Підвищення розміру штрафів, як чергове "покращення"? ..

26 переглядів
П'ятниця, 30 серпня 2013, 14:17
Олег Несінов
адвокат

Очередная инициатива кабмина вызвала новый всплеск статей от экспертов, правозащитников и простых людей. На этот раз тревоги и возмущение связаны с повышением размера штрафов за нарушение ПДД и расширением полномочий сотрудников ГАИ.

Складывается стойкое ощущение, что вектор работы правительства все чаще направлен не на улучшение жизни граждан, либо отдельных их категорий, – а наоборот.

В "обертке", подаваемой как стремление навести порядок на дорогах, на самом деле явно просматривается главное желание: любым путем взыскать с водителей как можно больше денег. Не особо заботясь о законности действий работников ГАИ или о соблюдении прав граждан-водителей в этих взаимоотношениях.

Совсем недавно, за якобы превышение скорости движения, водители сотнями привлекались к ответственности и штрафовались, получая так называемые "письма счастья". Факт превышения длительное время устанавливался сотрудниками ГАИ с использованием прибора "ВИЗИР", правомерность и способ использования которого впоследствии были признаны незаконными. И что?..

Может, гражданам возвратили уплаченные в виде штрафов деньги, или кого-то из высокопоставленных чиновников за данные системные и многочисленные нарушения прав человека привлекли к уголовной, дисциплинарной, материальной, административной ответственности?.. Вопрос риторический.

Это лишний раз подтверждает: интерес чиновников направлен не на обеспечение законности и прав граждан, а на поиск любых путей взыскания с них денег. Чем больше, тем лучше.

Положения третьей статьи Основного закона – о том, что утверждение и обеспечение прав и свобод человека является главной обязанностью государства, – явно проигрывают перед стремлением чиновников любой ценой выбить с граждан побольше денег.

Не всем известно, что 22 декабря 2010 года Конституционный суд принял решение №23-рп/2010, дело №1-34/2010 по обращению Багинского, в котором указал:

"Елементами верховенства права є принципи рівності і справедливості, правової визначеності, ясності і недвозначності правової норми, оскільки інше не може забезпечити її однакове застосування, не виключає необмеженості трактування у правозастосовній практиці і неминуче призводить до сваволі, – абзац другий підпункту 5.4 пункту 5 мотивувальної частини Рішення КСУ від 22 вересня 2005 року №5-рп/2005.

Принцип правової визначеності означає, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлюваних такими обмеженнями.

Тобто обмеження будь-якого права повинне базуватися на критеріях, які дадуть змогу особі відокремлювати правомірну поведінку від протиправної, передбачати юридичні наслідки своєї поведінки.

Стан правового регулювання притягнення осіб до адміністративної відповідальності, зокрема процедури застосування заходів впливу до порушників у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, КС вважає таким, що не відповідають конституційному визначенню України як правової держави, а тому рекомендує Верховній Раді в найкоротші терміни вирішити зазначене питання відповідно до положень Конституції та з урахуванням цього Рішення".

Прошло почти 3 года после вынесения данного решения. Для пресечения нарушений прав водителей и произвола ГАИ так ничего существенного и не сделано.

А вышеуказанные инициативы правительства только стимулируют эти нарушения.

Как насмешка над понятием верховенства права. Особенно цинично, что все это происходит перед ожидаемым в ноябре подписанием договора об ассоциации Украина – ЕС.

Может, хватит "покращувать", а?..

Олег Несинов, адвокат, правозащитник, Днепропетровск, специально для УП



powered by lun.ua
Реклама:
Як реформувати залізничні пасажирські перевезення
Через карантин "Укрзалізниця" втратила дві третини пасажиропотоку. Дефіциту вагонів немає, тож це час, щоб експериментувати з напрямками.
Що не так з українськими санкціями і чому Україні потрібен новий закон
Наш санкційний механізм може виглядати потужнішим за європейський, втім на практиці стан справ абсолютно інший. На жаль, існують проблеми та серйозні прогалини в нашому санкційному механізмі – майже відсутній механізм моніторингу та відповідальність за порушення.
Трудове законодавство: реформування з тимчасовим результатом
Питання змін українського трудового законодавства стоїть вже більше двадцяти років, але жодна влада досі не спромоглася на системні реформи.
Жінки – ключ до миру. Вони мають бути почуті та побачені
З моменту прийняття Резолюції значно збільшилась кількість жінок та жіночих груп у перемовинах, які виконують роль офіційних посередників або підписантів, а також почастішало вживання гендерно-чутливої мови у мирних угодах. Втім, прогрес відбувається надто повільно.
15 років в українському IT: через "граблі" до зростання
Падіння та злети української IT-галузі і плани на майбутнє. (рос.)
Чи справді українці такі толерантні? Як наші соцмережі реагували на #BlackLivesMatter
Міф про толерантне українське суспільство, яке органічно приймає представників будь-яких націй та рас, на жаль, дуже легко спростувати. Ми побачили це, дослідивши суспільну дискусію щодо руху BlackLivesMatter та протестів у США у травні-червні 2020 року.
Що залишилось після отих ваших майданів?
"Що залишилось після отих ваших майданів?" — це питання я досить часто чув раніше.