Регіональні комунікатори

Четвер, 16 червня 2011, 10:14

Провокація – ефективний навчальний метод. Я – провокатор. Завжди задаю студентам питання: "Друзі, а які люди в житті найбільш успішні? Розумні, сильні, чи красиві?".

Студенти сперечаються. Дискусія заходить в глухий кут. Справа в тому, що в питанні немає правильного варіанту відповіді. Як великий Гуру, я потім сам і пояснюю: найуспішніші ті, хто сильні в комунікаціях. А красивих, розумних та сильних можна вмотивувати (напрягти, або краще – купити). А більшість – тупо обдурити.

І ще. Ви знаєте, хто їздить на джипах в Україні?

У мене стійке відчуття: на джипах їздять ті, хто знає процедуру і в кого немає совісті (як варіант: або їхні родичі, або красиві, яких у джипах возять). Крайній випадок – ті розумні, яких напрягли (проте у них джипи простіші).

Пояснюю: народ наш навдивовижу непоінформований і незнаючий. І, за малим виключенням, не хоче нічого знати. Тому, як говорять в КВНі та штабах політичних партій – піпл хаває.

Ми – народ, нездатний до аналізу. На сесії якоїсь (не важливо якого рівня) ради сидять люди (депутати, громадські активісти, журналісти) і втикають. А хтось ставить на голосування "правильні" проекти рішень.

І ті, хто знає процедуру і не має совісті – заробляють мільйони, ділячи спільну власність, чи "розпилюючи" бюджет.

Попов (чи хто там в Київраді) недавно здивував (але не мене): депутати Київради голосували за рішення по відведенню землі на мільярди, і все під пусті номери рішень, які проводила "молода команда". Красавчики. І тільки зараз все (типу от тільки зараз) відкрилося… Опа. А де були громадські об’єднання? Журналісти? (І дуже смішно – опозиція?).

Здаю схожу тему. Прочитав рішення сесії Сумської обласної ради "Про Обласну програму взаємодії органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та інститутів громадянського суспільства на 2011 рік".

Спочатку сміявся. Потім, спеціально, вивчав досвід інших областей, по їхніх програмах, розміщених на їх сайтах. Маються на увазі програми, що стосуються співпраці Інститутів громадянського суспільства з місцевими органами виконавчої влади.

Наприклад, на сайті Донецької (а тут формування загальнонаціональних стандартів) облради словосполучення: "співпраця з неурядовими організаціями", "інститути громадянського суспільства", "конкурс проектів" – не дають жодних посилань. І у переважній більшості областей – теж.

Ще смішніше: спробуйте знайти перелік програм, які фінансуються з обласного бюджету в будь якій області. Щоб знайти потрібне рішення, доведеться переглянути всі без винятку рішення ради за останні роки.

Приємне враження (як виключення) лише на сайті Миколаївської облради, де видано перелік програм, які фінансуються з обласного бюджету. А в більшості… Спробуйте знайти програму, якщо ви не знаєте дату її прийняття. Ви не в курсі – а вона фінансується. А це наші з вами гроші.

Що ж, "ми йдемо до Європи". Це ж там – прозорість, як головний інструмент проти корупції.

Але по темі. В більшості областей діють цільові програми, які як би ставлять за мету налагодження зворотного зв'язку між суспільством та органами влади. Під органами влади, за виключенням галицьких областей, маємо на увазі структури однієї партії, яка має схильність до вертикального будівництва, і поєднує як представницькі, так і виконавчі органи.

Помітьте собі: бюджетний кодекс передбачає програмно-цільовий метод фінансування. Тобто: є програма – є фінансування. Немає програми – так ото ж.

Я пишаюся – я із Сум. Програма співпраці з громадянським суспільством Сумської області – має найкрасивішу назву і найщиріше фінансування. Десь це і об’єктивно. Сумська область – взірець для України. Що ж: тут діє Нічний Дозор, Студентське братство і газета "Панорама". А Суми – єдиний анклав на Лівому березі – де регіонали не мають більшості в міській раді. Тому тут потрібно не нахрапом, а бути "білими і пухнастими".

Тому Сумська область, одна з небагатьох областей, де в Програмі взаємодії з громадськістю прописаний конкурс проектів для неурядових організацій. На що виділено аж 70 тисяч гривень. Щоправда – це заслуга не нинішньої обласної влади, а попередньої.

У інших все банально просто. Наприклад, в Миколаївській області, "Програма підтримки засобів масової інформації та забезпечення відкритості у діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування" передбачає "видатки на висвітлення їхньої (влади) діяльності" і тільки з обласного бюджету 300 тисяч гривень, і тільки на 2011 рік.

А ще з місцевих бюджетів 775 тисяч. Крім того, на "Забезпечення інформування населення про актуальні питання соціально-економічного і суспільно-політичного життя області через засоби масової інформації" (а чим це крім розпорядників коштів відрізняється від попереднього?) передбачено ще 300 тисяч гривень.

А ще: "придбання обладнання для обласного телевізійного каналу "Миколаїв" з метою підвищення якості надання інформаційних послуг населенню області" – ще 100 тисяч гривень.

В Чернігівській області, наприклад, по КФК 120000 (засоби масової інформації) і тільки в обласному бюджеті виділено 1571 тисяч гривень. А гляньте в заголовки бюджетних газет: мер сказав…, губернатор зробив…, Партія регіонів зініціювала… "Славься-разслався".

В Харківській області, наприклад, тільки на видання комунальної газети "Слобідський край" передбачено в обласному бюджеті 330 тисяч гривень. А скільки в районних і міських бюджетах передбачено на видання, де вам розкажуть про світлий образ правильної партії? Порахуйте. Я збився на другому мільйоні.

Коли ви читаєте в харківській газеті, що Добкін молодець, знайте – цей матеріал проплатили саме ви.

І так кругом. Без винятків. Але, повторюю, не лише сама показова, а і сама крута – Сумська область.

Згідно з документом, бюджет програми становить 1,575 мільйона гривень обласного бюджету.

Мета програми (плачте і пишайтеся): – "підвищення громадської активності та діяльності об’єднань громадян, налагодження зворотного зв’язку у співпраці органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування з інститутами громадянського суспільства".

Для того, щоб підвищити громадську активність обласна влада планує витратити:

- 890,4 тисяч гривень (56,5% загального бюджету програми!) на проведення заходів з відзначення державних свят та пам’ятних дат (види витрат: квіти, поїздки, висвітлення заходів комерційними ЗМІ за участю керівництва області; розпорядник коштів – апарат облдержадміністрації);

- 200 тисяч гривень – на проведення заходів з популяризації здобутків та потенціалу Сумщини через громадську організацію "Сумське земляцтво у місті Київ" (а що, хай наших знають у Києві);

- 150 тисяч гривень – на участь у всеукраїнських заходах обласних делегацій представників органів виконавчої влади області (тепер до президента – на автобусі "Мерседес" і за бюджетні кошти, а не як лохи – на Ікарусі і за кошти партії);

- 100 тисяч гривень – на проведення заходів, пов’язаних з прийомом офіційних делегацій, візитів керівництва держави (тут особливо цікаво: хіба в адміністрації президента не передбачили в державному бюджеті видатків на поїздки в регіони? Подоїмо ще й обласний бюджет?).

Ще 140 тисяч гривень передбачено на проведення інформаційної кампанії стосовно реалізації Стратегії "Нова Сумщина-2015" (правда незрозуміло, чому за рахунок програми співпраці з інститутами громадянського суспільства має розкручуватися "геніальна" програма Партії регіонів?).

Водночас, програмні заходи, котрі хоч якось стосуються інститутів громадянського суспільства, вирішено профінансувати у значно менших обсягах:

- 4,7 тисяч гривень (аж 0,3%) передбачено на проведення консультацій з громадськістю (громадських слухань, "круглих столів", семінарів, конференцій);

- 20 тисяч гривень – на проведення соціологічних досліджень з метою виявлення пріоритетних напрямів роботи місцевих органів влади та потреб громадськості (це щоб дослідити рівень довіри до влади не з партійної каси);

- 70 тисяч гривень (аж 4,4% загального бюджету програми!) – "фінансова підтримка проектів організацій-переможців конкурсу проектів, розроблених обласними громадськими організаціями". Це той конкурс проектів, що успішно проходив і при владі попередній, але на нього витрачали в рази більше коштів.

Що ж, у нас начитані. У нас, на відміну від більшості областей, знають про європейський принцип делегування повноважень громадським організаціям.

Але у нас знають і про те, що програми ніхто не читає. Опозиція в облраді не те, що змовчала – вона проголосувала "за" програму. І тепер на піар ПР не треба шукати гроші в партійній касі. Піпл хаває. І платить. Читає. Слухає. Бачить. Аплодує. Всі органи задіяні.

До речі, не забудьте. Це гроші лише на висвітлення діяльності керівництва області. А ще ж у кожному управлінні є рядок на висвітлення власної діяльності.

Ось тільки у нас забувають, що є ще (у Європі) управлінський принцип порівняння і вибору альтернатив.

Наприклад, на програму інформування про себе красивих (повторюю, тільки з обласного бюджету – а ще ж є міські та районні) буде витрачено коштів більше, ніж на обласну програму оздоровлення дітей (1575 тисяч гривень проти 1289 тисяч). Ви здивовані? Але ж потрібно батькам тих дітей знати, як про них піклуються дорослі дяді з ПР.

У мене знайома – молода дівчина – вихователька в дитсадку. Отримує чистими в руки – 900 гривень. А, значить, платить до місцевого бюджету близько 170 гривень податку, як фізична особа. Щомісяця. Тобто, близько 2 тисяч гривень на рік. А значить, для того, щоб всі ми знали, який молодець губернатор, 750 (прописом: сімсот п’ятдесят) молодих спеціалістів в Сумській області здають власні кровні у вигляді податків.

Тепер мені цікаво – а скільки в нашій області вихователів у дитсадках? Хоч би вистачило на виконання програми.

Подав власний проект на той самий конкурс проектів до адміністрації. Все дуже просто. Один з пріоритетів "Програми взаємодії з суспільством" – боротьба з корупцією. А мене в області знають як спеціаліста з аналізу. Працюю за принципом: покажіть мені технічні (або спеціальні) умови по тендерах, і я скажу, який відкат.

Мета проекту проста: я, як спеціаліст отримую доступ до документів і попереджаю губернатора (і силовиків) – "ось тут не все так просто, придивіться". А ще – публікую все на всіх доступних носіях. За це прошу гонорар. Весь проект – дев’ять тисяч гривень. Щоб не нагліти – восьма частина бюджету конкурсу.

Угадайте з трьох раз: виграв мій проект?

Віктор Бобиренко, Бюро аналізу політики, Суми, спеціально для УП

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.
Реклама:
Шановні читачі, просимо дотримуватись Правил коментування

Трансплантація органів та рак шкіри: про що мають знати пацієнти

ПДВ для страхових агентів: нерівні умови та невизначений економічний ефект

Фонд культурних/пропагандистських ініціатив: як Росія використовує культуру для війни

Від локального до універсального: як українській культурі стати помітною у світі

Чому Україні необхідний спеціальний банк для відбудови

Тренер, який не встигає, та збірні з міцним захистом: 6 фактів про суперників України на Євро-2024