Губернаторське сміття

Середа, 29 лютого 2012, 11:31

Є в Кіровограді серед місцевої "політичної еліти" і тих, хто себе до неї відносить, така традиція – відвідувати місцеве ток-шоу під назвою "МИ". Провінційний варіант столичних "Свобод".

От і мене туди запросили.

На програму "Ми" обласного телебачення я був запрошений не як політик, а як один з екс-керівників області в недалекому минулому. Та й тема, на перший погляд, до політики мала досить дотичне відношення – про будівництво в обласному центрі підприємства з переробки твердих побутових відходів.

За розробленим сценарієм, у передачі взяла участь кореспондент однієї з місцевих газет, яка вийшла заміж за шведа й приїхала ділитися скандинавським досвідом до рідного міста. Була ще одна жіночка, і розповідала вона вже про американські особливості прибирання сміття в штаті Вашингтон.

Обласну владу представляв заступник голови ОДА, у віданні котрого якраз перебувають питання ЖКГ. Він говорив правильні речі, і запевнив присутніх у рішучості обласної адміністрації побудувати завод.

А от від обласного центру в телестудії захищав інтереси самоврядної громади начальник спецінспекції Віктор Іванов – місцевий Робін Гуд, який самотужки бореться із засміченням степової Еллади, так наші письменники любовно називають Кіровоград.

Ані мера, ані його заступників – не було.

Стало вже неписаним правилом, що всі життєво важливі питання міста сьогодні вирішуються не в "будинку з колонами", приміщенні мерії – а на площі Кірова, у тиші кабінетів обласної влади. Хоча зауважу: якщо в Києві місцеве самоврядування знищено шляхом законодавчих маніпуляцій, то в Кіровограді міського голову ніхто не позбавляв його повноважень.

Голова ОДА, або, як віддано називають Сергія Миколайовича Ларіна підлеглі – губернатор – розбудував таку систему організації влади, при якій посада мера виглядає майже декоративною.

Це при тому, що міський голова Олександр Саінсус взагалі-то є досить досвідченим господарником. До недавнього часу він очолював одне з найбільших підприємств у області – "Червону зірку", і, здавалося, що саме такий керівник і потрібен багатостраждальному Кіровограду.

Та при Ларіні мерія фактично перетворилася в підрозділ ОДА.

До Олександра Дмитровича в міськвиконком Сергій Ларін приставив свого "смотрящєва" – молодого й балакучого Олександра Шаталова, який одночасно є й заступником голови облради. До речі, і обласна, і міська рада контролюються Партією регіонів.

Отже, маємо повну узурпацію влади на Кіровоградщині "пацанами" із Донбасу.

Ларін, кажучи сучасним сленгом, "класний" губернатор. Він – "улюбленець" наших мас-медіа. Його поїздки по області супроводжуються кортежами журналістів, а в місцевій пресі ви не знайдете про нього жодного критичного матеріалу. Зате політичних опонентів очільника області місцеві ЗМІ або просто ігнорують, або обливають брудом.

Ви знаєте, що Кіровоград – танцювальна столиця України? А хто був головним натхненником участі наших земляків у всеукраїнському конкурсі Майдан'S?

Правильно, – Ларін. Він навіть обласним музично-драматичним театром поставив керувати танцюриста. Він і футболом займається, і в баскетбол грає.

Словом, і швець, і жнець...

А що ж зі сміттєпереробним заводом?..

Заступник голови ОДА вважає, що в 2014 році він має бути побудований. Якщо інвестори знайдуться. А вони, на жаль, незважаючи на таких "класних" керманичів, десятою дорогою обходять наш край. Інвестиції в область доходять лише до першого чиновника, а потім стрімко чомусь змінюють курс і прямують будь-куди, але не до нас.

Довго доведеться чекати заводу. У цьому, мабуть, і є інтрига.

Адже попереду ще й вибори до Верховної Ради, а що буде потім? Певно, як у тій притчі: "Або осел здохне, або хан помре".

Анатолій Ревенко, голова Кіровоградської облорганізації політичної партії "УДАР", спеціально для УП

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.
Реклама:
Шановні читачі, просимо дотримуватись Правил коментування

Убивчий популізм: що не так з тарифною політикою у водопровідній галузі

Як Данія інвестує в успіх України

Наслідки "яєчного скандалу": як минув перший рік роботи Антикорупційної ради при Міноборони

ДІЯ на експорт. Чим український GovTech приваблює закордонних партнерів

Справедливість, що шкодить. Які наслідки матиме рішення про "покарання" українців за кордоном

Коли запрацює еАкциз в Україні