Блокувати чи голосувати?

Четвер, 21 березня 2013, 13:06

Розблокувавши у вівторок трибуну парламенту, опозиція нарвалася на шквал критики через те, що начебто здала інтереси Сергія Власенка.

Щоправда, виникає питання, а що б опозиція виграла від такої принциповості?

Відповідний резонанс і оцінку і в українському суспільстві, і у зацікавлених осіб на Заході справа про позбавлення мандата вже отримала. Скасувати рішення суду постановою Верховної Ради неможливо.

Чекати рішення Євросуду доведеться щонайменше рік. Ніхто не може гарантувати, що воно буде на користь захисника Тимошенко.

Але навіть, якщо воно буде на користь Власенка, це не означає, що йому повернуть місце в парламенті.

У понеділок два опозиційні члени ЦВК – Андрій Магера і Юлія Швець – заявили, що українським законодавством не передбачений механізм повернення мандата.

"У такому випадку, якщо буде аналогічне рішення Європейського суду з прав людини, ні Центральна виборча комісія, ніхто інший не зможе вже відновити його порушене право", - сказав Магера. Його точку зору підтримала член ЦВК Юлія Швець.

Більше того, в разі якщо Власенко і виграє позов у Євросуді, компенсація, скоріше за все буде грошовою, а не посадовою.

До того ж, ще минулого понеділка сам Власенко заявив, що не бачить сенсу у блокуванні фракцією призначення чергового депутата за її списком. То чому ж зараз він зажадав більшої ретельності у відстоюванні власних інтересів?

"А що б це блокування дало? Ну відмовився б один кандидат від реєстрації, то ЦВК б викликало іншого. Той би відмовився, покликали б наступного, і так би за місяць обнулили б нам список. Це було б цілком можливо за нинішнього складу ЦВК. Так що, невже так би було краще?" – сказав в інтерв'ю "Українській правді" Геннадій Москаль.

Це зараз Нестор Шуфрич кричить, що опозиція зрадила свого соратника, а, якби та лишилася біля трибуни, Партія регіонів кричала би, що "опозиція блокує ухвалення життєво важливих законів для країни".

Між тим, знявши блокування, опозиція показала неспроможність Партії регіонів проводити законодавчі ініціативи. У регіоналів банально не вистачає голосів. Притиснуті до стінки персональним голосуванням, ті два дні поспіль не могли призначити місцеві вибори у 107 населених пунктах.

Звісно, регіонали спробували це прикрити тим, що низка їх депутатів перебувають у відрядженнях.

Ще в понеділок Олександр Єфремов повідомив, що на пленарних засіданнях будуть відсутні 10-12 регіоналів.

В Раді були відсутні регіонали-бізнесовці Таріел Васадзе, Дмитро Святаш, Василь Хмельницький, а також сестра голови АП Юлія Льовочкіна та син президента Віктор Янукович.

Але крім цього у ПР сталася інша неприємність. Їх дотаційний проект під назвою КПУ заявив, що відмовляється брати участь в голосуванні допоки не буде скасована пенсійна реформа.

Видно, після того, як головного спонсора КПУ Ігоря Калєтніка пересадили з митниці у крісло віце-спікера, його однопартійці перестали отримувати фінансові дотації.

Цього тижня фракція КПУ уперто не голосує, чим поставила ПР у ситуацію, коли рішення не можуть ухвалюватися без голосів опозиції.

В результаті регіонам довелося піти на поступки і призначити вибори мера у Василькові.

Вибори в місті були заблоковані рішенням суду, і, як заявляла опозиція, регіонали просто намагалися їх уникнути, оскільки розуміли, що на Київщині не мають електоральної підтримки.    

Звісно, ключовим рішенням Ради мало стати призначення виборів мера у Києві.

Зразу було відомо, що регіони зроблять все, щоб їх уникнути і перенести на 2015 рік.

Формальні підстави для цього озвучив ще в лютому в інтерв’ю "Дзеркалу тижня. Україна" член ЦВК Михайло Охендовський.

Він нагадав, що і діюча Київрада, і колишній мер були обрані на позачергових виборах у травні 2008 року.

"За нормами тодішньої редакції Конституції депутати міськради обиралися строком на п'ять років, мер - на чотири роки. Тобто термін повноважень для депутатів Київради повинен був закінчитися в 2013 році, для мера - в 2012-му. Однак у 2010 році було відновлено дію Конституції в редакції 1996 року. Строк повноважень за її положеннями складав чотири роки і для депутатів, і для мерів. У лютому 2011-го до Конституції були внесені зміни, за якими термін повноважень і депутатів, і мерів становить п'ять років. Але тільки для тих, хто обраний на чергових виборах", - підкреслив Охендовський.

Наразі регіонали звернулися до КС щодо перенесення виборів мера на 2015 рік, коли і будуть чергові місцеві вибори.

Як кажуть в самій Партії регіонів, там розуміють, що Попов не виграє в опозиційного кандидата. Крім того, в партії немає ні керівника київського осередку, ні навіть грошей.

А мати опозиційного мера перед виборами президента все таки небезпечно, пам’ятаючи дозвіл Омельченка проводити Майдан у 2004 року.

Те, що регіонали не голосували б постанову про вибори, було ясно. Але за результатами голосування видно, що самі опозиціонери знову не видали стовідсотковий результат у цьому голосуванні. Де були 15 представників "Батьківщини", 5 ударівців, 3 свободівці?

І це вже не перше голосування, де окремі опозиціонери "забувають" проголосувати.

Таке неодностайне голосування, так само як і спроби висловити свою окрему точку зору лише заради того, щоб її висловити, дратує значно більше, ніж скасоване блокування. 

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.
Реклама:
Шановні читачі, просимо дотримуватись Правил коментування

Як не отримати штраф власникам контрольованих іноземних компаній

Як Росія обходить західні санкції при експорті нафти і газу

Стратегія та візія України: хто і коли має визначити?

Чому прозорості українських міст недостатньо і як це змінити

Люди в армії закінчуються

Чи можна когось не пускати в укриття? Юридична оцінка ситуації з Radisson Blu