Присяговідступники, або Плюю на таку Феміду

127 переглядів
Вівторок, 12 червня 2012, 12:10
Юрій Гнаткевич
член партії ВО "Батьківщина", для УП

Почнемо з уточнення семантики слів.

Присяга – урочиста офіційна обіцянка дотримуватися певних зобов'язань, клятва вірності якій-небудь справі.

Присягу в нас складають військові, державні службовці, лікарі, міліціонери й судді. Текст присяги українського судді мав би засвідчувати високу порядність та моральність усіх діючих суддів: "Урочисто присягаю об'єктивно, безсторонньо, неупереджено, незалежно та справедливо здійснювати правосуддя, підкоряючись лише закону та керуючись принципом верховенства права, чесно й сумлінно виконувати обов'язки судді, не вчиняти дій, що порочать звання судді та принижують авторитет судової влади".

Феміда – у древньогрецькій міфології – богиня правосуддя. Переносне значення – правосуддя.

Плювати – у переносному значенні означає виявляти щодо когось чи чогось презирство.

Ярослав Галан один зі своїх памфлетів назвав "Плюю на папу". Через два тижні після його публікації, Галана було зарубано сокирою у власній квартирі.

Сподіваюся, що Феміда мене карати не стане: я ж плюю не на богиню персонально, а на нинішнє українське правосуддя. Власне, щодо нього не висловлює презирства хіба що німий. Проте не всі можуть критикувати нашу Феміду на основі власної практики.

*   *   *

Керуючись громадянською й фракційною солідарністю, я відвідав усі без винятку судові засідання в так званій "газовій справі" Юлії Тимошенко.

Прокурори "пришили" колишньому прем'єрові великі збитки, нібито завдані нею державі. Про замовний і політичний характер цієї справи сказано й написано багато. Тому я нагадую лише про той її аспект, який стосувався експертизи.

Прокурорські експерти нарахували суму збитків дивним чином. У 2008 році ціна на газ була 179 доларів за 1 тисячу кубометрів, а після укладення контракту ціна в 2009 році виросла до 233 доларів. Вийшла різниця в 54 долари. Експерти множать цю різницю на кількість закупленого газу й отримують суму збитку.

Але ж коли ціна газу становила 50 доларів за 1 тисячу кубометрів, з неї "зіскочив" прем'єр Юрій Єхануров. Він зробив це під тиском російської сторони й нових обставин на газовому ринку. Ціну ж-бо тут диктує монопольний продавець!

Другим "завдавачем" збитків Україні в газовій сфері був екс-прем'єр Віктор Янукович, за якого склалася ще більша ціна.

Беручи до уваги, що в січні 2009 року різким зменшенням подачі газу посеред зими Росією чинився конкретний шантаж, слід вважати, що Тимошенко врятувала українські підприємства від зупинки й неминучих економічних збитків.

На час розгляду газової справи в апеляційному суді з'ясувалося, що представник Нафтогазу публічно визнав, що про жодні збитки не може бути й мови, бо в бухгалтерських документах вони не зафіксовані, і що збитки підраховуються в зовсім інший спосіб.

Проте три молоді жриці Феміди в апеляційному судді ні на йоту не засумнівалися у висновках прокурорської експертизи, і всупереч наполегливим доводам адвокатів не призначили міжнародної експертизи. Президент Янукович і прем'єр Азаров днями повідали світові, що вони запросять до аналізу газової справи іноземних експертів.

Чому їм було не насмілитися подзвонити суддям трохи раніше?..

*   *   *

Наступна справа стосується вбивства наркоділера Шанцева, яке нібито було скоєне ще п'ятнадцять років тому моїм помічником-консультантом Ларіоновим.

Ленінський районний суд Сімферополя засудив недавно Ларіонова до 10 років позбавлення волі. Засуджений категорично заперечує свою причетність до вбивства. Мої консультанти з юридичних питань, які відвідали всі судові засідання в Сімферополі, стверджують: суди всіх інстанцій не тільки не довели вини Ларіонова, вони навіть не намагалися її довести.

Судді відмітали з порогу всі: клопотання й вимоги захисників та копіювали тексти, підготовлені слідчими. Суддів не бентежили серйозні суперечності в показаннях двох свідків та відмова одного з них з'явитися бодай на одне із судових засідань.

Судді бачать мотив убивства в бажанні Ларіонова очолити вищу сходинку в ієрархії наркобізнесу, хоча в матеріалах судової справи немає жодного – !!! – слова про його причетність до торгівлі наркотиками.

Ларіонову на час убивства наркоділера була призначена інвалідність через нездатність вільно пересуватися. Тодішній лікуючий лікар Ларіонова заявив на суді, що Ларіонов у ті дні пересувався за допомогою милиць. Проте призначена слідчим медична експертиза, яку з якогось дива очолив патологоанатом, визнала, що Ларіонов усе-таки міг утекти від автомобіля, який його наздоганяв.

Самого Ларіонова експерти не оглядали й навіть в очі не бачили. У судовому засіданні експерт "зам'явся" і не зміг пояснити причини цих суперечностей.

Пояснити це змогла незалежна експертиза. Вивчивши справу, незалежні медичні експерти схопилися за голову. У прямому ефірі кримського телебачення й на прес-конференції в Києві керівник незалежної експертної установи назвав згадані висновки експертизи абсурдними й замовними.

Отже, у справі мого помічника-консультанта маємо два різні експертні висновки.

Я засумнівався у вірності присязі судді Ленінського райсуду Білоусова, судді апеляційного суду АРК Капустіної й судді Мороза з Вищого спецсуду, та зайнявся організацією власних досліджень за участю юристів і адвокатів, внаслідок яких я отримав об'єктиву картину вбивства Шанцева.

Убивцю звати Валерій Алєхно. На моєму столі лежать письмові свідчення справжніх, а не найнятих і оплачених міліцією свідків. Ми маємо також відповідь на питання, хто й за що "замовив" Ларіонова. Останній підтвердив мені в листі з колонії, що від нього слідчі вимагали за закриття справи 30 тисяч доларів.

Після оголошення ухвали апеляційного суду Ларіонов кинув у вічі судді Капустіній: "Вы дали мне десять лет, потому что я не дал вам 15 тысяч евро, которые от меня требовали?!"

*   *   *

Третя судова справа стосується безпосередньо моєї родини. Я соромився б оприлюднювати її деталі, якби вона не бачилася мною в серйозному суспільному контексті.

У квартирі, де живе мій син і яку ми із дружиною збудували ще в молоді роки, через підвищення тиску на кухні лопнув водопровідний шланг. Ми оцінили завдані сусідці холодною водою збитки в 20 тисяч гривень, але принесли їй 40 тисяч. Сусідка погодилася.

Третього дня десь взявся молодий і спритний адвокат, який телефоном пригрозив мені написати в комітет із питань етики, як я знущаюся із сімдесятидворічної сусідки, бо не бажаю заплатити за нібито зіпсовану шубу. Він привіз двох молодих експертів, яких чомусь крутив за ґудзики й називав на "ти". Останні швиденько сфотографували мобільним телефоном якісь жіночі одежини й подалися в автомобілі адвоката геть.

Моя дружина запідозрила, що має справу зі здирниками й замовила свою експертизу. Проте сусідка щоразу заявляла: "Дверь не открою никогда!". І не відчинила.

Ознайомившись із висновком експерта з Київського інституту судових експертиз, дружина жахнулася. Кілька жіночих речей, головно кофточки, рейтузи й одні джинси були оцінені в 70 тисяч гривень.

У судовій справі на чорно-білому фото розміром 3х4 сантиметри вони виглядали як невиразні плями. Оцінені вони були без пред'явлення будь-яких фіскальних документів як нові-новісінькі шляхом опитування про їх імовірну ціну на базарах. "Але ж вони були ношені, а деякі обтріпані та з дірками!", – вигукувала дружина.

Вона заспокоїлася лише тоді, коли я "витягнув" з інтернету ЦПК, закон про судову експертизу, Інструкцію про проведення експертиз, яку видав мін'юст. Особливо мірою дружину підбадьорила норма закону, згідно з якою речові докази мають бути збережені до закінчення всіх стадій судового слідства, за що відповідають експерт і суддя. "Суддя побачить і все зрозуміє", – оптимістично повторяла дружина.

Проте суддя Голосіївського суду Чередниченко, коли спритний адвокат сказав, що речі кудись вивезено, а куди він не знає, прийняла "справедливе" рішення: "Раз речей нема, то й додаткової експертизи нема".

Вона зобов'язала нас заплатити за орошені холодною водою ношені речі сімдесят тисяч гривень. Зокрема, вісім тисяч за заплямовані якоюсь фарбою джинси. Шуби, правда, серед речей чомусь не виявилося.

Під час трьох засідань київського апеляційного суду "підсудками" у головуючого судді Усика були жінки, які кілька раз висловлювали прохання: "Покажіть нам ті джинси, що коштують вісім тисяч". Суддя Усик, занепокоєний жіночою цікавістю, кожного нового засідання міняв склад суду, хоча це категорично заборонено законом "Про судоустрій".

А як тоді бути з "всебічним, повним і об'єктивним дослідженням усіх обставин справи", як того вимагає закон?

Як бути із присягою підкорятися лише закону?

Але пан Усик і пані Чередниченко плювали на закон і на присягу. Закон говорить про відкритість суду, а "її честь" Чередниченко вигнала із зали мою помічницю, яка тихенько, наче мишка під віником, сиділа в куточку виключно із цікавості, бо лише кілька місяців перед тим захистила дипломну роботу із проблем майнових стосунків.

Будинком, де живе наш син, ходять чутки, що зять сімдесятидворічної сусідки, яка носить такі дорогі джинси, є впливовим юристом, що обслуговує нині правлячу партію.

Тоді стає зрозумілим, чому молодий і спритний адвокат крутив експертів за гудзики, і жодного разу не виступив та не поставив жодного питання в суді, а лише загадково посміхався.

*   *   *

Опозиційні депутати називають наше судочинство чудочинством або судобезчинством.

А тим часом мій досвід дає мені моральне право плювати на нашу Феміду і її експертизу.

Вона зняла з очей пов'язку, а замість терезів тримає гаманці.

Юрій Гнаткевич, спеціально для УП

powered by lun.ua
powered by lun.ua
Як зібрати гроші на інновації у школах
Сьогодні великим ризиком для трансформації освіти в Україні (окрім політичного, звісно) є неспроможність директорів та вчителів на місцях втілювати зміни.
Як продаватимуть майно за новим кодексом з процедур банкрутства
Завдяки кодексу з процедур банкрутства Україна підніметься в рейтингу Світового банку та отримає вищі стандарти ведення бізнесу.
Brexit між популізмом та економікою: уроки та перестороги для України
Британська індустрія страшенно боїться хаосу. І десятки сторінок, присвячених у проекті Brexit питанням руху товарів – це захист британського бізнесу. Наш бізнес заслуговує на таку саму підтримку в інтеграції з ЄС.
Вулиці Ґедройця не буде? "Свободі" дорога Тверська у Києві
Чому московським візникам подобалися назви Тверська-Ямська – можна зрозуміти. Але як показують результати поіменного голосування у Київраді, є дві фракції, які не дали жодного голосу, щоб московських назв стало менше на мапі української столиці.
10 років за незрозуміле авто. Чому справ по "незаконному збагаченню" ставатиме більше
Привід для притягнення за незаконне збагачення знайдеться майже в кожного другого чиновника. Тому важливо, щоб "легкість здобичі" не запаморочила голову НАБУ і не перетворила його на інструмент політичного тиску. (рос.)
Чи почнуть місцеві бюджети заробляти на ОВДП
Місцева влада зберігає на депозитах мільярди гривень, ігноруючи більш дохідний варіант заробітку — державні облігації. Вихід — запит громад і роз'яснення уряду.
Вибори-2019. Чому кандидати мають об'єднатися проти фальсифікацій
Критикуйте одне одного, дискутуйте, змагайтесь за перемогу, але всі разом змагайтесь проти фальсифікацій.