Праймеріз: технологія перемоги народу

Понеділок, 09 квітня 2012, 10:20

Попередні вибори крокують світом. Перші італійські праймеріз відбулися 2005-го, перші французькі – 2007-го. Європейська Народна партія з подачі британського парламентаря, консерватора Тома Спенсера, веде дискусії щодо їх запровадження для виборів у Європарламент. У США вони віддавна є невід’ємною частиною політики.

Два місяці тому, 12 лютого 2012 року, два мільйони венесуельців (10% виборців) обрали на попередніх виборах єдиного кандидата від опозиції – Енріке Карпілеса Радонскі. Це – в авторитарній Венесуелі, де опозиціонери – так само у тюрмі і політичному екзилі, як і у нас.

Навіщо праймеріз нам? Вони відновлять довіру до вибору народу, підкреслять відповідальність, повернуть чесність виборам. Вони зупинять самознищення опозиції і ввіллють "свіжу кров" з непартійного активу. Вони дадуть нам вибрати найкращих.

Не претендую на "істину в останній інстанції" – бракує ще дуже багатьох деталей, чітких часових рамок, інструкцій, механізмів стримувань і апеляції. Сподіваюся, що ця "філософія праймеріз" буде предметом конструктивної критики і дасть результат.

Як організувати?

Парламентський мажоритарний праймеріз є механізмом прямої демократії. Пропоную такі чотири основні етапи:

Перший. Установче віче: збирається для висунення громадою моральних авторитетів і громадських діячів, утворення і заприсяження членів Окружної Громадянської комісії (ОГК). Її функції – бути гарантом чесності виборів, реєструвати кандидатів на праймеріз, підвести кінцеві підсумки праймеріз округу (але не підраховувати результати!).

Члени ОГК не мають права ні агітувати за когось із кандидатів, ні самі брати участь у праймеріз. На віче вони приймають присягу перед громадою.

Другий. Реєстраційне віче: на ньому ОГК реєструє кандидатів, котрих попередньо висунули або збори громадян (не менше 200 чоловік, з підписами), або збори партії обласного рівня.

Кандидатська присяга, крім зобов’язання не шахрувати і не кидатися негативом один в одного, має містити гарантію того, що у випадку програшу кандидат зніметься на користь переможця і підтримає його.

Після цього відбуваються районні віче, де утворюються Районні громадські комісії (РГК) із представників кандидатів, а також громадських діячів, і приймається присяга.

Функція РГК – адекватно підрахувати голоси, що надійдуть з дільниць свого району, та представити їх на Елекційному віче.

Аналогічно до них на зборах місцевих громад утворюються і Дільничні громадські комісії (ДГК), котрі зареєструють добровільних виборців праймеріз, проведуть саме голосування, оголосять підсумки людям і доставлять результати в центр району. Люди мають висловити довіру тим, хто рахуватиме їх голоси.

Третій. Дебатне віче: відбувається в середині кампанії. Кожен кандидат повинен буде пояснити, що він може зробити для України, коли стане народним депутатом, а також що він зробить конкретного для цього округу.

Крім того, в часі дебатного віче можна виготовити бюлетені – звичайні листки А4, роздруковані на ксероксі, захист яким мають дати мокрі печатки партій, що беруть участь і організацій, що спостерігатимуть. Те саме – і щодо фінальних протоколів.

Четвертий. Елекційне віче, котре відбуватиметься увечері у день праймеріз. На ньому буде публічно оголошено результати виборів у кожному районі із зачитуванням кожної дільниці, підбито кінцеві підсумки. Тут же ж буде оголошено кандидата-переможця.

Оскільки у масових праймеріз, як показує світова практика, зазвичай бере участь не більше як 25% від всіх виборців, то їх буде простіше організовувати і підрахувати. Самі вибори на дільницях могли б відбутися з 12:00 до 15:00, підрахунок і підбиття підсумків на місцях – до 16:00, у районах – до 18:00. Тоді о 19:30 Елекційне віче могло б оголосити результати.

Саме голосування на дільниці, як і підрахунок результатів, мають відбуватися максимально прозоро, можливо – і поза приміщеннями. По завершенні голова ДГК телефоном повідомляє в РГК результати праймеріз, а тоді фізично відвозить протокол (завірений ще й печатками місцевих ГО та церковних громад) у райцентр, де результати публічно підраховують члени РГК.

Із результатами підрахунку і протоколами голова РГК приїжджає на Елекційне віче, де в присутності членів ОГК зачитує результати у районі і відбувається фінальний підрахунок голосів.

Проблеми

Загроза праймеріз №1 – це неорганізованість і безвідповідальність, зрештою, низька організаційна культура громадян. Занепале відчуття обов’язку і порядку може перетворити їх на хаос.

Друга проблема – це "внутрішній Янукович", бажання суддів стати гравцями. Чи вдасться втримати авторитетним людям свою незалежність і чесно порахувати голоси, чи все закінчиться злодійськими "каруселями", підмінами і всезагальною зневірою?

Третя проблема – фінанси. Чи здатна громада сама профінансувати вибори? Припускаю, що так: якщо на дільниці кожен із тих, хто зареєструється, скинеться по 5 гривень, то навіть при мінімумі у 20 чоловік бензин до райцентру і назад уже можна буде компенсувати.

Друк бюлетенів чи оренду центральної сцени на віче можна робити у складчину з кандидатів, а також зі збору пожертв. Головний внесок – це волонтерська праця людей у ОГК, ДГК і РГК.

Четверта проблема – праймеріз можливе далеко не в усіх округах. Для прикладу, на Донбасі опозиція слабка, там доцільніше міжорганізаційне (міжпартійне) праймеріз, ближче до американських зразків – але це тема окремої статті.

Чи існують округи, де є один-єдиний представник від опозиції, що користується авторитетом і точно переможе, і де праймеріз не потрібне? – риторичне запитання в сьогоднішніх умовах.

Насамкінець

Пам’ятаю своє враження від німецьких парламентських виборів-2009.

Мені, жителю пост-СРСР, було видно десятки способів, як можна сфальсифікувати вибори. Але навіщо? "Наївні" чесні німці, що просто рахують голоси, заслуговують на свій добробут, на свою державу, яка поважає їх і звітує їм.

Нам потрібно перезаснувати українську виборчу систему, що уже "склеїлася" за десятиліття, де ті, хто рахує, визначають переможця. Праймеріз може стати прообразом такої системи – чесної, прозорої, ефективної, такої, що народить таку ж нову владу.

Остап Кривдик, політолог, активіст, для УП

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.
Реклама:
Шановні читачі, просимо дотримуватись Правил коментування

Відновлення людського капіталу: виклики для реабілітації українських військових

Як отримати кращий дохід від держактивів без масової приватизації

Оновлення Рахункової палати: три ймовірні сценарії

Партнери нас зрадили?

Як запустити розподілену генерацію в Україні

Нові можливості для бізнесу: енергооптимізуйся або програєш