Чи врятує нас морозна зима від російських реактивних дронів?
На початку 2026 року основною зброєю росіян для атак на українські міста були Шахеди з поршневими двигунами, або, як презирливо кажуть у народі, – "мопеди". Українські військові та оборонні компанії знайшли ефективні методи боротьби з ними – зокрема, розвивалася радіоелектронна боротьба, нарощували мобільні вогневі групи, з'явилося багато різних дронів-перехоплювачів. Все це дозволило збивати понад 90% таких БпЛА. Вони досить швидко перестали бути ефективною зброєю (за цих конкретних умов).
Проте Росія прогнозовано перейшла до наступного етапу – ударам реактивними безпілотниками і з кожним місяцем нарощувала такі атаки. Масштабування обстрілів добре демонструє статистика Повітряних сил ЗСУ. Якщо в червні 2026 року Росія застосувала загалом близько 350 реактивних безпілотників, то в липні – вже приблизно 1500, у серпні – 2850, а у вересні – до 3500. Тобто за три місяці кількість зросла в 10 разів. В середньому, в день російські терористи запускають до 188 БпЛА.
На інтенсивність застосування реактивних безпілотників впливали й погодні умови. Літній період із невеликою кількістю опадів і слабким вітром створював сприятливіші умови для швидких висотних польотів. Це давало росіянам можливість активніше використовувати наявні моделі, перевіряти їхню роботу в різних умовах, виявляти недоліки та вдосконалювати. Існує гіпотеза, що мороз може негативно впливати на реактивні двигуни, а отже, такі дрони можуть зникнути з повітряного простору України. Та чи дійсно ситуація може змінитися взимку через погіршення погоди?
Що мороз робить із літальними апаратами
Без сумніву, пора року безпосередньо впливає на можливості застосування безпілотників. Суха і безвітряна погода – ідеальні умови для роботи дронів. Дощ, туман, низькі температури та висока вологість вже створюють певні складнощі як для ударних дронів, так і для розвідувальних апаратів. Причому йдеться не лише про фізичний стан самого літального апарата, а й про можливості керування і точність виконання завдань.
Дощ і туман обмежують видимість, через що оператору складніше спостерігати за ціллю та коригувати політ, якщо дрон керується вручну. Похибка може суттєво зростати. Додатковим ризиком стають можливі перебої зі зв'язком.
Окрема проблема – поєднання морозу та високої вологості. За таких умов на поверхні літального апарата може утворюватися крига. Це не просто додаткова вага: обледеніння змінює аеродинамічні властивості, впливає на підйомну силу та маневреність.
Для авіації це добре відома проблема, з якою борються за допомогою спеціальних засобів проти обледеніння. Певно, ви бачили, як літаки обробляють спеціальними розчинами взимку перед вильотом з аеропорту.
Реактивні дрони не є винятком. Навіть якщо їхня конструкція дозволяє працювати в складніших умовах, погода може впливати на точність наведення, роботу систем спостереження та зв'язок. Проте, я б не називав це критичною проблемою для кожного літального апарата, проте певні складнощі такі умови точно створюють.
Чи справді російські реактивні дрони матимуть проблеми взимку
Настання зимових морозів не означає, що Росія припинить удари реактивними дронами. Сподіватися на такий сценарій точно не варто. Погодні умови справді можуть впливати на ефективність польотів, але це не означає, що певна температура автоматично робить запуск неможливим.
Важливо розуміти, температура біля поверхні землі та на висоті польоту можуть суттєво різнитися. Наприклад, якщо на грунті -10 °C, на висоті кількох кілометрів температура може бути значно нижчою. Але сам по собі мороз не є головною проблемою. Значно важливіше поєднання "мінусу" з вологістю, вітром та іншими атмосферними умовами.
Обледеніння може впливати на аеродинаміку літального апарата. Крига накопичується на крилах та рухомих елементах системи керування, через що змінюються характеристики польоту. Водночас це не означає, що дрон обов'язково втратить здатність летіти або його двигун захлинеться.
Реактивні двигуни також мають свої особливості роботи за низьких температур. Зокрема, мороз може впливати на роботу компресора, однак сучасні технології дозволяють забезпечувати стабільну роботу таких систем у широкому спектрі температур.
Так само не варто вважати, що для захисту від обледеніння кожен безпілотник потрібно обладнати складною системою підігріву. У авіації використовують різні методи проти обліднення та захисту від накопичення льоду на крилах. Безпілотники також потребують відповідної передпольотної підготовки. Це додаткове навантаження на передстартове обслуговування, але не непереборна перешкода.
Ще один фактор – можливість змінювати висоту польоту відповідно до погодних умов. Атмосфера не є однаковою на всіх висотах: десь умови для навігації будуть краще, десь – гірше. Тому маршрути і висоти ворог змінюватиме відповідно до погоди у конкретній зоні.
Отже, окремі дні з негодою чи заметіллю справді можуть зменшувати ефективність застосування реактивних дронів або впливати на кількість запусків. Але це не означає сезонного припинення атак. Якщо росіяни не зможуть використати певну кількість безпілотників сьогодні, це не гарантує, що вони не будуть застосовані завтра.
Загалом, я б не намагався прогнозувати, що взимку Росія повністю відмовиться від реактивних дронів і повернеться до "старих" моделей із бензиновими двигунами. Найімовірніше, ми бачитимемо комбіноване застосування різних типів безпілотників.
Старіші версії Шахедів із поршневими двигунами нікуди не зникають. Вони значно дешевші у виробництві, тому росіянам вигідно продовжувати їх використовувати. Такі апарати можуть виконувати роль перевантаження ППО, відволікати увагу МВГ та змушувати нас витрачати ресурси на перехоплення.
Росія постійно аналізує, які засоби протидії використовує Україна. Відповідно, змінюються маршрути, кількість та типи безпілотників і сценарії атак. Це динамічний процес, у якому немає універсального рішення. І погода – лише один із багатьох факторів.
Тому нам не слід сприймати зиму як гарантований природний захист від повітряних атак реактивними дронами. Потрібно готуватися до найскладніших сценаріїв, а не до тих, у яких нам просто пощастить із погодою.
Насамперед потрібно нарощувати кількість та ефективність засобів протидії, розвивати власні ударні можливості й системно працювати над порушенням ланцюгів забезпечення противника: від постачання компонентів до розвідки і ураження місць складання, обслуговування та запуску безпілотників (т.з. "дронопортів"). Лише комплекс таких дій може дати результат у перспективі.
Але є ще один фактор, який я вважаю не менш важливим за технологічний. Це наша внутрішня єдність. Росія продовжуватиме намагатися послабити підтримку України і підірвати довіру всередині країни. Критичне ставлення до рішень влади необхідне, але воно не повинно перетворюватися на руйнування інституцій та взаємні чвари між суспільством, військом, miltech-виробниками і державою.
Ми не маємо бути ідеальними, щоб працювати разом. Навпаки, саме здатність домовлятися, чути одне одного, визнавати помилки й спільно їх виправляти визначатиме нашу стійкість. Якщо ми збережемо цю єдність і продовжимо розвивати власні технологічні спроможності, матимемо значно більше шансів випереджати противника.
Довідково: Які реактивні дрони Росія використовує для ударів по Україні
Росія розвиває одразу кілька типів реактивних ударних безпілотників. Серед них – "Герань-3", "Герань-4", "Герань-5" та "Бандероль". Вони відрізняються конструкцією, двигунами, швидкістю та призначенням.
"Герань-3" – реактивна модифікація Shahed-136, яка зберегла основну конструкцію попередника, але отримала китайський турбореактивний двигун Telefly JT80. За даними ГУР, її швидкість становить 300-370 км/год, а орієнтовна дальність – до 1000 км.
"Герань-4" – новий планер із посиленою конструкцією та покращеною аеродинамікою. Дрон здатен маневрувати на високих швидкостях і витримувати більші перевантаження. Максимальна швидкість сягає 500 км/год, дальність – до 770 км, бойова частина може важити до 90 кг.
"Герань-5" суттєво відрізняється від попередніх версій зовнішнім виглядом і конструкцією. Вона радше нагадує крилату ракету, розвиває крейсерську швидкість до 600 км/год і може долати близько 950 км. Вага бойової частини – до 90 кг.
Окремий тип озброєння – дрон-ракета S8000 "Бандероль". Він має турбореактивний двигун, розвиває швидкість до 620-650 км/год і має заявлену дальність близько 500 км.
Валерій Зарубін, СЕО BlueBird Tech