Уряд технократів

189 переглядів
Середа, 07 березня 2012, 16:35
Володимир Горковенко
журналіст

Україна непомітно скочується вниз. Росія затягує газовий зашморг, а її новий-старий Президент плаче від радості. Європа замість Угоди про асоціацію зробила комбінацію із трьох пальців і повернулася до Києва спиною, на що певна річ, мала об’єктивні причини.

Українському президентові за парканом Межигір’я здається все в нормі, а насправді країна все більше нагадує ізольовану Білорусь.

Політика влади дратує навіть тих, хто пишався, що "Донбасс порожняк не гонит". Гонить, ще й який!

Це дратує місцеві еліти, які не можуть захисти власний бізнес. Бо "порожняк" намагаються заповнити за рахунок своїх же. Відбувається перерозподіл грошових потоків на користь тих у кого більше влади. Забирають бізнес, не дивлячись на колір партквитка. І ця самодіяльність залишається безкарною.

Якщо до Вас не прийшли сьогодні, то обов’язково прийдуть завтра. Банкує бєспрєдєл.

Влада загнала себе у глухий кут. Казки "про покращення життя вже сьогодні" набридли усім. Потрібно міняти платівку. Чим ближче вибори тим більше невдоволення мас – народ не хоче почуватися лохом, якого, як співає Скрябін, тупо розвели та й кинули.

Це б’є по рейтингу президента і рикошетить по Партії регіонів. У рейтинговому забігові її уже обганяє "Батьківщина". Ув’язнення Юлії Тимошенко лише додає партії популярності, і цією картою намісники Юлі на волі користуватимуться по повній програмі.

Заявами про реформи народ вже не нагодуєш. Вони не хочуть жити гарно колись, вони хочуть ці реформи відчути у гаманці вже сьогодні.

Час давно втрачено. А під вибори реформами годувати можуть наважитися лише самогубці.

Єдиний вихід, призначити когось на роль жертви. Такою жертвою може стати хіба що уряд Азарова. Він не провів жодної реформи, програв всі можливі позиції на міжнародному фронті і, фактично, загнав країну в міжнародну ізоляцію. Так само він нічого не зробив і в середні країни.

Хоча, ні. Він вносив податковий кодекс, скасовував пільги чорнобильцям та афганцям, руйнував економіку регуляторними совдепівськими потугами. Все це отримало гідну реакцію українців.

Зміни Конституції призвели до того, що навіть перемога опозиційних сил на виборах до Верховної ради восени 2012 року нічого принципово не змінить.

Уряд, фактично, призначає президент. Президентські вибори лише в 2015 році. Можливості відправити президента у відставку достроково немає. Що робити є вже риторичним питанням.

Єдиний шлях врятувати ситуацію - це створити технічний уряд професіоналів, які мають досвід і будуть сприйняті міжнародною спільнотою. Такий уряд має отримати карт-бланш на проведення економічною політики щодо боротьби з  кризами та викликами.

Уряд технократів  - це ті, хто розуміє наслідки від проведення реформ для своєї політичної кар’єри, але йдуть на це свідомо. Технократи – це ті, хто не буде знімати капелюха перед популістськими закидами політичних шарлатанів.

В іншому випадку страйки Греції нам, українцям, будуть здаватися забавкою. Але на відміну від Греції ЄС навряд чи протягне нам руку допомоги з огляду на утиски свободи слова та політичних в’язнів. Росія також стоятиме осторонь, бо зацікавлена в слабкій та безглуздій Україні.

Про призначення "донецьких" у народі вже ходять анекдоти. "Чому мешканці Донецька бояться виходити на вулицю? Бо їх ловлять і призначають на керівні посади".

Раніше до парламенту делегували водіїв, тепер відбір відбувається більш примітивно. Навіть двірник має бути з Макіївки, або Донецька. Щодо вищих посад, то тут пріоритет за членами сім’ї.

Банкова робить певні кроки щоб дерегіоналізувати владу. Один із прикладів - це запрошення до уряду Петра Порошенка. У міністри економіки його сватають майже три тижні. Петру Порошенку була зроблена пропозиція, яка за тональністю нагадує цитату із фільму режисера Френсіса Капполи   "Хресний Батько": "Я зроблю тобі пропозицію, від якої ви  не зможете відмовитися". Але схоже на те, що Порошенко поки що зміг.

У відповідь була задіяна потужна інформаційна артпідготовка: штатні експерти Банкової почали на всі голоси розносити узгоджений меседж про те, що відмова "може образити президента", а якісь аноніми навіть "записали" Порошенка до першої п’ятірки виборчого списку  Партії регіонів.

Фактично, в Україні створено прецедент, коли глава держави робить претенденту пропозицію і чекає від нього плану дій.

Чи став би Янукович просити принести на папері якісь концепції нового міністра оборони Саламатіна, який трощив щелепи й голови опозиційним депутатам?

Чи може ці концепти йому запропонувати новий міністр фінансів Колобов, який до останнього часу сидів на державних  коштах від рефінансування комерційних банків? Відповідь однозначна – ні!

До складу технічного уряду можна було б запросити і мецената Віктора Пінчука. В нього позитивний імідж на Заході.

З ним спілкуються та до нього прислухаються авторитетні світові політики. Вони регулярно приїжджають на запрошення Віктора Пінчука поговорити про глобальні проблеми на Ялтинській конференції чи посьорбати український борщ під час ланчу у Давосі.

Покращити імідж і влади і країни на Заході міг би і Віталій Кличко.  Це прізвище давно стало брендом та символом України. Українські спортсмени для міжнародного іміджу країни і раніше робили більше аніж усі міністри закордонних справ разом узяті.

В даному випадку, владі потрібно  зробити небагато: переступити через себе і закрити очі на мерські амбіції Кличка.

До тих, хто не викликає алергії або на Заході або на Сході можна віднести екс-комуніста Леонід Грача та екс-посла в Білорусі Романа Безсмертного. Екс-соратниця Тігіпка Олександра Кужель та опозиціонер Анатолій Гриценко також могли б стати технарями в уряді без Миколи Азарова.   

Це виглядає нереально. Але через створення технічного уряду можна б було досягти певних результатів.

Зокрема оптимізувати та легітимізувати систему влади в Україні хоча б на наступні три роки; уникнути радикалізації, тобто погіршання економічної ситуації та подій на кшталт Тунісу та Єгипту; поновити співпрацю з МВФ та покращити економічну ситуацію в країні; покращити інвестиційний клімат;  прискорити процес набуття асоційованого членства в ЄС і нарешті  - покращити імідж держави.

Ідея уряду-технократів виглядає утопічною та нереально. Подібні пропозиції озвучуються не вперше.

Але вперше країна стоїть на порозі економічної кризи та дефолту, і нам навряд чи варто чекати допомоги ззовні: В США займаються виборами, Європа рятує Грецію, а Росія святкує перемогу Путіна. Нам ніхто не допоможе окрім нас самих.

Володимир Горковенко, для УП


powered by lun.ua
powered by lun.ua
Як вирішити проблему хаотичної забудови і забезпечити сталий розвиток наших міст
Чому будівельний бум, який у нормальних країнах стає драйвером економічного зростання, у нас створює нові проблеми? (рос.)
Як футбол піднімає важливі соціальні проблеми
Декілька світових кейсів, коли майданчиком соціальних змін ставало футбольне поле.
Кремлівський реванш-2019: інструменти нові, помилки – старі
Програма-мінімум для Кремля – отримати в Києві лояльну більшість у новій Верховній Раді, програма-максимум – нового проросійського президента. (рос.)
Бюджет-2019 для аграріїв — продовження казочки "Лисиця та журавель"
Яким має бути "аграрний бюджет" на 2019 рік?
Напад у Керчі – це не теракт і не спецоперація, а прояв набагато небезпечнішої тенденції
Розстріл у Керченському політехнічному коледжі став першим випадком так званого school shooting на території України.
Строк за репост у Росії виявився "маразмом" (але це не точно)
Путін запропонував зміни до статті 282 Кримінального кодексу РФ про екстремізм. Ця стаття – не просто інструмент масового порушення прав людини в Росії, а й засіб тиску на активістів в окупованому Криму.
Монополія на експертизу – загроза слідству, та інші недоліки законопроекту на заміну "поправок Лозового"
Роль експертизи в корупційних справах має надважливе значення. Висновки експертів безпосередньо впливають на перебіг розслідування та міру покарання фігурантів топ-корупційних справ.