Донбас також має визначатися: з ким він?

65 переглядів
Вівторок, 16 грудня 2014, 13:56
Тарас Стецьків
громадський і політичний діяч, народний депутат України I-IV, VI скликання

Останнім часом у війні на Донбасі знову заговорили про "перемир’я", а дехто навіть і про "мир". Путін, раптом, висловився про територіальну цілісність України та Донбас в її складі.

Ці заяви прозвучали відразу після його "несподіваної" зустрічі з президентом Франції Ф.Оландом, що повертався додому після візиту в Казахстан.

Паралельно на Заході (переважно у Німеччині) стали лунати "експертні" пропозиції про розумну децентралізацію України, потребу зробити вигідну пропозицію для Донбасу і т.д.

Очевидною є зміна тактичних підходів Кремля щодо України. І підштовхування України до цих підходів деякими європейськими лідерами.

Раніше розрахунок Путіна полягав у тому, щоб постійно тримати окупований Донбас зашморгом на шиї України, шантажувати ним Україну і гальмувати цим фактором її модернізацію і європейську інтеграцію.

Тепер Путін вирішив "повернути" розбомблений і зруйнований ним Донбас Україні, щоб ми фінансували його відновлення. При цьому, звичайно, зберігши за собою контроль за кордоном і можливість у будь-який момент для нового вторгнення та військових дій.

Путін не безпідставно вважає, що з таким тягарем Україні буде неможливо провести реформи і забезпечити інтеграцію до ЄС.

Це цинічний і підлий розрахунок, який не має нічого спільного з захистом російськомовного населення на Донбасі, про який постійно твердить російська пропаганда.

Вважаю, що в цій ситуації українська влада повинна зробити наступне.

Я виходжу з того, що політичне керівництво держави на сьогодні не готове військовим шляхом звільняти Донбас від окупації і силою відновити контроль за лінією кордону. Якщо залишати ситуацію такою якою вона є, тоді це вічно тліючий заморожений конфлікт, який буде розпалюватися як тільки Путіну буде потрібно.

Українська армія в такому замороженому конфлікті отримує не найкращу перспективу: сидіти в окопах і в кращому випадку очікувати ротацію. Армія, яка не воює, рано чи пізно, починає розкладатися і бунтувати, це аксіома.

Тому Україна має сказати: ми заберемо окуповану частину Донбасу і будемо його відновлювати за наявності трьох умов:

1. Росія відводить всі озброєні формування з Донбасу, припиняє фінансування бойовиків і дає можливість Україні відновити контроль за кордоном.

2. Всі біженці, які забажають, мають повернутися назад до своїх міст і сіл.

3. Під міжнародним контролем на окупованій частині Донбасу, а можливо і на всій території Донецької та Луганської областей, проводиться референдум з ким хоче жити Донбас: чи він хоче залишитися в складі України, чи хоче приєднатися до Росії.

Чітка і однозначна відповідь жителів регіону (якою б вона не була) дозволить раз і назавжди зняти всі спекуляції навколо приналежності Донбасу, усуне можливість шантажувати Україну при вирішенні питань її геополітичної стратегії.

Якщо Донбас хоче бути в складі України – і в складі України інтегруватися в НАТО та ЄС, то Україна візьметься не тільки за відновлення його інфранструктури, житла і виробництв, а й за кардинальну технологічну, екологічну та суспільну модернізацію цього краю, забезпечить його культурну самобутність. І разом з цим, за розслідування і покарання всіх військових злочинців – щодо них недопустима жодна амністія.

Але для цього повинен визначитися Донбас.

Бо як ні, то ні: в Конституції України передбачена можливість її територіальних змін.

У разі, якщо Донбас захоче відділитися, це питання виноситься на всеукраїнський референдум і народ України вирішує чи готова Україна мирно розійтися з тими, хто не хоче співіснувати з нею в одній державі.

Якщо відповідь буде позитивною, то мають бути забезпечені всі умови для нормального переселення в Україну всіх тих її громадян, хто бажає цього, натомість забезпечити вільний і цивілізований виїзд тим, хто бажає її покинути.

Всі можливості шантажувати Україну при вирішенні питань її геополітичної стратегії, повторюю, мають бути усунуті.

Тарас Стецьків, для УП



powered by lun.ua
Психологічний аналіз публічних заяв Зеленського про США: страх або стратегія?
Зеленський намагається догодити всім – і США, і ЄС, тому використовує низку маніпулятивних прийомів і добре продуману стратегію. (рос.)
Що спільного у Тома Круза та Валерія Хорошковського?
Якщо Хорошковський співпрацює з Банковою і Зеленським як розробник чи консультант – це тривожний сигнал.
5 книг, які допоможуть вам налаштувати свої інформаційні фільтри
З переходом до цифрової епохи потік інформації, який ми щодня переварюємо, зріс у рази.
Марафон Зеленського як Зе!технологія
14-годинним марафоном 10-го жовтня Зеленський і Ко досягнули основної мети – рейтинг не просяде до весни. А там – місцеві вибори, і заберуть всю владу.
Формула Артаферна. Дипломатична помилка, що змінила хід грецької історії
У Давньої Греції теж був східний сусід. Великий і озброєний до зубів. З яким легко було домовитися про підтримку. Але якою ціною?
Прес-марафон від Зе: показуха чи необхідність?
Зе!команда встигла сформувати певне ставлення до незручних запитань. І це зовсім не ефективна тенденція, яка, зрозуміло, не додає плюсів до образу президента Зеленського як впевненої та відкритої персони. 
Російська мертва петля с крутим піке в енергетиці України
Верховна Рада відкрила імпорт електроенергії з Росії. Це руйнівне рішення для енергетичної безпеки України.