Як я вивозив "камази" із трупами...

67 переглядів
Вівторок, 24 червня 2014, 16:06
Олег Ляшко
народний депутат

"Случилось так, что в саду наших душ вместо ангелов ходят артисты,

Ходят за деньги, прямо по цветам сапогами.

До счастья было рукой подать, но все испортили сепаратисты,

Теперь нам придётся идти к нему своими ногами".

БГребенщиков

Щовечора отримую моніторинг згадувань про мене у ЗМІ. Якщо є час і настрій - читаю. Дізнаюсь про себе багато нового. Особливо з російських ЗМІ. Пишуть таке, що на голову не налазить...

Ляшко зґвалтував корову, а потім заколов її вилами. Ляшко викрав у Криму і повіз у Туреччину двох неповнолітніх дітей і скрипку Страдіварі. Ляшко вивіз із Маріуполя три "камази" із трупами сепаратистів - "Аби ж то!" - сказав один мій добрий знайомий, прочитавши останню новину.

Я вже звик. У наш час смути вважаю це ознакою того, що дію по совісті і рухаюсь у правильному напрямку. Чим краще працюєш - тим більше тебе демонізує пропагандистська машина Москви, чи не так?

А якщо зовсім чесно: від страхітливих небилиць російських ЗМІ я часто гучно і щиро сміюся. Хоча розумію, що насправді нічого смішного немає. Ті люди в Україні, які перебувають під впливом московської пропаганди, мають психіку, скалічену витонченими гебельсівськими методами путіних-суркових.

Повірте, глядачі, слухачі та читачі російського інформпростору в значній мірі вірять тим нісенітницям, які ці брехуни намагаються закласти їм у голови. І це не смішно, а страшно.

Одначе навіть я був глибоко здивований (і подавився вареником), помітивши на "Українській правді" блог Олексія Братущака із промовистою назвою "Сепаратистький "слід Ляшка".

Автор намагається знайти у моєму оточенні "сепаратиський слід" та прив'язати мене до сепаратистки Шилової. Прочитавши текст, чомусь згадав Енштейна: "Всі люди брешуть, але нічого страшного у тому нема, бо ніхто нікого не слухає".

Але ці слова не завжди відповідають дійсності. Людина теоретично може повірити у будь-яку ахінею. Відтак кажу правду.

Вікторія Шилова справді була членом Радикальної партії з січня по грудень 2013 року. Талановита жінка. Партії міняла стільки разів, що я заплутався. Але змогла ж таки, зміюка ефіопська, причарувати мене своєю харизмою, виправдати життєвими обставинами свою політичну проституцію і переконати, що "разом - і до кінця!".

Причарувати не тільки мене, а і всю партію, яка обрала Вікторію моїм заступником. Це була помилка, за яку я дорікаю собі і досі. Однопартійці - теж. Але не помиляється тільки той, хто нічого не робить. Сильні люди люди вміють визнавати своі помилки і просити вибачення, слабаки - ніколи.

І як би боляче не було усвідомлювати те, що помилився, недарма Ніцше вчив: "Правда робить нас сильніше". Шилова була виключена з нашої партії за зраду України ще на початку грудня 2013 року, я публічно визнав свою помилку і вибачився перед людьми, які мені вірять. 

Ще на початку ЄвроМайдану Шилова носила на Майдан бутерброди і заявляла про жорстку проукраїнську позицію. А вже у грудні зрадила свій народ і продалась Москві.

Що ж, революційна ситуація показує, хто є хто. Коментувати шизофренічні заяви Шилової про себе і щодо подій в Україні в цілому вважаю недоцільним, це те саме, що давати коментарі щодо побрехеньок на ОРТ і НТВ.

Минуло понад півроку. Проте автор з усіх сил намагається прив'язати мене до Шилової. Чому? Не знаю. Можливі причини:

1. Автор працює вкрай не професійно. І, пишучи текст, халтурить із опрацюванням інформації.

2. Автор, як і сепаратисти, палає ненавистю до мене, відтак шукає привід скомпроментувати.

3. Це проплачене замовлення. В такому випадку цілком очевидно, що УП як гіперпопулярний сайт просто використана як інформаційний майданчик. Прошу редакцію бути більш уважною до "джинси-чорнухи".

Між тим, намагаючись пов'язати мене із (вдумайтесь!) сепаратистами, автор явно лоханувся, даруйте за жаргон. Я жодного разу не бачив Братущака на Сході і Півдні, де провів більшу частину часу за останні місяці.

Де був Братущак, коли ми з однодумцями стояли під кулями на Грушевського? Не за сто метрів від першої барикади, де усі фотографувалися на фоні палаючих шин, а на справжній передовій.

Так само його не було, коли ми з побратимами вели боротьбу у гарячих точках. Щось я не бачив цього персонажа ні під час затримання лідера луганських сепаратистів Клінчаєва, ні під час арешту міністра оборони "Донєцкой народной рєспублікі" Хакмізянова, ні під час АТО в Маріуполі.

Судячи з фото, обвинувачувач мене у сепаратизмі Братущак - чоловік того віку, що може воювати із сепаратистами. Але за своїм духом здатен "воювати" лише на клавіатурі.

powered by lun.ua
Капітолій. Початок реваншу Трампа
Дональд Трамп не здасться зараз, оскільки має намір балотуватися на наступних президентських виборах.
Заробити на смертях: як нас позбавили світової вакцини в 5 разів дешевше
Три долари заплатила Всесвітня організація охорони здоров'я за вакцину, закупівлю якої в ручному режимі зірвав міністр охорони здоров'я Максим Степанов.
Справжня ціна хутра норок: історія одного розслідувача
Наприкінці вересня 2020 року польський Сейм (нижня палата парламенту) провів історичну нараду з питань правового захисту тварин у Польщі.
Чи змінив Національний банк свою політику на валютному ринку
За яким принципом НБУ буде виходити на ринок з валютними інтервенціями та як впливатиме на курс. Що змінилося у новій стратегії?
Торговельний фокус з лісом: друзям — усе, а суспільству — нічого?
Чому торгівля необробленою деревиною відбувається на закритих "аукціонах" та без конкуренції.
Справа генерала Назарова — сигнал, який не можна ігнорувати
Справа Назарова як потенційний прецедент для військового судочинства України та свідчення неврегульованості ключових питань військової юстиції.
Демократія і некомпетентність
Чому Арістотель не довіряв демократії як формі правління, у чому полягають вади останньої та що це означає для сучасної України.