвори лобістів та урядовців замасковані під 127 сторінковим "покращенням життя вже сьогодні" вдалось виявити і поширити. Безсумнівно, найбільшою загрозою та основною лобістською фішкою Кодексу є поява на ринку житлово-комунальних послуг управлінських компаній.
В дусі кращих традицій радянської демократії Кодекс зобов’язує мешканців багатоквартирних будинків наймати управлінські компанії. При цьому укладення договору з компанією може відбутись шляхом його публікації в місцевій пресі.
Родзинкою новаторства управлінських компаній є те, що Кабмін турбуватиметься про їхню якість і самостійно визначатиме, хто може надавати послуги, а хто ні. Звісно, це все буде відбуватись прозоро, відкрито і на конкурентних засадах, як це завжди має місце в "європейській" Україні.
На допомогу управлінським компаніям має прийти Держжитлокомунінспекція, яка буде дивитись, чи всі дотримуються нового закону. Або точніше, чи всі справно платять "данину".
А щоб українські громадяни не вздумали ховатись від реформ за дверима своїх квартир, Кодекс наділяє інспекторів правом безперешкодного доступу до приміщень будь-яких форм власності. Ну, і, звісно, житлова реформа передбачає можливість "вишибати" неспроможних платників з їхніх квартир.
Новації Житлового кодексу служать таким собі тараном віри українців в приказку "мій дім – моя фортеця". Якщо владі вдасться проштовхнути нову реформу, то більшість громадян ризикують прокинутись в своїх фортецях, але вже без мурів.
Лобістські трюки
Поява Житлового кодексу в переліку владних реформ досить несподівана річ. Подарована олігархами Януковичу стратегія реформ не містить жодної згадки про прийняття кодексу. Натомість серед першочергових кроків стратегія визначає врегулювання ситуації з тарифами, зниження витрат через заходи енергоефективності, і, що особливо актуально, розвиток ОСББ.
Така логіка, закладена західними експертами, де взагалі не існує поняття житлового права, більше відповідає вирішенню реальних проблем ЖКГ.
Ідея управлінських компаній навряд чи належить і главі держави. Оскільки Межигір’я – зовсім не багатоквартирний будинок, і Віктор Янукович, як справжній "залізний господар" чудово знає, що порядок в будинку можуть навести тільки його власники.
Таким чином, загрозливі новації житлової реформи це скоріше лобістські трюки, які пустили під укіс вже не одну реформаторську ініціативу президента. Очевидно, що суспільна реакція на житлове ярмо не забариться, і Віктору Януковичу саме час задуматись, чому суспільство, яке прагнуло реформ, сьогодні протестує проти будь-якої нової ініціативи?
Можливо, шукаючи відповідь на це питання, президент та його радники відкриють банальну істину, що підтримка реформи суспільством напряму залежить від прозорості її підготовки, участі представників громадських організацій в робочих групах, і найголовніше – від рівня висвітленості ключових позицій у ЗМІ.
Реалізація цих процедур дозволяє очистити законодавчі документи від лобістських трюків і таким чином сформувати у населення довіру та готовність сприяти втіленню реформи. Без засвоєння банальних істин та уроків попередніх помилок, влада приречена витрачати зусилля на боротьбу з тими, для кого проводить реформи.
Самоорганізація проти бандитів
У всі часи найкращою відповіддю суспільства проти раптових нападів бандитів була самоорганізація. Коротке життя в реальності реформ мало навчити українців, що краще запобігати ніж виправляти.
Сьогодні перед кожним українським громадянином стоїть завдання не допустити прийняття Житлового кодексу, який запроваджує феодальну реальність панів та кріпаків.
Самоорганізація на охорону суспільних інтересів може стати реальною відповіддю на виклики чергової реформи від влади. І публічні мирні протести є першим кроком в цьому напрямі.
Прийшовши під будинок Комітету ВР з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства та регіональної політики 15 червня о 14:30, кожен громадянин зробить свій внесок в спробу зупинити житлове свавілля.
Однак, протест сам по собі не стане і не може стати вирішенням суспільних проблем в сфері ЖКГ. Важливо домогтися знищення Житлового кодексу як явища, та ухвалення розроблених громадськими експертами змін до Цивільного кодексу і змін до закону про ОСББ.
Тільки поєднання протестних дій та конструктивних пропозицій може запровадити якісні зміни в житловій сфері.
Без активної позиції та самоорганізації українських громадян, купка бандитів і далі продовжуватиме грабувати велике суспільство по одному. Ми повинні змінити державу-бандита на державу-партнера, бо зрештою саме з наших податків ця держава і влада існують.
Віктор Андрусів, кандидат політичних наук, Демократичний Альянс, для УП
