Чемний тролль
Мало мати бомби, потрібні й бомбардувальники. Мало мати цікаві ідеї, треба донести їх до людей. Як?
Електронні ЗМІ (радіо, телебачення) підконтрольні владі. Не на сто відсотків, але дуже переконливо. З друкованими ЗМІ (газети, часописи) ситуація подібна. Зовнішня реклама — аналогічно. Для вільної думки залишається Інтернет.
Не те щоб влада не прагнула його підім’яти — не складається. Наприкінці січня, за 9 місяців до виборів, закрили сайт ex.ua. "Пробний камінь" підібрали вдумливо: сайт розкручений, неполітичний, небезгрішний. Якби справа цим і обмежилась, то дійсно, жодної політики.
Та хто б сумнівався, якби вдалося закрити цей сайт, то до виборів політичний Інтернет-простір зачистили б не гірше, ніж склад Печерського райсуду. Як відреагувала Інтернет-спільнота, пам’ятно усім, в результаті накрився не сайт, а урядова ініціатива.
В плані спадковості методів не зайве пригадати, що довірений сталінський прокурор Вишинський перед інсценованими політичними процесами 1930-х, професійно провів кілька реальних резонансних кримінальних справ.
Втім, можливо історія з ex.ua — випадковість. Така сама, як сніг у січні чи спека у липні.
На жаль, те, що не вдається владі, Інтернет-товариство робить самотужки.
Прогляньте коментарі до політичних матеріалів і скажіть на милість, чи хотіли б ви, щоб їх читали близькі вам, шановані вами люди? Маю на увазі не гостроту оцінок чи радикальність позиції, а виключно лексику, ритуальне хамство, притаманне багатьом коментарям.
Не в тому сутність, більшість таких коментарів чи меншість, а в тому — що їх вистачає з надлишком, аби викликати відразу до жанру в цілому. У результаті замість вільної всенародної Інтернет-трибуни сформувалось напів-замкнуте, напів-професійне товариство троллів. Що й потрібно владі.
Тож кожен, хто використовує непристойну лексику, працює на владу.
Мабуть є провокатори штатні і платні, яким доручено створити огидний мікроклімат інтернет-обговорень, щоб відлякувати людей. Але гадаю, що в полемічному азарті й порядні люди часом опускаються до подібної лексики, чим підігрують владі.
Суб’єктивні наміри значення не мають. Так вже влаштований цей світ, що результати приносять не наші мрії, а наші дії. Якщо копати яму, а мріяти про міжпланетні мандри, то все одно опинишся у дірці, а не в міжзоряному просторі.
Інтернет-полеміка ведеться не тет-а-тет, а прилюдно, її читають і люди яких ми поважаємо, близькі нам люди. Написав слово, подумай, що його прочитає близька тобі людина.
Відтак, лексика стане тим лакмусовим папірцем, який розмежує порядне Інтернет-товариство і посіпак влади та провокаторів. Чесний тролль — це чемний тролль.
І, до речі, щодо лексики й ментальності: в українській мові матюків немає.
Борис Беcпалий, для УП