Виляючи собою

Вівторок, 19 листопада 2013, 11:22

"Чому собака виляє хвостом?
Тому що вона розумніша за хвіст.
Якби хвіст був розумнішим, він би виляв собакою".
з кінофільму Баррі Левінсона "Хвіст виляє собакою"

Єврокомісар Штефан Фюле, мабуть, вже не раз пошкодував про сказані слова на цьогорічному саміті у Ялті.

"Дещо абсолютно приголомшливе, значне відбулося в Україні – певний консенсус, який зараз зароджується у Верховній раді. Кількість голосів, які віддаються за європейське законодавство, яке було прийнято нещодавно – це безпрецедентний випадок. Я сподіваюся: він дає нам певний заділ на майбутнє, що європейський порядок денний завжди стоятиме над вузькопартійними інтересами", – емоційно виголошував тоді він.

Певна річ, зараз ніяких конкретних заяв щодо країни з 46-мільйонним населенням з його боку немає.

Водночас, Фюле можна зрозуміти: політик, повноваження якого у Брюсселі добігають кінця наступного року, намагається рятувати свою кар'єру від провалу. Асоціація з Україною для нього стала б немалою перемогою.

На календарі вже перевалило половину листопада, а позитивними сигналами навіть не пахне.

Однак, комісар виніс хороший урок – не можна довіряти українським політикам допоки справу не доведено до кінця.

Янукович vs ЄС і РФ

У вересні президент України здивував усіх: він змістив свою політичну орієнтацію на 180 градусів і став чітким євроінтегратором.

Впевненість у цьому підтверджував виступ Віктора Федоровича на відкритті III сесії Верховної ради.

"Асоціація з ЄС потрібна не владі чи опозиції, вона потрібна країні", – виголошував з трибуни гарант.

Такий поворот раніше російськоналаштованого президента збив з пантелику не те, що українців, а навіть деяких регіоналів.

Ходили не пусті балачки, що у ПР назріває розкол, адже далеко не всі її члени хочуть повертатися лицем до Європи, а до Росії самі знаєте чим.

Янукович настільки був непоступливий у своїх намірах, що зібрав свою фракцію в кінотеатрі "Зоряний" для роз'яснення нового політичного курсу.

Більше того, тим членам, які були проти нового напрямку країни, президент вказував на двері.

Обмін "компліментами" України з РФ, численні заяви міністрів та депутатів на офіційних засіданнях та ток-шоу – все підтверджувало тверду волю влади підписати Угоду про асоціацію з ЄС саме цього року і саме у Вільнюсі.

У глави держави навіть почав підвищуватися рейтинг симпатій!

Та ніхто не думав вирішувати одну з найголовніших умов, на вирішення якої вказували більшість євродепутатів – проблему вибіркового правосуддя, себто питання Тимошенко.

Головна ув'язнена країни стала частиною наріжного каменя на шляху до Вільнюса.

Свою позицію щодо ЮВТ президент висловив ще на згаданому саміті у Ялті, і з тих пір, здається, нічого у його переконаннях не змінилося.

"Поки що (стосовно Тимошенко – прим. автора) ми не сказали ні да, ні ні", – неохоче відповідав Янукович.

Говорячи про екс-прем'єра, виглядає, що питання, пов'язані з нею, Віктор Янукович сприймає на власну адресу.

В будь-якому разі, допомоги у виконанні цієї вимоги ЄС з його боку абсолютно не спостерігається.

Для глави держави Юлія Володимирівна залишається трофеєм власної впливовості і, водночас, відкритою можливістю для торгів і блефувань.

Інша частина наріжного каменю – це гроші, яких в Україні немає.

Державі потрібні ці гроші, немов повітря для покриття чорної дірки вітчизняного бюджету, котра все частіше дається взнаки.

Підписання Угоди про асоціацію не гарантує автоматичного надходження грошей від будь-яких європейських структур.

На Банковій вважають, що за відмову від нового курсу України Росія гарантовано дасть гроші на пільгових умовах + продовжить переговори щодо ціни на газ.

Хвіст собакою

За всією логікою, ближче до дати вільнюського саміту керівництво країни мало б потоваришувати із західними колегами і спокійно очікувати підписання Угоди.

На жаль, ніхто ні з ким не потоваришував і ніхто нікого не підтримує. Впродовж останніх тижнів істеблішмент кардинально змінив свою риторику.

Якщо, наприклад, співставити слова прем'єр-міністра Миколи Азарова двомісячної давності з сьогоднішніми, можна подумати, що їх виголошували дві різні людини.

"На сьогодні ринок ЄС є одним із найбільших у світі, він об'єднує 28 держав-членів із населенням 500 мільйонів осіб. Україна хоче приєднатися не просто до найбільшого торговельно-економічного об'єднання у світі, а й до спільноти із сучасними стандартами демократії та прав людини" – це заява зроблена 18 вересня 2013 року.

"Для нас зараз питання врегулювання відносин з Росією, насамперед торгово-економічних, які, в тому числі, включають газові питання, є питанням першочергової важливості " – це сказано 11 листопада 2013 року.

Глава держави теж відрізняється від себе вересневого.

Як відомо, за останній місяць Віктор Янукович зустрічався з президентом Росії Володимиром Путіним двічі. Перша зустріч була неформальною і відбувалася наприкінці жовтня у Сочі.

Будь-які подробиці розмови двох гігантів невідомі. Згідно з інформацією сайту президента, друга зустріч відбулася 9 листопада. Місце зустрічі невідоме. Про що велася бесіда президентів невідомо також.

Картину невідомості доповнює і той факт, що російське телебачення розказало, що Янукович останнього разу не долетів до Путіна.

Водночас, прес-секретар президента РФ Дмітрій Пєсков та однопартійці ВФЯ підтвержують, що зустріч президентів відбулася.

Секрети наскільки страшні, що регіоналка Олена Бондаренко взялася пояснювати зникнення Януковича у доволі цікавий спосіб: "У світлі постійних скандалів а-ля Сноуден, а-ля Ассанж, я думаю, що це якраз ті заходи безпеки, які вживають політики двох країн відносно того, щоб за ними не шпигували", – заявила депутат.

За джерелами "Дзеркала тижня", у Москві, Володимир Путін пообіцяв Віктору Януковичу, все що той хотів для країни і для себе особисто, в тому числі, і захід "Сім'ї" до деяких суперприбуткових, але недоступних їй сьогодні схем; плюс суперпідтримку на виборах 2015 року. Взамін Україна повинна стати членом Митного союзу.

Останній, за інформацією видання, не прийняв такої пропозиції.

Врешті, всі баталії й інтриги, що зараз відбувається у вітчизняному політикумі, нагадують американську кінокомедію "Хвіст виляє собакою".

Події фільму розгортаються у передвибрчий період. Буквально за декілька днів до початку гонки президент-кандитат вляпується у секс-скандал.

Перед командою глави держави постає завдання відволікти увагу громадян і відтягнути хоча б декілька днів.

Радник президента Конрад Брін звертається по допомогу до кінопродюсера Стенлі Мотса. Вони вигадують рятівний хід – США начебто оголошує війну Албанії. Всі кадри вигаданої трагедії, що транслюють провідні теленовини, знімаються у голлівудських павільйонах.

В кінцевому результаті, екстраординарною вигадкою вони рятують рейтинг керівника Білого дому.

Слава Богу, Україна не у тому стані, щоб оголошувати фальшиві війни, а на студії Довженка зі спецефектами взагалі не розженешся. Врешті, Сирії і так пропонуємо допомогти знищити хімічну зброю.

За великим рахунком, в Україні триває напівмайстерне виляння країною у потребах і безпорадності вузького кола осіб.

Від самого початку влада розглядала асоціацію з ЄС саме, як додаткову гарантію утримання влади.

Заручившись підтримкою ЄС, Янукович планував охреститися демократом європейського ґатунку.

Він хоче, щоб з ним рахувалися і поважали, він хоче, щоб руку йому першому тиснули, а не обходили його персону десятими дорогами!

Однак, "хрещення" президента має неприйнятну для нього ціну – Тимошенко у Німеччині.

Мовляв, а хтозна, що можна очікувати там від цієї жінки?!

Насправді Віктор Федорович не хоче ні Євросоюзу, ні Митного союзу, найкраще положення для нього – сидіння на двох стільцях, в очікуванні манни небесної.

Взагалі, гарант є комформістом і йому геть не до вподоби, що на нього тиснуть із заходу на схід.

Але зовсім скрутне становище країни, розлючений народ та можлива ізоляція країни змушує владу шукати найрізноманітніші шляхи виживання.

За два тижні до саміту український істеблішмент знаходиться у повній розгубленості.

***

Тож 28 листопада на обличчі Штефана Фюле може з'явитися сповнена радощів посмішка… А може й покотитися скупа чоловіча сльоза.

Роман Кравець, спеціально для УП



powered by lun.ua

Remote control: як бути ефективним керівником на дистанційній роботі

"100% Життя" vs Андрій Деркач: активісти оскаржують в суді звинувачення нардепа

Чому Україна має боротись із змінами клімату?

Одне слово, що змінює все, або Як повернути топчиновників в антикорупційні рамки

Маніпуляції на ринку електроенергії

Місто збудовано, а води немає, або Чому ірпінська вода потребує системних рішень