Свобода слова в умовах війни

478 переглядів
П'ятниця, 13 лютого 2015, 13:51
Олександр Москалюк
к.ю.н., доцент кафедри конституційного права юридичного факультету КНУ імені Шевченка

"Коли національна безпека й свобода вираження думки конкурують – безпека держави важливіша за свободу, оскільки безпека є неодмінною умовою здійснення всіх інших прав. Проте враховуючи величезне значення свободи вираження, необхідно скоротити до мінімуму її обмеження". З висновків комісії Винограда, яка розслідувала дії ізраїльського керівництва під час Другої ліванської війни

Де проходять межі свободи слова журналістів під час війни?

Українське суспільство нині активно шукає відповідь на питання: чи має право держава додатково обмежувати свободу преси при висвітленні воєнних дій? Чи не стануть можливі обмеження засобом згортання демократії в Україні, приховування правди та уникнення відповідальності високопосадовців?

Питання складні. Більше того, однозначної відповіді на них бути не може.

Але певні орієнтири все ж таки існують.

Сучасна історія переконливо доводить, що незалежно від рівня демократії в суспільстві, держава завжди додатково обмежує право на доступ та поширення інформації й свободу слова в умовах введення воєнних дій. Достатньо згадати дії британського уряду під час Фолклендської війни 1982 року чи адміністрації Білого Дому під час воєнних операцій в Іраку та Афганістані.

Звісно, що такі обмеження, як знову ж таки засвідчує історія, завжди призводили до численних зловживань як самих урядовців, так і військових.

Та попри це, і в Європейській Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, і в Міжнародному пакті про громадянські і політичні права, і в конституціях більшості держав світу – і Конституція України не є винятком – зазначається, що право на свободу думки і слова та право на збирання, зберігання та поширення інформації може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку.

Насамперед, такі обмеження стосуються інформації, яка містить державну таємницю. А це, у тому числі, відповідно до закону "Про державну таємницю", інформація про зміст стратегічних і оперативних планів та інших документів бойового управління, підготовку та проведення військових операцій, стратегічне та мобілізаційне розгортання військ, а також про інші найважливіші показники, які характеризують організацію, чисельність, дислокацію, бойову і мобілізаційну готовність, бойову та іншу військову підготовку, озброєння та матеріально-технічне забезпечення Збройних Сил України та інших військових формувань.

Проте віднесення такої інформації до державної таємниці здійснюється в спеціальному порядку й з обов'язковим включенням до Зводу відомостей, що становлять державну таємницю.

У той же час, відповідно до 21-ї статті закону України "Про інформацію", до інформації з обмеженим доступом не можуть бути віднесені відомості про факти порушення прав і свобод людини і громадянина; про незаконні дії органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб. А для обмеження доступу до інформації необхідною умовою є те, щоб шкода від оприлюднення такої інформації переважала суспільний інтерес у її отриманні.

Тож на що мають право журналісти при висвітленні воєнних дій?

Найкраще можна пояснити на досвіді Ізраїлю – країни, у якій ледве не щодня виникає суспільна дискусія щодо обмеження свободи слова в умовах воєнних дій.

Так от, комісія Винограда, яка розслідувала дії ізраїльського керівництва під час Другої ліванської війни в 2006 році, дійшла до висновку про необхідність перегляду вільної можливості доступу репортерів до місця воєнних дій і введення прямих репортажів із місця подій. За висновками комісії, такі репортажі мали негативний вплив на розвиток усієї військової компанії, у тому числі на велику кількість жертв серед ізраїльських військових.

Під час воєнної операції "литий свинець", здійснюваної проти палестинських терористів у 2008-2009 роках, уже діяли нові обмеження. Кількість людських втрат зменшилася, проте рейтинг Ізраїлю в оцінках свободи преси значно знизився.

Тобто, обмеженню насамперед повинні підлягати будь-які відомості, які можуть використовуватися при плануванні своїх дій.

В усіх інших випадках, кожний журналіст сам повинен оцінювати ступінь шкоди, яка може бути завдано внаслідок його репортажу й чи не буде така шкода більшою ніж суспільний інтерес. Адже розголошення інформації з місця бойових дій може коштувати життя військовим.

Ну й головне, щоб оцінка необхідності розголошення інформації здійснювалася, виходячи з інтересів власної держави.

Щоправда, думати чи розголошувати певну інформацію з лінії вогню, повинні не тільки журналісти, а й окремі командири-любителі піару...

Олександр Москалюк, КНУ імені Шевченка, спеціально для УП



powered by lun.ua
Конфлікт із минулого: як історія розсварила двох ключових союзників США
Конфлікт між Південною Кореєю та Японією набирає обертів, вже ставши загрозою для стабільності у регіоні. Особливо на тлі самоусунення США від проблем своїх союзників.
На фінансування партій у 2020 передбачено понад 1 мільярд гривень. І це нормально
Яку частку державного фінансування мають отримати парламентські та позапарламентські партії на статутну діяльність у наступному році?
Реальний трикутник влади
Суд є частиною рівностороннього трикутника, який складається з судової, законодавчої і виконавчої влади – це так звана trias politica. А значить, суди повинні працювати у взаємодії з іншими гілками влади. (рос.)
Запобіжники земельної реформи: як вони працюють у ЄС
Метою запровадження ринку землі повинно стати залучення широких верств українців у фермерство задля збільшення кількості економічно самодостатніх громадян. Чи розуміє це уряд?
Хто такі удмурти та де та Удмуртія? Пам'яті Альберта Разіна
РФ послідовно дискримінує удмуртську мову, перешкоджаючи створенню повного циклу середньої освіти удмуртською, а з 2019 року удмуртську мову виключено з переліку обов'язкових предметів УР.
Як Рада дозволила звільняти держслужбовців за забаганкою міністрів без вагомих підстав
Відтепер будь-якого державного службовця керівник зможе звільнити дуже швидко і без будь-якого пояснення/аргументації.
Облікова ставка НБУ: чи саме це ключ до дешевих кредитів?
Національний банк України знизив облікову ставку до 16,5% річних з 6 вересня 2019 року. Чи варто чекати дешевших кредитів від банків?