Період кристалізації

Вівторок, 31 грудня 2013, 09:00

Здається, чим більше Майдан таврує певних функціонерів влади, тим більшої цінності вони набувають в очах президента. Мабуть, у координатах чинної системи акції Андрія Клюєва й Віталія Захарченка особливо стрімко пішли вгору.

Вимоги щодо відставок і покарання винних у кровопролитті 30 листопада спричиняють неадекватну реакцію верховного головнокомандувача не лише тому, що Віктор Янукович, як вважається, ненавидить психологічний тиск.

Просто режими, подібні до нинішнього, тримаються на найбільш дискредитованих персонажах. Така влада прагне опиратися на тих, кого можна використовувати поза межами всіх "статутів" і з найширшою амплітудою. І коли вона жертвує пішаками, то тільки для того, щоб уберегти більш одіозні фігури, котрі готові на все.

Сумарний термін ув'язнення, який "напрацював" той чи інший посадовець, робить його затребуваним і не дає шансів вийти із гри. На те й весь розрахунок.

У цих руки в крові? Зашибісь. Будуть маратися далі, роботи ж – непочатий край. А ці – патологічні брехуни? Значить, у їхні вуста можна вкласти що завгодно. Принаймні, молитву за царя-Ірода вони повторюватимуть без збоїв. Хіба можна "зливати" такі цінні кадри?..

Новинарі стежать за порухами депутатів із фракції ПР, яким набридло амплуа дресированих кнопкодавів. Але справа не лише в нардепах.

Це момент особистої кристалізації для всіх – журналістів, ментів, спортсменів, студентів, учителів, пенсіонерів. Кожен змушений з'ясовувати власну межу пристосуванства/принциповості, підлості/чесності тощо. Словом, усе, як Іван Богослов прописав у своєму Одкровенні: "Неправедний нехай чинить неправду ще, і поганий нехай ще опоганюється. А праведний нехай ще чинить правду, а святий нехай ще освячується!"

Нинішній Майдан не є інструментом зміни влади, його не можна називати революцією. Бо мовою політичного карнавалу не вдасться говорити з людьми, які торували шлях у владу бейсбольними битами. Це геть не той регістр.

Але Майдан відбувся як чинник кристалізації суспільства.

Це наш Апокаліпсис, у первісному значенні грецького слова – "викриття", "зняття покровів".

Тарас Антипович, спеціально для УП

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.
Реклама:
Шановні читачі, просимо дотримуватись Правил коментування

Чому бізнесу вигідно вкладати кошти в освіту та хто повинен контролювати ці інвестиції

Як нам звучати у світі? В продовження дискусії про класичну музику

Як жити з травматичними подіями. Поради від психотерапевтки Едіт Егер, яка пережила Голокост, та її внука

Четвертий рік функціонування ринку землі: все скуплять латифундисти?

Перезавантажити адвокатуру: справа Шевчука як індикатор несправності системи 

Чи варто бити на сполох через "надто" низьку інфляцію