Потрійне скорочення: чи підуть українські прокурори "під ніж"?

Вівторок, 23 грудня 2014, 07:55
Марина Цапок
Реанімаційний Пакет Реформ, для УП

Українська прокуратура вже найближчим часом може стати більш фінансово незалежною від інших гілок влади. Нещодавно прокурори отримали можливість самостійно формувати та захищати свої бюджети. Але очікувати на реформування системи можливо лише за умови тотального скорочення штату прокуратур.

Експерти вважають, що скоротити кількість працівників необхідно втричі – з 15 до 5 тисяч. Чи буде це зроблено – залишається відкритим питанням.

Українські ЗМІ розкритикували нещодавні зміни в закон про прокуратуру, які мають запрацювати вже навесні наступного року.

12 грудня на сайті "Українська правда" вийшла стаття "Привілейована каста. Як судді та прокурори захистили себе від урізання бюджетів".

У статті зазначено, що новий закон вносить зміни до Бюджетного кодексу, згідно з якими судова влада та прокуратура будуть самостійно формувати свої бюджети та не погоджуватимуть їх з урядом та Мінфіном. Єдина можливість зменшувати запити цих структур залишається лише в парламенту.

Ця майбутня практика не сподобалася автору матеріалу. Хоча вона зовсім не є ноу-хау вітчизняних парламентарів та загальнопоширена в західних країнах.

"Це прийнятий європейський стандарт. Він відображений, наприклад, у рішеннях Консультативної ради європейських обвинувачів. Вони чітко формулюють, що для того щоб ці органи буди незалежними, вони обов'язково мають бути самостійними при формуванні та захисті своїх бюджетів", – вважає експерт із кримінальної юстиції Центру політико-правових реформ Олександр Банчук.

Незалежність юстиції, у тому числі її фінансова самостійність, є одним з елементів принципу верховенства права, який Україна зобов'язана реалізовувати відповідно до 14-ї статті Угоди про асоціацію.

Друга річ, яка стала об'єктом нещодавньої критики в ЗМІ – встановлення законом високих заробітних плат прокурорам та суддям та законодавча фіксація їх рівня.

Критики цієї ініціативи вважають, що в нинішніх економічних умовах вона є одним із кроків до фінансового самогубства країни. Але ж, як не дивно, це також досить поширена європейська практика.

Рівень заробітних плат прокурорів встановлений законодавчо в цілій низці країни Європи – наприклад, у Словенії чи Португалії. Така ж практика існує в Грузії, про досвід реформування правоохоронної системи якої дуже часто говорять представники нової владної команди.

Логіка такого рішення полягає в тому, щоби убезпечити кожного прокурора від можливих впливів із боку керівництва. У таких умовах кожен співробітник чітко розуміє, яка заробітна плата в нього буде, наприклад, через 10 років бездоганної роботи. А також захищений від суб'єктивістських рішень свого безпосереднього керівника, який сьогодні може скорочувати заробітні плати працівників на свій власний розсуд. Якщо йому, наприклад, чимось не подобається діяльність співробітника, він спокійно може лишити його частини премій та виплат, що є досить ефективним інструментом можливого тиску на підлеглих.

Нещодавні зміни в закон про прокуратуру чітко визначають структуру заробітної плати прокурорів. Вона складається з окладу та додаткової оплати за кожен рік праці та зайняття адміністративних посад. Такий підхід досить раціональний. Адже сьогодні в системі оплати праці прокурорів немає жодного порядку.

"Існує багато прикладів того, що працівники міської прокуратури можуть отримувати 2 тисячі гривень, а обласний прокурор – до 30 тисяч. Тобто, різниця між заробітними платами прокурорами просто шалена", – розповідає Олександр Банчук.

Законодавче закріплення рівня заробітної плати унеможливить такі викривлення. Це дасть можливість більш раціонально використовувати бюджет прокуратури. І в той же час надасть змогу підвисити мінімальні оклади працівників майже в 6 раз – до 12 тисяч гривень. Цей крок також зможе зробити рядового прокурора більш незалежним фінансово.

Існує ще один важливий механізм реформування існуючої прокурорської системи. Планувалося, що він також увійде до пакету нещодавніх змін у профільний закон. Мова йде про те, що кількість працівників прокуратур уже найближчим часом має бути скорочена втричі – з 15 до 5 тисяч.

Але в останню ніч перед голосування це положення було вилучено із законопроекту. Експерти вважають, що заблокувала прийняття цієї норми Генеральна прокуратура, у якій на сьогодні працює біля 1,5 тисяч співробітників.

Отже, для того щоби реформа прокуратури розпочалася, вкрай необхідно, щоби прийняті депутатами дві норми силу все-таки набрали чинності.

Якщо їх буде скасовано, розмови про негайну необхідність реформування системи залишаться лише розмовами. А така можливість існує, тому що Мінфін не підтримує їх впровадження.

На додаток до цього потрібно все ж таки визначитися з кількістю працівників системи.

Сьогодні кількість усіх правоохоронців, окрім прокуратури, визначена законами. Тому перший варіант – це внести додаткові зміни до закону про прокуратуру. Такий законопроект може бути зареєстрований у ВР уже найближчим часом.

Але існує також інший варіант скоротити кількість шалено роздутих штатів прокуратур. "Бюджетний парламентський комітет та Мінфін можуть розрахувати бюджет так, що він буде фінансувати лише 5,5 тисяч працівників прокуратури. Що робити з іншими 10 тисячами? Це вже буде проблемою органів прокуратури. Але на них у держави просто не буде коштів. Тобто, людей доведеться звільнити – по-іншому виконати вимоги закону не вийде", – вважає Олександр Банчук.

Незалежно від того, який із варіантів буде реалізований, багато прокурорів усе одне найближчим часом "підуть під ніж". З 500 існуючих міських прокуратур у наступному році залишиться лише біля 100. Це дасть шалену економію коштів бюджету.

Під час закриття цих структур у керівництва прокуратури й буде можливість зайнятися скороченнями персоналу. Вони неминучі не тільки через зменшення кількості прокуратур, а й через втрату найближчим часом системою частини своїх традиційних функцій.

Наприклад, сьогодні прокурори займаються представництвом інтересів громадян у судах. Ця функція в наступному році повинна перейти до центрів безоплатної правової допомоги. Фактично 1.200 прокурорів, які сьогодні займаються цією роботою, лишаються без неї, тобто без своїх основних обов'язків. Значить, їх треба скорочувати.

Сьогодні в Україні працює 32 прокурори на 100 тисяч населення. Мінфін пропонує скоротити їхню кількість на 5,5 тисяч – це зможе привести до економії 340 мільйонів гривень. У такому разі цей показник знизиться до 20 працівників на 100 тисяч населення. Експерти вважають, що його можна зробити ще меншим і довести до рівня 11 прокурорів. У країнах Європи аналогічний показник складає від 6 до 13. Наприклад, у Німеччині він дорівнює 10. У Молдові на 100 тисяч мешканців працює 20 прокурорів, у Латвії – 17, у Росії – 22.

Водночас існують великі сумніви, що влада готова піти на радикальні зміни системи. "Мінфін сьогодні не підтримує ідею законодавчого закріплення розміру зарплат прокурорів. Якщо все так і залишиться, то фактично реформи не відбудуться", – вважає Банчук.

Такий розвиток подій сьогодні виглядає досить реалістичним. Наприклад, найближчим часом повинна почати працювати Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія, яка повинна визначати, хто саме із працівників підпаде під масштабне скорочення. Натомість у проекті бюджету на наступний рік фінансування цієї комісії досі непередбачено.

Якщо найближчим часом цей пункт не буде доданий до головного фінансового документу країни, то надії на те, що реальні реформи в прокуратурі розпочнуться наступного року, стануть марними.

Марина Цапок, Реанімаційний Пакет Реформ, спеціально для УП



powered by lun.ua
powered by lun.ua
"Полювання" на бізнес час припинити
Як зменшити кількість рейдерських атак і для чого потрібен законопроект №9311?
Сильна і слабка сторони Європи: як ЄС перемогти популістів
Сальвіні та Орбан справляють сильне враження на багатьох виборців, вдаючись до різкої риторики, пронизаної емоціями. Обговорення складних конкретних питань для них – швидше гра на чужому полі.
Завадити катуванням: місія неможлива?
Наш "правозахисний пес" ані лає, ані кусає. Там, де держава не впоралась із завданням, її роботу доводиться виконувати громадськості.
Гучніше й наполегливіше: хто вбив Павла?
Якщо не питати голосніше і наполегливіше, список із запитанням "Хто вбив?" ризикує поповнитися новими іменами. (рос.)
Післясмак перших торгів заставних активів НБУ
Чи успішним був аукціон ФГВФО з продажу пулу "токсичних" кредитів балансовою вартістю понад 6 млрд грн?
За крок від торгової війни: як Україна ледь не втратила ринок Узбекистану
Рішення про антисубсидиційне розслідування щодо узбецького експорту не лише поставило країну на межу нової торгової війни. Як виявилося згодом, це рішення було прийняте з грубими помилками.
Собака кусає хвіст
За всю історію незалежної України ще не було виборів, настільки залежних від воєнних дій, як і воєнних дій – від виборів.