"Ручний" кабмін Яценюка

50 переглядів
Вівторок, 23 грудня 2014, 12:24
Віктор Таран
Голова Центру "Ейдос", голова Громадської ради при НАЗК

Коли японські камікадзе підлітали до американських військових кораблів, вони вимикали автопілоти і здійснювали управління літаком у "ручному режимі." Можливо, саме таку логіку сповідував "уряд камікадзе" під керівництвом Яценюка, перевівши роботу кабінету міністрів минулої п'ятниці фактично у ручний режим.

Мова йде про зміни, які були введені постановою №704. Ними передбачається доповнити Регламент КМУ параграфом №552 "Розгляд на засіданні кабінету міністрів проектів актів кабінету міністрів із невідкладних питань" наступним положенням: "У невідкладних випадках прем'єр-міністр або міністр за погодженням із головою уряду може внести на розгляд кабінету міністрів проект акта без дотримання вимог Регламенту щодо погодження й консультацій".

Виходячи з доповнення, такий документ ставиться на голосування, і у випадку його ухвалення опрацьовується секретаріатом уряду без зміни його по суті.

Урядовці аргументували ці зміни необхідністю пришвидшення проведення реформ. Для цього кабмін має приймати рішення оперативно, як одна команда, незважаючи на політичні інтереси партій, які вони представляють та уникаючи конфліктів між міністерствами.

На жаль, на практиці часто виходить навпаки – і реформаторські ініціативи з боку одних міністерств блокуються іншими. Наприклад, протягом довгого часу міністерство фінансів блокує розгляд ініціатив міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства та Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України, пов'язані з енергозбереженням, посилаючись на відсутність коштів. Хоча впровадження цих технологій дасть у майбутньому колосальну економію для бюджету.

Тепер ці зміни дозволяють Яценюку уникати таких протиріч у подальшому й "протягувати" через засідання кабміну будь-які проекти рішень актів КМУ без:

– погодження із профільними міністерствами;

– попередніх консультацій;

– попереднього розгляду акту на засіданні урядового комітету;

– правової та антикорупційної експертизи міністерства юстиції.

Незважаючи на прогресивність ідеї, у наших реаліях ці зміни створюють потенційні ризики в роботі нинішнього кабміну, які можуть негативно відбитися на впровадження реформ та створення корупційних схем.

1. Уряд повернувся до практики внесення на розгляд проектів постанов із голосу, попередньо погодивши їх виключно із прем'єром. Це унеможливлює погодження постанов із ключовими міністерствами й, як результат, може негативно відбитися під час впровадження відповідного рішення.

2. Проекти постанов, які підпадають під визначення "термінові" акти кабміну, не будуть проходити антикорупційну експертизу, що суперечить 15-й статті закону про засади запобігання й протидії корупції, та нестимуть потенційні корупційні ризики, що суперечить антикорупційним заявам уряду.

3. Передбачувані зміни не визначають критерії "невідкладності," що фактично дає можливість ініціаторам при визначенні його "невідкладності" збільшити в рази кількість потрібних актів КМУ без проходження повної процедури регламенту – обговорення, правової та антикорупційної експертиз тощо.

4. Потенційно в секретаріаті кабміну може виникнути професійне лобі, яке, скориставшись ситуацією, буде лобіювати бізнес інтереси певних приватних структур, що було б набагато важче зробити у випадку збереження попередньої процедури.

Таким чином, на практиці це рішення означає, що фактично замість оптимізації процедури погодження проектів урядових актів, впроваджується процедура, яка скасовує будь-який внутрішній контроль за якістю й законністю таких актів.

Усі вище описані ризики можуть теоретично на практиці реалізуватися в такій потенційній корупційній схемі.

У проекті державного бюджету на 2015 рік передбачено, що кошти в сумі понад 4,5 мільярди гривен із Державного фонду регіонального розвитку в цьому році розподілятимуться урядом "в ручному режимі," продовжуючи традицію непрозорого й корупційно вразливого способу розподілу публічних коштів.

Наприклад, після прийняття бюджету, у лютому 2015 року Яценюк вносить на засідання уряду "невідкладну" постанову, у якій пропонує виділити 100 мільйонів гривень приватній корпорації для проведення оборонних робіт в одній із прикордонних із Донецькою областей. Оскільки постанова не пройде попередніх обговорень, правової та антикорупцйної експертизи й усі потенційні вищеописані ризики в ній лишилися – по факту члени кабміну погодять корупційну схему на користь одній із приватних бізнес-корпорацій.

Звісно, описана корупційна схема малоймовірна при нинішньому складі уряду.

Але Яценюк та члени кабміну повинні найближчим часом внести в постанову №704 зміни, які б унеможливили впровадження подібних схем.

Віктор Таран, експерт Центру політичних студій та аналітики, менеджер групи "Публічні фінанси" Реанімаційного Пакету Реформ, спеціально для УП



powered by lun.ua
Як реформувати вищу юридичну освіту в Україні
Виші здійснюють підготовку юристів за програмами, які не враховують потреби юридичної практики.
Нова податкова реформа: крок вперед, два назад
Збільшення податкового навантаження для бізнесу підготував законопроект №1210. Чого стосуватимуться запропоновані зміни? (рос.)
Чи піде Україна на угоду з дияволом у справі про націоналізацію Приватбанку
Прем'єр-міністр Олексій Гончарук заявив, що влада шукає "компроміс" з мільярдером-олігархом Ігорем Коломойським в справі Приватбанку. Які наслідки це матиме для України? (рос.)
Як купують ліки для регіонів? Києве, маємо проблеми
Зрештою, рекомендації МОЗ та МЕРТ мають стати обов'язковими для виконання – набути статус нормативного акту. А це вже виклик для нової влади, яка отримує реальну можливість продемонструвати, як вона насправді опікується українськими пацієнтами та їхніми грошима.
Горщики, з яких їли 3 тисячі років тому
Археологи натрапили на рідкісні артефакти доби чорноліської культури в Кам'янці-Подільському.
Конфлікт із минулого: як історія розсварила двох ключових союзників США
Конфлікт між Південною Кореєю та Японією набирає обертів, вже ставши загрозою для стабільності у регіоні. Особливо на тлі самоусунення США від проблем своїх союзників.
На фінансування партій у 2020 передбачено понад 1 мільярд гривень. І це нормально?
Яку частку державного фінансування мають отримати парламентські та позапарламентські партії на статутну діяльність у наступному році?