То хто ж присягатиме від імені депутатів нової Ради?

46 переглядів
Середа, 07 листопада 2012, 12:55
Сергій Грабовський
для УП

Якщо хтось вважає, що початок роботи Верховної Ради сьомого скликання супроводжуватиметься лише проблемами, скандалами і сутичками пов’язаними з правовою оцінкою цьогорічних виборів та намаганнями Партії регіонів сколотити батогом і пряником більшість, той глибоко помиляється.

Бо ж не читав чи не пам’ятає Конституцію України. Так-так, ту саму, двічі перелицьовану.

І в цій Конституції, зокрема в статті 82, написано: "Верховна Рада України збирається на першу сесію не пізніше ніж на тридцятий день після офіційного оголошення результатів виборів.

Перше засідання Верховної Ради України відкриває найстарший за віком народний депутат України".

Найстаршим за віком нардепом є 79-річний Юхим Звягільський, депутат-мажоритарник від Партії регіонів.

У російськомовній Вікіпедії про нього написано так: "…Исполняющий обязанности премьер-министра Украины в 1993-1994, депутат Верховной Рады Украины всех созывов (с 1990), доктор технических наук, профессор, Герой Социалистического Труда (1986), Герой Украины (2003); еврейский общественный деятель".

Чесно кажучи, існують у мене побоювання, що поява депутата Звягільського у кріслі головуючого на першому засіданні Ради викличе серед деяких надто революційних народних обранців вельми бурхливу реакцію.

Надто вже неоднозначною є постать "папи" Звягільського; і справа зовсім не в його походженні і незнанні ним української мови, хоча для декого саме це може видатися головним аргументом. Справа в Конституції.

Є у ній стаття 79, в якій сказано: "Перед вступом на посаду народні депутати України складають перед Верховною Радою України таку присягу:

"Присягаю на вірність Україні. Зобов’язуюсь усіма своїми діями боронити суверенітет і незалежність України, дбати про благо Вітчизни і добробут Українського народу.

Присягаю додержуватися Конституції України та законів України, виконувати свої обов’язки в інтересах усіх співвітчизників".

Присягу зачитує найстарший за віком народний депутат України перед відкриттям першої сесії новообраної Верховної Ради України, після чого депутати скріплюють присягу своїми підписами під її текстом".

А разом із тим – сакраментальна стаття 84, де, зокрема, говориться: "…Рішення Верховної Ради України приймаються виключно на її пленарних засіданнях шляхом голосування.

Голосування на засіданнях Верховної Ради України здійснюється народним депутатом України особисто".

А тепер спробуємо сумістити ці дві статті. Отже – трохи недавньої історії.

"Найбільше пленарних засідань Верховної Ради пропустили народні депутати Юхим Звягільський (69%) та Олександр Волков (60%)". Це – січень 2004 року.

"Рекордсменом-"сачком" став "регіонал" Юхим Звягільський, колишній в.о. прем’єр-міністра України. На його рахунку – 364 прогули" з 550 засідань.

Це – про всю діяльність Звягільського у Верховній Раді четвертого скликання.

"Рекордсмен за кількістю "енок" у парламентському журналі – теж "регіонал": з 76 засідань Юхим Звягільський значиться присутнім лише на 48". А це – липень 2008 року.

Продовжити? Чи перейдемо до "десерту"? 2009 рік. "У тому числі за відставку уряду проголосували картки трьох депутатів, які були відсутні в залі: Юхима Звягільського (ПР), Ігоря Рибакова (БЮТ) та Івана Плюща (НУ-НС").

І якби це був єдиний такий випадок…

"- Непрозорість задекларованих доходів та майна та їх невідповідність способу життя.

- Неособисте голосування в парламенті.

- Відсутність на засіданнях парламенту та комітетів.

- Причетність до порушень прав і свобод людини.

- Причетність до корупційних дій", – всі ці рядки на "Чеснометрі" руху "Чесно" напроти прізвища "Звягільський" позначені червоним, що означає задіяність найстаршого депутата у всіх цих гріхах.

І це навряд чи може поєднуватися зі званням парламентарія.

І хоча я не раз критикував рух ЧЕСНО за розмитість деяких їхніх критеріїв, проте неточність можлива в одному пункті, ну, у двох. Та коли йдеться про неособисте голосування, що є прямим порушенням Конституції, то ця річ перевіряється дуже й дуже просто.

А тепер логічне запитання: чи має моральне право депутат, який відверто нехтує своїми конституційними обов’язками, багато років систематично прогулюючи засідання Ради, який в порушення Основного Закону дозволяє колегам по фракції голосувати своєю карткою, виголошувати депутатську присягу?

"Присягаю додержуватися Конституції України та законів України, виконувати свої обов’язки в інтересах усіх співвітчизників…". Чи не є ці слова пустими для депутата всіх скликань Звягільського?

Я вже не кажу про сумнозвісну шахту імені Засядька, з якою Звягільський був завжди пов’язаний.

Назвімо це так; у ЗМІ говориться, що він є почесним президентом ВАТ "Шахта імені Засядька", де тільки з 1999 по 2008 року загинуло понад 200 гірників.

Та що там далеко ходити! "У Донецьку на шахті імені Засядька на горизонті понад кілометр стався викид вугілля i газу, внаслідок чого загинув гірник… Це сталося вчора пізно ввечері, а сьогодні вранці тіло загиблого звільнили з-під завалу й підняли на поверхню".

Це – повідомлення від 5 листопада 2012 року, вже після виборів до Ради.

А як бути з книгою Дмитрія Прохорова "Спецслужби Ізраїлю", де серед інших фігурує й прізвище "Звягільський" (Дмитрий Прохоров "Спецслужбы Израиля". СПб.: Нева; 2002)?

Хочеться знати: чи є та публікація російського дослідника брутальним наклепом чи в ній міститься бодай частка правди?

А якщо там брехня, чому Юхим Леонідович не подав на автора до суду і не домігся вилучення книги з продажу та недопущення її подальших перевидань?

Але це так, це додаткова "інформація до роздумів"…

А головне тут – чи може депутат, у котрого довготривалий час було, м’яко кажучи, складно з дотриманням Основного Закону, відкривати засідання Верховної Ради нового скликання й присягати від імені всього депутатського корпусу "додержуватися Конституції України та законів України"?

І ще одне: чи стануть певні персонажі в Україні й за її межами говорити, що протест проти допущення до високої конституційної місії описаного в цій статті персонажа є "черговим проявом українського антисемітизму"?

Сергій Грабовський, для УП



powered by lun.ua
Чи збирається "зелена команда" перетворювати радянську вищу освіту у європейську?
Сказати, що нічого не змінилося у вищій школі за роки незалежності було б нещиро. Але ще менш щиро було б сказати про якісь суттєві зміни.
США допоможуть: як зріджений газ змінює європейський енергоринок
Києву необхідно активізувати будівництво газопроводу-інтерконектора між Польщею та Україною. Мусимо отримати максимум благ від вдалої політичної кон'юнктури.
П’ять міфів про податкові ініціативи "Слуги народу"
Законодавчі ініціативи "Слуги Народу" у податковій сфері швидко обросли міфами. Я хочу розвінчати основні з них.
Мир ціною держави: чи в тому є щастя?
Вимагаючи мир тут і зараз, кожен з нас має задуматись над його ціною і чи готові ми її платити.
Чому викривачі корупції – це прорив для України? 
Україна зараз має унікальний шанс отримати надійний інструмент у боротьбі з корупцією, а також гарантувати викривачам корупції не лише надійний захист, але й фінансову винагороду.
Як знизити ціни на ліки в Україні
Подолання "вічнозелених патентів" та удосконалення законодавства у сфері постачання ліків на території України – пазл, який складає вже третій Уряд в Україні після Революції Гідності.
До 30-річчя легалізації УГКЦ: похід вулицями Львова 17 вересня 1989 року
У день 50-ліття початку "Золотого вересня" понад 250 тисяч людей вийшли на вулиці Львова, вимагаючи легалізації Української Греко-Католицької Церкви.