Інформаційна політика на крові

26 переглядів
Неділя, 16 березня 2014, 10:34
Богдан Червак
голова ОУН

Україна в українці потроху оговтуються від інформаційних атак з боку "дружньої" Росії. І хоча війна, в тому числі інформаційна, триває, можна зробити певні підсумки.

Без сумніву ми стали об’єктивом сильного інформаційного виливу, який справедливо називають агресією, і який багатьох шокував.

Але шок доволі скоро минув. Без будь-яких вказівок чи побажань влади, здається, що це була рука Господня, практично усі вітчизняні канали виступили єдиним фронтом проти агресора.

Логотип "Єдина країна" на провідних каналах Україна – візуальний вияв цієї єдності.

Певний час не вдавалося освоїти відповідну риторику. Це передусім стосується точної фіксації подій і явищ, які відбуваються на території АР Крим.

Але, здається, що і це позаду.

Українські ЗМІ відтепер називають речі своїми іменами: в Україні, на території Криму немає "зелених чоловічків" або ж загонів "народної самооборони Криму", а є російські окупаційні війська.

Немає прем'єр-міністра Криму Аксьонова. А є нелегітимний та не визнаний українською владою авантюрист, який називає себе "прем'єр-міністром".

Усі рішення, які у ці дні приймає парламент Криму, трактуються як "так звані" або ж незаконні, оскільки ведуть до сепаратизму.

Агресивність, брутальність та вороже ставлення до всього українського з боку окупантів в Криму мало б примусити журналістів бути "зваженими" і "не піддаватися на провокації", тобто не їхати на півострів.

Цього не сталося. Навпаки, охочих журналістів у ці дні побувати в Криму не бракує.

Більше того, журналісти "Спільно. ТВ" розповідали мені, що до них весь час звертаються прості люди, які не мають відношення до журналістської професії, але їдуть в Крим і готові звідси вести репортажі, а тому просять надати їм відповідну техніку.

Ще ніколи в ефірах не було стільки "приватних зйомок", але саме вони у ці дні дають можливість відчути пульс України, побачити героїзм наших солдат, відданість українців своїй Батьківщині та хамство і звірства російських окупантів.

Не обійшлося без зайвих дискусій, які, на мій погляд, не припустимі, коли країна перебуває у стані війни.

Йдеться про виключення з кабельного ТБ тих російських каналів, які відверто розпалюють міжнаціональну ворожнечу, ведуть пропаганду спрямовану на підрив територіальної цілісності й суверенітету Української держави.

Правда, при цьому треба відзначити, що окремі провайдери не втягнулися у цю дискусію із Нацрадою з питань телебачення і радіомовлення, а просто позбулися  каналів-агресорів.

У цій війні ми зазнали перших втрат. У Донецьку під час мітингу за єдність України загинув прес-секретар ВО "Свобода" Володимир Чернявський.

У цьому контексті особливо цинічною є заява російського МЗС, яка події у Донецьку трактує як напад "радикалів" на "мирних демонстрантів" проросійської орієнтації. Бог свідок: росіяни на крові роблять свою "інформаційну політику".

У Криму журналістів викрадають, б’ють, грабують, трощать їхню техніку. Маємо ранених і покалічених, але духом не зламаних журналістів.

Так звана "влада" Криму домоглася заборони на території Криму мовлення практично усіх українських теле- і радіо каналів.

Очевидно, що уся відповідальність за переслідування в Україні журналістів, обмеження свободи слова, грубе порушення всіх міжнародних конвенцій, які гарантують доступ до інформації, лежить на країні-агресору.

На війні як на війні. Не обійшлося без зрадників і колаборантів.

Наказами Держкомтелерадіо звільнено з посад генерального директора ДТРК "Крим" Степана Гулеватого та генерального директора Севастопольської регіональної державної ТРК Сергія Норманського, які фактично здалися на милість окупантам.

Не виключаю, що у майбутньому можуть з’явитися інші зрадники. Але впевнений, що більшість журналістів, і працівників українських ЗМІ на шлях національної зради ніколи не стануть.

Не обходиться без питань, на які немає відповідей. Скажімо, Радіо "Ера", яке в цілому має якісний і патріотичний контент, водночас ретранслює програми "Голосу Росії", у яких московські "експерти" переповідають нам темники написані у "Кремлі".

Нинішня інформаційна війна добрий привід переосмислити усю дотеперішню інформаційну політику держави і зробити з цього належні висновки.

Але це буде завтра. Сьогодні ж маємо перемогти.

Богдан Червак, для УП



powered by lun.ua
Бутан і Непал – два світи однієї Азії
Періодично серед місцевих проводять соцопитування про те, наскільки вони задоволені своїм життям. 95% людей кажуть, що їх все влаштовує і вони отримують задоволення від усього, що відбувається. (рос.)
Особливий статус Донбасу як політичне дежавю
Те, що відбувається зараз навколо Донбасу та його "особливого" статусу, викликає політичне дежавю: Порошенко і Ко чотири роки тому намагалися просунути через парламент те саме й під тим самим соусом...
"Мертві душі" серед отримувачів державних виплат. Як їх виявити?
Що таке верифікація державних витрат? Відповіді на топ-5 запитань.
Держзрада в Мінекономіці та зірване виробництво снарядів: до чого тут люди Пашинського? 
Поки державна компанія "Артем" чекає на обладнання зі США, право поставляти снаряди для "Гіацинтів" збройних сил отримала приватна фірма ТОВ "Рубін 2017". Розбираємося, до чого тут Пашинський і його люди.
Що може піти не так під час оновлення НАЗК?
Які ризики у процесі оновлення НАЗК залишаються. Для їхнього уникнення в більшості випадків може допомогти лише належна увага з боку громадськості та міжнародних партнерів.
Фонд енергоефективності: що треба знати ОСББ та управителям
Нова програма фонду передбачає виділення грантів на енергомодернізацію багатоквартирних будинків. Далі — відповіді на головні процедурні питання.
Веселі старти президента Зеленського у судах
Зеленський вніс до парламенту законопроект, що має виправити помилки, допущені попередньою владою, та забезпечити реальну незалежність суддів. Як змінився законопроект між першим і другим читанням, чи дослухались депутати до порад експертів і чи всі недоліки були вилучені – пояснюємо.