АТО як система викликів

Четвер, 31 липня 2014, 16:50

Щодня приймаються мільйони рішень у зв'язку з АТО і ситуацією на Донбасі. Генерали ухвалюють рішення про штурм, командири про вивіз ранених, волонтери – переносити бронежилети, польська прокуратура – їх садити за це…

Хтось йде у відставку, хтось віддає свою зарплату, хтось допомагає в лікарні – всі ці рішення відірвані один від одного, але водночас стосуються одного й того ж.

Війна, як найгірша форма політичної і економічної кризи, зачіпає всі сфери життя суспільства, і найважливіше зрозуміти, що маємо справу не з розрізненими проблемами, а саме з комплексною системою.

Негативним наслідком хаотичних рішень є неправильний розподіл ресурсів, що відповідно позначається на досягненні потрібних результатів. Хаос волонтерської допомоги призводить до того, що в одних батальйонах солдати вибирають щотижня іншу форму, а в інших досі не мають банальних карематів і спальників.

І в цьому немає вини волонтерів, які демонструють вражаючу для всього світу громадську активність. Це завдання держави впорядкувати і створити умови для  правильного використаннях тих суспільних сил, які приходять на допомогу.

Однак, хаос поширений на всі сфери, часто спричиняє до відсутності потрібних і нагальних рішень, і натомість приділення надмірної уваги другорядним.

Ситуацію потрібно змінювати, і перший крок до цього формування системного підходу на рівні держави. В кожній сфері має бути сформовано політику щодо АТО, які в сукупності і будуть представляти собою систему. Нижче запропоновано деякі штрихи до такої системи.

Законодавство і відповідальність солдат

Війна не є причиною порушувати закони. І більшість учасників бойових дій обов’язково дізнаються про це від прокуратури після завершення конфлікту. З іншого боку, українське законодавство зовсім не створене для прийняття швидких і правильних рішень, як цього вимагає ситуація.

Роками закони приймаються в цілях особистої мотивації, і коли прийшов час захищати суспільний інтерес – передумов для цього виявилось мало. Історії з блокуванням купівлі бронежилетів, неможливістю використати зібрані через смс кошти, забезпечення добровольчих батальйонів тощо – яскраві тому приклади.

Військовий стан вирішує чимало питань для ведення ефективних бойових дій, але і аргументи проти теж вагомі, зокрема, втрата можливості зовнішнього кредитування.

В цій ситуації компромісним рішенням може бути внесення пакету змін до значного числа законів – починаючи від тендерних закупівель і закінчуючи звільненням від податків тих, хто збирає кошти на армію.

Зміни мали б передбачити спрощення процедур, контролю і термінів щодо прийняття рішень пов’язаних з АТО. Інший варіант – це ухвалення Патріотичного акту, на зразок того, що діє в США.

Безумовно, спрощення буде вести до зловживань і до корупції, але складність процедур в українських реаліях абсолютно не викорінюють ці негативні тенденції.

Інформаційна війна і ключі до санкцій

Протистояння в інформаційній площині – найслабша ланка української АТО, як на міжнародному рівні, так і на Донбасі. Без досягнення успіхів на цьому напрямі і на загальний успіх розраховувати не варто.

Тривалий час в Україні панувало відверте розчарування щодо поведінки ЄС. Обіцяні санкції часто обертались фарсом, і не завдавали ніякої серйозної шкоди Росії, хоча вітчизняні дипломати надавали численні докази причетності Путіна до терористів.

Ситуація кардинально змінилась після трагедії з Боїнгом. Власне, змінилась не стільки позиція європейських політиків, які продовжують викручуватись з продажем Містралів чи будівництвом газопроводів, скільки громадська думка. І саме громадська думка є ключем до рішень в європейській політиці.

Звісно, ресурсів для закупівлі сюжетів і статей в європейських ЗМІ у України немає. Але є інші можливості впливати на громадську думку – кілька мільйонів українців – заробітчан, які активно шукають можливості допомогти.

Створення інформаційних стендів, поширення самвидавів, листівок у кожному європейському місті може бути ефективним кроком з впливу на громадську думку.

Однак, на самоорганізацію тут сподіватись не варто. Посольства, консульства та інші представництва мають вести активну роботу з пошуку можливих організаторів інформаційних кампаній у Європі, а також надавати інформаційні матеріали та іншу підтримку.

Сюди ж можна долучити підприємства, які працюють з Україною. Зрештою, всі будівлі закордонних відомств вже давно мали стати інформаційними стендами повністю обвішані банерами про війну на Донбасі.

Інформаційна війну треба активно вести і в зоні АТО. Можливості для цього знову ж таки обмежені, оскільки українські канали не показують, преса не видається, а інтернет в кожного свій.

І, тим не менше, є інші дієві канали донесення інформації — мобільні оператори. Щоденні смс розсилки абонентам Донбасу щодо справжньої ситуації можуть стати для них джерелом альтернативної інформації, і питання чи захочуть це робити оператори – риторичне.

Економічний план АТО

Війна перебудовує всю економіку країни. Не можна піднімати тарифи, обезцінювати валюту, платити пенсії і зарплати, та закуповувати нові зразки техніки для військових, бо на це все просто немає коштів.

І найгірше тут те, що влада переконана у безмірності кишень українців. Підхід, за яким основне наповнення бюджету і весь тягар зростання тарифів ляже на плечі простих громадян – не прийнятний, і не тому, що це несправедливо, а тому, що у них просто немає стільки грошей.

Подальший рух в цьому напрямі буде мати наслідком створення внутрішньої боргової ями.

Водночас, альтернативних джерел наповнення бюджету чимало, починаючи від підвищення податків на "розкіш" – дорогі автомобілі, вироби з дорогоцінних металів, продажу неефективного державного майна, як от державні бази відпочинку, і до конфіскації майна та коштів бізнесу "Сім’ї".

Окрім бюджетних питань, є загальне питання економічного зростання. В Україні з радянських часів панує традиція, коли бюджет і економічний ріст сприймають як одне й теж, і новий прем’єр виявився послідовником цього підходу.

Насправді, економічний ріст забезпечується стрімким розвитком бізнесу, що напряму пов’язано з податковим режимом, інвестиціями і спрощенням процедур.

В той час як влада сконцентрована на вирішенні поточних питань АТО, є питання і відкладеного майбутнього, зокрема, повоєнна відбудова Донбасу і життя в умовах постійної загрози російського вторгнення. І тут вже жодних закордонних кредитів не вистачить.

Нарешті ще один дуже важливий штрих до економіки АТО – план для Донбасу. Це те, що мало бути вже давно презентовано. В умовах Угоди про асоціацію, терористичних руйнувань, повної зради політичної еліти регіону головне питання, яке задає собі мешканець зони АТО: а за рахунок чого йому жити?

Влада не презентувала жодної економічної концепції для Донбасу.

Чи буде там вільна економічна зона, чи український офшор, нова промислова чи айтішна революція – це завдання, над яким вже тривалий час мають битись кращі економісти країни під керівництвом президента. Інакше перша платіжка з новими тарифами на Донбасі викличе нове АТО.

Гуманітарні виклики і можливості

Наслідки гуманітарної кризи відчуваються не зразу. Тільки через деякий час зрозуміємо, які масштабні потреби гуманітарної допомоги потребуватиме Україна. Звільнені міста не стануть причиною для активного повернення біженців, адже там не буде роботи і ще тривалий час відновлюватиметься інфраструктура, не кажучи про жорсткий поліцейський режим.

Зрештою, значний відсоток з них взагалі більше не повернеться додому, щоб не жити в страху.

Це серйозний виклик для міст, де їх кількість є значною. Вже сьогодні потрібно сформувати державну політику щодо розміщення біженців по всій території країни, враховуючи кількість вільних робочих місць та інфраструктурні можливості міст збільшувати свою чисельність.

Сьогодні також варто готуватись і до продовольчої кризи, яка може наступити внаслідок руйнування підприємств та сільськогосподарських угідь. Значні проблеми буде мати і підготовка до зими.

Війна другого рівня

Здається навіть в найбільших оптимістів немає сумнівів, що із успішним завершенням активної фази АТО протистояння з Росією нікуди не зникне. Війна перейде на новий рівень і цим рівнем буде газ та торгівля.

Щодо першого, то не зважаючи на перші правильні кроки влади щодо реформи Нафтогазу, не робляться наступні важливі.

Зокрема, масштабна кампанія з енергоефективності: утеплення будинків, популяризація енергоефективних приладів тощо.

Західні експерти у приватних розмовах взагалі радять весь кредит МВФ витратити на тепломодернізацію житла, це допомогло б забезпечити економічне зростання і чисті прибутки від економії на споживанні російського газу.

Можливо пропозиція виглядає дещо спрощено, але вона не безпідставна. Щодо торгівлі, то особливо актуальним є розвиток внутрішнього ринку та імпортозаміщення. В тому числі, на заміщення російських товарів, що створить нові робочі місця.

Цей нарис далеко не вичерпує всього спектру проблем та викликів недалекої перспективи, і всього лише є спробою представити АТО як комплексну систему, яка потребує відповідної державної політики.

Хаос, який активно панує місцями, зовсім не означає, що маємоменше шансів на перемогу. Це означає, що можемо заплатити за неї надто високу ціну. Час вже зрозуміти, що АТО – це надовго, у військовому форматі чи ні. І українцям треба навчитись жити, розвиватись і перемагати в такому форматі.

Віктор Андрусів, кандидат політичних наук, Демократичний Альянс, для УП

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.
Реклама:
Шановні читачі, просимо дотримуватись Правил коментування

Націоналізація активів рф: перешкоди на шляху ефективної реалізації майна агресора

Зворотна сторона служби FPV-пілотом

Росія незаконно ув'язнила 26 журналістів. Як діяти Україні?

Поділ України, розкол Заходу та загравання з Глобальним Півднем – про що Росія брехала у лютому

Чому ми повертаємо ліси на південь України?

Європа прокидається