Інфантильна війна Віктора Януковича
Мені шкода Віктора Януковича! Так, так! Віктора Януковича. Людину, яка думала, що посадивши Юлію Тимошенко, ліквідувала свою проблему, а замість того в нього з'явилось десять нових.
А ще більше мені страшно за Україну, яка є заручницею дитячих фобій свого президента.
Зараз Януковича з усіх боків атакують Європа і Росія, вимагаючи звільнити Тимошенко. Під шквалом політичних заяв і погроз європейці намагаються вибити з президента ухвалення рішення, достойного країни, яка хоче називатися демократичною і бути в Євросоюзі. Росіяни натомість вимагають покірності старшому брату.
Але кожна зі сторін апелює до дорослого чоловіка і зрілого політика, і ніхто не розуміє, що насправді має справу з дитиною і з її дитячою фобією.
А тепер подумайте, чи віддасть вам неблагополучна дитина іграшку, про яку вона мріяла все життя? Ні! Ба більше, вона зробить все, щоб її втримати.
Президент України – лише зовні 62-річний чоловік з великим адміністративним і політичним стажем. А найперше він – велика дитина, яка зазнала страшних втрат у дитинстві. А дорослі не зробили нічого, щоб дати цій дитині хоча б трішечки щастя.
Давайте спробуємо поглянути на світ очима Віктора Януковича.
Ви маленький хлопчик. Вам 5 років, і ви втрачаєте найріднішу людину у світі – маму. А ваш батько викидає вас з родини. Дитину позбавлено найголовнішого в житті – любові. Що робити, як змусити себе полюбити, чи хоча б себе помічати? Зненавидіти світ, і спробувати відібрати у нього побільше іграшок. Спочатку – шапки, потім "Межигір'я"...
У відомого психолога Аліс Міллер є книжка "Виховання, насилля і покаяння", де вона аналізує як з маленького хлопчика Адольфа виріс Гітлер. Там детально розписано як люди виміщають свої дитячі травми на інших, ставши дорослими.
Тож не дивно, що тепер вся країна відробляє маленькому Віті. Так само як і зрозумілий феномен маленького хлопчика Ріната, який виріс у бараках. І все було б у цих хлопців добре, якби не стала їм на заваді така сама дівчинка Юля, яка теж виросла у самих злиднях і її мрії співпали з мріями хлопчика Віті.
Тимошенко – це такий самий асфальтоукладач, який несеться на всіх парах до своєї мети, як і Віктор Янукович. І як би не протиставляли цих людей їхні штаби і технологи, суть однакова.
Інакше, як би їхні команди могли з такою легкістю обмінюватися своїми членами – від Андрія Портнова до останньої мікрорайонної тушки?
Можливо, саме тому сутичка Януковича і Тимошенко є настільки руйнівною і фатальною, що ці люди мають однакову заточеність на результат.
Їх війна – це, по суті, добре відома українським дітям казка про двох баранів, які зійшлися на вузенькому містку.
Зрештою, як відомо, обидва барани опиняться у воді і втонуть.
І те, що зараз відбувається, дуже схоже на початок цього кінця.
Перемігши на виборах президента, Віктор Янукович реалізував свою дитячу мрію. Він став царем, який нарешті може взяти від цього світу все. І, звісно ж, він не потерпить жодних посягань на те, на що, як він вважає, він має право. Звідси і закручування гайок всім акціям протесту, і спроба ліквідувати Тимошенко як головну загрозу його політичного благополуччя.
Взагалі невідомо, де і з яким б рейтингами була б зараз Тимошенко, якби проти неї не порушили справу. Але Янукович вирішив покарати інтриганку, яка на кожному кутку розповідала, який він неотесаний дурень, що не може зв’язати двох слів, і який має кримінальне минуле.
Що можна зробити з людиною, яка постійно принижує твою гідність, а твої комплекси настільки глибокі, що їх не може вилікувати жодна Ганна Герман своїми розповідями про "самородка"?
Звісно ж, якби Тимошенко була хлопчиськом з сусідньої пісочниці її можна було б просто відгамселити, і так довести свою "силу і правоту". Але Янукович не у пісочниці, лупцювати жінку, тим більше всесвітньо відомого політика, не можна. Тому Віктор Федорович вирішив проблему інакше – просто відправив її у в’язницю.
І навіть, якщо повірити запевненням президента, що він до вироку Тимошенко непричетний і не має впливу на судову систему, зрозуміло, що це зробили інші люди, які відчували до лідера БЮТ емоції ідентичні президентським, і які вважають себе членами його команди.
Це так само як "Динамо" завжди буде намагатися обіграти "Шахтар", і навпаки, незалежно від того, чи сказав їм про це перед грою президент клубу.
Янукович не врахував лише одного. Він бореться з драконом, у якого замість однієї голови виростає три.
Ліквідувавши, як йому здавалось, головний біль у вигляді Тимошенко, він отримав не менший – погіршення стосунків з Європою і Росією.
На Януковича тиснуть усі, вимагаючи звільнити опонентку. Але для Януковича це неможливо, це – повний крах.
Випустити Тимошенко з в’язниці для нього рівноцінно тому, щоб випустити розлюченого джина з пляшки. У нього на порозі друга хвиля фінансової кризи, його прем’єр – лише вірний найманець без амбіцій, а його віце-прем'єри вже починають вести війну одне з одним, щоб посісти посаду прем’єра. А ще під парканами чатують страшні люди, які чомусь вимагають "покращення життя вже сьогодні".
І ось на фоні цієї руїни Вона, озброївшись звичною риторикою, в образі всеукраїнської мучениці, вийде з в’язниці, піде по містах і селах, і з легкістю візьме парламентський, а в перспективі і президентський бар’єр.
Крім того, посадивши Тимошенко, Янукович відкрив ящик Пандори для себе. Повернувши собі владу, лідер БЮТ вже точно посадить чинного президента і забере в нього "Межигір'я". І можна не сумніватися, що її розправа буде жорстокою.
Чи хоче Віктор Янукович собі такого майбутнього? Та ні! Він бачить його хіба що у страшних снах. Він зробить усе, щоб цього не допустити. І якщо на Януковича продовжуватимуть тиснути як зараз, то з великою ймовірністю Європа отримає ще одного Лукашенка.
Він буде зачищати тихою сапою опозицію, інакомислячих з їх ганебними футболками, свистунів на стадіонах, злу пресу, яка на нього гавкає. Його не пустять в Європу, то він знайде спільну мову з Венесуелою і Китаєм. Він стане просто ще більш ображеним хлопчиком перед обличчям зловісного до нього світу.
Тиснути на Віктора Януковича – це все одно що спробувати побити в пісочниці хлопчика, який вдвічі тебе більший. Та ще й має таких самих друзів.
З цим хлопчиком треба якось розумніше.
Віктор Федорович у гніві буде страшним.
З цієї ситуації є два виходи: або Янукович сам придумає, як пришпилити свої страхи і не добивати себе і країну, або українське суспільство рано чи пізно знову вийде на двобій зі своїм Змієм Гориничем. Щоправда для цього потрібен Котигорошко. Ще один маленький хлопчик... Просто сильніший за Януковича.
