На шляху тотальних фальсифікацій виборів
На шляху тотальних фальсифікацій виборів
На довиборах в парламент влада протестувала як відомі до цього способи фальсифікації, так і нові методи. У процесі була задіяна уся державна машина. Ефект вражає – понад 20% "допису" голосів кандидатам від влади.
Із таким масштабним викривленням виборчого процесу Україна ще не стикалася. Досі йшлося про межу в 10-12%. Навряд можна говорити, що влада задіяла такий потужний ресурс фальсифікацій заради 3-4 нових депутатських мандатів.
Це була підготовка президентської кампанії.
На прикладі 94-го виборчого округу з центром в Обухові, наведемо лише деякі конкретні псевдо-технології, які успішно апробувала влада.
"Технології"
Купівля голосів. Із масовою скупкою ми стикнулися ще на старті виборчої кампанії. Усім бажаючим роздавалися продуктові набори вартістю приблизно 400 гривень. Тим, хто отримав такий продпайок пропонувалося стати "десятниками" і взяти на список 10 бажаючих отримати подарунок до виборів і 200 гривень уже після голосування. Десятнику за таку роботу обіцялося 800 гривень премії.
По ходу виборчої кампанії затримувалися автомобілі із пайками і агітпродукцією, встановлювалися конкретні причетні особи. Та судові позови і звернення у міліцію або не приймалися взагалі, або не задовольнялися.
"Каруселі". Люди без прописки на окрузі "кружляли" дільницями із самого ранку, що стало новизною – раніше такі речі запускалися в другій половині дня.
Вони організованою колоною заходили на дільницю та отримували бюлетені у наперед визначених осіб. За правило, залучені в схему члени комісій у кількості 2-х осіб сиділи першими зліва. Голосуючі мали при собі корінці "поіменне голосування", завчасно отримані від "бригадирів".
Відео-спостереження. Водночас на усіх великих виборчих дільницях були встановлені відео-камери (ВІДЕО), які направлялися на виборчі скриньки. Камери встановлювалися або усним рішенням голів комісій, або протоколами більшості членів ДВК, чи іншим чином.
За камерами закріплялися конкретні відповідальні хлопці кремезної статури. Усі звернення спостерігачів чи членів комісій від опозиції прибрати камери, чи не вести зйомку процесу голосування залишалися без розгляду.
Лише в окремих випадках вдавалося "переконувати" голів ДВК діяти в рамках закону та не перешкоджати роботі спостерігачів, яких просто не бажали допускали до відео-камер.
За які кошти придбана апаратура, і куди відправлено відео досі залишається відкритим питанням.
Роль відео-фіксації наступна: особи, котрі продали свій голос за пайок та "карусельники", організовано заходили на дільницю, отримували бюлетені та демонстрували на камеру, що проголосували "вірно".
Окрім цього, було встановлено наявність мережі Wi-Fi на низці дільниць із назвами на зразок "D-100". Запитання про походження мережі викликало паніку у голів ДВК.
Той факт, як оперативно виводилися "неугодні" люди із дільниці, наштовхує на думку про пряму онлайн-трансляцію із місця подій та координацію процесу з кабінетів.
Видача грошей під дільницею. Особи, котрі проголосували "вірно" отримували кошти прямо у білий день за метрів 200-300 від дільниць "під список". Десятниками, котрі видавали гроші, працювали і юні дівчата, і вчителі, лікарі, пенсіонери, і навіть міліціонери у відставці.
Контроль за комісіями. Звісно ж, кандидати не від влади вщент програли жеребкування і дільничні виборчі комісії були із самого початку сформовані під провладного кандидата.
А після зняття із виборів Віктора Романюка, представникам від опозиції, немало-небагато 405 осіб за квотою 3-х парламентських партій, пропонувалося по 2 000 гривень за "НЕ бачення та НЕ втручання у процес".
До честі, погодилися на таке далеко не всі і багато хто повідомив про спроби підкупу. Проте були комісії, де були "заряджені" фактично усі члени ДВК.
Головну роль у роботі на дільницях відводилася головам ДВК. Саме вони в день виборів визначали відповідальних за обслуговування "продажних виборців", визначали відповідальних за відео-фіксацію та давали вказівки… міліціонерам (!!!) про видалення неугодних осіб із дільниць.
Підписування пустих протоколів та перекодування бюлетенів. Були зафіксовані і старі добре провірені методи – підписування членами комісій пустих протоколів для подальшого заповнення потрібними цифрами (ВІДЕО).
Зокрема, один такий факт вдалося "в живу" зафіксувати журналістам центральних телеканалів. У відповідь голова ДВК нахабно підтвердив даний факт, хизуючись безкарністю.
Також зафіксовані факти перекидання бюлетенів під час підрахунку на користь провладного кандидат із купки голосів за опонентів.
Звісно ж, голосували за владу поголовно пацієнти психлікарні та на інших спец дільницях – та тим уже нікого не здивуєш.
Також вкидалися пачками бюлетені наперед винесені для заповнення за межі дільниці.
Задіяння державних органів та правоохоронців. Були випадки, коли піймані "на гарячому" "карусельники" тікали за шлагбаум на територію державних органів та установ, як-то лікарні.
А правоохоронці, м’яко кажучи, не охоче реагували на фіксацію фальсифікацій.
Доводилося чути таке пояснення від офіцерів: "мені голова ДВК не давав вказівки і взагалі ми реагуємо тільки на бійки".
І навіть, коли працівники міліції приїжджали на виклик, то, як правило, безперешкодно відпускали фальсифікаторів, незважаючи на наявні докази скупки.
"Десятники" та "бригадири" повторно запускалися в роботу. Більше того, проти членів нашої команди оперативно "бралися в роботу" заяви від пійманих фальсифікаторів про, начебто, грабіж, крадіжку касового апарату, фізичне перешкоджання діяльності членів ДВК тощо.
План "Б\. У нас була оперативна інформація, що у випадку недостачі і такого потужного арсеналу фальсифікацій протоколи переписуватимуться у автобусах по дорозі в ОВК. В такі пересувні пункти протоколи ДВК мали доставлятися по точкам локації від 5-10 дільниць. Та цей механізм, принаймні на 94-му окрузі, запущений не був.
Замість висновку
По-перше, в результаті усіх маніпуляцій, явка на 94-му окрузі становила на 2% більше, аніж в 2012-му році, а кандидат від влади, за даними ЦВК, набрав більшість голосів виборців на Київщині. Попри те, що і соціологічні дослідження і екзит-поли давали показники нижчі для влади на 20-30%.
Цікаво на таку цифру різняться офіційні дані від екзит-полів і на інших округах, де перемогли представники влади.
По-друге, значна частина вищезазначених фактів нами, командою кандидата в нардепи від опозиції Андрія Лозового, запротокольована і передана у правоохоронні органи та інші інстанції, згідно норм чинного законодавства.
Проте, ми чітко усвідомлюємо, що при чинній владі марно розраховувати на встановлення справедливості. Та ми не збираємося залишати факти фальсифікацій без розгляду громадськості.
Країна має знати своїх "героїв" в обличчя та поіменно. Саме на таких виконавців, котрі за пару сотень гривень продають майбутнє країни, і тримається чинний режим.
По-третє, опозиція, якщо прагне перемогти на президентських виборах, має не скиглити та тушити Майдан, а уже зараз готувати сотні тисяч кадрів здатних протистояти такому масштабному фальшу.
По-четверте. Шок! Тисячі людей голосували "за гречку" та відразу їхали на Майдан протестувати проти свавілля влади.
По-п’яте, за нашими підрахунками, для успішної реалізації таких "технологій" – скупки та фальсифікацій – в рамках усієї країни на президентських виборах потрібно біля 15 мільярдів доларів США. А хіба це гроші, коли йдеться про питання "життя і смерті" у політиці чинного очільника держави та благополуччя його свити…
Ярослав Макітра, політтехнолог, для УП
