Суддівська протидія люстрації: залякування та блокування

П'ятниця, 17 жовтня 2014, 11:10
Леся Шутко
журналіст Центру інформації про права людини

Нещодавно прийнятий закон "Про очищення влади" став другим на шляху до звільнення негідних носити мантію суддів. Адже перший – "Про повернення довіри до судової влади в Україні" не повністю виправдав великих сподівань суспільства, оскільки викликав чималий спротив суддівської спільноти.

У хід пішли не лише судові рішення, ініційовані людьми режиму Януковича, які зупиняли дію його прогресивних норм, а й погрози з боку самих суддів.

Йдеться про поновлення роботи відповідальної за кадрову політику в судовій системі Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у старому складі.

Хоча закон "Про відновлення довіри до судової системи" передбачив її розпуск та перезавантаження шляхом обрання нових членів. Але ці дії були заблоковані судом, який встановив, що рішення про припинення повноважень членів ВККС має приймати самостійно лише цей орган.

Заблокованою є й робота Вищої Ради Юстиції, яка через зупинку судами рішень з’їздів адвокатів та представників юридичних вишів, що обирають до її складу своїх членів, не може почати працювати.

Тому відкладаються рішення цих органів влади щодо звільнення з посади тих суддів, які скомпрометували себе під час буремних подій Євромайдану.

Єдиним вагомим досягненням закону "Про відновлення довіри до судової влади в Україні" можна вважати лише роботу при Верховній раді Тимчасової слідчої комісії, яка перевіряє суддів, що забороняли мирні зібрання та приймали політично вмотивовані рішення по відношенню до учасників мирних протестів 2013-2014 року, на предмет наявності в їх діях ознак порушення присяги.

На сьогодні її членами зроблено шість таких висновків стосовно трьох суддів місцевих загальних судів, двох – апеляційного адміністративного та одного – місцевого адміністративного суду.

Що ж стосується судді Київського апеляційного адміністративного суду Вікторії Мацедонської, то ТСК ухвалила рішення про відсутність в її діях порушення.

Адже вона під час ухвалення колегією суддів рішення про заборону мирних зібрань з 1 грудня 2013 по 7 січня 2014 на центральних вулицях та площах Києва висловила окрему думку.

У діях її колег – судді окружного адміністративного суду Києва Саніна, Київського апеляційного адміністративного суду Лічевецького та Мельничука, що не мали нічого проти ухвалення такого рішення, виконання якого потягло за собою силовий розгін Євромайдану, ТСК виявило ознаки порушення присяги.

Її рекомендації будуть передані на розгляд парламенту, який, працюючи в новому складі, має прийняти рішення щодо їх звільнення.

Суддівські махінації

Щоправда, ці служителі Феміди не збираються здаватися і проводять серйозну кампанію з відтермінування свого з посадою прощання, замітаючи сліди.

Так, суддя Окружного адмінсуду Києва Санін вигадав версію про те, що матеріали справ про заборону мирних зібрань… згоріли після відвідин суду 50 невідомими чоловіками з шинами.

От лише про це нічого не знають працівники канцелярії цього суду та міліції, до якої він чомусь не звертався.

Разом з тим, нещодавно суддя Вищого адміністративного суду України Микола Кобилянський відкрив за нововиявленими обставинами провадження про перегляд ухвали цього суду про скасування рішень судів першої та апеляційної інстанції, які стосувалися заборони мирних зібрань.

"Причому, зробив це на підставі заяви юриста й засновника адвокатської компанії, у назві якої є прізвище Санін", – пояснює заступник голови правління Центру політико-правових реформ, експерт ініціативної групи "Реанімаційного пакету реформ" Роман Куйбіда.

Цікаво, що суддя, який забороняв мирні зібрання у центрі Києва, теж має прізвище Санін. Тож, очевидно, що таке відновлення провадження в завершеній справі про заборону мирних зібрань є невипадковим.

До того ж, зроблене воно на підставі надуманого приводу, мовляв, суд касаційної інстанції не дослідив якісь докази. Хоча він не має цього робити, оскільки може перевіряти лише правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права. Але це не стало перешкодою для відкриття ВАСУ нового судового провадження.

На думку Романа Куйбіди, такі дії були вчинені для такого, щоб будь-які спроби ТСК, а потім і ВРЮ витребувати справи про заборону мирних зібрань трактувалися як втручання в судовий процес та тиск на суд. У цьому, вочевидь, проявляється бажання суддів уникнути відповідальності.

Загалом, за даними ЦППР, кількість заяв до ТСК щодо неправомірних дій мантієносців, які під час Євромайдану забороняли проведення мирних зібрань, сягає 69.

Тож, кількість тих, хто може втратити посаду, сягатиме більше 100 чоловік. Адже такі рішення ухвалювалися першою та апеляційною інстанцією, тобто не лише одним головуючим суддею, а й колегією суддів. Зрозуміло, що усі вони захищатимуться до останнього, аби не втратити роботу.

Погрози активістам

Уже сьогодні спостерігаються спроби деяких з них за посередництвом третіх осіб домовитися з представниками ЦППР, які відслідковували рішення судів про заборону мирних зібрань, щоб ті не подавали заяви на суддів до ТСК.

Але усі вони марні. Тому наступним кроком стало залякування та погрози, які лунають з боку певних представників суддівського корпусу на адресу громадських активістів.

"Днями один із суддів задав мені питання: хто замовив(!) подання до ТСК заяв на нього і його колег, які під час подій Євромайдану забороняли мирні зібрання? – розповідає Роман Куйбіда. – Така риторика викликає стійку підозру, що судді звикли, що для кожного рішення має бути замовник.

Так от, пояснюю, що ця ідея виникла в рамках роботи групи громадської ініціативи "Реанімаційний пакет реформ". І ми, незважаючи ні на що, не збираємося від неї відмовлятися", – наголошує він.

Куйбіда додає, що дивними запитаннями той-таки суддя не обмежився. Він попросив припинити таку діяльність, інакше в колеги Романа Куйбіди – Максима Середи, який особисто подає заяви щодо здійснення ТСК перевірки суддів адмінсудів, що забороняли мирні зібрання, – будуть проблеми із захистом кандидатської дисертації…

Разом з тим, вони не гребують протиправними методами й надсилають від імені Максима Середи до ТСК різні скарги, щоб дискредитувати його та цей орган.

Про це він дізнався, коли отримав звідти відповіді на запити, які не надсилав.

"На одній з таких скарг, яка стосувалася нібито моєї незгоди з діяльністю ТСК, поданої від мого імені, стояв не мій підпис. Про що я терміново повідомив адміністрацію цього органу з тим, щоб подібні заяви не приймалися до розгляду, і очікую офіційної реакції від його секретаріату", – зазначає Максим Середа.

Комплексне очищення від людей режиму

Попри це, ініціативна група громадських діячів ЦППР не збирається припиняти свою діяльність.

Ба, більше! Вони намагаються розширити її коло, беручи до уваги й інші справи – про адмінправопорушення, що стосуються автомайданівців, незаконні арешти євромайданців тощо.

Задля цього активно співпрацюють з іншими громадськими організаціями, які пильно стежили за цими судовими процесами, в тому числі й з групою громадського спостереження "ОЗОН".

Адже її представники відвідали 275 судових засідань, що стосувалися справ Євромайдану. А експерт Української правничої фундації Степан Берко зазначив, що в ході проведеного дослідження було встановлено, що найбільше порушень тоді здійснювалося в Апеляційному суді Києва, де розглядалося 2/3 справ автомайданівців.

"Ми склали свій рейтинг "антисуддів" міста Києва. Перше місце у списку займає Бець, суддя Апеляційного суду. Друге – залишається за Єфімовою. Вона розглянула 13 справ, протягом яких було зафіксовано безліч порушень. Третє місце займає Коваль, у якою порушення в 12 справах.

На четвертому – Бартащук, а на п’ятій позиції – Приндюк із порушеннями у 7 справах", – додає Степан Берко. За його словами, усі ці судді відповідатимуть перед законом.

Віри в це додає новоспечений закон "Про очищення влади", який передбачає не лише звільнення служителів Феміди за прийняття рішень проти євромайданівців, а й за життя не за офіційними доходами.

Тому не виключено, що згодом очікується серйозне звільнення судової системи від армії відданих режиму Януковича суддів. 

Леся Шутко, для УП

powered by lun.ua
powered by lun.ua
Насіров і Антикорупційний суд: юридична пастка нового закону
Чому, власне, так турбується НАБУ? І в них, і в майбутнього складу суддів Вищого антикорупційного суду роботи не бракуватиме.
"Гомофобія" дружини Турчинова: звертайте увагу на проблему, а не прізвище
Рано чи пізно вулицями Києва пройде справжній марш за реальну Рівність. Але для цього потрібно вирішити проблеми з правом на життя, забезпечити доступ до медицини, питної води, освіти, справедливий суд…
Гаврилівські курчата покарають своїх власників
Хто захистить право жителів Вишгородського району на безпечне довкілля після скандалу з могильниками компанії "Агромарс"?
Коли квоти безсилі: як українська курятина налякала Євросоюз
Український експорт виявився досить успішним та конкурентним на ринку ЄС і проти нього вже почали боротися.
E-commerce під кіберзагрозою: як захиститися від атак
Для кіберзлочинців нема кордонів — їх мішенню може стати будь-який сайт. Стовідсоткової гарантії захисту не існує.
Музей на Поштовій – місце сили для всієї України, а не кут у торговому центрі
Музей на Поштовій може стати таким місцем, де сплететься історія і геополітика, де Україна буде не "молодшим братом", а спадкоємицею Київської Русі. (рос.)
Чи може назва твору охоронятися авторським правом?
Якщо назва твору є оригінальною, на неї поширюється авторсько-правова охорона. А за порушення авторського права на твір стягується компенсація в розмірі від 10 до 50 тисяч мінімальних зарплат.