Безкультур’я у спадок, або право на небайдужість

36 переглядів
Вівторок, 24 вересня 2013, 18:01
Володимир Ямпольський
керуючий партнер АО "Актіо"

Останнім часом ми якось забули, що не валютний курс, не обсяги виробництва, не технології та навіть не участь в міждержавних утвореннях визначають суть нації і держави.

Мова та культура – це те основне, що продукує народ протягом усього свого історичного буття, те, що відрізняє, що дає право збудувати та відстояти свою державу.

При незбереженні об’єктів культури – держава і нація зникнуть, навіть за наявності найновішої Конституції, вступу до Європейського Союзу та розвитку найновіших технологій.

Але українці, насамперед ті, хто наразі при владі, чомусь вперто намагаються зробити все, щоб наші нащадки отримали у спадок не більше ніж безкультур’я. Теза аж ніяк не безпідставна – й легко доводиться останніми подіями щодо перманентної реконструкції історичного Хрещатика.

Вам щось говорить назва будівельного проекту "Реконструкція торгово-адміністративного будинку з реабілітацією головних фасадів на вулиці Хрещатик/Богдана Хмельницького, 40/1 у Шевченківському районі міста Києва"?

Мабуть, нічого. І врешті-решт, правильно, бо замовив цей проект власник цього ж будинку. Начебто, приватна справа, яку інколи в Києві захищають краще, ніж в Сполучених Штатах Америки.

А що відомо про колишній київський готель "Кане"? Теж небагато. Але в цьому будинку, спорудженому у 1874 році підприємцем Жаном-Батистом Кане, до слова, проект був однією з перших робіт київського архітектора Володимира Ніколаєва, мешкав Михайло Врубель.

Також тут зупинявся під час гастролей Панас Саксаганський, а в 1918 році мешкав майбутній Гетьман Павло Скоропадський. І – що найважливіше – будівля є чи не єдиною на Хрещатику, що вціліла під час Другої світової війни та після "ремонтів" у радянські часи.

Та чи вціліє у 2013 році, бо вищезгаданий будівельний проект якраз і стосується цієї пам’ятки архітектури, стіни якої ще пам’ятають довоєнний Київ.

З "доброї чиновницької волі" Міністерства культури цей будинок ще, начебто, й об’єкт культурної спадщини, але, так би мовити, не дуже – бо охороні підлягають лише частина стін, а отже його можна реконструювати та надбудовувати на будь-який смак.

Чи дійсно це так?

Відповідно до Розпорядження Київської міської державної адміністрації від 15 липня 1998 за номером 1463 будинок, розташований на перетині вулиць Хрещатик/Богдана Хмельницького є пам’яткою архітектури місцевого значення, а згідно з Наказом Мінкульту від 13 липня 2009 (№521/0/16-09) він занесений до Державного реєстру нерухомих пам’яток України.

В 2009 році в Київському науково-методичному центрі з охорони, реставрації та використання пам`яток історії, культури і заповідних територій при Головному управлінні охорони культурної спадщини КМДА було виготовлено паспорт на пам’ятку, в якому предметом охорони було визначено всі фасади цього будинку, а також його визначна містобудівна роль у формуванні історичного ландшафту комплексу вулиць Хрещатик і Богдана Хмельницького.

Але вже в наступному році НДІ пам'яткоохоронних досліджень Міністерства культури виготовляє:

1) ще один паспорт на цю ж пам'ятку, в якому докорінно змінюється предмет охорони – ним залишаються лише декоративне оздоблення другого та третьою поверхів головних фасадів;

2) історико-містобудівне обґрунтування, згідно з яким допускається будівництво на місці пам'ятки сучасної споруди висотою 12 надземних і 2 підземних поверхів. При цьому найвища позначка новобудови сягає 55 метрів, в той час як існуючим Генеральним планом Києва в Центральному історичному ареалі заборонено будівництво споруд вище, ніж 27 метрів.

І вже 26 квітня 2013 директор департаменту Міністерства культури Вінграновський погодив і сам проект скандального будівництва.

Зроблено це було нібито "... зважаючи на схвалення президією Науково-методичної ради з питань охорони культурної спадщини Міністерства культури Концепції реставрації, реабілітації та пристосування пам’ятки місцевого значення та реконструкції приміщень, які не є пам'яткою, по вулиці Хрещатик / Б.Хмельницького....", згідно з протоколом від 25 квітня 2013.

Насправді, 25 квітня 2013 року відбулося засідання президії згаданої ради, але питання порядку денного щодо згаданої Концепції на прохання доповідача Скорик було вирішено перенести і не розглядалося, тож не могло ставитися на голосування.

Це питання Науково-методичною радою більше не розглядалося. Постає питання, наскільки законним є таке "погодження"?

Припустимо, що погодження будівництва є помилковим, й про це, сподіваємось, буде відповідне звернення до прокуратури міста. Також маємо надію, що й громада Києва стане на захист своєї культурної спадщини.

Але постає питання – чи порушено в даному випадку закон "Про охорону культурної спадщини"?

Висновок і науковців, зокрема, з Інституту держави і права імені Корецького НАНУ, і адвокатів-практиків відділу з розробки та реєстрації охоронних договорів та інших дій стосовно об’єктів культурної спадщини АО "АКТІО", однозначний – так!

Адже згідно статті 1 ні про яку реконструкцію не може йти мова – лише й виключно "використання, консервація, реставрація, ремонт, реабілітація, пристосування та музеєфікація".

Стаття 22 забороняє зносити, змінювати, замінювати, переміщувати (переносити) на інші місця пам’ятки, їхні частини, пов’язане з ними рухоме та нерухоме майно.

Відповідно ж до статті 24 власник або уповноважений ним орган, користувач зобов’язані утримувати пам’ятку в належному стані, своєчасно провадити ремонт, захищати від пошкодження, руйнування або знищення відповідно до закону та охоронного договору.

То може киянам варто звернути більш пильну увагу на готель "Кане"?



powered by lun.ua
Чи збирається "зелена команда" перетворювати радянську вищу освіту у європейську?
Сказати, що нічого не змінилося у вищій школі за роки незалежності було б нещиро. Але ще менш щиро було б сказати про якісь суттєві зміни.
США допоможуть: як зріджений газ змінює європейський енергоринок
Києву необхідно активізувати будівництво газопроводу-інтерконектора між Польщею та Україною. Мусимо отримати максимум благ від вдалої політичної кон'юнктури.
П’ять міфів про податкові ініціативи "Слуги народу"
Законодавчі ініціативи "Слуги Народу" у податковій сфері швидко обросли міфами. Я хочу розвінчати основні з них.
Мир ціною держави: чи в тому є щастя?
Вимагаючи мир тут і зараз, кожен з нас має задуматись над його ціною і чи готові ми її платити.
Чому викривачі корупції – це прорив для України? 
Україна зараз має унікальний шанс отримати надійний інструмент у боротьбі з корупцією, а також гарантувати викривачам корупції не лише надійний захист, але й фінансову винагороду.
Як знизити ціни на ліки в Україні
Подолання "вічнозелених патентів" та удосконалення законодавства у сфері постачання ліків на території України – пазл, який складає вже третій Уряд в Україні після Революції Гідності.
До 30-річчя легалізації УГКЦ: похід вулицями Львова 17 вересня 1989 року
У день 50-ліття початку "Золотого вересня" понад 250 тисяч людей вийшли на вулиці Львова, вимагаючи легалізації Української Греко-Католицької Церкви.