Чому Молдова й Грузія обганяють Україну на шляху в Європу?

Середа, 14 грудня 2011, 15:15
Ірина Солоненко
директор Європейської програми Міжнародного фонду "Відродження"

Про те, що Грузії, на відміну від України, вдалися окремі реформи – в Україні знають. Час від часу в ЗМІ з’являлися публікації про успіхи подолання корупції у Грузії чи про створення сприятливого бізнес-клімату.

Те ж саме стосується Молдови. Після приходу до влади проєвропейської коаліції у 2009 році часто можна було почути від колег з ЄС про те, що Україна перестала бути фаворитом Брюсселя, оскільки Молдова демонструє реальну політичну волю до здійснення реформ.

Успіхи Молдови та Грузії набули навіть певних міфічних обрисів в Україні. Чого варті лише розповіді (і небезпідставні!) про грузинських інспекторів дорожнього руху, котрі не беруть хабарів.

А один колега у Facebook якось написав про те, що у Молдові у парках є безпровідний Інтернет і розетки для ноутбуків. Іншими словами, відчуття того, що Україна починає "пасти задніх", з’явилося вже деякий час тому.

На офіційному рівні в Україні, тим не менше, досі панує переконання, що вона залишається лідером серед східних сусідів ЄС, до яких належать також Молдова, Грузія, Вірменія, Азербайджан та Білорусь.

Неодноразово лунали коментарі з боку представників вітчизняного МЗС про те, що Україна не може бути "в одній шерензі" з іншими країнами Східного партнерства і що потенціали України та інших країн регіону є "непорівнянними".

Сьогодні можна стверджувати: міфи і чутки про втрату лідерства України таки небезпідставні. Це підтверджують дані Індексу європейської інтеграції – дослідження, яке ініціював Міжнародний фонд "Відродження" у співпраці з Фундаціями Відкритого Суспільства (Open Society Foundations).

До роботи було залучено понад тридцять експертів з ЄС та, власне, країн Східного партнерства. Результати свідчать – Україна таки відстає від Молдови та Грузії у багатьох аспектах європейської інтеграції.

Експерти порівняли три виміри європейської інтеграції у країнах Східного партнерства. По-перше – розвиток зв’язків з ЄС, починаючи від політичного діалогу, взаємної торгівлі і завершуючи контактами між людьми.

Другий вимір – наближення до стандартів ЄС: демократії, верховенства права, якості урядування, політики і законодавства у різних сферах. Насамкінець ішлося про управління європейською інтеграцією (координація політики, система адаптації законодавства тощо).

Результати дослідження можуть, на перший погляд, викликати подив і неприйняття. Адже Україна ще зовсім недавно вважалася флагманською країною Європейської політики сусідства і Східного партнерства.

Україні завжди першій пропонували ті чи інші інструменти, які пізніше було поширено й на інші країни. Передусім йдеться про Угоду про асоціацію, більш ніж чотирирічні переговори щодо якої мають бути завершені найближчим часом, і її особливу складову – глибоку та всеосяжну зону вільної торгівлі. Це також угоди про спрощення оформлення віз і плани дій щодо лібералізації візового режиму.

Але справжня суть європейської інтеграції полягає у здійсненні внутрішніх перетворень, які наближають країну до європейських стандартів. Саме тут, як показало дослідження, Україні забракло реформ.

Найбільшою проблемою реформ, що розробляються і затверджуються в Україні, є те, що вони не враховують зобов’язання, які Україна взяла на себе в рамках двосторонніх відносин з ЄС. У результаті європейська інтеграція і внутрішній порядок денний реформ – це ніби дві паралельні реальності, які не перетинаються.

Вражає той факт, що незважаючи на високий рівень взаємної торгівлі з ЄС, Україна знаходиться на передостанній сходинці щодо розвитку ринкової економіки та бізнес-клімату. Їй поступається лише Білорусь.

За якістю урядування (професійність державної служби, боротьба з корупцією та інші фактори) та незалежністю судочинства Україна опинилася позаду не лише Молдови та Грузії, але й Вірменії.

Вірменія має високий показних наближення до стандартів ЄС у сфері транспорту та енергетики (регуляторне середовище, адаптація законодавства, енергоефективність). Хоча географічно ця країна достатньо віддалена від ЄС і не залучена до співпраці з Євросоюзом у цих сферах так глибоко, як Україна та інші країни.

У сфері навколишнього середовища (йдеться як про стан навколишнього середовища, так і про відповідну політику), Україна посіла передостанню сходинку, обігнавши лише Азербайджан.

І ще один красномовний факт. Україна досі не завершила переговори щодо приєднання до спільного авіаційного простору з ЄС, результатом чого було б збільшення конкуренції на ринку авіаперевезень та здешевлення тарифів. Хоча переговори Україна розпочала ще у 2007 році.

Натомість, Грузія вже підписала відповідну угоду, а Молдова, яка розпочала переговори лише влітку цього року, вже їх завершила. Програє у результаті пересічний український громадянин.

Усі ці факти свідчать передусім про брак політичної волі. Останнє підтверджують і невисокі показники України щодо управління європейською інтеграцією.

Це не дивно, зважаючи на фактичну відсутність сьогодні в Україні координаційного механізму європейської інтеграції – інституції, яка б координувала здійснення реформ, що наближують Україну до ЄС. Також відсутня ефективна система адаптації законодавства і координації зовнішньої допомоги.

Ці невтішні висновки дослідження, з одного боку, можуть викликати розчарування. З іншого, такі результати мали би спонукати представників влади і експертної спільноти в Україні замислитися над тим, як підкріпити євроінтеграційні декларації реальними реформами.

Той факт, що українці поступаються Молдові і Грузії, з якими нещодавно не хотіли бути "в одній шерензі", повинен викликати здорове бажання наздогнати і надолужити втрачене.

Інакше Україні доведеться стати свідком того, як Молдова, а згодом і Грузія та інші країни підпишуть Угоди про асоціацію з ЄС. Тоді як для українців асоціація з ЄС усе ще залишатиметься недосяжною мрією.

Ірина Солоненко, директор Європейської програми Міжнародного фонду "Відродження", для УП

powered by lun.ua
powered by lun.ua
Знай свої права, і як захистити себе в Україні
Всесвітній день прав людини – це лише хороший привід задуматися і провести ще раз аудит свого життя. (укр.)
Тариф "Енергоатома": НКРЕКП грається з вогнем
Енергетичний регулятор збирається встановити невиправдано низькі тарифи для державних атомних електростанцій. Програють українці, виграє Ахметов.
Іван Дзюба: високий інтелектуал з донецьких степів
Дисидентство в Україні стало сторінкою визвольної боротьби за незалежність та навіть залучило до державотворення значну частину відомих діячів, які ще вчора перебували в таборах та засланні.
До чого готуватися українським роботодавцям
Талановитих співробітників буде знайти все важче. Питання їх мотивації та утримання буде все більш значущим. Що робити? (рос.)
Правам людини тут не місце
Проблема безкарності стосується всіх в Україні – не лише правозахисників. Непокарані напади проти найактивніших мають на меті залякати людей.
Кріпосне право у школі та альтернативи йому
Саме за принципами царизму працюють більшість шкіл України і світу. Вчать там слухняності, обману, залежності, байдужості та безвільності.
Послуги МВС: нові правила – старі проблеми
Проблема "подвійного" складання іспитів, безконтактний електронний носій, зайва бюрократія при реєстрації авто та інші недоліки законопроекту