Післявиборчий епікриз

17 переглядів
Четвер, 29 листопада 2012, 11:02
Віктор Мойсеєнко
керівник Служби з питань помилування секретаріату президента України в 2005-2010 роках

З великими потугами 13 листопада ЦВК офіційно оприлюднила результати виборів до Верховної Ради. Хоча, по великому рахунку, попередні результати ЦВК могла встановити набагато раніше або й у день виборів. Якби…

Про ці "якби" й хотілося поговорити.

При прийнятті закону про вибори народних депутатів у вирішенні питання порядку формування дільничних та окружних виборчих комісій хотіли як краще, а сталося як завжди – гірше.

Можливість участі у формуванні виборчих комісій всіх партій, які беруть участь у виборах, перевернула виборчий процес з ніг на голову. Основним завданням фантомних партій стало не перемога, а введення "своїх" людей до складу виборчих комісій для подальшого маніпулювання результатами волевиявлення виборців.

І як засвідчили результати виборів, фантомним партіям і шахраям, які за ними стоять, це вдалося.

Тому сьогодні дивними звучать слова Володимира Литвина про відкриття скрині Пандори щодо вимог опозиції про внесення змін до виборчого законодавства.

Якраз по свіжих слідах виборчої кампанії необхідно ретельно проаналізувати виявлені способи фальсифікацій, зробити висновки і внести зміни до виборчого законодавства, щоб уникнути виявлених прорахунків в подальшому. Адже зазвичай це робиться поспіхом, перед початком чергової виборчої кампанії.

Тепер ні у кого не виникає сумнівів у необхідності відмови від проведення виборів за змішаною, пропорційно-мажоритарною, системою і повернення до виборів за виборчими списками політичних партій. Але за партійними списками відкритими!

У питанні формування виборчих комісій є необхідність також повернутися до процедури, яка існувала раніше – суб’єктами подання кандидатур до виборчих комісій є партії, кандидати у депутати яких пройшли до парламенту.

Прорахунком більшості суб’єктів виборчих перегонів була гонитва за кількістю виявлених порушень виборчого процесу суперниками. Для цього працівниками штабів розроблялися методичні рекомендації, проводилися навчання з викликом представників місцевих штабів до столиці, тощо.

Слід зазначити, що на місцях проводилася робота по виявленню таких порушень, тому що в установлені терміни необхідно було інформувати центральний штаб про характер та кількість виявлених порушень.

Але що це дало? Потрачено значні фінансові та людські ресурси, а в результаті – великий пшик. Тому що, на відміну від попередніх законів про вибори, де передбачалося за певні та повторні порушення зняття з реєстрації кандидата в депутати чи партії, теперішній закон передбачає лише покарання у виді попередження.

І якщо їх буде хоч тисяча, кандидат у народні депутати все одно отримає мандат в разі перемоги.

Автор не агітує за відновлення норми виборчого законодавства про зняття з реєстрації кандидата в депутати чи партії за певні порушення, тому що це буде тільки на руку провладним партіям.

Норма повинна лишитися чинна. Але щоб ця робота не була марною, необхідно підвищити фінансові санкції до порушників виборчого законодавства.

Далі. Опозиційні партії, захопившись процесом виявлення порушень, мало уваги приділили підготовці до дня виборів. А цей день найголовніший!

Не треба забувати відому фразу про те, що не важливо як голосують, а важливо як рахують. І тому максимум людських і фінансових ресурсів необхідно було спрямувати на цей день – День виборів.

Якраз день виборів потребує найбільше змін у виборчому законодавстві щодо процесуальної регламентації голосування, підрахунку голосів і збереження виборчої документації.

І це необхідно робити з перших днів роботи новообраної Верховної Ради.

Як показали результати виборів, перш за все необхідно обмежити вплив членів виборчих комісій на результати волевиявлення народу. Для цього варто максимально використати досягнення електроніки.

Наприклад, на виборчих дільницях разом з комп’ютером використати турнікети як в метро, які будуть фіксувати кількість виборців, що проголосували взагалі і на певний час.

Ці дані будуть висвітлюватися на екрані в приміщенні для голосування, що дасть можливість фіксувати їх всім присутнім учасникам виборчого процесу на дільниці і автоматично будуть передаватися до окружної комісії та ЦВК.

Це вже позбавить членів дільничних виборчих комісій марудної роботи щогодинного звітування про хід голосування до ОВК.

Крім того, електронна система чітко зафіксує кількість виборців, які взяли участь у голосуванні. Така ж кількість бюлетенів повинна бути і в скриньках для голосування. Це ліквідує основний шлях маніпуляцій на цьому етапі – вкидання додаткових бюлетенів.

Так як нічого ідеального не буває, можна законодавчо встановити похибку між цими двома цифрами не більше 1% або й 0,5%.

При більшій різниці в кількості виборців, які проголосували, і кількості бюлетенів, які були в скриньках, результати виборів на виборчій дільниці слід вважати недійсними.

Найважливішим етапом виборчого процесу є підрахунок голосів виборців та встановлення підсумків голосування.

Цей етап виборчого процесу вимагає максимальної публічності, відкритості, прозорості і обов’язкової участі громадськості в спостереженні за підрахунком голосів. Всі члени дільничної комісії і їхні дії повинні бути як на долоні.

Якраз на цьому етапі можна було використати наявні веб-камери для фіксації дій членів дільничної комісії і трансляції їх на екран. При підрахунку голосів кожний бюлетень можна було б фіксувати камерою, записувати результат в комп’ютер і транслювати на екрані в приміщенні для голосування для всіх присутніх офіційних спостерігачів, довірених осіб, уповноважених осіб партій, представників ЗМІ, тощо.

Ці записи були б також однією з доказових баз для ОВК, ЦВК та судів. Але камери, на жаль, фіксували лише процес голосування, різні другорядні речі, і транслювали це на всю країну.

Як справедливо зазначалося в пресі, веб-камери на виборах допомогли дітям побачити батьків, але не більше. А коли дійшло до головного – підрахунку голосів – трансляцію припинили…

Підрахунок голосів на виборчій дільниці можна частково або повністю комп’ютеризувати. Наприклад, при підрахунку голосів одним із членів виборчої комісії бюлетень прикладається до сканера, який зчитує результат волевиявлення, передає на комп’ютер, фіксується ним і показує на екрані в приміщенні виборчої дільниці для всіх присутніх офіційних спостерігачів, довірених осіб, уповноважених осіб партій, представників медіа.

При цьому комп’ютер веде підрахунок голосів за кожного кандидата чи партію і висвітлює їх на екрані. Таким же чином фіксуються недійсні бюлетені. Інформація паралельно передається до ОВК та ЦВК.

Після підрахунку голосів, комп’ютер підсумовує всі дані, видає результати голосування на даній виборчій дільниці, передає до ОВК та ЦВК і висвітлює їх на екрані в приміщенні для голосування.

Підрахунок голосів можна прискорити.

Сканери можна встановити у кожній виборчій скриньці. Тоді бюлетень буде попадати у скриньку через сканер. А загальний результат висвітлюватиметься на табло через значний проміжок часу, щоб дотримувався принцип таємності голосування.

Або щоб не висвітлювався на екрані взагалі, а тільки фіксувався комп’ютером. Це вирішувати законодавцю.

В кінці голосування бюлетені зі скриньок для голосування на дому теж через сканер опускаються в одну з основних стаціонарних скриньок.

Коли голосування буде завершено, комп’ютер підсумовує всі дані і показує результати голосування виборців на даній виборчій дільниці.

Схема протоколу передбачена в комп’ютері і цифри, результати голосування, автоматично переносяться до протоколу.

Після цього роздруковується необхідна кількість протоколів, які підписуються членами виборчої комісії, ставиться печатка комісії. Друкування протоколів необхідно здійснювати на спеціальних пронумерованих аркушах паперу.

Хоча при хорошій організації виборчого процесу, такої необхідності не буде, так як достатньо підписів членів виборчої комісії та печатки комісії.

Дані з виборчої дільниці в автоматичному режимі передаються до окружної комісії та ЦВК.

Попередні результати виборів стануть відомі всій країні до кінця дня виборів.

При автоматизованому способі підрахунку голосів виборців, на виборчій дільниці в кабінках для голосування можна встановити електронні термінали для голосування, подібно до терміналів для здійснення платежів.

На екрані автомата висвітлюється бюлетень з номером партії та її назвою. Виборець обирає певну партію і проводить голосуванням простим дотиком пальця.

Система передбачає голосування виборцем тільки один раз. Для можливості голосування, членами ДВК видається виборцю спеціальний жетон.

Термінали для голосування на виборчій дільниці з’єднані з комп’ютером, який фіксує волевиявлення виборців, опрацьовує, передає до ОВК та ЦВК і висвітлює на екрані в приміщенні для голосування.

Друк протоколів з цифрами та їх затвердження здійснюється як і в попередньому випадку.

При такому способі голосування та підрахунку голосів виключаються випадки вкидання бюлетенів, дотримується принцип особистого голосування, не допускається дописування кількості виборців та їх голосів.

При цьому відбувається значна економія коштів, так як відпадає необхідність у друкуванні мільйонів виборчих бюлетенів та тисячі бланків протоколів виборчих комісій.

Попередні результати голосування виборців на виборчій дільниці будуть передані до ОВК та ЦВК зразу ж після закриття виборчої дільниці і це стане бар’єром для подальшої фальсифікації волевиявлення громадян.

Результати виборів стануть відомі всій країні у день виборів.

Такий автоматизований спосіб підрахунку голосів виборців є надійним, об’єктивним та перспективним.

Світовий досвід засвідчує, що любий процес життєдіяльності людини тим надійніший і об’єктивніший, чим менше його торкається рука людини. Тому майбутнє виборчого процесу за комп’ютеризацією.

Ці питання є актуальними і для закону про вибори президента. Справа за народними обранцями. Було б бажання.

Почитав висловлювання політологів щодо оцінки діяльності Верховної Ради 6-го скликання. Вона – негативна. Оцінка дій опозиції взагалі ніяка, нульова. З цією оцінкою тяжко не погодитись.

Ні представники парламентської більшості, ні опозиції, за виключенням окремих депутатів не мають "обличчя" представників законодавчого органу. Що говорити, якщо народні депутати не виконують елементарну конституційну норму щодо особистого голосування.

Деякі депутати місяцями не бувають на своєму робочому місці. При цьому регулярно отримують заробітну плату, користуються встановленими пільгами. Може хтось уявити таку ситуацію на підприємстві чи в організації?

Це при тому, що згідно з законодавством відсутність на робочому місці більше трьох годин вважається прогулом, який тягне за собою звільнення з займаної посади.

За таких обставинах ідеально підійшли б союзні часи. Тоді робота народного обранця була на громадських засадах, безоплатною, а закони писали інші. Народні депутати збирались тільки тимчасово на сесію щоб затвердити напрацьоване фахівцями.

Законотворча діяльність – це тяжка, виснажлива праця, яка дана Богом навіть не всім юристам. Читати, розуміти і тлумачити норми закону може далеко не кожен юрист. А писати, творити закони – дано тільки одному із сотні, а то й менше.

Те, що творилось у Верховній Раді минулого скликання, можна порівняти з театром ляльок. Що говорити, якщо навіть такий поважний народний депутат з більшості як Ярослав Сухий якось заявив, що працювати в парламенті стало не цікаво…

Народні депутати позбавлені ініціативи, своєї думки, свого обличчя, свого "Я".

Втім, безвихідних ситуацій не буває. В новому парламенті надія на народних депутатів з партій "УДАР" та "Свобода". Є правильною їх перша вимога про особисте голосування. Вдасться добитися цього, вийде і все задумане інше. Це іспит на дієвість.

Віктор Мойсеєнко, керівник Служби з питань помилування Секретаріату президента України у 2005-2010 роках, для УП



powered by lun.ua
Чому інноваційна стратегія України не пов'язана з економічним зростанням
Уряд України не може розробити і впровадити якісну науково-технічну політику через інституційну слабкість.
Президент Зеленський. Успіхи, які ми не бачимо, і помилки, які нам сліплять очі
Однокласники й друзі на керівних постах, проблеми з комунцікацією з народом і ЗМІ – принципові помилки Володимира Зеленського і його команди.
Гальмування євроінтеграції: чому "Слуги народу" блокують механізми руху України до ЄС?
Чи потрібна Україні державна політика у сфері європейської інтеграції? У "Слузі народу" вважають що ні, оскільки механізм, що робить євроінтеграцію незворотною, потребує додаткових витрат із бюджету.
Чим небезпечна ідея Штайнмаєра Україні, або Як деокупувати та реінтегрувати тимчасово окуповані території?
Встановлення влади на деокупованих територіях є наріжним каменем переговорного процесу в Мінську між Україною та Росією.
Бутан і Непал – два світи однієї Азії
Періодично серед місцевих проводять соцопитування про те, наскільки вони задоволені своїм життям. 95% людей кажуть, що їх все влаштовує і вони отримують задоволення від усього, що відбувається. (рос.)
Особливий статус Донбасу як політичне дежавю
Те, що відбувається зараз навколо Донбасу та його "особливого" статусу, викликає політичне дежавю: Порошенко і Ко чотири роки тому намагалися просунути через парламент те саме й під тим самим соусом...
"Мертві душі" серед отримувачів державних виплат. Як їх виявити?
Що таке верифікація державних витрат? Відповіді на топ-5 запитань.